Ухвала суду № 99838725, 22.09.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2692/21

2-а/583/51/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р. Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., розглянувши матеріали адміністративного позовуОСОБА_1 до Охтирського районного відділу поліції ГУНП у Сумській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Охтирський відділ державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 9 липня 2021 року звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що вона 26.04.2021 року перебувала в приміщенні Охтирської міської ради, де за викликом юриста через службу 102 прибув працівник поліції Смотров О.В., який виніс відносно неї постанову за порушення карантинних обмежень за ч.2 ст.44-3 КУпАП та наклав адміністративне стягнення в розмірі 255 грн., з чим вона не погоджується та просить зупинити виконання постанови серії ВАБ № 529183 від 26.04.2021 року, визнати її незаконною та скасувати.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 12 липня 2021 року вказана позовна заява була залишена без руху з підстав серед іншого несплати судового збору, відсутності клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, та запропоновано позивачці в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, яка судом направлялася ОСОБА_1 , однак, поштову кореспонденцію вона не отримує.

22.09.2021 року на адресу Охтирського міськрайонного суду без вручення повернутий конверт адресований ОСОБА_1 з ухвалою суду.

Вивчивши зазначену позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 286 КАС України визначено, що позов щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення.

Положеннями цієї ж статті передбачено строк розгляду вказаної категорії справи протягом десяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Так, на адресу позивачки, яка зазначена в матеріалах позовної заяви, Охтирським міськрайонним судом надсилалась ухвала про залишення позовної заяви без руху від 12.07.2021 року. Проте зазначений документ повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку. При цьому, на конверті, в якому надіслана ухвала суду поштовим відділенням проставлено відмітку «за закінченням терміну зберігання».

Отже, зважаючи на зазначене вище, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення позички про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, інформація щодо розгляду справи мається у відкритому доступі на сайті Судової влади та в Єдиному реєстрі судових рішень, однак на думку суду, така поведінка ОСОБА_1 свідчить про недобросовісне користування своїми процесуальними правами.

Сам лише факт не отримання ОСОБА_1 кореспонденції, якою суд з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копію ухвали за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи те, що позивач не усунув недоліки, які стали підставою для залишення позову без руху, позов вважається неподаним і підлягає поверненню позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

При цьому суд вважає необхідним зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави – учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається зі змісту позову та доданих матеріалів ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом поза межами строків встановлених в ст. 286 КАС України без заяви про поновлення пропущеного строку, в зв`язку з чим судом залишено позов без руху, однак, позивачкою не подано заяву про поновлення пропущеного строку, доказів про поважність причин пропуску строку звернення до суду в вказаним позовом ОСОБА_1 не надано.

Ухвала суду про залишення позову без руху не виконана, ОСОБА_1 ухиляється від отримання вказаних документів, що дає суду підстави дійти висновку про недобросовісне користування процесуальними правами, а також суд вважає з урахуванням вищевикладеного, що вказаний позов не становить інтересу для позивачки.

Враховуючи, що позивачка станом на 22.09.2021 року недоліки позовної заяви у встановлений десятиденний строк не усунула, не цікавиться станом даного судового провадження, тому дану позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачці, роз`яснивши, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.169, ст.248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Охтирського районного відділу поліції ГУНП у Сумській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Охтирський відділ державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, вважати неподаним та повернути позивачці.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко