
Справа № 944/4298/19
Провадження №2/944/332/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2021 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі
головуючого судді - Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судового засідання - Вербенець Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західна філія Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача суми відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 43 469,21 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 17.02.2016 р. між ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 105698, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля " Nissan Sentra" реєстраційний номер НОМЕР_1 . 28.08.2016 р. 05 год. 00 хв., на автодорозі Західний обхід м.Львова поблизу с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf» реєстраційний знак НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки "Nissan Sentra" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль " Nissan Sentra" реєстраційний номер НОМЕР_1 . Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 17.03.2017 р встановлено що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП – закрито. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування № UA2016082800001/L02/01 від 11.11.2016р. вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля " Nissan Sentra" становить 80957,41 грн. Позивач на виконання умов договору страхування сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 78786 грн. 39 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" у відповідності до ст. 25 Закону України "Про страхування" на підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку від 28.08.2016 р. та страхового акту N UA2016082800001/L02/01 від 11.11.2016 р., що також підтверджується платіжним дорученням № 48145 від 23.11.2016 р. Отже, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди. Згодом стало відомо, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання страхової події була застрахована в ПАТ "Страхова компанія "Українська пожежно - страхова компанія" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК/9475098 від 13.04.2016 р, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого у розмірі 100000 грн. та франшизу 0 грн. ПАТ "Страхова компанія "Українська пожежно - страхова компанія" сплатило на користь ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" суму страхового відшкодування у розмірі 35317 грн 18 коп. Оскільки на даний час різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яку здійснила ПАТ "Страхова компанія "Українська пожежно - страхова компанія" становить 43469 грн 21 коп., то зазначена сума підлягає стягненню з відповідача. 13.02.2019 р. на адресу відповідача ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" було направлено вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди, однак така була проігнорована ОСОБА_1 . За наведеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 23.09.2019 року у справі відкрито спрощеного позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою від 21.05.2020 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західну філію Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія».
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив і суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Згідно ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 28.08.2016 р. 05 год 00 хв., на автодорозі Західний обхід м.Львова поблизу с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf» реєстраційний знак НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки "Nissan Sentra" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль " Nissan Sentra" реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 17.03.2017 року, яка набрала законної сили 28.03.2017 року, встановлено що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП – закрито на підставі сь.247 КУпАП.
У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом АМ № 105698 від 17.02.2016 р. автомобіль "Nissan Sentra" реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 застрахований в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна".
Також встановлено, що. ОСОБА_3 , який під час ДТП був за кермом автомобіля "Nissan Sentra" реєстраційний номер НОМЕР_1 , звернувся в ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" із заявою про настання страхового випадку по договору страхування транспортних засобів
Згідно звіту № 270/16 від 20.02.2018 р. вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля "Nissan Sentra" реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 89196 грн 30 коп.
ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" виплатило страхувальнику суму страхового відшкодування на підставі страхових актів та рахунків - фактури у розмірі 78789 грн 39 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 46227 від 23.09.2016 р, № 45144 та № 48145 від 23.11.2016 р.
Згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № АІ/9475098 від 13.04.2016 р. автомобіль «Volkswagen Golf» реєстраційний знак НОМЕР_2 , застрахований в ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова – пожежна компанія". Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого у розмірі 100000 грн. та франшизу 0 грн.
ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова –пожежна компанія".було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 35317,18 грн у відповідності до умов договору про порядок взаємного врегулювання вимог.
13.02.2019 р. на адресу відповідача ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" було направлено вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди, однак така була проігнорована ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.
Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.
Відповідно до норм ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.
Перехід права вимоги за наведеними нормами права (ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування") слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями ст. 1191 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що для її застосування необхідні дві умови: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання зобов`язання перед потерпілим; регрес має місце після припинення зобов`язання з відшкодування шкоди.
Зважаючи на викладене, саме положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" регулюються правовідносини між сторонами у даній справі, так як позивач ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", виплативши страхове відшкодування потерпілій ОСОБА_3 за договором добровільного страхування, отримало від нього права кредитора до ОСОБА_1 , а тому між сторонами склались правовідносини щодо відшкодування шкоди в порядку суброгації, а не регресу.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З огляду на зазначені положення статті 509 ЦК України та з урахуванням приписів статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
При цьому в Законі № 1961-IV визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика).
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом N 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За наведеного, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" не виконало своїх зобов`язань за укладеним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК/9475098 від 13.04.2016 р, р. в повному обсязі.
Клопотання щодо призначення по справі експертизи від відповідача не надходило.
Таким чином, ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" набуло право вимоги до ОСОБА_1 щодо різниці між розміром страхової виплати, яку здійснив позивач та вартістю відновлюваного ремонту з урахуванням зносу за мінусом франшизи, що відшкодовано ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова – пожежна компанія", яка становить 43469 грн 21 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути сплачений судовий збір на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 1921,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західна філія Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 43469, 21 (сорок три тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" 1921,00 (тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна", місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМ2897512895, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Західна філія Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ЄДРПОУ 22340587, фактичне місце знаходження: м.Львів, вул. Кость Левицького, 21", код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32А.
Суддя Н.А.Кондратьєва
Судове рішення № 99844951, Яворівський районний суд Львівської області було прийнято 10.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 944/4298/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: