Рішення № 99837836, 23.09.2021, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1744/20

Провадження № 2/943/518/2021

23 вересня 2021 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді - Кос І.Б.,

за участю секретаря - Дутки С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із цим позовом. Просить визнати за ним право власності на спадкове майно – середню земельну частку (пай). В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Позивач є спадкоємцем після його смерті за законом, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у нього оригінала правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Позивач в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності та задоволити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29.03.2021 року було проведено заміну відповідача в справі на Буську міську раду Золочівського району Львівської області, яка із 10 грудня 2020 року є правонаступником припиненої Соколівської сільської ради Буського району Львівської області.

Відповідач Буська міська рада Золочівського району Львівської області явку свого повноважного представника до суду не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, направивши письмову заяву від 11.03.2021 за №308, у якій проти задоволення заявленого позову заперечують, оскільки позивач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Належних доказів того, що позивач фактично вступив в управління спадковим майном ним не надано. Відтак просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду в справі №235/5845/17 від 10.02.2020 року.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру в Львівській області явку свого представника до суду не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У силу вимог статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою – сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Соколянською сільською радою Буського району Львівської області 20.09.1999 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 039060, виданого 25.04. за № 3755 вбачається, що ОСОБА_2 належало 1,42 умовних кадастрових гектарів із земель ВАТ «Львівселекплемстанція» на підставі розпорядження Буської райдержадміністрації № 143 від 23.04.1997 року, загальною площею. Та, беручи до уваги розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 15.03.2000 року № 125 «Про затвердження технічної документації «Про внесення змін до проекту роздержавлення та приватизації земель ВАТ «Львівселекплемстанція» на гр. ОСОБА_2 розраховано частку 0,91 умовних кадастрових га.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Соколянською сільською радою Буського району Львівської області 20 серпня 1969 року вбачається, що батьком ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_2 .

Таким чином, судом доведено родинні відносини позивача з померлим, тому позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька за законом.

Спадкоємцем до даної спадщини за законом була також мати позивача, ОСОБА_3 , однак вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Соколянською сільською радою Буського району Львівської області 12.01.2016року.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.

Нормою статті 316 цього Кодексу визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Аналогічною за змістом є норма

За змістом ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 та статті 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 548 ЦК УРСР, яка була чинною на момент відкриття спадщини, передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР).

Із листа завідувача Буської державної нотаріальної контори № 78/01-16 від 10.02.2021 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із ним проживав та був зареєстрований його син ОСОБА_1 (позивач).

Отже, із матеріалів справи слідує те, що спадкодавець та позивач проживали разом за однією адресою на момент відкриття спадщини, а тому останній прийняв спадщину в розумінні положень пункту 1 частини першої статті 548 ЦК УРСР (яка була чинною на момент відкриття спадщини). Місцем відкриття спадщини є село Волиця Буського району Львівської області, про що вбачається зі справи.

При цьому, суд вважає заперечення відповідача проти позову такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом, спростовуються вищенаведеними обставинами, підтвердженими належними та допустимими доказами.

Частина 1 статті 1225 ЦК України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п. 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов`язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно – земельну частку (пай), яка належала померлому батьку позивача в порядку спадкування за законом після його смерті.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 1, 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 247, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на середню земельну частку (пай) загальною площею 0,91 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (80510, Львівська область, Золочівський район, с. Волиця; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Буська міська рада Золочівського району Львівської області (80500, Львівська область, Золочівський район, м. Буськ, площа 900 річчя Буська, 1; код ЄДРПОУ 26307575).

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Львівській області (79019, м. Львів, проспект В. Чорновола, 4; код ЄДРПОУ 39769942).

Повне судове рішення складено – 23 вересня 2021 року.

Суддя: І. Б. Кос