Рішення № 99841131, 10.09.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/12460/21

Провадження №2-а/521/167/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року місто Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Плавич І.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та пояснюючи підстави звернення до суду сторона позивача посилалась на ті обставини, що 09 серпня 2016 року, 10 серпня 2016 року та 11 серпня 2016 року першим заступником начальника Одеської митниці ДФС (у теперішній час – Одеська митниця Держмитслужби) ухвалено постанови про порушення митних правил відповідно №0926/50000/16, №0925/50000/16 та №0927/50000/16, якими ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні порушень митних правил, передбачених статтею 485 МК України, та накладено адміністративні стягнення у виді штрафів в розмірі 300 відсотків від несплаченої суми митних платежів, що складає відповідно 42308,19 гривень, 286252,50 гривень та 102660,54 гривень.

Про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізналась лише у липні 2021 року, а копії відповідних постанов представник позивача отримав 16 серпня 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що належним чином і в повному обсязі виконала вимоги закону, порушення митних правил не допустила, з висновками митного органу не згодна.

У зв`язку з цим позивач звернулась з даним позовом до суду, в якому просила скасувати постанови першого заступника начальника Одеської митниці ДФС про порушення митних правил №0926/50000/16 від 09 серпня 2016 року, №0925/50000/16 від 10 серпня 2016 року та №0927/50000/16 від 11 серпня 2016 року та закрити провадження у відповідних справах.

Відповідач – Одеська митниця Держмитслужби – скористався правом подачі відзиву на позовну заяву. Заперечуючи проти заявленого позову представник відповідача посилався, зокрема, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушень митних правил доведена зібраними у відповідних справах доказами та розгляд справ про порушення митних правил був здійснений із дотриманням вимог закону.

Представник Лавлінської О.Л. у відкрите судове засідання не з`явився, але від представника особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони в порядку частини 3 статті 194 КАС України.

Представник Одеської митниці Держмитслужби у відкрите судове засідання не з`явилась, але від представника митниці надійшла заява про залишення позову буз задоволення та клопотання про розгляд справи за відсутності сторони в порядку частини 3 статті 194 КАС України.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами у справі належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Під час судового розгляду справи суд установив, що згідно з постановою про порушення митних правил №0926/50000/16 від 09 серпня 2016 року, ухваленою першим заступником начальника Одеської митниці ДФС Кривонос С.Ю., 25 березня 2015 року до Одеської митниці ДФС особою, уповноваженою на декларування ПП «Отрада» Коваленком Є.В., який діяв на підставі договору доручення №010/Т від 05 січня 2015 року, укладеного між ТОВ «ТД «Лідер» та ПП «Отрада», у режимі «ІМ40ДЕ» (далі – МД) подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію на вантаж: 1. Вироби з деревини, плити деревоволокнисті середньої густини завтовшки більш як 5мм, але не більше 9мм, ламінат із МДФ загалом 2349,89кв.м. (18,45112куб.м.), країна виробництва EU, код УКТ ЗЕД 4411139000; 2. Вироби з деревини, плінтус з МДФ, країна виробництва EU, код УКТ ЗЕД 4418908000; 3. Вироби будівельні з пластмас: кріплення для плінтусу – 5040шт, виробник ВНК, країна виробництва EU, код УКТ ЗЕД 3925901000; 4. Готові клеїльні препарати, розроблені на основі каучуку, розфасовані для роздрібної торгівлі як клеїльні засоби (агдезиви), країна виробництва EU, код УКТ ЗЕД 3506910090.

25 березня 2015 року товари були оформлені у митному режимі «імпорт» та випущені у вільний обіг.

У ході опрацювання інформації, наданої митними органами Республіки Польща, Австрії та Королівства Бельгії, отриманої Одеською митницею ДФС протягом грудня 2015 року – травня 2016 року, митний орган дійшов висновку, що різниця між вартістю товарів за МД та фактичною загальною вартістю товарів згідно з експортними деклараціями складає 151554,34 гривень.

Фактично за МД від 25 березня 2015 року нараховано та сплачено 102072,21 гривень митних платежів.

Таким чином, посадова особа митного органу дійшла висновку, що директор ТОВ «ТД «Лідер» ОСОБА_1 надала ПП «Отрада» документи, що містять неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), і тим самим вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 14102,73 гривень.

Згідно з постановою про порушення митних правил №0925/50000/16 від 10 серпня 2016 року, ухваленою першим заступником начальника Одеської митниці ДФС Кривонос С.Ю., 02 березня 2015 року до Одеської митниці ДФС особою, уповноваженою на декларування ПП «Отрада» Коваленком Є.В., який діяв на підставі договору доручення №010/Т від 05 січня 2015 року, укладеного між ТОВ «ТД «Лідер» та ПП «Отрада», у режимі «ІМ40ДЕ» (далі – МД) подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію на вантаж: 1. Вироби з деревини, плити деревоволокнисті середньої густини завтовшки більш як 5мм, але не більше 9мм, ламінат із МДФ загалом 1802,3кв.м. (15,1781куб.м.), виробник «Barry Alloc», країна виробництва EU, код УКТ ЗЕД 4411139000; 2. Демонстраційні виставкові стенди з МДФ, які встановлюються на підлозі магазина зі зразками продукції: стенд зі зразками паркету – 1 шт., торгівельна марка «Waiss», країна виробництва EU, код УКТ ЗЕД 9403603000; 3. Паркет щитовий, зібраний для підлоги, дубовий, двошаровий, загалом 898,96кв.м., країна виробництва EU, код УКТ ЗЕД 4418720000; 4. Вироби з деревини, плінтус з МДФ, країна виробництва EU, код УКТ ЗЕД 4418908000.

02 березня 2015 року товари були оформлені у митному режимі «імпорт» та випущені у вільний обіг.

У ході опрацювання інформації, наданої митними органами Республіки Польща, Австрії та Королівства Бельгії, отриманої Одеською митницею ДФС протягом грудня 2015 року – травня 2016 року, митний орган дійшов висновку, що різниця між вартістю товарів за МД та фактичною загальною вартістю товарів згідно з експортними деклараціями складає 261838,62 гривень.

Фактично за МД від 02 березня 2015 року нараховано та сплачено 116581,88 гривень митних платежів.

Таким чином, посадова особа митного органу дійшла висновку, що директор ТОВ «ТД «Лідер» ОСОБА_1 надала ПП «Отрада» документи, що містять неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), і тим самим вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 95417,50 гривень.

Згідно з постановою про порушення митних правил №0927/50000/16 від 11 серпня 2016 року, ухваленою першим заступником начальника Одеської митниці ДФС Кривонос С.Ю., 15 червня 2016 року до Одеської митниці ДФС особою, уповноваженою на декларування ПП «Отрада» Коваленком Є.В., який діяв на підставі договору доручення №010/Т від 05 січня 2015 року, укладеного між ТОВ «ТД «Лідер» та ПП «Отрада», у режимі «ІМ40ДЕ» (далі – МД) подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію на вантаж: 1. Вироби з деревини, плити деревоволокнисті середньої густини завтовшки більш як 5мм, але не більше 9мм: ламінат із МДФ загалом 2851,06кв.м. (22,99586куб.м.), країна виробництва EU, код УКТ ЗЕД 4411139000.

15 червня 2016 року товари були оформлені у митному режимі «імпорт» та випущені у вільний обіг.

У ході опрацювання інформації, наданої митними органами Республіки Польща, Австрії та Королівства Бельгії, отриманої Одеською митницею ДФС протягом грудня 2015 року – травня 2016 року, митний орган дійшов висновку, що різниця між вартістю товарів за МД та фактичною загальною вартістю товарів згідно з експортними деклараціями складає 83382,42 гривень.

Фактично за МД від 15 червня 2016 року нараховано та сплачено 65482,13 гривень митних платежів.

Таким чином, посадова особа митного органу дійшла висновку, що директор ТОВ «ТД «Лідер» ОСОБА_1 надала ПП «Отрада» документи, що містять неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), і тим самим вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 34220,18 гривень.

Як регламентує стаття 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених вимог суд установив, що між ТОВ «ТД «Лідер» в особі директора Лавлінської О.Л. та компанією «Svenska Folkets Tider LP» (Шотландія, Великобританія) у передбачений законом спосіб було укладено зовнішньоекономічний контракт №LS-1501 від 02 грудня 2014 року на поставку товарів.

В рамках зазначеного контракту на адресу ТОВ «ТД «Лідер» від відправника «Dzial Sprzedazy Zagranicznej» (Польща) в березні та червні 2015 року на вантажних автомобілях з напівпричепами, реєстраційні номери 07034ТЕ/06081ТІ; 07035ТЕ/06087ТІ; НОМЕР_1 /АР9495/ХХ надійшли товари «вироби з деревини: ламінат та паркет».

Для декларування товару та його оформлення у відповідності з вимогами митного законодавства України між ТОВ «ТД «Лідер» та ПП «Отрада» ОСОБА_2 укладений договір доручення №010/Т від 05 січня 2015 року, представником якого подані до Одеської митниці ДФС митні декларації №500040001/2015/002489 від 02 березня 2015 року, №500040001/2015/003801 від 25 березня 2015 року та №500040001/2015/06772 від 15 червня 2015 року.

Декларації були подані з товаросупровідними та комерційними документами, які ОСОБА_1 отримала від продавця товару – компанії «Svenska Folkets Tider LP», зокрема інвойсами: від 02 березня 2014 року №LS-024/1 (вартість товару 14188,67 доларів США), від 23 березня 2015 року №LS-026 (вартість товару 14028,78 доларів США), від 10 червня 2015 №LS-040 (вартість товару 11477,51 доларів США).

При цьому, за умовами зовнішньоекономічного контракту №LS-1501 від 02 грудня 2014 року, сторони погодили, що продавець самостійно визначає вид транспорту, перевізника, маршрут перевезення. При поставці товару продавець надає наступні документи: сертифікат якості, товарно-транспортний документ, інфойс.

Тобто заповнення МД здійснювалось шляхом відображення відомостей із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією-контрагентом «Svenska Folkets Tider LP», відповідно до попередньо досягнутих домовленостей з ТОВ «ТД «Лідер».

Як передбачають частини 1, 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-4 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Суд погоджується з правовою позицією позивача, що стаття 485 МК України передбачає настання адміністративної відповідальності у випадках заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування), або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; несплата митних платежів у строк, встановлений законом; інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Дії ОСОБА_1 не можуть класифікуватися як порушення митних правил, відповідальність за які встановлена статтею 485 МК України, оскільки перелік ознак за цією статтею є вичерпаний і відповідальність за цією статтею передбачена за вчинення саме протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Як зазначалось, розгляд відповідних справ про порушення митних правил та винесення постанов здійснювалось посадовою особою митного органу 09 серпня 2016 року, 10 серпня 2016 року та 11 серпня 2016 року. Тобто ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за три адміністративних правопорушення, які одночасно розглядались одним органом, тією ж самою посадовою особою, стосувались поставки на підставі одного зовнішньоекономічного договору (контракту).

Згідно з частиною 1 статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Порядок розгляду декількох справ відносно однієї особи МК України не регулюється, що вказує на застосовування норм КУпАП у цій частині. Так, згідно з частиною 2 статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При цьому частиною 4 статті 3 МК України встановлено, що у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які перемішують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Але не зважаючи на викладене, оскаржувані постанови не містять обґрунтування розгляду відповідних порушень митних правил у окремих справах без застосування положень статті 36 КУпАП.

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, категорія «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює розраховані державними органи до сплати митні платежі, які розглядаються судом як частина сфери оподаткування (рішення у справах «Інтерсплав проти України» («Intersplav v. Ukraine», заява №803/02), «TOB «Полімерконтейнер» проти України» («Polimerkonteyner, TOV v. Ukraine», заява №23620/05) тощо).

Так, згідно з параграфами 16, 17 рішення Європейського суду з прав людини у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України» («Polimerkonteyner, TOV v. Ukraine», заява №23620/05), суд наголошує, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним. Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля. Крім того, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» («Sporrong and Lonnroth v. Sweden», заяви №№7151/75; 7152/75, п. 69-73).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що висновок митного органу щодо наявності в діях декларанта мети у виді неправомірного зменшення розміру митних платежів є передчасним та спростовується зібраними доказами.

Оскільки сторона позивача просила суд поновити строк оскарження постанов у справах про порушення митних правил, суд зазначає наступне.

З оскаржуваних позивачем постанов випливає, що справа про порушення митних правил розглядалась без присутності ОСОБА_1 та / або представника особи. Належних доказів направлення означених постанов та їх вручення позивачеві суду не надано. Представник ОСОБА_1 посилався, що отримав копії постанов після укладення договору про надання правової допомоги та ознайомлення з матеріалами справ про порушення митних правил 06 серпня 2021 року засобами електронного зв`язку (електронною поштою) 16 серпня 2021 року. З відповідним позовом до суду представник ОСОБА_1 звернувся 17 серпня 2021 року.

Ураховуючи викладене суд погодився із обґрунтованістю тверджень сторони та дійшов висновку про поновлення строку звернення до суду для оскарження постанови у справі про порушення митних правил на підставі статті 289 КУпАП та статті 121 КАС України.

Як чітко зобов`язує частина 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на висновки Європейського суду з прав людини, наведені у параграфі 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України» («Fedorchenko and Lozenko v. Ukraine», заява №387/03), параграфі 43 рішення в справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine», заява №16437/04) та параграфі 60 рішення в справі «Бєлоусов проти України» («Belousov v. Ukraine», заява №4494/07), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відтак, посилання відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними, мають суперечливий характер та викликають обґрунтований сумнів, що сукупно має тлумачитись на користь позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Ураховуючи викладене, суд убачає обґрунтованим задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувані постанови. Водночас, оскільки в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, суд закриває провадження у відповідних справах.

Відповідно до частин 1, 5 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Водночас, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову суд доходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень з відповідача судових витрат: суми оплаченого судового збору в розмірі 908,00 гривень. .

Керуючись статтями 6, 7, 9, 19, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 371, пунктами 9, 15.5 розділу VII КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил – задовольнити.

Постанову у справі про порушення митних правил №0926/50000/16 від 09 серпня 2016 року, ухвалену першим заступником начальника Одеської митниці ДФС Кривонос С.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 МК України – скасувати, та закрити провадження у справі про порушення митних правил у зв`язку із відсутністю у діях особи ознак порушення митних правил.

Постанову про порушення митних правил №0925/50000/16 від 10 серпня 2016 року, ухвалену першим заступником начальника Одеської митниці ДФС Кривонос С.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 МК України – скасувати, та закрити провадження у справі про порушення митних правил у зв`язку із відсутністю у діях особи ознак порушення митних правил.

Постанову про порушення митних правил №0927/50000/16 від 11 серпня 2016 року, ухвалену першим заступником начальника Одеської митниці ДФС Кривонос С.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 МК України – скасувати, та закрити провадження у справі про порушення митних правил у зв`язку із відсутністю у діях особи ознак порушення митних правил.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби суму оплаченого судового збору – в розмірі 908,00 гривень.

Судове рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду або через Малиновський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Рішення підписано судом 10 вересня 2021 року.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби – 65078, місто Одеса, вулиця Івана і Юрія Лип, 21а, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43333459.

Суддя: І.В. Плавич