Рішення № 99828416, 23.09.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2021 року м. Рівне №460/3864/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміс Плюс» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі іменується - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміс Плюс» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що за платником податків обліковується податковий борг у загальному розмірі 451430,83 грн, у тому числі: по земельному податку з юридичних осіб - 246882,23 грн, по збору за спеціальне використання води - 525,96 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 204022,64 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків; сума податкового боргу стягнута на підставі судового рішення; інкасове доручення на суму боргу повернуте без виконання банківською установою; у платника податків наявне майно, за рахунок якого може бути погашена сума податкового боргу. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву відповідачем не поданий у порядку статті 162 КАС України.

Ухвалою суду від 24.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 27.07.2021.

Ухвалою суду від 27.07.2021 підготовче засідання відкладене на 26.08.2021.

Ухвалою суду від 26.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23.09.2021.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, у судове засідання не прибули.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження, оскільки потреба заслухати свідка чи експерта відсутня.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аміс Плюс» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб`єкта господарювання в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003; зареєстроване за юридичною/податковою адресою: вулиця Соломії Крушельницької, 62, місто Рівне, 33017; код ЄДРПОУ 34412875.

Позивач вказує, що за платником податків обліковується податковий борг у загальному розмірі 451430,83 грн, у тому числі: по земельному податку з юридичних осіб - 246882,23 грн, по збору за спеціальне використання води - 525,96 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 204022,64 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Позивач зазначає, що стягнення податкового боргу відбулося на підставі судового рішення; інкасове доручення повернуте заявнику без виконання; у платника податків наявне нерухоме майно, за рахунок якого можливе погашення усієї суми податкового боргу.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 (справа №640/19837/19) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміс Плюс» суму податкового боргу у розмірі 225994,77 грн, у тому числі: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 46668,68 грн, по земельному податку - 173067,79 грн, по збору за спеціальне використання води - 362,59 грн, по податку на нерухоме майно - 3895,71 грн (а.с. 42).

Згідно інформації про відкриті банківські рахунки ТОВ «Аміс Плюс» (код ЄДРПОУ 34412875) наявний один банківський рахунок № НОМЕР_1 - АБ «Південний» (а.с. 40).

Контролюючим органом скероване до АБ «Південний» інкасове доручення від 05.10.2020 №3498/26-15-10-07-38 на суму 173067,79 грн - по земельному податку з юридичних осіб, яке повернуте без виконання (а.с. 41).

Керівником контролюючого органу прийняте Рішення №41827-17 про опис майна у податкову заставу від 30.01.2019 (а.с. 60).

Податковим керуючим оформлені Акти опису майна у податкову заставу: від 18.02.2020 №8/26-15-10-07-27 - найменування майна: мансардне приміщення площею 64,90 кв м по вулиці Інститутська, 19Б у місті Києві; мансардне приміщення площею 107,20 кв м по вулиці Інститутська, 19Б у місті Києві (а.с. 50); від 18.02.2020 №7/26-15-10-07-27 - найменування майна: нежитлове приміщення по вулиці Пирогівський Шлях, 169 у місті Києві - нежила будівля площею 703,60 кв м по вулиці Червонопрапорна, 169 у місті Києві; нежитлове приміщення площею 1837,60 кв м по вулиці Червонопрапорна, 169 у місті Києві (а.с. 52); від 18.02.2020 №4/26-15-10-07-27 - найменування майна: земельна ділянка площею 0,3050 га по вулиці Лугова в смт Козин Київської області (а.с. 54); від 18.02.2020 №5/26-15-10-07-27 - найменування майна: будинок площею 64,3 кв м - бульвар Шевченка, 192, місто Черкаси; 61/100 частки житлового будинку по вулиці Гоголя, 347, місто Черкаси (а.с. 56).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

За правилами пункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (пункт 89.1 статті 89 ПК України).

Відповідно до пункту 89.2. статті 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами пункту 89.3. статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

За правилами пункту 95.3. статті 95 ПК України, сягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 95.4. статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зміст зазначених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Суд зазначає, що позивач надав суду лише одне інкасове доручення №3498/26-15-10-07-38 на суму 173067,79 грн - по земельному податку з юридичних осіб, яке повернуте без виконання. Таке інкасове доручення датується 05.10.2020.

Тобто позивач не надав суду актуальної інформації та її документального підтвердження про діючі рахунки у фінансових установах, обслуговуючих відповідача, а також доказів відсутності на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу.

Надане одне інкасове доручення №3498/26-15-10-07-38 не може вважатися актуальною інформацією, оскільки оформлене 05.10.2020, натомість позивач звернувся до суду з позовом 22.04.2021.

Інкасове доручення №3498/26-15-10-07-38 від 05.10.2020 не підтверджуює відсутність на рахунках Товариства грошових коштів, адже останнє повернуте банківською установою у зв`язку із накладеним арештом по іншому виконавчому документу.

Також суд зазначає, що позивачем не вказано на погашення якої саме суми боргу за рахунок майна боржника контролюючий орган просить надати дозвіл.

Здійснивши аналіз згаданих вище норм законодавства та установивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки наявність відповідних передумов, які згідно статті 95 ПК України є підставою для прийняття судом такого рішення, у даному випадку позивачем не доведено.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2020 року (справа № 809/362/17, адміністративне провадження № К/9901/31089/18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем не доведено наявності підстав для надання дозволу на погашення усієї податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (вулиця Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116; код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміс Плюс» (вулиця Соломії Крушельницької, 62, місто Рівне, 33017; код ЄДРПОУ 34412875) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 23 вересня 2021 року

Суддя К.М. Недашківська