Рішення № 99838717, 21.09.2021, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/224/21

Справа № 582/634/21

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2021 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Яковенко Н.М.,

за участю секретаря – Ярмоленко А.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка Вадима Вікторовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

До Недригайлівського районного суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Сенча Олег Олександрович із зазначеним позовом та просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №15410 від 12.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 14578,00 гривень та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною було вчинено виконавчий напис №15410 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 14 578 грн.

14.06.2021 на підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. було відкрито виконавче провадження № 65794998, в рамках якого постановою від 17.06.2020 було звернуте стягнення на доходи позивача, які він отримує в КЗ Тростянецької міської ради «Спортивний клуб «Академія спорту» у розмірі 20 % від загальної суми боргу (з урахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди виконавця) 16 525,80 гри. щомісячно.

При цьому, походження вищевказаної суми боргу позивачу невідоме, оскільки він ніколи не мав жодних договірних відносин з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а також будь-яких інших невиконаних боргових зобов`язань перед фізичними і юридичними особами, а тому відсутній безспірний характер зазначеної у виконавчому написі заборгованості.

Представник позивача також зазначає, що стягнення безспірної заборгованості в позасудовому поряду на підставі виконавчого напису нотаріуса можливе за умови нотаріального посвідчення договору. Позивачем не укладався жоден договір, який би посвідчувався нотаріусом, тому оспорюваний виконавчий напис нотаріуса є незаконним, зокрема порушує ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанову КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, так як вчинений на непередбаченому Переліком борговому документі. Крім цього, про протиправність дій нотаріуса при винесені оскаржуваного виконавчого напису вказує і та обставина, що наказом Міністерства юстиції України від 19.04.2021 № 1424/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №3 від 05.04.2021 року, в зв`язку з встановленням факту прийняття нотаріусом неправомірних рішень, допущенням грубого порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, неодноразовими порушеннями нотаріусом правил професійної етики, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 6997 від 27.07.2008 ОСОБА_3 , анульовано.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, представник подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника, позовні підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань суду не надав.

Третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки ним не повідомлялися, відзиву на позов він не подав, а сторона позивача не заперечувала проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, про що судом була постановлена відповідна ухвала.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В. за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (а.с.71) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №65794998 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської Області Головкіної Яни Вікторівни про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 14578,00 грн (а.с.9).

У межах вказаного виконавчого провадження постановою приватного виконавця Закорка В.В. від 17.06.2021 було звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 (а.с.10).

З копії виконавчого напису (а.с.73) вбачається, що він вчинений 12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської Області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 14578,00 грн. за договором №452430627 від 28 лютого 2019 року укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав і обов`язків якого на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 30 від 11 червня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», правонаступником усіх прав і обов`язків якого на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020, реєстр прав вимог №3 від 29 січня 2021, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС». Строк платежу за кредитним договором 452430627 настав. Заборгованість складає 13 378,00 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту – 4000 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 7 378, 00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями 2000,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом - 1200,00 грн.

Як вбачається з листа Міністерства юстиції України (а.с.11) від 31.05.2021 на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №3 від 19.04.2021 року наказом Міністерства юстиції України від 19.04.2021 року № 1424/5 було анульовано Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В.

Частиною 6 статті 55 Конституції України гарантовано право кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Стаття 18 Цивільного кодексу України передбачає можливість захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, але у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ (далі - Закон № 3425-ХІІ), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону № 3425-ХІІ, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначені умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Статтею 90 Закону № 3425-ХІІ передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року № 622 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п. 2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашенім заборгованості».

У той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»

Також вказаним судовим рішенням зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23. У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові по справі № 910/13233/17 від 29.01.2019 року.

Серед документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу договір №452430627 від 28 лютого 2019 року не посвідчений нотаріально, тому не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису. Більш того, з копії договору, яка надана на запит адвоката приватним виконавцем вбачається, що він не підписаний позивачем.

Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 15.04.2020 року у справі № 158/2157/17, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 зроблено висновок, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 та узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).

Позивач стверджує, що у нього відсутня будь-яка заборгованість перед відповідачем.

У свою чергу, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності та безспірності зазначеної у виконавчому написі нотаріуса заборгованості позивача перед відповідачем.

За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про те, що нотаріусом не додержано формальних процедур під час вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 , безспірність заборгованості позивача, як обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису в даному випадку відсутня, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь позивача, слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн та 454,00 грн, а також 100 грн банківської комісії за платіж (а.с.1,39).

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн, суд зазначає, що оскільки представником позивача зазначений попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, надано Договір про надання правової допомоги (а.с.21-25), в якому розмір гонорару визначено відповідно в сумі 4500 грн, рахунок №1 від 19.07.2021 про надання професійної правничої допомоги, але не надано квитанції, що підтверджує сплату цієї суми судових витрат, ця вимога не може бути розглянута судом.

Відповідно до ч. 8 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, вимога про стягнення судових витрат на правничу допомогу може бути розглянута судом на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України після надання представником позивача відповідних доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 82, 83, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка Вадима Вікторовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №15410 від 12.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, ідентифікаційний код юридичної особи 42254696) заборгованості в розмірі 14578,00 гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, ідентифікаційний код юридичної особи 42254696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1462 (однієї тисячі чотириста шістдесят двох) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко