Ухвала суду № 99827050, 10.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2021 року м. Київ № 320/10872/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А1789 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

07.09.2021, до суду звернувся ОСОБА_1 в порядку оскарження бездіяльності в/ч А1789 щодо невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки та зобов`язання відповідача виплатити грошову компенсацію в повному обсязі за період з 2016 по 2021 роки.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи, суд констатує їх невідповідність положенням процесуального законодавства, з огляду на що, поданий позов підлягає залишенню без руху із наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: адреси електронної пошти сторін; викладення обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують ці обставини, а саме, що відповідач є розпорядником грошових коштів для здійснення виплат за невикористані дні додаткової відпустки; порядку звільнення з військової служби позивача та дії, які були вчинені ним для одержання компенсаційних виплат за невикористані додаткові відпуски, в тому числі, коли та кому було подано відповідний рапорт з вимогою провести виплату грошової компенсації та рішення командира військової частини за наслідком його розгляду; зазначення загального розміру виплат, які мають бути одержані позивачем за спірний період, тобто з 2016 по 2021 роки у розрізі помісячних виплат із окремим зазначенням кожної виплати та представленням суду відповідних доказів, якими підтверджені суми нарахованих та одержаних виплат (довідки з в/ч; копії відомості); зазначення кількості надання рішення відповідача про відмову у здійсненні нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні календарної відпустки із зазначенням тривалості невикористаної відпустки та періодів, в яких так відпустка не була використана та надання доказів щодо невиплати грошової компенсації та зазначення загального розміру грошових виплат при звільненні у розрізі кожної виплати та підтвердження факту одержання коштів (копія відомості, виписка із банківської картки; надходження на р/р позивача) тощо; конкретизації розрахункового періоду, тобто періоду за виключенням святкових та вихідних, днів відпустки та тимчасової непрацездатності позивача; зазначення алгоритму розрахунку суми компенсації; розміру посадового (місячного) окладу (тарифної ставки), установленого позивачеві на момент нарахування компенсаційних виплат; зазначення відомостей про розмір грошового забезпечення позивача у період з 2016 по 2021 із визначенням помісячних виплат та надання довідки, якими ці виплати підтверджені.

Розрахунок передбачає обрахунок математичних величин із застосуванням арифметичних дій; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника із визначенням змісту порушених прав.

Одночасно, суд наголошує, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.

Крім того, як слідує із резолютивної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить здійснити стягнення з 2016, у зв`язку з чим суд звертає увагу, що згідно з вимогами ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся 07.09.2021, через п`ять років з моменту виникнення у нього права на звернення до суду, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку, визначеного законом, без обґрунтування у позовній заяві причин пропущення строку та зазначення підстав для його поновлення та не надання доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку.

Необхідно зазначити, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно – це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, позивач повинен обґрунтувати у заяві про поновлення строку звернення до суду, які обставин непереборної сили заважали йому звернутися вчасно до суду, зокрема, після одержання розрахунку при звільненні, розмір якого не відповідав сумі, встановленої законом.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В порушення даної норми позивачем надано до суду ксерокопію льотної книжки, яка виготовлена поганої якості, що позбавляє суд можливості встановити обставини на які посилається позивач.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну ОСОБА_1 до військової частини А1789 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.