Ухвала суду № 99838369, 16.09.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5118/21

пр № 2-н/464/1637/21

У Х В А Л А

16 вересня 2021 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів,

у с т а н о в и в:

Адвокат Орищин О.А. в інтересах та від імені заявника звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника аліментів та 2500 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених заявником на оплату правничої допомоги.

Сихівським районним судом м.Львова 16 вересня 2021 року видано судовий наказ про стягнення аліментів.

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Суддя зазначає, що за положеннями ст.167 ЦПК України розгляд заяви у наказному провадженні проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Витрати на професійну правничу допомогу входять до судових витрат, як передбачено ст.133 ЦПК України. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (ч.2 ст.137 ЦПК України).

Згідно із положеннями ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Аналізуючи наведені норми права, суді дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. Оскільки за правилами наказного провадження справа розглядається без повідомлення та виклику сторін, а отже, боржник по справі буде позбавлений права довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

Водночас суд зауважує, що згідно із п.6 ч.1 ст.168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

У даному випадку докази сплати витрат на професійну правничу допомогу у матеріалах справи відсутні. Суд не бере до уваги висновки Верховного Суду щодо відсутності необхідності доказів оплати вказаних послуг для відшкодування, оскільки правовідносини у цих справах не є релевантними спірним правовідносинам у наказному провадженні.

Оскільки ЦПК України не врегульовано порядок дій при відсутності підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд у порядку ч.9 ст.10 ЦПК України застосовує аналогію закону та відмовляє у видачі судового наказу в цій частині.

Керуючись ст.ст.165, 258-260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Відмовити у видачі судового наказу в частині стягнення 2500 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 16 вересня 2021 року.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО