Ухвала суду № 99827074, 22.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2021 року м. Київ № 320/7955/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни до Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення і наказу,

в с т а н о в и в:

позивачка звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 28.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідачів до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої, третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

В силу вимог частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку предмет позову не стосується оскарження нормативно-правових актів, рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності та рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такі справи в розумінні вимог вищевказаної статті є незначної складності.

Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Про необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження представник відповідачів зазначає, що рішення в цій справі має важливе значення для сторін, оскільки предметом розгляду справи є рішення та наказ про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у виді догани. Зазначено, що у разі ухвалення рішення не на користь Мін`юсту, судове рішення у справі незначної складності не підлягатиме касаційному оскарженню.

Посилання представника відповідачів у клопотанні на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 20.12.2018 у справі № 441/169/16-ц як на підставу розгляду справи в порядку загального позовного провадження суд відхиляє, оскільки предметом спору у справі № 441/169/16-ц були електронні торги, проведені 14.08.2014 державним підприємством «Інформаційний центр» з реалізації арештованого нерухомого майна особи-позивача, у той час як предметом розглядуваної справи є рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України від 07.04.2021, оформлене протоколом № 57, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказ Мін`юсту № 1490/7 від 07.05.2021 про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії від 07.04.2021, оформлене протоколом № 57, про задоволення подання Мін`юсту та застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Таким чином предмет спору та характер спірних правовідносин у розглядуваній справі не є подібним справі № 441/169/16-ц.

Натомість, жодних посилань на норми процесуального права, які визначають порядок розгляду вказаної категорії справ у порядку загального позовного провадження, у тому числі з розкриттям суті такої підстави як для неможливості розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, представник також не наводить.

Враховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у порядку загального позовного провадження відповідач не зазначив, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Суд також звертає увагу, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

В силу частини п`ятої статті 328 суд касаційної інстанції може прийняти касаційну скаргу до розгляду, якщо буде встановлено, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 12, 172, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Шевченко А.В.