Рішення № 99831952, 14.09.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року Чернігів Справа № 750/5613/17

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Кремчаніної В.І.,

представника позивача Кашуби М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування припису, постанови,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( далі також – ФОП ОСОБА_1 , позивач) до Управління державного архітектурно – будівельного контролю Чернігівської міської ради (далі також -УД АБК, відповідач) про визнання протиправними та скасування припису від 18.05.2017 №17 та постанови від 26.05.2017 № 3.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржувані припис та постанова суперечать вимогам законодавства, оскільки при складанні акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 45 від 18.05.2017 та протоколу від 18.05.2017 про порушення у сфері містобудівної діяльності він надав письмове пояснення, що роботи по реконструкції надбудови на об`єкті будівництва виконувались ним, як громадянином, а не як фізичною особою-підприємцем, проте відповідачами ці обставини враховано не було та безпідставно винесено припис, а у подальшому і постанову про накладення штрафу.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 27.05.2021 постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що обов`язковими умовами для визнання акту індивідуальної дії винесеним з дотриманням вимог законодавства є зазначення у постанові нормативно-правового акту, нормативного документу (акту), вимоги якого порушено та положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення. Однак, зі змісту спірної постанови убачається, що спірний акт індивідуальної дії містить протиріччя, а саме диспозиція інкримінованого позивачу порушення не відповідає застосованій санкції. Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки вказаним обставинам, що безпосередньо впливає на законність оскаржуваної постанови.

29.06.2021 ухвалою суду призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

26.08.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача визначено належний склад учасників справи, а саме відповідача - Управління державного архітектурно – будівельного контролю Чернігівської міської ради та виключення третьої особи.

28.08.2021 представник відповідача надіслав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що допущена в оскаржуваній постанові технічна помилка щодо застосування нормативно-правового акту не спростовує факт вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності і, на думку відповідача, не може бути самостійною підставою для скасування постанови.

14.09.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача проведено заміну неналежного позивача на належного, а саме фізичну особу ОСОБА_1 замінено на Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просиві суд врахувати висновок Верховного Суду, викладений по даній справі у постанові від 27.05.2021.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є фізична особа-підприємець з 06.04.2000, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи (а.с.71 т. 2).

18.04.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернулось до УД АБК з листом №11-05-01501, в якому повідомив, що 23.03.2017 у ФОП ОСОБА_1 проведено планову перевірку за місцезнаходження об`єкта будівництва державної власності-захисної споруди №95519 (з обладнанням), АДРЕСА_2 ; фактично - АДРЕСА_3 , за результатами якої встановлено факт наявності новобудови, тому просить провести перевірку та повідомити щодо правомірності такої побудови та її впливу на несучі конструкції сховища (а.с. 40 т. 1).

В подальшому відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва – «Реконструкція сховища цивільного захисту з будівництва прибудови, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 », за результатом якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 45 від 18.05.2017 (а.с.16-17 т.1).

За результатами перевірки встановлено виконання ФОП ОСОБА_1 будівельних робіт з надбудови двоповерхової будівлі, яка знаходиться безпосередньо над входами в сховище, а саме захисної споруди цивільного захисту. Виконано роботи з монтажу фундаменту, стін, перекриття стелі та покрівлі без реєстрації відповідної декларації в органах державного архітектурно-будівельного контролю про її початок, що є порушенням пункту 1 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідачем щодо ФОП ОСОБА_1 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.05. 2017.

18.05.2017 відповідачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано позивача подати декларацію про початок виконання будівельних робіт на зазначений об`єкт будівництва до органів державного архітектурно-будівельного контролю або привести його до попереднього стану до 18.08.2017.

На підставі акта перевірки, протоколу та припису, відповідачем 26.05.2017 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацу 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 60624,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що у даній справі застосовуються нормативно-правові акти станом на час виникнення спірних правовідносин.

Так, Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі-Закон № 877- V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом частини четвертої статті 2 Закон № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Статтею 10 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» ( далі - Закон № 687-XIV) передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Закон України 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону України № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Водночас за приписами частини другої статті 41 Закону України № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 41 Закону України № 3038-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Отже, заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), у порядку встановленому Законом № 877-V з урахуванням особливостей визначених Законом №3038-VI та Порядку № 553.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Зі змісту положень статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 слідує, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки у тому числі (…) є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що право у органу державного архітектурно-будівельного контролю на призначення та проведення позапланової перевірки виникає у випадку отримання в установленому законодавством порядку звернення про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Водночас в контексті вимог частини п`ятої статті частин першої -третьої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу та видання направлення на перевірки видається наказ.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 12 Порядку №553 передбачено обов`язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Отже, нормами Законів № 877-V, № 3038-VI та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки відповідач у наказі від 11.05.2017 №28-ОД зазначає звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 18.04.2017 № 11-05-01501, предметом перевірки-дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - реконструкція сховища цивільного захисту з будівництвом прибудови за адресою: вул. І Мазепи, б. 57-б м. Чернігів (а.с. 64 т.2).

У свою чергу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» зазначено: балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі; будівництво захисних споруд - нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт захисних споруд. Будівництво захисних споруд здійснюється відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, державних будівельних норм, державних стандартів і правил щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту з урахуванням забезпечення їх доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення; утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до положень пункту 20 розділу «Утримання фонду захисних споруд» постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» після прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом захисної споруди або за результатами її технічної інвентаризації як об`єкта нерухомого майна балансоутримувачем складаються паспорт та облікова картка захисної споруди.

Як видно з листа від 18.04.2017 №11-05-01501, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області посилається на те, що у Реєстрі державного майна, обліковується об`єкт державної власності – сховище цивільного захисту № 95519 з обладнанням, що знаходиться (м. Чернігів, вул. Текстильників,1; фактично - вул.І.Мазепи,57-б), та ФОП ОСОБА_1 є його зберігачем.

Водночас будь-які докази на підтвердження обставин, викладених у зверненні Фонду від 18.04.2017, а саме, що сховище цивільного захисту № 95519 з обладнанням, що знаходиться (м. Чернігів, вул. Текстильників,1; фактично - АДРЕСА_3 ), є об`єктом державної власності та, що з ФОП ОСОБА_1 за формою, затвердженого постановою КМУ від 10.03.2017 № 138, укладений договір зберігання вказаного об`єкту цивільного захисту та він є балансоутримувачем захисної споруди, як на час призначення позапланової перевірки так і в ході перевірки були відсутні, що свідчить про порушення відповідачем вимог щодо призначення та проведення перевірки.

Щодо порушень, зафіксованих в акті перевірки від 18.05.20217 № 45.

Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що ФОП ОСОБА_1 проведена реконструкція сховища цивільного захисту з будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами перевірки посадовими особами УДАБК встановлено виконання будівельних робіт з надбудови двоповерхової будівлі, яка знаходиться безпосередньо над входами в сховище, а саме захисної споруди цивільного захисту. Виконано роботи з монтажу фундаменту, стін, перекриття стелі та покрівлі без реєстрації відповідної декларації в органах державного архітектурно-будівельного контролю про її початок, що є порушенням пункту 1 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У свою чергу згідно з пунктом 1 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 466), будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Між тим, поняття реконструкції надано у ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку України від 03 березня 2012 року № 98.

У пункті 3.10 ДБН А.2.2-3-2012 визначено, що реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації для проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин.

Нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

З аналізу визначення поняття реконструкції, яке міститься в положенні ДБН А.2.2-3:2012 Проектна документація для будівництва, зміна цільового призначення введеного в експлуатацію об`єкта будівництва, безпосередньо пов`язана з перебудовою такого об`єкту, тобто дією за наслідками вчинення якої змінюється його геометрична конструкція.

Факт виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок їх виконання відповідачем пов`язано з поняттям реконструкції за відсутності встановлення необхідних обставин з якими можливе застосування цього поняття в розрізі описаного в акті позапланової перевірки виявленого ним правопорушення у сфері містобудування, та як наслідок є безпідставними.

Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.

Проте факт того, що ФОП ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 та замовником забудови в розумінні пункті 4 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI, відповідачем належними доказами не доведено. За таких обставин у ФОП ОСОБА_1 не було обов`язку реєструвати відповідну декларацію в органах державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, викладені в акті перевірки № 45 від 18.05.2017 висновки не підтверджені належними доказами, відтак не можуть визнаватися допустимим доказом.

За змістом частини другої статті 74 КАС України не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняті на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису від 18.05.2017 №17, слід зазначити таке.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, пункту11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

З оскаржуваного припису видно, що позивача зобов`язано подати декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва – сховище цивільного захисту за адресою АДРЕСА_3 до органів державного архітектурно-будівельного контролю або привести його до попереднього стану до 18.08.2017.

Поряд з цим, вимоги оскаржуваного припису суд вважає безпідставними, оскільки факт того, що ФОП ОСОБА_1 є зберігачем (балансоутримувачем) сховища цивільного захисту № 95519 з будівництвом прибудови за адресою АДРЕСА_3 та ним проведена реконструкція вказаного об`єкту в розумінні ДБН А.2.2-3:2012, відповідачем належними доказами не підтверджено.

Щодо оскаржуваної постанови від 26.05.2017 №3 відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 60624,00 грн, суд зазначає таке.

Так, відповідно до положень абз. 3 п. 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідальність передбачена за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об`єктах III категорії складності - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з цим, на позивача накладено стягнення у виді штрафу в сумі 60624,00 грн., що еквівалентно розмірам тридцяти шести прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

При цьому вказана санкція передбачена за порушення абз. 2 п. 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», тобто за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об`єктах II категорії складності.

Крім того, матеріали справи містять розрахунок класу наслідків об`єкта «Будівництво двоповерхової надбудови над сховищем цивільного захисту за адресою: АДРЕСА_3 , виконаний заступником начальника управління ДАБК Чернігівської МР Ровенець Л.В., відповідно до якого об`єкт відноситься до категорії складності II.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) (далі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 12 указаного Порядку у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

У постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження. Постанова підписується уповноваженою посадовою особою інспекції, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (п.п. 15, 22, 23 Порядку).

Аналізуючи наведене можна зробити висновок, що обов`язковими умовами для визнання акту індивідуальної дії винесеним з дотриманням вимог законодавства є зазначення у постанові нормативно-правового акту, нормативного документу (акту), вимоги якого порушено та положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Однак зі змісту спірної постанови убачається, що спірний акт індивідуальної дії містить протиріччя, а саме диспозиція інкримінованого позивачу порушення не відповідає застосованій санкції.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Даний висновок також узгоджується із усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 у справі № 821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 у справі № 807/242/14, від 26 червня 2020 року у справі № 826/7847/17, від 09 квітня 2021року у справі № 640/4901/20, від 02 березня 2020 року № 826/15618/17 згідно із якими лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. Своєю чергою порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Підстави для відшкодування судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради № 17 від 18.05.2017 та постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про накладення штрафу № 3 від 26.05.2017.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради вул. Івана Мазепи, 19,м. Чернігів,14017, код ЄДРПОУ 40910906.

Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2021 року.

Суддя І.І. Соломко