Рішення № 99840876, 22.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/15704/21

Провадження № 2/947/3200/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Васильків Олени Василівни,

секретаря судового засідання - Белінської Ганни Сергіївни,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А) про зобов`язання повернути майно,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

24.05.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить зобов`язати Одеське районне управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області повернути позивачу 6/25 частин будинковолодіння АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2021 року провадження по справі відкрито.

09.07.2021 року від Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки до ГУНП в Одеській області позов з тим самим предметом спору та за тими самими обставинами вже подавався.

Ухвалою суду від 22.09.2021 року в задоволенні клопотання Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 про зобов`язання повернути майно, - відмовлено та закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В позовних вимогах позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої залишилися належні їй на праві приватної власності 6/25 частин будинковолодіння АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що вказаний об`єкт нерухомості належить йому в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_2 , оскільки він є спадкоємцем першої черги після смерті матері. Інші спадкоємці ніколи не претендували на спадкове майно та не приймали заходів щодо прийняття спадщини.

09.07.2021 року від Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки до ГУНП в Одеській області позов з тим самим предметом спору та за тими самими обставинами вже подавався. При цьому представник ОРУП №1 ГУНП в Одеській області посилається на те, що ОРУП №1 ГУНП в Одеській області не є юридичною особою, в зв`язку з чим не може бути відповідачем. Юридичною особою, яка може бути учасником справи, є ГУНП в Одеській області, однак оскільки ОСОБА_1 вже звертався до ГУНП в Одеській області з таким самим позовом, здійснити заміну відповідача неможливо та позовну заяву слід залишити без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що відповідачем в даній справі має бути саме ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, клопотань про заміну відповідача чи уточнення позовних вимог не заявляв. Стверджував, що начальник кримінальної поліції, який підписав клопотання не має відношення до цієї справи.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтвердження вказаних обставин суду надано:

-Свідоцтво про народження позивача ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 від 25.05.1948 року;

-Свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 від 19.03.1982 року;

-Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_4 , видане повторно 22.02.2019 року.

На підтвердження позовних вимог суду також надано:

-Копію конверта про відправлення 20.11.2000 року ОСОБА_1 листа до Третьої одеської державної нотаріальної контори;

-Копію заяви ОСОБА_1 №960 до спадкової справи 628/2000 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2

-Копії боргових розписок ОСОБА_2 про отримання грошових коштів у ОСОБА_6 на будівництво двоповерхового будинку на 6/25 частин будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

-Накладні та квитанції на придбання будівельних матеріалів.

-Копія ухвали суду про накладення арешту на спірне домоволодіння по справі №2-4664/2011 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності.

-Розрахунок вартості спірного домоволодіння.

IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Згідно з ч. 1 ст. 524 ЦК України (в ред. 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Частиною 1 ст. 529 ЦК України (в ред. 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , після смерті якої позивач має бажання оформити свої спадкові права на 6/25 частин будинковолодіння АДРЕСА_2 .

З цього приводу суд зазначає, що викладені в позовній заяві обставини належними та допустимими доказами в сенсі ст. ст. 77, 78 ЦПК України не підтверджені.

При цьому позивачем в позовній заяві не визначено, чому саме ОРУП №1 ГУНП в Одеській області має відповідати за даним позовом та в чому саме полягає порушення прав позивача з боку ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб захисту своїх спадкових прав, та окрім того позов заявлено до неналежного відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 524, 529, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А) про зобов`язання повернути майно, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.

Повний текст рішення суду складено 23.09.2021 року.

Суддя Васильків О.В.