Рішення № 99837042, 20.09.2021, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2235/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" вересня 2021 р. м. Іршава Іршавський районний суд Закарпатської області

В особі головуючої судді – Даруда І.А.

при секретарі – Сатін Н.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Іршавської міської ради про виділення квартири в окреме будинковолодіння ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася з позовною заявою до суду до Іршавської міської ради про виділення квартири в окреме будинковолодіння. Свої вимоги мотивують тим, що вони є власниками квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 1.04.1994 року, яке видане згідно рішення виконкому Іршавської міської ради № 25 від 23.02.1994 року та свідоцтва про право на спадщину за законом , яке видано 18.08.2011 року державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 1-528. Згідно зазначених правовстановлюючих документів визначено частки співвласників у спільній сумісній власності на квартиру в будинку АДРЕСА_1 , а саме : ОСОБА_2 належить 2/3 частини , а ОСОБА_1 - 1\3 частина вказаного нерухомого майна. Право власності на квартиру за зазначеними правовстановлюючими документами зареєстровано в КП «Іршавське БТІ» , що стверджується відповідним витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином , зазначена квартира належить їм , на праві приватної спільно часткової власності і знаходиться у одноповерховому, одноквартирному будинку.

Належна їм квартира є ізольованим будинком , який розташований на земельній ділянці, яка фактично надана для обслуговування житлового будинку , має окремий вхід та в`їзд , автономне опалення та інші комунікації, також у ній встановлені окремі лічильники на енергоресурси.

Крім того, у правовстановлюючих документах : рішенні Іршавського районного суді від 26 травня 2011 року у справі № 2-635/11 про визнання часток у праві спільної сумісної власності, нерухоме майно , яке їм належить зазначено як житловий будинок. Також і у свідоцтві про право на спадщину за законом від 18.08.2011 року вказано , що спадщина на яку видається свідоцтво складається з 1\3 частини житлового приватизованого будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту будинок АДРЕСА_1 має загальну площу- 75,40 кв.м та складається з : трьох житлових кімнат, коридору, кухні, кладовки та ванної.Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки , складеного 23.07.2021 року квартира , що розташована в АДРЕСА_1 відповідає нормам житлового будинку.

Вони звертались до Іршавської міської ради щодо приватизації земельної ділянки для обслуговування належної нам квартири. Однак, відповідач відмовив нам у цьому посилаючись на те, що уст. 120 Земельного кодексу України встановлені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із зазначенням вичерпного переліку цільового призначення земельних ділянок, які можуть бути приватизовані і відсутності серед цього переліку такого цільового призначення земельної ділянки -для обслуговування квартири.

З наміром змінити статус майна на окреме будинковолодіння вони також звертались у виконавчий комітет Іршавської міської ради . Проте було роз`яснено, що орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями на зміну статусу об`єкта нерухомого майна, а підставою для такої перереєстрації може бути рішення суду.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, надіслали суду заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять такі задовольнити, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у їх відсутності.

Відповідач представник Іршавської міської ради в судове засідання не з`явився ,надіслав суду заяву в якій просить справу слухати у їх відсутність, заперечень щодо поданої заяви не мають , тому на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянуто в її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з слідуючих підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що позивачі є власниками квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 1.04.1994 року, яке видане згідно рішення виконкому Іршавської міської ради № 25 від 23.02.1994 року та свідоцтва про право на спадщину за законом , яке видано 18.08.2011 року державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 1-528. Згідно зазначених правовстановлюючих документів визначено частки співвласників у спільній сумісній власності на квартиру в будинку АДРЕСА_1 , а саме : ОСОБА_2 належить 2/3 частини , а ОСОБА_1 - 1\3 частина вказаного нерухомого майна. Право власності на квартиру за зазначеними правовстановлюючими документами зареєстровано в КП «Іршавське БТІ» , що стверджується відповідним витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином , зазначена квартира належить позивачам , на праві приватної спільно часткової власності і знаходиться у одноповерховому, одноквартирному будинку.

Належна позивачам квартира є ізольованим будинком , який розташований на земельній ділянці, яка фактично надана для обслуговування житлового будинку , має окремий вхід та в`їзд , автономне опалення та інші комунікації, також у ній встановлені окремі лічильники на енергоресурси.

Крім того, у правовстановлюючих документах : рішенні Іршавського районного суді від 26 травня 2011 року у справі № 2-635/11 про визнання часток у праві спільної сумісної власності, нерухоме майно , яке належить позивачам зазначено як житловий будинок. Також і у свідоцтві про право на спадщину за законом від 18.08.2011 року вказано , що спадщина на яку видається свідоцтво складається з 1\3 частини житлового приватизованого будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .Згідно технічного паспорту будинок АДРЕСА_1 має загальну площу- 75,40 кв.м та складається з : трьох житлових кімнат, коридору, кухні, кладовки та ванної.Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки , складеного 23.07.2021 року квартира , що розташована в АДРЕСА_1 відповідає нормам житлового будинку.

Позивачі звертались до Іршавської міської ради щодо приватизації земельної ділянки для обслуговування належної нам квартири. Однак, відповідач відмовив нам у цьому посилаючись на те, що уст. 120 Земельного кодексу України встановлені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із зазначенням вичерпного переліку цільового призначення земельних ділянок, які можуть бути приватизовані і відсутності серед цього переліку такого цільового призначення земельної ділянки -для обслуговування квартири.

Відповідно до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Статтею 183 ЦК України передбачено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177 ЦПК України, ст.ст. 319,328,391 ЦК України , суд,-

Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Визнати квартиру , яка розташована в АДРЕСА_1 окремим житловим будинковолодінням ( житловий будинок садибного типу).

Визнати право власності на окреме житлове будинирволодіння ( житловий будинок садибного типу) за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 2\3 частини , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,-1\3 частина.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Іршавський районний суд. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : І. А. Даруда