Рішення № 99845272, 22.09.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/6990/21

Справа № 522/10382/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення майнової шкоди та пені за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування, судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» на користь ОСОБА_1 , суму завданої майнової шкоди в розмірі 26 314, 86 гривень та пеню за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування в розмірі 155,17 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що належний йому на праві власності автомобіль «AUDI S7 SPORTBACK», д/н НОМЕР_1 , був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 12.09.2020 № 123842а0оа. 09.02.2021 року стався страховий випадок, внаслідок якого був пошкоджений автомобіль позивача. Позивач подав заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку, та на виплату страхового відшкодування, однак Відповідач АТ «СК «АРКС» відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що усі заявлені позивачем пошкодження автомобіля мають застарілий вигляд накопичувального характеру, та з`явились у різний час та за різних обставин, відтак не можуть бути віднесеними до даного страхового випадку. Не погоджуючись із відмовою у виплаті страхового відшкодування позивач звернувся до суду.

Представник Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» не погоджуючись із позовом надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у відповідача не було підстав для виплати позивачу страхового відшкодування, оскільки за умовами договору страхування страховик не відшкодовує та не включає до розрахунку суми страхового відшкодування втрату експлуатаційних якостей, зокрема, але не винятково незначні пошкодження (сколи) лакофарбового покриття без утворення деформацій внаслідок постійного впливу дрібних часток асфальтного покриття, бітуму тощо), а відтак виявлені під час огляду автомобіля 10.02.2021 року без деформацій сколи лакофарбового покриття на бампері задньому, крилі задньому лівому, крилі задньому правому, дверях задніх лівих та капоті не підлягають відшкодуванню. Також зазначив, що у страховика не було підстав для страхового відшкодування пошкоджень захисної плівки автомобіля Позивача, оскільки така плівка не входить до заводської комплектації ТЗ, а як додаткове обладнання воно не було обумовлено в розділі 6 договору страхування.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що пошкодження лакофарбового покриття автомобіля, а саме на боковині задній правій, боковині задній лівій, бамперу задньому, накладці порогу лівому, накладці порогу правому відбулися з відшаруванням фарби та лаку, а отже такі пошкодження не можна вважати незначними, що, зокрема вбачається із наданих до висновку судового експерта Федотова Федора Васильовича № 7102 від 19.07.2021 року фототаблиць фіксації пошкоджень автомобіля. Також зазначив, що розділом 6 договору страхування визначено додаткове обладнання та/або комплектуючі елементи ТЗ (які не входять до заводської комплектації ТЗ, згідно інформаціє, наданою Страхувальником), а саме визначено інше Вихлопна система «SUPERSPRINT», Броніровка передня частина ТС, капот, частина арок, внутрішні частини, а відтак, з огляду на те, що «броніровка (бронювання)» частин транспортного засобу і є додатковим обладнанням у вигляді нанесення на лакофарбове покриття транспортного засобу захисної (антигравійної) плівки (бронепілвки), підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування не було.

У запереченнях на відповідь на відзив представник позивача підтримав викладені у відзиві на позов доводи та зазначив про те, що судова автотоварознавча експертиза судового експерта Федотова Ф.В. не містить інформацію щодо предмету доказування, а отже не є належним доказом.

Також до суду надійшла заява свідка ОСОБА_1 , викладена ним у відповідності до вимог ст. 93 ЦПК України, в якій позивач надав відповіді на запитання представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.06.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Протокольною ухвалою суду від 22.09.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача від 02.09.2021 року та від 22.09.2021 року про поновлення процесуального строку подання доказів, а саме рапорту судового експерта товарознавця Лузанова О.П. від 30.08.2021 року з додатками, заяви про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 10.06.2021 року (згідно заяви від 02.09.2021 року) та висновку експерта № 067-21 за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи по справі та подані документи разом із клопотаннями про доручення до матеріалів справи доказів, залишені судом без розгляду.

Позивач до суду не з`явився, з`явився його представник Бочевар М.П., який позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

До суду з`явився представник відповідача ОСОБА_2 , яка позов не визнала в повному обсязі, просила у його задоволенні відмовити.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу «AUDI S7 SPORTBACK», р/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

12.09.2020 року між позивачем та Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 123842а0оа з умовами виплати страхового відшкодування на базі авторизованої СТО на вибір Страховика.

09.02.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, та на виплату страхового відшкодування, в якій повідомив, що рухаючись з Київської траси до міста Одеси, позивач зупинився на автозаправній станції «Shell» та помітив, що на поверхні, належного йому автомобіля на правому задньому крилі є сколи від каміння, а також побачив, що плівка, якою обклеєно поріг відійшла від пошкодження камінців.

10.02.2021 уповноважений на огляд транспортного засобу ФОП ОСОБА_3 здійснив огляд транспортного засобу позивача за адресою авторизованій станції ТОВ «3С ГРУПП» («Audi Центр Одеса Юг»): м. Одеса, вул. Комарова, 3, про що було ним було складено акт огляду транспортного засобу.

11.02.2021 позивач звернувся до авторизованої станції ТОВ «3С ГРУПП» («Audi Центр Одеса Юг»), яке надало позивачу рахунок на проведення ремонтних робіт та заміни деталей автомобіля на загальну суму 26 314, 86 грн.

Зазначений рахунок позивач надіслав до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» з метою відшкодування вартості ремонту пошкоджень.

30.03.2021 адвокат Бочевар М.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 направив адвокатський запит до АТ «СК «АРКС», в якому просив повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про подію та виплату страхового відшкодування, яку було зареєстровано за № 1.003.21.0002706 та просив надати складений страховий акт.

07.04.2021 відповідач надав відповідь адвокату на запит, в якому повідомив, що 02.04.2021 р. АТ «СК «АРСК» було прийнято рішення про відмову у виплаті срахового відшкодування за повідомленням ОСОБА_1 про виявлення 09.02.2021 р. пошкоджень на автомобілі Audi S7 д.н. НОМЕР_1 , про що складено страховий акт № 1.003.21.0002706» та надіслав копію страхового акту.

12.04.2021 адвокат Бочевар М.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 направив адвокатський запит до АТ «СК «АРКС», в якому просив надати копію запису телефонної розмови ОСОБА_1 з співробітником контакт-центру АТ «Страхова компанія «АРКС», яка була зафіксована 09.02.2021 року під час повідомлення ОСОБА_1 про настання страхового випадку, копії всіх документів, що стосуються справи № 1.003.21.0002706 за заявою ОСОБА_1 від 09.02.2021 року, в тому числі заяви про подію, акту огляду транспортного засобу, дефектної відомості, висновку спеціаліста та інші, вичерпну інформацію про причини та підстави відмови ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування за його заявою від 09.02.2021 року, справа № 1.003.21.0002706.

14.05.2021 відповідач надав відповідь адвокату на запит, в якому повідомив, що керуючись п.п.29.4.1, 29.4.7, 29.2.4 Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 123842а0оа від 12.09.2020 р., АТ «СК «АРКС» було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за повідомленням ОСОБА_1 про виявлення 09.02.2021 р. пошкоджень на автомобіля Audi S7 д.н. НОМЕР_1 , про що повідомлено страхувальника листом вих.№ 197 від 02.04.2021 р.», а також надав адвокату диск з записом розмови та копії наступних документів: заяви про подію та на виплату, акту огляду транспортного засобу, рахунку № НОМЕР_3 від 11.02.2021 р., аварійного сертифікату.

Судом встановлено, що згідно листа АТ «СК «АРКС» вих. № 197 від 02.04.2021 року, відповідач зазначив про виявлення пошкоджень на застрахованому автомобілі позивача, характер яких невідомий а також було зазначено про те, що броне плівка заднього бампера, накладки порога лівого, накладки порога правого ТЗ AUDI S7, д.н. НОМЕР_1 є додатковим обладнанням, яке не входить в заводську комплектацію транспортного засобу та її страхування не було окремо обумовлено в Договорі (п. 6 Договору).

Згідно рахунку ТОВ «3С ГРУПП» № KZZ0000856/KZSF0000842 від 11.02.2021 р. загальна сума проведення ремонтних та заміни деталей автомобіля Audi S7 д.н. НОМЕР_1 становить 26 314, 86 гривень.

Відповідно до висновків аварійного сертифікату, складеного 02.03.2021 ОСОБА_4 , який має кваліфікаційне свідоцтво аварійного комісара АК-ПК-ТЗ №4823 від 05.04.2019р. по 05.04.2022 р. усі вищезазначені пошкодження мають застарілий вигляд накопичувального характеру, та з`явились у різний час та за різних обставин, та не можуть бути віднесеними до даного страхового випадку.

Висновком судового експерта Федотова Ф.В. № 7102 від 19.07.2021 року, виконаного на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «AUDI S7 SPORTBACK», д/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , за подією, що сталася 09.02.2021 року за умови проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на базі авторизованої станції технічного обслуговування «Audi» на Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЗС ГРУПП» становить 28 486,78 гривень, а вартість матеріального збитку (шкоди) завданої власнику транспортного засобу «AUDI S7 SPORTBACK», д/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ОСОБА_1 внаслідок пошкоджень транспортного засобу за подією, що сталася 09.02.2021 року за умови проведення ремонту транспортного засобу на базі авторизованої станції технічного обслуговування «Audi» на Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЗС ГРУПП» становить 26 747,96 гривень.

Судом також встановлено, що 16.07.2021 року та 29.07.2021 року адвокат Бочевар М.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 направив адвокатські запити до Товариства з обмеженою відповідальністю «3С Групп», як офіційного ділера Audu Центр Одеса Юг, в яких просив надати йому відповіді на питання щодо визначення понять «бронювання» транспортного засобу та інформацію, чи було сплачено відповідачем на рахунок ТОВ «3С ГРУПП» грошові кошти за рахунок-офертою № KZZ0001128/KZSF0001107 від 17.07.2021 року щодо виконання ремонтних робіт транспортного засобу «AUDI S7 SPORTBACK», д/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 на суму 18 943,08 гривень з ПДВ.

Листом від 27.07.2021 року ТОВ «3С Групп» надало адвокату ОСОБА_5 відповідь, в якій повідомило, що «бронювання» транспортного засобу являється додатковим обладнанням у вигляді нанесення на лакофарбове покриття транспортного засобу захисної (антигравійної), плівки, встановлення бронеплівки, а також повідомило, що поняття «бронювання» транспортного засобу, «встановлення захисної плівки», «встановлення антигравійної плівки», «встановлення бронеплівки» та лакофарбове покриття транспортного засобу являється тотожним.

Також листом від 04.08.2021 року ТОВ «3С Групп» надало адвокату Бочевар відповідь, в якій повідомило, що ПАТ «СК «АРКС» 21.07.2021 року було сплачено на рахунок ТОВ «3С Групп» грошові кошти у розмірі 18 943,08 гривень щодо виконання ремонтних робіт транспортного засобу «AUDI S7 SPORTBACK», д/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 згідно рахунку-оферти № KZZ0001128/KZSF0001107 від 17.07.2021 року.

Відповідно до наданого ТОВ «3С Групп» до відповіді на адвокатський запит ОСОБА_5 рахунку-оферти № KZZ0001128/KZSF0001107 від 17.07.2021 року вбачається виконання робіт із зняттям антигравійної плівки та поклейки антигравійної плівки на облицювання переднього бамперу (повністю).

Згідно заяви свідка ОСОБА_1 від 26.08.2021 року, останній надав суду відповіді на запитання, поставлені представником відповідача у відзиві на позов, в якій повідомив суду, що він був присутній 10.02.2021 року під час огляду транспортного засобу, який проводився ОСОБА_3 , жодних зауважень до складеного останнім акту не мав, подію, про яку позивач повідомив відповідача 09.02.2021 року слід кваліфікувати як збитки внаслідок інших подій відповідно до пункту 24.2.3 договору страхування, та зазначив, що станом на дату надання відповідей, позивачем проведено відновлювальний ремонт транспортного засобу.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

За приписами ч.1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 991 ЦК України, рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Статтею 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 26 Закону України «Про страхування» передбачено, що рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Згідно ч.1,2 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Пунктом 16 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. №8 (далі – Типове положення) передбачено, що на підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат. Аварійний сертифікат - це документ, в якому зазначаються обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

Згідно пункту 17 Типового положення, в аварійному сертифікаті зазначаються достовірні дані, які підтверджують об`єктивну інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

За приписами пункту 24.1 договору страхування від 12.09.2020 року, укладеного між сторонами, за умовами цього Договору Страховик бере на себе зобов`язання компенсувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 24.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені Страхувальником додаткові витрати згідно з п.33.1 та п. 33.2 договору страхування в результаті настання страхового випадку.

У пункті 24.2.3 договору страхування зазначено, що до страхових ризиків належить: «Збитки внаслідок інших подій», зокрема, пошкодження або знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ, вказаних в розділі 6 Договору, внаслідок попадання каміння або інших предметів, що відлетіли з-під коліс ТЗ, зовнішнього впливу інших випадкових, раптових та непередбачуваних подій (окрім вказаних в п. 24.2.1, п. 24.2.2 Договору), якщо такі події не є виключенням зі страхових випадків згідно з умовами розділу 29 цього Договору.

Відповідно до пункту 28.3 договору страхування, страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання заяви про подію та на виплату.

У пункті 29.4.7 договору страхування вказано, що Страховик не відшкодовує та не включає до розрахунку суми страхового відшкодування: втрату експлуатаційних якостей (зокрема, але не винятково: незначні пошкодження (сколи) лакофарбового покриття без утворення деформацій внаслідок постійного впливу дрібних часток асфальтного покриття, бітуму, тощо.

Пунктом 29.2.4 договору страхування визначено випадки, що не є страховими, серед яких зазначено знищення (пошкодження) або викрадення додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ, якщо страхування цього додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ не було окремо обумовлено в розділі 6 договору страхування.

Відповідно до п. 32.1 договору страхування, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені в розмірі 0,01 % від суми несвоєчасного виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

За приписами п. 28.16 договору страхування, при визнанні Страховиком події страховим випадком страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів з дня складання страхового акту.

Судом встановлено, що позивач в установленому договором страхування порядку звернувся до відповідача із з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, та на виплату страхового відшкодування, повідомив про всі відомі йому обставини, надав свій транспортний засіб для огляду спеціалісту, надав відповідачу документи, що підтверджують розмір завданого збитку, відтак підстав для відмови відповідачем у виплаті страхового відшкодування не було.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що виявлені під час огляду автомобіля 10.02.2021 року без деформацій сколи лакофарбового покриття на бампері задньому, крилі задньому лівому, крилі задньому правому, дверях задніх лівих та капоті є незначними та не підлягають відшкодуванню відповідно до п. 29.4.7 договору страхування, оскільки з виконаного на замовлення позивача висновку судового експерта Федотова Федора Васильовича № 7102 від 19.07.2021 року, експертом було зазначено в Таблиці № 2 пункту № 1.1.2. експертизи (аркуш 7,8), що пошкодження лакофарбового покриття на боковині задній правій, боковині задній лівій, бамперу задньому, накладці порогу лівому, накладці порогу правому відбулися з відшаруванням фарби та лаку, відтак такі пошкодження не можна вважати незначними.

Також суд критично ставиться до тверджень представника відповідача, що у страховика не було підстав для страхового відшкодування пошкоджень захисної плівки заднього бамперу, накладки порога лівого, накладки порога правого автомобіля позивача, оскільки така плівка не входить до заводської комплектації ТЗ, а як додаткове обладнання воно не було обумовлено в розділі 6 договору страхування, адже такі твердження не підтверджуються матеріалами справи.

Так, в Розділі 6 договору страхування визначено додаткове обладнання та/або комплектуючі елементи ТЗ (які не входять до заводської комплектації ТЗ, згідно інформації, наданою Страхувальником), а саме визначено: інше Вихлопна система «SUPERSPRINT», Броніровка передня частина ТС, капот, частина арок, внутрішні частини.

Суд встановлено, що «бронювання» транспортного засобу являється додатковим обладнанням у вигляді нанесення на лакофарбове покриття транспортного засобу захисної (антигравійної), плівки, встановлення бронеплівки, а також повідомило, що поняття «бронювання» транспортного засобу, «встановлення захисної плівки», «встановлення антигравійної плівки», «встановлення бронеплівки» та лакофарбове покриття транспортного засобу являється тотожним, що вбачається із наданого у відповідь на запит адвоката Бочевар М.П. листа ТОВ «3С Групп», що є авторизованоим СТО, на яке за договором страхування, укладеним між сторонами, страховиком здійснюються виплати за проведення ремонтних та відновлювальних робіт в разі пошкодження транспортного засобу.

При цьому, судом також враховується те, що відповідачем 21.07.2021 року було сплачено на рахунок ТОВ «3С Групп» грошові кошти у розмірі 18 943,08 гривень щодо виконання ремонтних робіт транспортного засобу «AUDI S7 SPORTBACK», д/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 згідно рахунку-оферти № KZZ0001128/KZSF0001107 від 17.07.2021 року, за яким необхідно здійснити ремонтні та відновлювальні роботи по зняттю антигравійної плівки та поклейки антигравійної плівки на облицювання переднього бамперу (повністю).

Відтак, своїми діями відповідач визнавав свій обов`язок в разі настання страхового випадку відшкодування позивачу пошкоджень захисної плівки переднього бамперу його автомобіля.

Судом також критично сприймаються висновки, викладені ОСОБА_4 у аварійному сертифікаті від 02.03.2021, оскільки у аварійному сертифікаті відсутні обставин дослідження, причин настання виниклих у автомобіля позивача пошкоджень, крім того, висновок аварійного комісара про давність походження пошкоджень на автомобілі позивача є необґрунтованим, адже невідомо, звідки аварійним комісаром було зроблено такий висновок, при цьому, в аварійному сертифікаті не зазначено, до якого часу відносяться ті чи інші пошкодження автомобіля, та за яких обставин виникли ті чи інші пошкодження. Також в аварійному сертифікаті не зазначено про розмір заподіяної шкоди.

Таким чином, аварійний сертифікат складено із порушенням вимог пунктів 16 та 17 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. №8.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем своїх вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування, судом встановлено, що оскільки відповідачем страховий акт не було складено протягом 10 робочих днів з моменту повідомлення позивачем про страхову подію, без жодного обґрунтування було збільшено строк складання страхового акту та після спливу 20 робочих днів з дня повідомлення позивачем про подію, відповідач не здійснив позивачу виплату страхового відшкодування, з відповідача на користь Позивача підлягає сплаті пеня в наступному розмірі:

За період з 11.03.2021 року (закінчення 20 робочих днів з дня повідомлення про подію) по 03.06.2021 року (день подачі позову) – 59 робочих днів, 26 314,86 * 0,0001 = 2,63 гривень пені за кожний робочий день, всього пені за 59 робочих днів 155,17 гривень.

Таким чином суд вважає, що позов позивача є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Із приводу клопотань позивача та заперечень відповідача щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані із розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, до суду представником позивача були надані копії квитанцій про оплату витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 гривень від 16.09.2021 року, копії договору № 30-2/03/2021 про надання послуг у сфері права від 30.03.2021 року із зазначенням предмету договору та обсягом надання правової допомоги та копію акту наданих робіт № 1 від 16.09.2021 року за вказаним договором на загальну суму в розмірі 20 000,00 гривень із зазначенням детального обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також конкретного часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, пов`язаних із підготовкою до справи та розглядом справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Так, відповідно до першого пункту акту наданих послуг, адвокатом було здійснено консультування позивача та аналіз укладеного між сторонами договору страхування протягом 5 годин. Однак, ним не надано доказів на підтвердження здійснення такого аналізу та надання позивачу консультацій саме на протязі зазначеного часу, а також не надано обґрунтування необхідності вчинення таких дій саме на протязі 5 годин.

Верховний суд у постанові від 11.03.2021 року по справі №911/2681/19 зазначив, що такий вид правової допомоги, як зустріч адвоката з представниками клієнта та обговорення з клієнтом напрямів підсилення правової позиції клієнта, на який затрачено 2 год. 00 хв., не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.

Додатково слід зазначити, що пункт 7 акту стосується підготовки та подачі додаткових письмових пояснень. Однак, подання додаткових пояснень не є заявами по суті справи, а отже даний вид правової допомоги не є обов`язковим.

З висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі М755/9215/15-ц, а також від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, та в постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, вбачається, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи. До того ж заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Також на сьогоднішній день позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних із сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наведену судову практику, обґрунтування заявлених вимог представником позивача, а також заперечень представника відповідача, суд, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, вважає, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню частково, а саме у розмірі 8 000 гривень.

Також представник позивача просив стягнути витрати, пов`язані із залученням експерта у розмірі 2500 гривень. На підтвердження даних вимог, представником позивача був наданий висновок судового експерта Федотова Федора Васильовича № 7102 від 19.07.2021 року та копія квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 12.07.2021 року з призначенням платежу щодо експертизи матеріального збитку автомобіля AUDI S7 Sportback, д/н НОМЕР_1 .

Суд вважає дані вимоги представника позивача обґрунтованими та такими, що були дійсно понесені стороною, що підтверджується наявними доказами.

У зв`язку з чим, заява в частині стягнення витрат, пов`язаних із залученням експерта у розмірі 2500 гривень підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15-16, 22, 988, 990, 991 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 210, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 353-354 ЦПК України; суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 20474912), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) :

-суму завданої майнової шкоди в розмірі 26 314, 86 (двадцять шість тисяч триста чотирнадцять тисяч гривень, вісімдесят шість копійок) гривень;

-пеню за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування в розмірі 155,17 (сто п`ятдесят п`ять гривень 17 копійок) гривень;

-витрати за послуги експерта у розмірі 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) та витрати за правову допомогу у розмірі 8000 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).

В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 20474912), на користь держави судовий збір у розмірі 908. 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 24.09.2021 року.

Суддя Домусчі Л.В.