Ухвала суду № 99827231, 20.09.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 вересня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5958/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: військова частина А1126 (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, код ЄДРПОУ 22994874)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А1126, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1126 щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 11.08.2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення";

- зобов`язати військову частину А1266 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 11.08.2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення";

- зобов`язати військову частину А1266 нарахувати та виплатити йому середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення) за період з 12.08.2017 року по 12.08.2021 року в сумі 290 885 грн.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач не подав доказів сплати судового збору, а у позовній заяві просив звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що переданий на вирішення суду спір стосується невиплати позивачу індексації його грошового забезпечення як складової грошового забезпечення військовослужбовців та покладення на відповідача відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Заявлені позовні вимоги носять майновий характер.

Пільги щодо сплати судового збору установлені статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 зазначив, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). При цьому поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.

Воднораз, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий висновок підтриманий Верховним Судом у постанові від 23.02.2021 року у справі №360/3166/20.

Тож суд вважає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" лише за вирішення спору про стягнення (нарахування та виплату) індексації його грошового забезпечення.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, закріплені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Системний аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у сукупності з положеннями частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Вимоги позивача про стягнення (нарахування та виплату) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій та не стосуються захисту пільг, прав та гарантій, закріплених статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Тому підстави для застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні, а судовий збір за цю позовну вимогу має бути сплачений на загальних підставах.

Таке застосування норм права відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 року у справі №545/1149/17, Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №805/3982/17-а, від 19.10.2020 року у справі №240/934/20,

Тож за подання до суду цієї позовної вимоги майнового характеру має бути сплачено судовий збір, визначений виходячи із вказаної позивачем ціни позову (290 885 грн.), що складає 2908, 85 грн. (290 885 грн. х 1%).

Підстав звільнення від сплати судового збору за подання цієї позовної вимоги відповідно до закону не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, згідно з частиною 1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведених норм випливає, що умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, передбачені у пунктах 1, 2, 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Єдиною підставою для вчинення судом цих дій є врахування судом майнового стану позивача та наявність обставин, які свідчать про те, що через скрутний майновий стан він не має можливості здійснити сплату судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. При цьому, обов`язок по доведенню наявності таких обставин покладається на позивача.

Позивач не подав до суду належних доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану. Також він не надав доказів того, що він підпадає під критерії, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви:

- протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 2908, 85 грн.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш