Рішення № 99844924, 23.09.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2293/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Масної К.О.

справа № 466/2293/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Третя Львівська державна нотаріальна контора Західного МУЮ (м. Львів) Міністерства юстиції про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ :

19.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Львівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк у шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з поважністю причин його пропуску.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 92 роки померла мати позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17.10.2019 року виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради м. Львів Львівської області, актовий запис № 59.

Як вбачається зі Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.04.1950 року, позивач ОСОБА_3 являється донькою померлої ОСОБА_2 .

У подальшому позивачем 05.05.1973 року було укладено шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ». Даний факт підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 05.05.1973 року.

На момент смерті матері ОСОБА_2 , що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 проживала разом з нею за цією адресою та вела спільне господарство, оскільки, враховуючи її вік та стан здоров`я, престаріла мати потребувала постійної опіки, догляду. Дане підтверджується Довідкою №30 від 23.01.2020 року.

Як вбачається з Довідки № 16 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрацію, виданої виконавчим комітетом смт. Брюховичі 04.01.2019 року в квартирі АДРЕСА_2 були зареєстровані:

- ОСОБА_2 (померла мати);

- ОСОБА_6 (син позивача, який за даною адресою лише зареєстрований, однак військовослужбовець, останні роки постійно проживає з свою сім`єю в м. Київ, де проходить військову службу).

Після смерті матері, позивач займалась її похованням, а в подальшому вимушена була переїхати у Володимир-Волинський для догляду за своїм хворим чоловіком ОСОБА_4 , який переніс важкі операції, про що зазначено нижче.

Позивач ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину і вступила у володіння нею, однак з поважні причин вчасно у визначений ч.1 ст. 1270 ЦК України строк не звернулася до нотаріальної контори, з огляду на наступне: 03.03.2020 року чоловік позивачки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 поступив ургентно до КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» зі скаргами на біль та дискомфорт в правому підребер`ї, нудоту, гіркоту в роті. 04.03.2020 року йому було проведено операцію - лапарокопічна холецистектомія. 11.03.2020 року чоловіка було виписано з КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» та надано наступні рекомендації: спостереження хірурга за місцем проживання, дієтотерапія, дообстеження гастроентеролога, лікування анемії. Вищенаведене підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 5731, виданої 11.03.2020 року (копія виписки долучається).

Крім того, позивач вказує, що вона разом з чоловіком проживають за місцем реєстрації чоловіка, а саме: АДРЕСА_3 . Факт реєстрації та проживання чоловіка за даною адресою підтверджується копією Довідки про зареєстрованих та заборгованість за надані житлово-комунальні послуги №638 від 03.03.2021 року та копією паспорта чоловіка.

Після того, як виписали чоловіка позивачки з лікарні, вони одразу поїхали у м. Володимир-Волинський для виконання вищевказаних рекомендацій лікаря і позивач весь час змушена була доглядати за своїм чоловіком.

Так як позивач з чоловіком люди літнього віку, у ОСОБА_1 також тривалий період часу наявні важкі проблеми зі здоров`ям, зокрема важко пересуватись через проблеми із ногами та їхнім набряком, і також у зв`язку гіпертонічною хворобою та викликаними цим гіпертонічними кризами.

Більше того, Постановою КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» з 12.03.2020 року по всій території України запроваджено карантин. Найбільш вразливими до коронавірусної інфекції є літні люди та ті, хто страждають від хронічних хворіб. Таким чином враховуючи, що позивач та її чоловік являються людьми літнього віку, а також те, що чоловік переніс важку операцію та потребував постійного догляду, вони перебували у групі ризику, переживали за своє життя боячись захворіти та нікуди не виїжджали з міста Володимир-Волинський протягом тривалого часу.

Після того, як у чоловіка позивачки покращився стан здоров`я та він не потребував постійного догляду, а також оскільки рівень захворюваності на СОVID-19 пішов на спад, ОСОБА_1 16.10.2020 року звернулась до Третьої Львівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті мами ОСОБА_2 .

Позивач звернулась саме із такою заявою, оскільки 15.03.1994 року державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори зареєстровано в реєстрі за №1-542 заповіт матері ОСОБА_2 .

Як вбачається з даного заповіту, покійна матір ОСОБА_2 розпорядилась на випадок її смерті і все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , тобто позивачу.

26.02.2021 року державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори Стефанишин М.В. надано ОСОБА_1 відповідь на заяву від 16.10.2020 року, у відповідності до якої повідомлено про те, що в матеріалах спадкової справи відсутні відомості, які б підтверджували факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом спосіб, а отже видача свідоцтва про право на спадщину є неможливою та у разі пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причин, рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки факти, які викладені в позовній заяві мають своє місце, позивач вважає, що причини пропуску строку прийняття спадщини слід визнати поважними, оскільки вона вчасно не звернулась до нотаріальної контори, пропустивши строк для прийняття спадщини з підстав неможливості прибути у м. Львів до нотаріуса через догляд за своїм чоловіком у м. Володимир-Волинський Волинської області після проведення йому у березня 2020 року операції, а також карантину, запровадженого Постановою КМУ № 211 ВІД 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом.

За таких обставин, вимушена звернутись з позовом до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у її відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу у його відсутності та у вирішенні позову покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4).

З Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (а.с.5).

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_4 та їй присвоєно прізвище ОСОБА_5 (а.с.6).

Після смерті матері ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою №30 від 23.01.2020, виданою Виконавчим комітетом смт. Брюховичі (а.с.7). Заяви про відмову від прийняття спадщини позивач не подавала.

Так, після смерті матері, позивач займалась її похованням, а в подальшому вимушена була переїхати у Володимир-Волинський для догляду за своїм хворим чоловіком ОСОБА_4 , який переніс важкі операції.

Після того, як у чоловіка позивачки ОСОБА_4 покращився стан здоров`я та він не потребував постійного догляду, а також оскільки рівень захворюваності на СОVID-19 пішов на спад, позивач ОСОБА_1 16.10.2020 року звернулась до Третьої Львівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки 15.03.1994 року державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори зареєстровано в реєстрі за №1-542 заповіт матері ОСОБА_2 .

Як вбачається з даного заповіту, покійна матір ОСОБА_2 розпорядилась на випадок її смерті і все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , тобто позивачу.

26.02.2021 року державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори Стефанишин М.В. надано ОСОБА_1 відповідь на заяву від 16.10.2020 року, у відповідності до якої повідомлено про те, що в матеріалах спадкової справи відсутні відомості, які б підтверджували факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом спосіб, а отже видача свідоцтва про право на спадщину є неможливою та у разі пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причин, рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У встановлений вищевказаною статтею строк позивач не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом також встановлено, що позивач, на протязі тривалого часу доглядала за хворим чоловіком ОСОБА_4 , який переніс важкі операції, потребує постійного догляду та допомоги, що підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого №5731 та у зв`язку з їх віком, юридичною необізнаністю та важкими сімейними обставинами не мала можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

Відтак, в силу важких життєвих обставин, внаслідок хворіб чоловіка та витрат на лікування, позивач був позбавлений можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 з поважної причини.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а тому приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Задовольняючи позов, суд визначає позивачу додатковий тримісячний строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141, 263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Третя Львівська державна нотаріальна контора Західного МУЮ (м. Львів) Міністерства юстиції про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном на 3 (три) місяці, який рахувати з часу набрання рішення суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.

Текст рішення складено та підписано 23.09.2021 року.

Суддя О. І. Ковальчук