Рішення № 9983479, 20.05.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-383/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Волощука В.В.

при секретарі Корнєйчук О.В.

з участю:

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітньої дитини в розміри 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 2002 року вона проживає з відповідачем однією сімєю без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання мають: сина ОСОБА_3, 2008 року народження, але відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що спільне життя з відповідачем не склалося, а тому вони проживають окремо. Відповідач не бере участі у веденні спільного господарства, ухиляється від виконання сімейних та батьківських обовязків по вихованню дитини, не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини. Також позивачка просить розглянути позов з попереднього судового засідання.

Відповідач в судовому засіданні заявлений до нього позов визнав повністю та пояснив суду, що він проживав тривалий час разом з позивачкою. Від спільного проживання мають одну неповнолітню дитину. На даний час вони проживають окремо, матеріальної допомоги у добровільному порядку на дитину він не надає, оскільки за виконавчим листом сплачує аліменти на іншу дитину. Відповідач не заперечує стосовно розгляду заявленого позову з попереднього судового засідання.

Судом встановлено, що сторони з 2002 року проживали однією сімєю та вели спільне господарство, що стверджується поясненнями сторін, які вони надали в судовому засіданні. Від спільного проживання мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом з позивачкою, що стверджується свідоцтвом про народження дитини, довідкою з місця проживання, поясненнями сторін.

Відповідач не бере участь у веденні спільного господарства, ухиляється від добровільного матеріального утримання дитини, не працює, хоча має можливість працевлаштуватися та надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Відповідач не є інвалідом та не страждає на тяжкі захворювання, інших дітей у нього не має, але він сплачує аліменти за виконавчим листом на утримання дочки ОСОБА_4, 2002 року народження.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані слідуючими нормативно-правовими актами:

так, відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття .

Із змісту ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України слідує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст.182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також ст.183 Сімейного Кодексу України передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.191 зазначеного Кодексу слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

На підставі наведеного та встановленого, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню повністю, оскільки відповідач ухиляється від обовязку утримувати дитину, чим ставить її у складне матеріальне становище, відповідач позовні вимоги визнав, а тому аліменти на утримання дитини повинні бути стягнуті з відповідача в судовому порядку.

Керуючись вимогами ст.180, ч.3 ст.181, ч.2 ст.182, ст.183, ч.1 ст.191 СК України, ст.ст.10, 11, 15, 57, 60, 81, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмирі 1/4 частки його заробітної плати (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», щомісяця, починаючи з 23 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 29 грудня 2026 року.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито”.

Стягнути з ОСОБА_2 51 грн., судового збору за розгляд цивільної справи судом в прибуток держави.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Олевському районному суді Житомирської області в сумі 120 грн., на р\р 31217259700460, Код ЗКПО : 20413477, Банк отримувача ГУ ДКУ в Житомирській області, МФО банку 811039.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги .

Суддя: