
Справа № 583/3673/21
1-кс/583/1218/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2021 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Якубович В.В., прокурора Жмурка С.В., заступника начальника слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області Загребельного Я.І., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Калантаєнка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області Загребельного Я.І., погоджене з прокурором Охтирської окружної прокуратури Жмурком Сергієм Володимировичем відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, вдівця, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановила:
23.09.2021 заступник начальника слідчого відділу Охтирського РВП звернувся до суду із зазначеним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021200460000420, у якому ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Так, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, будучи обізнаними про місце проживання осіб похилого віку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та наявність у них грошових коштів, з метою протиправного заволодінням майном, належного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вступили між собою у попередню злочинну змову.
З метою реалізації узгодженого злочинного умислу, діючи з корисливою метою, близько 03 години 17.09.2021 співучасники на автомобілі «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , приїхали до с. Хухра Охтирського району Сумської області, де залишивши транспортний засіб, попрямували до домогосподарства потерпілих, розташованого по АДРЕСА_2 .
Діставшись будинку, учасники, діючи спільно та узгоджено, вибили перші вхідні двері до будинку. Після чого, потерпілий ОСОБА_4 почувши гуркіт відчинив другі вхідні двері до будинку. В цей момент ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 увірвались усередину, де виявили потерпілих. Після цього, з метою подолання опору потерпілих, вони нанесли поштовх ОСОБА_4 , внаслідок чого останній впав на підлогу. Потім, розпитуючи потерпілих про місцезнаходження грошей та цінних речей, розпочали їх пошук у будинку. Долаючи опір потерпілих, співучасники, діючи спільно та узгоджено між собою, використовуючи фізичну силу та предмети для нанесення тілесних ушкоджень, у тому числі , балончик із сльозогінним газом, з метою отримання інформації про місце знаходження грошових коштів та цінних речей, погрожували нанесенням тілесних ушкоджень та позбавленням їх життя, а також розпилювали на потерпілих сльозогінний газ.
У такий спосіб, з метою отримання інформації про місцезнаходження цінного майна потерпілих та припинення їх протидії, співучасники застосували до них насильство та погрози, які є небезпечним для життя та здоров`я. Потерпілі, реально сприймаючи погрози їхньому життю та здоров`ю, побоюючись їх реалізації нападниками, повідомили про місце схову грошей – в столі однієї із кімнат будинку, після чого співучасники виявили та незаконно заволоділи грошовими коштами в сумі 13 400 грн., належними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Не отримавши очікуваної суми грошових коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , узгоджено продовжили утримання потерпілих, вчинення в їхню сторону погроз застосування насильства та пошук грошей і цінних речей, та не знайшовши таких, покинули його.
Своїми спільними умисними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинили потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми лівої половини грудної клітини, закритого перелому 8 ребра зліва, ЗЧМТ, струс головного мозку, підшкірна гематома правої скулової області та кута нижньої щелепи справа.
Заволодівши грошовими коштами потерпілих, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покинули місце вчинення злочину на автомобілі «OpelVectra», державний номерний знак НОМЕР_1 . Викраденим майном співучасники розпорядилися на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у розбійному нападі 17.09.2021 та заволодінні чужим майном на суму 13400 грн., що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , поєднаним із застосуванням та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло та вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, - розбій, кваліфікуючими ознаками якого є: «вчинений за попередньою змовою групою осіб», «поєднаний з проникненням у житло».
22.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
Підозра за ч.3 ст.187 КК України обґрунтовується доказами, отриманими під час проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події (в ході якого виявлено та зафіксовано сліди взуття, транспортних засобі та сліди пальців рук), протоколом обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено, серед іншого, документи належні потерпілим, газовий балончик «Терен», взуття з рельєфом підошви візуально схожим зі слідами взуття виявленими в ході огляду місця події, протоколом обшуку домоволодіння по АДРЕСА_3 , в ході якого вилучено взуття з рельєфом підошви візуально схожим зі слідами взуття виявленими в ході огляду місця події, грошові кошти купюрами по 200 грн., протоколом обшуку автомобіля «OpelVectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , протоколами допиту потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , свідка, протоколами проведення слідчих експериментів.
Інкримінований ОСОБА_1 злочин за ч.3 ст. 187 КК України належить до особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Слідчим зазначається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного із застосуванням насильства в групі осіб, ніде не працює, являється мешканцем в іншій області, тому існує високий ризик, що залишаючись на волі, він може ухилитися від слідства та суду, скоїти протиправний вплив на свідків та потерпілих з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити новий злочин. Дані підстави дають вважати, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить вчасне, якісне досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, отже є всі підстави застосувати відносно нього запобіжний захід — тримання під вартою.
У судовому засіданні заступник начальника слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області та прокурор клопотання підтримали повністю, просили його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки має незадовільний стан здоров`я спровокований нещодавно перенесеним інсультом, тому потребує подальшого лікування. При цьому повідомив, що є вдівцем, проживає одиноко у квартирі, яку винаймає, власного житла не має, має доньку, яка проживає в іншому населеному пункті зі своєю родиною, не працює.
Захисник підозрюваного Калантаєнко С.В. у судовому засіданні також заперечував проти застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на не доведення слідчим ризиків, зазначених у клопотанні, які на його думку є малоймовірними. Також просив звернути увагу на стан здоров`я підозрюваного, який, на переконання захисника, перешкоджає триманню останнього в умовах ізоляції. Крім того наразі не вичерпана можливість обрати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Встановлено, що Охтирським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12021200460000420 від 17.09.2021.
Так, 17.09.2021 о 04 год. 32 хв. до чергової частини Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 до будинку її сусіда ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проникли невідомі, побили його та забрали речі.
22.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Згідно вимог до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченого статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому слідча суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» зазначено, що для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано “розумним”, залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Термін “обґрунтованість” також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Також, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на викладене, перевіряючи обґрунтованість підозри, слідча суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та містяться у долучених до клопотання матеріалах.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
В ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) «Про взяття під варту до суду» 11 від 27.06.1980 зазначено, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
З огляду на викладене, слідча суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. На переконання слідчої судді зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Таким чином, беручи до уваги наведені у клопотанні дані у слідчої судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбаченого частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Можливе вчинення ним злочину підтверджується протоколом огляду місця події, протоколами допиту потерпілих, свідка, довідкою КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 17.09.2021, протоколами обшуків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя приходить до висновку, що слідчим у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України, зокрема що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя також враховує тяжкість злочину, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, існування ризиків відносно ОСОБА_1 , суспільної небезпеки інкримінованих йому діянь, слідча суддя приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив особливо тяжкий злочин; незаконно впливати на потерпілих та свідків; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому наявні обставин, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім.
Така позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який наголошує на тому, що на початку слідства заявлені ризики можуть враховуватись судом при обранні запобіжного заходу, а в подальшому, поступово, у міру того, як просувається досудове розслідування, певні ризики неминуче втрачають своє значення («Летельє проти Франції» - рішення від 26 червня 1991 року, «І.А. проти Франції» - рішення від 23 вересня 1998 року).
Обставини, на які посилається підозрюваний та його захисник, а саме на незадовільний стан здоров`я ОСОБА_1 , що унеможливлює застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою, на даний час нічим не підтверджено, а медичні довідки, надані стороною захисту, стосуються минулого періоду, тому не заслуговує на увагу.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 живе одиноко, тобто не має сталих соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання, проживає в іншому, віддаленому від місця події регіоні, не працює, що свідчить про відсутність офіційних джерел до існування.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність обмежень щодо можливості обрання підозрюваному тримання під вартою, з метою забезпечення вчасного та якісного досудового розслідування кримінального провадження щодо особливо тяжкого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що в даному випадку суспільний інтерес на забезпечення незалежного правосуддя переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
За висновком суду, відповідно до ст. 183 КПК України відсутні підстави для визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного із застосуванням насильства.
В силу положень ч. 4 ст. 196, ст. 197 КПК України визначити підозрюваному строк тримання під вартою 60 діб, але не більше ніж до 24.00 год 21.11.2021.
Слідчий та прокурор довели, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, ч.2 ст. 376 КПК України, слідча суддя, -
УХВАЛИЛА:
Клопотання заступника начальника слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області Загребельного Ярослава Івановича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 24.00 год. 21 листопада 2021 року, з подальшим утриманням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, а саме з 23 вересня 2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко
Судове рішення № 99838749, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 23.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/3673/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: