Рішення № 99827698, 22.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 р. № 400/6571/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,

про:визнання протиправною та скасування постанови від 29.06.2021 ВП № 61346115,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач або Відділ), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2021 року № 61346115.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що виконавче провадження ВП №61346115 було відкрито у зв`язку з виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/19769/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" починаючи з 01.01.2018 року. Державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2021 року, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження". Позивач вважає, що вказана постанова винесена із порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", та всупереч ст.18,63 Закону України "Про виконавче провадження" не перевірив виконання боржником рішення суду.

Відповідач відзив на позов не надав, ухвала суду про відкриття провадження надсилалася на офіційну електронну адресу відповідача. Згідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено таке.

Миколаївським окружним адміністративним судом 24.09.2019 року видано виконавчий лист по справі № 400/1979/19 щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Миколаївській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01.01.2018 року відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року з виплатою відповідної різниці.

21.02.2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61346115.

ГУ ПФУ у Миколаївській області, листом від 19.03.2020 №1400-0801-8/12341 повідомило державного виконавця про те, що рішення суду ними виконано добровільно. Зокрема, вказано, що перерахунок пенсії позивачу було проведено відповідно до покладених судом зобов`язань. Що стосується виплати заборгованості, то на даний час сума доплати за період з 01.01.2018 по 16.09.2019 року у розмірі 24663,60 грн. буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду № 649.

29.06.2021 року відповідач виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавчий документ фактично виконано в повному обсязі. В постанові від 29.06.2021 державний виконавець встановив, що згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24.06.2021 року повідомлено що у травні 2021 року боржником проведено виплату нарахованих сум пенсії ОСОБА_1 у розмірі 24663,60 грн. на виконання рішення суду від 15.08.20019 року.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог суд вказує про таке.

Згідно із статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1403-VIII).

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).

З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов`язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Як встановлено частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку про передчасне винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого виконавчого провадження, зважаючи на наступне.

Той факт, що рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24663,60 грн. є виконаним на даний час позивачем не заперечується.

Відтак, здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Обов`язок виконання рішення зобов`язального характеру покладається на боржника- ПФУ. На виконання рішення суду по справі № 400/1979/19 щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Миколаївській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01.01.2018 року відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року з виплатою відповідної різниці, боржник надав державному виконавцю повідомлення про виконання рішення суду про перерахунок пенсії позивача та виплату.

На державного виконавця відповідно до ст.63 Закону України № 1404 покладається обов`язок перевірити, що рішення суду виконано. Виконання рішення суду підтверджується перерахунком пенсії наявним в матеріалах справи, та виплатою заборгованості у розмірі 24663,60 грн. (зазначено позивачем).

Обов`язок перевірки складових розрахунку пенсії, не відноситься до обов`язків державного виконавця.

Посилання позивача на те, що державний виконавець всупереч п.1 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" не здійснив перевірку рішення суду, що призвело до невиконання рішення суду, не приймається судом до уваги, оскільки цією частиною вищезазначеної статті зазначені права державного виконавця, а не обов`язки, тому, в зв`язку з тим, що відповідач не скористався своїми правами неможливо визнати його дії протиправними.

В наявній справі судом вирішується правомірність або не правомірність дій відповідача, які призвели до прийняття спірної постанови. В той час, як позивач зазначає, що ПФУ невірно визначило розмір доплати.

Суд вважає, що відповідачем правомірно прийнята постанова про закриття виконавчого провадження від 29.06.2021, оскільки ним перевірено виконання рішення суду про перерахунок пенсії та виплату позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не довів суду, що спірна постанова є протиправною, тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 242-246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр.т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 43315529) відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мельник