Рішення № 99841529, 20.09.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1214/21

Провадження № 2-а/159/39/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Лесика В.О.,

з участю секретаря – Посполітак Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що 03 лютого 2021 року першим заступником начальника Поліської митниці Держмитслужби Івановим І.І. була винесена постанова № 0002/20400/21 в справі про порушення митних правил. Згідно даної постанови позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень. Зокрема, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 30.10.2020 Поліською митницю Держмитслужби було оформлено митну декларацію типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002, згідно якої товар «Фанера березова. Ламінована плівкою F A2X BLB 120 F/F гл/гл, згідно ТУ У 20.2-25322516-002:2005», вагою 21087 кг., вартістю 358835,40 грн. слідував з України (відправник ТОВ «ОДЕК» смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область в Нідерланди). Переміщення товару здійснював позивач, який працює водієм ПП «Дерев`янчук Леонід» транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . 17.11.2020 ПП «Дерев`янчук Леонід» звернувся до Волинської митниці Держмитслужби з заявою щодо продовження терміну доставки товару транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за митною декларацією типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002, вказуючи на відсутність дозволу на міжнародні дорожні перевезення. Позивач зобов`язаний був забезпечити доставку товару в митний орган до 09.11.2020. Тобто, позивач перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки товару «Фанера березова. Ламінована плівкою F A2X BLB 120 F/F гл/гл, згідно ТУ У 20.2-25322516-002:2005», вагою 21087 кг., вартістю 358835,40 грн. більше ніж на 20 діб за що був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу. ОСОБА_2 вказує, що хоч він і перебуває у трудових відносинах з ПП «Дерев`янчук Леонід», який є перевізником, однак не є суб`єктом відповідальності за порушення митних правил. Позивач зазначив, що на підтвердження укладення договору комерційного перевезення складається СМР, тобто міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. СМК є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу саме з перевізником, тобто з підприємцем, який здійснює діяльність з перевезення вантажів. На підставі складеної СМР було проведено оформлення митної декларації із змісту якої достеменно вбачається, що перевізник за вказаним перевезенням є ПП «Дерев`янчук Леонід», а відтак саме на перевізника покладається відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товару. Просив поновити строк звернення до суду та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 03.02.2021.

Заперечення відповідача.

Відповідач подав суду відзив на позов. Згідно поданого відзиву, відповідач позов не визнає та зазначає, що 30.10.2020 Поліською митницю Держмитслужби було оформлено митну декларацію типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002, згідно якої товар «Фанера березова. Ламінована плівкою F A2X BLB 120 F/F гл/гл, згідно ТУ У 20.2-25322516-002:2005», вагою 21087 кг., вартістю 358835,40 грн. слідував з України (відправник ТОВ «ОДЕК» смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область в Нідерланди). Переміщення товару здійснював водій ПП «Дерев`янчука Леоніда», ОСОБА_2 транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . ОСОБА_2 зобов`язаний був забезпечити доставку товару в митний орган до 09 листопада 2020 року, однак перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки товару «Фанера березова. Ламінована плівкою F A2X BLB 120 F/F гл/гл, згідно ТУ У 20.2-25322516-002:2005», вагою 21087 кг., вартістю 358835,40 грн. більше ніж на 20 діб. При цьому, будь-яких документів, що засвідчують факт настання аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих державними органами або посвідчених Торгово-промисловою палатою України чи іншими уповноваженими нею органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції, ОСОБА_2 не надав. 17.11.2020 ПП «Дерев`янчук Леонід» звернувся до Волинської митниці Держмитслужби з заявою щодо продовження терміну доставки товару транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за митною декларацією типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002, вказуючи на відсутність дозволу на міжнародні дорожні перевезення. Заява від ОСОБА_2 щодо продовження терміну доставки товару транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за митною декларацією типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002 в митні органи не надходила. Згідно ч. 1 ст. 193 МК України, за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України, а відповідно до п.37 ст. 4 – перевізник це особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між митними органами на території України або є відповідальною за такі перевезення. За митною декларацією типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002 переміщення товару здійснював водій ОСОБА_2 транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . В даному випадку, ОСОБА_2 правомірно притягнуто до відповідальності за ч.4 ст. 470 МК України. При розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 були враховані всі зібрані та перевірені під час провадження у справах докази у їх сукупності і накладено стягнення, передбачене законом за порушення митних правил в межах санкції ч.4 ст. 470 МК України. Вважає, що митницею повністю доведено склад адміністративного правопорушення в даній справі. Просив в задоволенні позову відмовити з мотивів його безпідставності.

Мотивувальна частина рішення.

Позивачу слід поновити строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважної причини.

Судом встановлено, що 03 лютого 2021 року першим заступником начальника Поліської митниці Держмитслужби Івановим І.І. була винесена постанова № 0002/20400/21 в справі про порушення митних правил, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.

Оскаржувану постанову було винесено при наступних обставинах.

30.10.2020 Поліською митницю Держмитслужби було оформлено митну декларацію типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002, згідно якої товар «Фанера березова. Ламінована плівкою F A2X BLB 120 F/F гл/гл, згідно ТУ У 20.2-25322516-002:2005», вагою 21087 кг., вартістю 358835,40 грн. слідував з України (відправник ТОВ «ОДЕК» смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область) в Нідерланди. Переміщення товару здійснював позивач, який працює водієм ПП «Дерев`янчук Леонід» транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . 17 листопада 2020 року ПП «Дерев`янчук Леонід» звернувся до Волинської митниці Держмитслужби з заявою щодо продовження терміну доставки товару транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за митною декларацією типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002, вказуючи на відсутність дозволу на міжнародні дорожні перевезення.

ОСОБА_2 зобов`язаний був забезпечити доставку товару в митний орган до 09.11.2020. Тобто, позивач перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки товару «Фанера березова. Ламінована плівкою F A2X BLB 120 F/F гл/гл, згідно ТУ У 20.2-25322516-002:2005», вагою 21087 кг., вартістю 358835,40 грн. більше ніж на 20 діб. На момент перетину кордону будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили, у відповідності до вимог ст. 460 МК України ОСОБА_2 до митного контролю не подавав.

Таким чином, митний орган дійшов висновку, що ОСОБА_2 перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення більше ніж на двадцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.4 ст. 470 МК України.

Не погоджуючись з правомірністю винесеної постанови, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 90 МК України визначено, що транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1, ч.2 ст. 95 МК України, встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб). До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування митного органу, який контролює переміщення цих товарів).

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 17.11.2020 ПП «Дерев`янчук Леонід» звернувся до Волинської митниці Держмитслужби з заявою щодо продовження терміну доставки товару транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за митною декларацією типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002, вказуючи на відсутність дозволу на міжнародні дорожні перевезення.

Частиною 4 ст. 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само втрата цих товарів чи видача їх без дозволу митного органу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналогічні положення закріплено у ст. 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 МК України, перевізники зобов`язані у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу, доставляти товари до органу доходів і зборів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них.

Частиною 2 ст. 459 МК України встановлено, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадові особи цих підприємств.

Зокрема, згідно ч.1 ст. 193 МК України, за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до п. 37 ч.1 ст. 4 МК України, перевізник - особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між митними органами на території України або є відповідальною за такі перевезення.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що, автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У своєму позові ОСОБА_2 фактично посилається на те, що він є найманим працівником ПП «Дерев`янчука Л.», який є перевізником товарів, а тому не будучи перевізником, в розумінні положень МК України та Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, не є суб`єктом порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України, та на нього не розповсюджуються обов`язки, визначені ст. 191 МК України.

З такими доводами суд не погоджується, з огляду на наступне.

01.08.2006 року Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956 року), яка застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Так, у відповідності до ст. 3 Конвенції, перевізник відповідає за дії і

недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг

яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти,

службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як

за власні дії і недогляди.

Відповідно до ст.1 підпункту m) «Конвенції про процедуру міжнародного митного транзиту», термін «принципал» означає фізичну або юридичну особу, яка у випадку необхідності за посередництвом уповноваженого представника, бере на себе відповідальність за здійснення операції міжнародного митного транзиту.

В той же час, як слідує з матеріалів справи, за митною декларацією типу ЕК10АА №UA204020/2020/032002 від 30.10.2020, принципалом (розділ 50) є ПП «Дерев`янчук Л.» та ОСОБА_3 .

Отже, згідно митної декларації, позивач ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання щодо своєчасного транзитного перевезення товарів, в розумінні положень Митного кодексу України та Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, на нього розповсюджуються обов`язки, визначені ст. 191 МК України, а тому саме ОСОБА_2 є суб`єктом відповідальності за порушення митних правил, яке передбачено ч. 4 ст. 470 МК України.

У поданому позові, ОСОБА_2 зазначає про наявність обставин непереборної сили, а саме відсутності дозволів на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Згідно п.1 ч.2 ст. 95 МК України, до строків транзитних перевезень не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу аварії або дії обставин непереборної сили.

Частиною 1ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 460 МК України визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що порушення строків доставки товарів до митного органу призначення, передбачених ст. 95 МК України, відбулося через відсутність дозволів на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, що є обставиною непереборної сили.

Відповідно до п.1.3. «Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку», затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 року № 757, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 року за № 1075/9674, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до п.3.2. «Порядку», дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, імя, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів.

Таким чином, для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов`язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати» від 02.12.1997 визначено, що торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», Торгово-промислова палата та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5).

Статтею 6.1. та 6.2. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Тобто, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

В даному випадку, суд вважає, що у спірних правовідносинах, перевізник мав би звернутись до регіональної торгово-промислової палати після виникнення обставин щодо неможливості виконання перевезення у строки, визначені ст. 95 МК України та подати митному органу Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Натомість перевізник не вжив будь-яких заходів щодо отримання документів про засвідчення форс-мажорних обставин про те, що відсутність дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 30 жовтня 2020 року по 09 листопада 2020 року є обставиною непереборної сили та таких документів до митного органу відповідно не подав.

Крім того, Митним кодексом України не передбачено продовження строків транзитного перевезення (доставки) товарів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови у справі про порушення митних правил № 0002/20400/21 від 03 лютого 2021 року про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч.4 ст. 470 МК України, митний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 92, 93, 95, 192, 318, 458, 459, 487, 489, 470, 495, 522, 523, 527, 529 МК України, ст.ст. 5, 9, 19, 72, 77, 242, 246, 255, 286 КАС України,

У Х В А Л И В :

У позові ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №0002/20400/21 від 03 лютого 2021 року – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 24 вересня 2021 року.

Головуючий: В.О.Лесик