Постанова № 9982816, 09.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2010 р. р. № 2а-1499/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Новосад В.М.

з участю представників:

від позивача Білобрам Т.Б.,Макух І.Ю., Проць Д.І.,

від відповідача: Голод І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) «Львівобленерго»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у м.Львові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ВАТ «Львівобленерго»звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0001082301/0/19961 від 20.11.2009 року, прийнятого ДПІ у м.Львові.

Ухвалою від 30.03.2010 року обєднано для спільного розгляду справу за №2а-1499/10/1370 та справу за №2а-1500/10/1370.

Таким чином, позивач в даній справі просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №0001082301/0/19961 та за №00010922301/0/19960 від 20.11.2009 року, прийнятих ДПІ у м.Львові

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач правомірно відніс на валові витрати витрати на оплату праці членів наглядової ради, як повязані з господарською діяльністю платника податків. Крім того, позивач вважає, що ДПІ у м.Львові без достатніх на те правових підстав прийшло до висновку про заниження валового доходу, оскільки вартість послуг як для «бюджетних»так і «інших споживачів»була однакова, а тому необґрунтованими визначення сум податкових зобовязань з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з тих самих міркувань, просять позов задоволити.

Відповідач в запереченнях на позов вважає, що оскільки члени спостережної ради не є працівниками платника податків, то витрати на оплату їхньої праці у спостережній раді не належить до складу валових витрат з врахуванням положень підп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також, відповідач вважає, що ним за наявності достатніх правових підстав зроблено висновок про заниження позивачем валового доходу, у звязку із заниженням вартості наданих послуг, і як наслідок правомірно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Львівобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року ДПІ у м.Львові складено акт за №463/23-2/00131587 від 19.11.2009 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2009 року:

за №0001082301/0/19961, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 372821 грн. 00 коп., в тому числі 262039 грн. 00 коп. основний платіж та 110782 грн. 10 коп. штрафна (фінансова) санкція;

за №00010922301/0/19960, яким платнику податків визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 117076 грн. 64 коп., в тому числі 78051 грн. 09 коп. основний платіж та 39025 грн. 55 коп. штрафна (фінансова) санкція.

В акті перевірки зазначено, що товариством в порушення вимог п.1.32 ст.1, підп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, підп.5.2.1 п.5.2, підп.5.3.1, підп.5.3.6, підп.5.3.9 п.5.3, підп.5.6.1 п.5.6, підп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством занижено податкове зобовязання з податку на прибуток у на суму 262039 грн. 00 коп.

Також, в акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п.1.7, п.1.8 ст.1, підп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, підп.7.2.1, підп.7.2.3 п.7.2, підп.7.4.1, підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України про податок на додану вартість занижено податок з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року на суму 78051 грн. 09 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Орган державної податкової інспекції вважає, що позивачем без достатніх на те правових підстав віднесено на валові витрати нарахування зарплати та нараховані внески до фондів державного загальнообовязкового страхування на зарплату членам Спостережної Ради ВАТ «Львівобленерго»згідно з договорами цивільно-правового характеру.

В матеріалах справи наявні цивільно-правові договори з членами Спостережної Ради позивача про виконання обовязків від 01.03.2007 року, згідно яких особа (член Спостережної Ради) зобовязується виконувати роботу, яка відноситься до компетенції членів Спостережної ради, а товариство зобовязується виплачувати особі винагороду та забезпечувати інші умови праці, необхідні для виконання роботи, які передбачені чинним законодавством України і угодою сторін.

Згідно ст.51 Закону України «Про акціонерні товариства»від 17 вересня 2008 року №514-VI, з наступними змінами та доповненнями, наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

У відповідності до вимог підп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться, зокрема, витрати виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Як передбачено підп.5.7.1 п.5.7 ст.5 згаданого Закону, до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Таким чином, витрати на оплату праці та суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нараховані на виплати членам наглядової ради акціонерного товариства, які перебувають у трудових відносинах з цим товариством, враховуються у складі валових витрат згідно з підпунктами 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6 ст. 5 згаданого Закону.

Водночас п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, з урахуванням того, що результатами діяльності наглядової ради користується акціонерне товариство, витрати на виплату винагороди на користь члена наглядової ради, з яким укладено відповідний цивільно-правовий договір, є витратами на оплату послуг за виконання наглядовою радою функцій, визначених Законом України «Про акціонерні товариства».

Щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, то порядок його справляння та використання визначено Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Цей збір належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених п. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування».

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат платника податку на прибуток включаються "суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування»(крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом)... за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті".

Таким чином, податковий облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується при виплаті акціонерним товариством винагороди члену наглядової ради за цивільно-правовим договором, здійснюється відповідно до вимог вищезазначеної норми Закону про прибуток.

Крім того, не можна залишити поза увагою і той факт, що позивач діяв у відповідності до податкового розяснення Листа Державної податкової адміністрації України від 04.06.2009 року N 5242/6/15-0516, що в свою чергу, згідно абзацу «д»підп.4.4.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III, з наступними змінами та доповненнями,виключає притягнення до відповідальності платника податків.

Щодо правомірності оподаткування господарського операції з виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини.

З врахуванням того, що ВАТ «Львівобленерго»передавав Дочірньому підприємству «Енергосистема «Трускавець»вироблену теплову енергію згідно актів приймання-передачі виготовленої продукції частково за тарифами, розрахованими для бюджетних споживачів та частково за тарифами для не бюджетних споживачів, орган державної податкової служби приходить до висновку про отримання товариством збитків від такої діяльності.

В результаті чого органом державної податкової служби позивачу було визначено податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Так у відповідності до вимог п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно положень п.4.1 ст.4 цього ж Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпункт 4.1.1 п.4.1 ст.4 згаданого Закону, передбачає, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону.

На підставі даних норм, орган державної податкової служби прийшов до висновку про заниження позивачем валових доходів від здійснення господарської діяльності з виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року

№168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

У відповідності до даної норми відповідачем визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість.

В матеріалах справи наявний Договір підряду на виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини №56-04-18 від 03.03.2004 року, згідно якого підрядник (ВАТ «Львівобленерго») зобовязується на свій ризик виконувати роботи за завданням замовника (Дочірнє підприємство «Енергосистема «Трускавець») по систематичному виготовленню теплової енергії згідно якісних показників та режимів, визначених положеннями цього договору, а замовник зобовязується прийняти і вчасно оплатити вказані роботи у порядку, у строк і на умовах, визначених цим договором. Крім того, підрядник особисто виконує роботи по систематичному виготовленню теплової енергії, використовуючи при цьому своє устаткування, знаряддя праці, засоби та пристрої, агрегати, трудовий персонал і його професійні знання, навички та вміння, а замовник надає свою сировину та інші витратні матеріали, якщо інший порядок не буде погоджений сторонами додатково.

Як вбачається зі змісту акту перевірки органом державної податкової служби проаналізовано акти приймання-передачі виготовленої продукції, які наявні в матеріалах справи, при цьому, не було надано оцінки і іншим актам в процесі виконання згаданого договору та змісту згаданої господарської операції.

Однак, згідно згаданого договору позивач надавав лише послуги по виготовленню теплової енергії, а не реалізовував продукцію.

Дані обставини також підтверджуються порядком виконання зазначеного договору, а саме: в першу чергу Дочірнє підприємство «Енергосистема «Трускавець»передавало для використання у виробництві позивача сировину (давальницька сировина), яку останній переробляв на теплову енергію (акти приймання-передачі сировини наявні в матеріалах справи); наступним етапом була передача позивачем виготовленої продукції контрагенту (акти приймання-передачі виготовленої продукції наявні в матеріалах справи); заключним етапом було підписання акту взаємних розрахунків між сторонами, які теж наявні в матеріалах справи, де виводилась сума, що підлягає сплаті за виконані роботи, як різниця між вартістю виробленої теплової енергії та вартістю поставленої сировини.

Крім того, в матеріалах справи наявні Тарифи на теплову енергію погоджені між сторонами договору, які з врахуванням вимог Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року №955, з наступними змінами та доповненнями, відрізняються вартістю для бюджетних споживачів та для не бюджетних споживачів.

Більше того, слід зазначити, що в матеріалах справи наявні розрахунки тарифу на виробництво тепла для відповідних споживачів, з яких вбачається, що вартість послуг підрядника (позивача) не відрізняється, а розбіжність ціни виготовленої продукції викликана вартістю сировини.

Враховуючи те, що позивачем надавались лише послуги і саме за надані послуги він отримував валовий дохід, а органом державної податкової служби при проведені перевірки були взяті до уваги вартість виготовленої теплової енергії, складовою частиною якої є вартість виконаних послуг, орган державної податкової служби прийшов до необґрунтованого висновку про отримання платником податків збитків від такої діяльності та про заниження позивачем баз оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Більше того, суд не може погодитись з процедурою визначення баз оподаткування, оскільки, в даному випадку, орган державної податкової служби у відповідності до вимог чинного законодавства повинен застосувати правила визначення вартості за звичайними цінами.

З врахуванням того, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обгрунтованість визначення органом державної податкової служби сум податкових зобовязань з основного платежу, суд не може погодитись із правомірністю застосування сум штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, суд вважає, що органом державної податкової служби, необґрунтовано та безпідставно визначено суми податкових зобовязань з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у м.Львові, податкові повідомлення-рішення від 20.11.2009 року за №0001082301/0/19961та за №00010922301/0/19960.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Сяйво, 10 (код ЄДРПОУ 00131587) 6 грн. 80 коп. судового збору.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5.Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 червня 2010 року.

Суддя В.Я.Мартинюк