Ухвала суду № 99829222, 23.09.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2179/21

Провадження №1-кп/283/243/2021

У Х В А Л А

23 вересня 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Кравець Л.Ю., за участю прокурорsd Закірова Р.К., Т.П., обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ), захисника обвинуваченого – адвоката Івашкевич О.Г., провівши у режимі відеоконференції підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 24.02.2021 за № 12021065510000006, по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2021 року до Малинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021065510000006, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Обвинуваченому ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування обраний запобіжний захід - тримання під вартою.

Ухвалою судді від 17.08.2021 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Прокурором Закіровим Р.К. 23.09.2021 подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, ухилення обвинуваченого від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. Прокурор зауважує, що запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.

Потерпілі у підготовче судове засідання не з`явились, про дату і час підготовчого судового засідання повідомлені належним чином. Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про проведення підготовчого судового засідання без його участі. Потерпілий ОСОБА_3 про причини неявки не повідомив, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Захисник обвинуваченого – адвокат Івашкевич О.Г. заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, вважає його необґрунтованим, просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід – особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Розглянувши клопотання, яке прокурором в судовому засіданні підтримане, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, суд дійшов висновку про доцільність часткового задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, він не допитаний з приводу обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження оголошувався в розшук, що свідчить про існування ризику ухилення від явки до суду. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності, має незняту та непогашену судимість, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та підтверджує наявність ризику продовження злочинної діяльності.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілого, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

При цьому, обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що він не працює, однак обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 314-316 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Закірова Р.К. задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12021065510000006 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на тридцять п`ять днів, до 27 жовтня 2021 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави – 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 71370 (сімдесят одна тисяча триста сімдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277 ) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов`язання ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, а також повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим – в той же строк з моменту її вручення.

Суддя В. М. Хомич