Вирок № 99828422, 23.09.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13666/21

Провадження № 1-кп/161/980/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 23 вересня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Камінської К.О.,

за участю секретаря судового засідання Зубаля І.І.,

прокурора Новік Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021035580001522 від 13.07.2021 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ставок, Луцького району Волинської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 12.07.2021 року близько 14.30 год. перебуваючи в приміщенні магазину «Кроп», що розташований у ТЦ «ПортСіті» за адресою: м. Луцьк, вул. Сухомлинського, 1 Волинської області, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, намагався таємно викрасти шорти з артикулом «0995Е-99Х-S», вартістю 287 гривень 20 копійок, належні ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального проступку до кінця, кримінальний проступок не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 був виявлений та зупинений працівником магазину ОСОБА_2 за межами охоронних звукових рамок. .

Таким чином, ОСОБА_1 інкримінується закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно намагався таємно викрав шорти, які одягнув на себе під одяг, вартість яких не оспорює. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

В судове засідання представник потерпілої сторони Тандрик І.І. не з`явилася, однак попередньо подала клопотання про розгляд кримінального провадження у її відсутності, претензії до обвинуваченого відсутні , при призначенні покарання поклалася на розсуд суду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), виконавши усі дії, які були необхідними для доведення кримінального проступку до кінця, однак не закінчивши кримінальний проступок з причин, які не залежали від його волі, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість, раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, завдана шкода відшкодована.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_1 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді громадських робіт.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальний правопорушень.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 80 ( вісімдесят) годин громадських робіт.

Речові докази:

- шорти з артикулом «0995Е-99Х-S»– повернути за належністю законному володільцю – представнику ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП»;

- відеозапис з камер спостереження, який поміщений на лазерний диск - залишити при матеріалах кримінального провадження №12021035580001522.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя К.О. Камінська