Ухвала суду № 99841374, 20.09.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/22419/20

Провадження по справі № 1-кп/522/31/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі суду:

головуючого судді – Циб І.В.,

за участі секретаря судового засідання – Маланчової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22020160000000006 від 21.01.2020 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, громадянина РФ (посвідка на постійне місце проживання в Україні № НОМЕР_1 від 16.07.2015 року), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до 27.06.2020 року); ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Одеси, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до 27.06.2020 року); ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеси, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Кропивницький, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Одеси, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Петрової Г.В.,

захисників – Ковбаско В.Л., Шарандак А.А., Казарян І.С., Матвієнко Н.В., Непотенка Ю.Ю.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,–

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 22020160000000006 від 21.01.2020 року стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до 27.06.2020 року); ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою суду від 15.12.2020 року було призначено підготовче судове засідання і викликані учасники кримінального провадження, відомості про яких містились в обвинувальному акті.

Ухвалою суду від 26.07.2021 року вказаний обвинувальний акт було призначено до судового розгляду.

В судове засідання з`явились прокурор Петрова Г.В., захисники обвинувачених – адвокати Ковбаско В.Л., Шарандак А.А., Казарян І.С., Матвієнко Н.В., Непотенко Ю.Ю., обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Був доставлений обвинувачений ОСОБА_3 .

В судове засідання призначене на 20.09.2021 року о 16 год. 00 хв. захисники обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Куніца В.М., та обвинуваченої ОСОБА_2 – адвокат Броднікова Т.Г., не з`явились, завчасно про поважність неявки суд не повідомили, враховуючи те, що дата була погоджена завчасно, жодних клопотань про відкладення судового засідання до суду не надіслали.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2021 року обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були залучені захисники для проведення окремої процесуальної дії, а саме вирішення питання про продовження запобіжних заходів.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 з визначенням розміру застави, а саме у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, проти задоволення якого сторона захисту заперечувала та просила застосувати стосовно нього домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, щоб він мав змогу працювати, оскільки раніше визначений розмір застави є непомірним.

Також прокурор заявила клопотання про продовження стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проти якого заперечувала сторона захисту, оскільки на їх думку, ризики, вказані прокурором, не доведені.

Щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 прокурор просила продовжити їм обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, проти чого сторони захисту не заперечували.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши доводи клопотань та матеріали кримінального провадження, суд доходить таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Також слід враховувати, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.07.2021 року були задоволені клопотання прокурора та обрано: стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб; стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , обрані обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні вже розпочато, проте дослідження матеріалів провадження ще не завершено, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованого обвинуваченим злочинів.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, за кваліфікуючими ознаками: участь у злочинній організації та участь у злочинах вчинюваних такою організацією. Також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені організованою групою – злочинною організацією.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Ковбаско В.Л., заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою своєму підзахисному, оскільки вважав ризики вказані прокурором у клопотанні недоведені та просив застосувати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він та його рідні не мають фінансової можливості внести заставу у раніше визначеному розмірі. Вказав, що мати ОСОБА_3 хворіє, є інвалідом 1-ї групи, потребує сторонньої допомоги та не здатна самостійно за собою доглядати, на підтвердження чого надали документи.

Обвинувачений заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Суд враховує надані стороною захисту документи, однак зазначає, що вони вже були враховані судом раніше.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштований, не одружений, має матір інваліда І групи та хвору бабусю, що свідчить про відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, а також тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, тому продовжує існувати ризик того, що обвинувачений розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд приймає до уваги можливість незаконного впливу на свідків та експертів у даному кримінальному проваджені, які ще судом не допитані, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 , не маючи законних та офіційних джерел прибутку, вірогідно отримував засоби для існування за рахунок вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотиків, в яких він обвинувачується та стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього будь-якого джерела доходу, що підтверджує ризик того, що обвинувачений може вчинити новий злочин або продовжити вчиняти злочини, пов`язані із незаконним обігом наркотиків.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає можливим продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість обрання обвинуваченому ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні є правом суду, а не обов`язком.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.07.2021 року обвинуваченому ОСОБА_3 було визначено розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у таких межах – від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданому клопотанні прокурор просила визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України суд взагалі має право не визначати розмір застави за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 255 КК України. Проте, з урахуванням того, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.07.2021 року обвинуваченому ОСОБА_6 було визначено розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та враховуючи, що обвинувачений тривалий час тримається під вартою, тому з метою недопущення звуження прав обвинуваченого, суд вважає за можливе визначити останньому розмір застави в межах, встановлених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Таким чином, враховуючи, що обвинувачений має матір інваліда та хвору бабусю, яким він допомагав матеріально до затримання, будь-яких інших джерел доходу у нього не встановлено, та з моменту визначення початкового розміру застави, який в подальшому було зменшено, ОСОБА_3 чи його родичами внесено не було, тому суд вважає за можливе залишити обвинуваченому, як альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у раніше визначеному мінімальному розмірі, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатнім та зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого, відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв`язків, суд доходить висновку про можливість продовжити обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі, який здатен запобігти наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Стороною захисту не було надано будь-яких нових даних, які не було враховано судом раніше, в тому числі й щодо стану здоров`я родичів обвинуваченого ОСОБА_6 .

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, за кваліфікуючими ознаками: участь у злочинній організації та участь у злочинах вчинюваних такою організацією. Також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно, вчинені організованою групою – злочинною організацією.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 – адвокат Шарандак А.А., заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту своїй підзахисній, оскільки вважав ризики вказані прокурором у клопотанні недоведені.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченої, яка згідно обвинувального акту є громадянкою України, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , працевлаштована, не заміжня, осіб на утриманні не має, раніше не судима, що вказує на відсутність у неї достатньо міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченої, а також тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, тому існує незначний ступінь ризику того, що обвинувачена розуміючи наслідки покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд приймає до уваги те, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_4 здійснювала незаконний вплив на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, оскільки з часу перебування останньої на волі під домашнім арештом, таких даних прокурором представлено не було.

Обрання обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу ніж нічний домашній арешт, неможливе, оскільки вказані в клопотанні прокурора ризики продовжують існувати.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що саме дані щодо стану здоров`я обвинуваченої стали підставою для застосування стосовно неї на стадії досудового розслідування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд з урахуванням сумлінної процесуальної поведінки обвинуваченої вважає можливим продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на переконання суду зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та не порушить її право на лікування та на працю.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування на даному етапі судового розгляду стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Стороною захисту не було надано будь-яких нових даних, які не було враховано судом раніше, в тому числі й щодо стану здоров`я обвинуваченої ОСОБА_4 .

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до 27.06.2020 року), за кваліфікуючими ознаками: участь у злочинній організації та участь у злочинах вчинюваних такою організацією. Також обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: організація незаконного придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені організованою групою – злочинною організацією; та ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: організація незаконного придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені організованою групою – злочинною організацією.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченої, яка згідно обвинувального акту є громадянкою України, проживає в м. Одесі, не заміжня, осіб на утриманні не має, раніше не судима, що свідчить про відсутність у неї досить міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченої, а також тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, тому суд вважає, що продовжує існувати ризик того, що обвинувачена, розуміючи наслідки покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування обвинуваченій при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено розмір застави, яка була внесена, у зв`язку з чим на неї покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, суд приймає до уваги те, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_2 з моменту внесення нею застави, та перебування на волі, здійснювала незаконний вплив на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на час надходження обвинувального акту до суду зменшились, однак продовжують існувати, суд, з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченої, вважає можливим продовжити стосовно ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які на переконання суду зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, за кваліфікуючими ознаками: участь у злочинній організації та участь у злочинах вчинюваних такою організацією. Також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно, вчинені організованою групою – злочинною організацією.

Вирішуючи питання про продовження стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який згідно обвинувального акту є громадянином України, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , не одружений, осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього досить міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, його сумлінну процесуальну поведінку, а також тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, тому існує ризик того, що обвинувачений розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд приймає до уваги те, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_5 з моменту внесення застави та покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, здійснював незаконний вплив на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на час надходження обвинувального акту до суду зменшились, однак продовжують існувати, суд, з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого, вважає можливим продовжити стосовно ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які на переконання суду зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до 27.06.2020 року), за кваліфікуючими ознаками: створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, керівництво такою організацією, участю у ній, участь у злочинах вчинюваних такою організацією. Також обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинені повторно, вчинені організованою групою – злочинною організацією; та за ч. 3 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені організованою групою – злочинною організацією.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року було задоволено клопотання прокурора та обрано стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

29.03.2021 року обвинувачений ОСОБА_1 був звільнений з державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» під заставу у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про продовження стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином РФ, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, не одружений, осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, а також тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, тому продовжує існувати ризик того, що обвинувачений, будучи громадянином іншої держави, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд приймає до уваги можливість незаконного впливу на свідків та експертів у даному кримінальному проваджені, які ще судом не допитані, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджує наявність ризиків передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 , не маючи законних та офіційних джерел прибутку, вірогідно отримував засоби для існування за рахунок вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотиків, в яких він обвинувачується, та стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього будь-якого джерела доходу, що підтверджує ризик того, що обвинувачений може вчинити новий злочин або продовжити вчиняти злочини, пов`язані із незаконним обігом наркотиків.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає можливим продовжити стосовно ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які на переконання суду зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, сторонами захисту не було надано будь-яких нових даних, які не були враховані судом раніше, та які б давали суду підстави змінити або обрати стосовно обвинувачених більш м`які запобіжні заходи.

Керуючись ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 182, 183, 199, 291, 331, 372, 376 КПК України,–

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначення розміру застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, а саме у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, строком на 60 (шістдесят) днів.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого; провадження по справі № 1-кп/522/31/21.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 (шістдесят) днів обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 , в період з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв., терміном на 60 (шістдесят) днів.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до Приморського районного суду м. Одеси за першою вимогою;

- не відлучатися у період часу з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. з місця постійного проживання АДРЕСА_3 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Клопотання прокурора про продовження обов`язків обвинуваченій ОСОБА_2 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, – задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, номерів контактних телефонів;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора про продовження обов`язків обвинуваченому ОСОБА_5 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, номерів контактних телефонів;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора про продовження обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, номерів контактних телефонів;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на них обов`язків до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу та покладених обов`язків становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту постановлення ухвали суду, тобто з 20.09.2021 року, який діє до 18.11.2021 року включно.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту та запобіжного заходу у вигляді виконання обов`язків обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , та контроль за їх поведінкою покласти на уповноважену службову особу відповідного ГУНП в Одеській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити ДУ «ОСІ» і уповноваженій службовій особі в ГУНП в м. Одесі.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду з моменту її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, – з моменту вручення її копії.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси І.В. Циб