Рішення № 99827693, 21.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2021 р. № 400/5648/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, про:визнання протиправною та скасування вимоги від 10.02.21 р. № Ф-1554-53, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області №Ф-1554-53 від 10.02.2021 про сплату боргу у розмірі 37788,74 гривень, а також зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 нарахування єдиного внеску у сумі 37788,74 гривень.

В обгрунтування своїх вимог позивачка вказала на безпідставність винесення податкової вимоги. З 08.09.2008 по 24.03.2021 була зареєстрована фізичною особою - підприємцем та перебувала на загальній системі оподаткування. За думкою позивача, вимога від 10.02.2021 №Ф-1554-53 є протиправною та підлягає скасуванню з підстав того, що відповідачем порушено строк обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, внаслідок чого заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску значно зросла. Тобто контролюючим органом порушено процедуру, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Обгрунтовуючи свою позицію, відповідач вказав на безпідставність позовних вимог, зважаючи на те, що ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця перебувала на обліку у в ГУ ДПС у Миколаївській області з вересня 2018 року та відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зобов`язана сплачувати єдиний внесок. Оскільки позивачка мала заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2017-2021 роки в розмірі 37 778,74 грн, в інформаційній системі "Податковий блок" в автоматичному режимі сформована вимога №Ф-1554-53. Вимога про сплату боргу формується на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу платникам у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив вказав на безпідставність винесення спірної податкової вимоги. Також позивач наголосив на порушення відповідачем процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки) (поза межами законодавчо визначених строків).

Суд розглянув справу 21.09.2021, відповідно до вимог ст. 262 КАС України, без проведення судового засідання, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", Рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19 в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

ОСОБА_1 з 08.09.2008 по 24.03.2021 була зареєстрована в статусі фізичної особи - підприємця та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області.

Як зазначає позивачка, 24.03.2021 припинила свою підприємницьку діяльність, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2005110060001002579.

10.02.2021 Головним управлінням ДПС в Миколаївській області виставлена вимога № Ф-1554-53 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 37 788,74 гривень на ім`я ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вимогою №Ф-1554-53 від 10.02.2021, позивачка звернулася до суду з цим позовом про визнання її протиправною та скасування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Як вбачається з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Платник єдиного внеску зобов`язаний:1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 25 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування регулюється Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 (далі - Інструкція).

За п. 4 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Пункотом 1 розділу IV Інструкції передбачено, що нарахування єдиного внеску платниками здійснюється відповідно до статті 7 Закону, порядок обчислення і сплати - до статті 9 Закону.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області сформовано вимогу №Ф-1554-53 від 10.02.2021 на підставі відомостей інформаційної бази даних ІС "Податковий блок".

Системний аналіз норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" свідчить про те, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З наведеного випливає, що з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, які зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 440/2149/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, про сплату якої виставлено вимогу №Ф-1554-53 від 10.02.2021 складає 37 788,74 гривень, за 2017-2021 роки.

При цьому, позивачем за цей період не сплачено заборгованість зі сплати єдиного внеску.

Жодних доводів чи доказів, що протягом 2017-2021 років ОСОБА_1 була найманим працівником, не здійснювала господарську діяльність і не отримувала доходи, позивачем не надано та судом не встановлено.

У будь-якому випадку, позивачем протягом 2017-2021 років звітність не подавалась, єдиний внесок самостійно не обраховувався, а тому нарахування єдиного внеску в інформаційній системі провадиться автоматично згідно обраної системи оподаткування.

У разі якщо фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування , та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов`язані визначати базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом, сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Також, наведеними нормами Інструкції, зокрема, п. 4 розділу VI, передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується не тільки на підставі актів документальних перевірок, але й на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно додатку. Не надання звітності не звільняє від обов`язку сплати єдиного внеску.

Щодо посилання позивача на порушення податковим органом строку обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений протягом 15 робочих днів, що настають за календаним місяцем у разі існування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, суд зазначає таке.

Пунктом 3 розілу VI Інструкції передбачено, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відповідно до п.4 роз.VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи податкового органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи податкового органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи податкового органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, оскільки облікові дані з інформаційної системи податкового органу є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.

Отже, у податкового органу відсутній обов`язок надсилати платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу після кожного місяця, в якому зросла сума недоїмки, вимога про сплату боргу формується на всю суму боргу, а не боргу за певний період.

Крім того, відповідно до ч.16 ст.25 Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Аналогічна позиція викладена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2020 по справі № 400/4012/19.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 КАС України ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність виставленої вимоги №Ф-1554-53 від 10.02.2021.

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко