Рішення № 99839552, 23.09.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/370/2021

Справа № 679/728/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судових засідань Панчук В.О.,

номер справи 679/728/21,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин заяву представника позивача – адвоката Клочек Ганни Вікторівни про ухвалення додаткового рішенні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2021 року Нетішинським міським судом Хмельницької області ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено повністю.

Зокрема визнано виконавчий напис вчинений 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., зареєстрований в реєстрі за №1440, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за кредитним договором №200904-25094-1 від 04 вересня 2020 року у сумі 23162,00 грн таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача зробила заяву про те, що нею будуть додатково подані докази про судові витрати позивача на правничу допомогу, обґрунтувавши таку поважними причинами неможливості подання таких в судовому засіданні.

В резолютивній частині означеного вище рішення було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі, зобов`язано позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази щодо розміру понесених нею судових витрат.

13 вересня 2021 року представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового іршення, в якій представник позивача просила стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу, та надала докази щодо розміру понесених позивачем таких, а саме: договір про надання правничої допомоги від 07 червня 2021 року, акт наданих послуг від 09 вересня 2021 року, рахунок від 07 червня 2021 року, квитанцію №МР_АВ011097GHB_19620864 від 07 червня 2021 року.

У судове засідання учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, не з`явилися. Представник позивача надала до суду заяву, в якій просила судове засідання для вирішення питання про судові витрати за заявою позивача проводити без її участі та участі позивача і таку задовольнити.

20 липня 2021 року представник відповідача разом з відзивом на позовну заяву надіслав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. В означеному клопотанні представник відповідача послався на те, що позивачем не надано доказів, які б вказували на існування договірних відносин з адвокатом, що стосуються надання правової допомоги та розшифровку наданих послуг в межах надання правової допомоги з фіксованим погодинним типом оплати, а також відсутні докази того, що розмір гонорару сплачений позивачем адвокату є співмірним обсягу наданих послуг.

Окрім того, 21 вересня 2021 року представник відповідача надіслав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в якому додатково зазначив, що позивач відповідно до вимог ч. ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України повинен усі докази подати разом з позовною заявою, однак представником позивача разом з позовною заявою не було подано жодного доказу надання правової допомоги та оплати таких послуг, а також було відсутнє письмове повідомлення про неможливість подання вищезазначених доказів та не вказано з якої причини. Тому відповідач вважає, що докази на підтвердження витрат позивача на правову допомогу подані в порушення ЦПК України. Також представник відповідача у клопотанні звертає увагу на те, що представник позивача отримала гонорар у розмірі 5000,00 грн ще до формування повного розрахунку послуг, що, на переконання представника відповідача, свідчить про те, що розрахунки в даному акті не відповідають дійсності.

На підставі наведеного, представник відповідача просить зменшити витрати позивача на оплату правничої допомоги.

В зв`язку з тим, що учасники справи в судове засідання не з`явились фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження судових витрат позивача, з`ясувавши позицію відповідача викладену представником відповідача у письмовому вигляду у формі клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та матеріали справи в межах заявленого клопотання, проаналізувавши відповідні норми права, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст. 246 ЦПК якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

Судом встановлено, що 07 червня 2021 року ОСОБА_1 уклала з адвокатським об`єднанням «Скорпіон» договір про надання правничої допомоги.

Предметом зазначеного вище договору зокрема є правова допомога по даній справі, а також здійснення представницьких повноважень клієнта.

В ньому ж зазначено, що адвокату буде сплачено вартість послуг згідно умов договору в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до даних квитанції №МР_АВ011097GHB_19620864 від 07 червня 2021 року, які містять дані про отримання адвокатським об`єднанням «Скорпіон» від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 5000 гривень, позивач виконала своє зобов`язання за договором та сплатила вартість послуг в розмірі обумовленому в договорі про надання правничої допомоги від 07 червня 2021 року.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає суду можливості пересвідчитись у співмірності розміру адвокатського гонорару, як того вимагає ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у договорі про надання правничої допомоги від 07 червня 2021 року розміру таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Надання адвокатом Клочек Г.В. позивачу адвокатських послуг у суді при розгляді справи підтверджується: договором про надання правничої допомоги від 07 червня 2021 року, актом наданих послуг від 09 вересня 2021 року, рахунком від 07 червня 2021 року, квитанцією №МР_АВ011097GHB_19620864 від 07 червня 2021 року.

Згідно даних п. 3.1 договору про надання правничої допомоги від 07 червня 2021 року та акту наданих послуг від 09 вересня 2021 року вартість послуг за надання замовнику правничої допомоги становить 5000,00 грн.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу на підставі поданих представником позивача доказів, суд враховує те, що ці судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та істотно не перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, а відповідає такому.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих позивачем доказів, суд також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи).

Варто зауважити, що чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Щодо клопотання представник відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, то суд вважає таке необґрунтованим, оскільки, як убачається з матеріалів справи представник позивача надала до суду вищезазначені докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивач у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, зокрема договір та рахунок. Та як зазначалось судом вище розмір таких судових витрат, на думку суду, є обґрунтованим, пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та співмірним до заявлених позовних вимог.

Щодо аргументів представника відповідача зазначених у клопотанні з приводу того, що на позивача покладений обов`язок подати усі докази разом з позовною заявою, то суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 84 ЦПК України передбачає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Таким чином законодавець поклав на позивача обов`язок подавати разом з позовною заявою саме докази в розумінні ст. 76 ЦПК України, а не докази на підтвердження судових витрат. Такі можуть бути подані, як про це зазначено в абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Як зазначалось вище представник позивача в судовому засіданні про зробила заяву про те, що нею будуть подані докази на підтвердження судових витрат позивача на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення та послалась на поважні причини неможливості подання таких в судовому засіданні, які суд врахував та призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати, про що зазначив у рішенні, як того вимагає ст. 265 ЦПК України.

Надаючи оцінку твердженням представника відповідача вказаних у клопотанні про те, що представник позивача отримала гонорар у розмірі 5000,00 грн ще до формування повного розрахунку послуг, що свідчить про те, що розрахунки в даному акті не відповідають дійсності. То суд такі вважає помилковими, оскільки наведені в акті наданих послуг від 09 вересня 2021 року види послуг, надані адвокатом, повністю відповідають зазначеним послугам в п. 1.1 договору про надання правничої допомоги від 07 червня 2021 року.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку, на переконання суду, представник відповідача не довів не співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу, а тому у задоволенні його клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Окрім того, судом встановлено, що під час ухвалення рішення не вирішеним залишилась питання щодо розподілу частини судових витрат у виді судового збору сплаченого позивачем при звернені до суду з заявою про забезпечення позову. Зокрема остання при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову сплатила судовий збір в сумі 454,00 грн. Заява про забезпечення позову ухвалою від 08 червня 2021 року задоволена повністю. Зважаючи на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» судовий збір, який позивач сплатила при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 263, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача – директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» Картамишева Сергія Олександровича про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Заяву представника позивача- адвоката Клочек Ганни Вікторівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 гривні, а всього 5445 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ 41146462.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 175, оф. 65.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року.

Суддя О.М. Гавриленко