Ухвала суду № 99837890, 20.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6317/18

Провадження № 1-в/461/143/21

УХВАЛА

Іменем України

20.09.2021 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

з участю:

прокурора Баляна Р.В.,

засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника Сибаля О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові подання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокового звільнення ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Галицького районного суду м.Львова від 29.08.2018 року –

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду м.Львова надійшло подання ОСОБА_1 , у якому засуджений просить суд умовно-дострокового звільнити його від відбування покарання, призначеного вироком Галицького районного суду м.Львова від 29.08.2018 року.

Засуджений ОСОБА_1 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, подання підтримав, просив таке задоволити.

Захисник Сибаль О.Б. подання засудженого підтримав, просив таке задоволити та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 . Зокрема зазначив, що чинним КПК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Окрім того, прокурор зазначив, що засуджений ОСОБА_1 на даний час утримується в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», оскільки Сихівським районним судом м.Львова відносно нього розглядається кримінальна справа. Відтак просив відмовити у задоволенні подання.

Заслухавши пояснення засудженого та його захисника, а також думку прокурора, дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.

Отже, законодавцем визначено, що застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є не обов`язком, а правом і таке звільнення може бути застосовано за певних умов (підстав).

Порядок дострокового звільнення від відбування покарання визначений ч.3 ст.154 КВК України, де також визначене право засудженого на умовно-дострокове звільнення і таке звільнення може бути застосоване при дотриманні умов, вказаних у ст.81 КК України.

Виходячи зі змісту ст. 81 КК України, однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманню вимог режиму, участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Пунктами 2, 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м.Львова від 29.08.2018 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05.03.2019 року вирок Галицького районного суду м.Львова від 29.08.2018 року залишено без змін.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 29.06.2021 року подання провідного інспектора Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Збитковського Василя Любомировича про застосування покарання при наявності декількох вироків – задоволено. Покарання у виді громадських робіт, що було призначено ОСОБА_1 вироком Сихівського районного суду м.Львова від 24.03.2016 року перерахувати у позбавлення волі, в співвідношенні: 240 невідпрацьованих годин громадських робіт відповідає 30 дням позбавлення волі. До покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, що призначено вироком Галицького районного суду м.Львова від 29.08.2018 року частково приєднати невідбуте покарання у виді 30 днів позбавлення волі, та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох років один день позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 05.07.2018 року, тобто з дня його фактичного затримання.

Як вбачається з матеріалів справи, початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахується з 05.07.2018 року, відтак, станом на 20.09.2021 року засуджений відбув 3 роки 2 місяці 15 днів призначеного судом покарання. Невідбута частина покарання складає 9 місяців, 16 днів.

З матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_1 схильний до членоушкодження, перебуває на профілактичному обліку, що підтверджується протоколом №13 від 26.12.2019 року. Окрім того, з рапорта психолога ЛУВП-19 ОСОБА_2 від 21.07.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 пребуває у напруженому, нестабільному психоемоційному стані.

Також, в матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_1 за період відбування покарання за сумлінну поведінку та ставлення до праці був заохочений подяками.

Відтак, подання засудженого ОСОБА_1 не містить достатніх відомостей про те, що засуджений протягом усього часу відбування покарання приймає активну участь у суспільному житті в установі виконання покарань та сумлінно виконує громадські доручення у процесі відбування покарання, прагне своєю діяльністю спокутувати вину за вчиненні кримінального правопорушення, що свідчить про те, що останній не довів свого виправлення.

Згідно до ст.6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Таким чином, виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, і при оцінці поведінки засудженого, судом приймається до уваги, що сумлінна поведінка, як передумова умовно-дострокового звільнення, це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, яка полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо. Поведінка засудженого має бути взірцевою для інших засуджених.

На підставі викладеного, суд вважає недостатніми підстави вважати, що засуджений має зразкову поведінку, взірцеву для інших засуджених, та довів в повній мірі своє виправлення на час розгляду стосовно нього подання.

Окрім того, судом при розгляді подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 встановлено, що відносно засудженого Сихівським районним судом м.Львова розглядається кримінальна справа.

З огляду на викладене, керуючись вимогами правових норм, що регулюють відбування покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням характеристики засудженого ОСОБА_1 , характеру вчинених ним злочинів, повно та всебічно проаналізувавши дані про особу засудженого та його поведінку за весь період відбування ним покарання, виходячи з того, що умовно-дострокове звільнення застосовується у кожному конкретному випадку індивідуально, суд дійшов висновку про недоведеність засудженим ОСОБА_1 свого виправлення та відсутність підстав вважати, що цілі покарання були досягнуті і виправлення засудженого настало раніше строку, визначеного вироком суду, у зв`язку з чим подання про застосування умовно-дострокового звільнення засудженого не підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.81 КК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

у задоволенні подання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом семи днів після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Зубачик Н.Б.