
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2021 р. справа № 300/4120/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Хомич Іван Олександрович (надалі, також - представник позивачки, Хомич І.О.), в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивачка, ОСОБА_1 ) 10.08.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), у якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов`язати відповідача призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 16.03.2021.
В обґрунтування позовних вимог представником позивачки зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2 на підставі записів у трудовій книжці періоду її роботи ливарником пластмас 2 розряду з 22.08.1992 по 01.10.1998 у цеху термопластавтоматів Майданського заводу пластмас, у зв`язку з відсутністю матеріалів атестації робочих місць та, як наслідок, протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. На переконання Хомича І.О. , позивачка має право на пільгову пенсію, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку із чим, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.32-33).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.09.2021 (а.с.38-42). Так, у відзиві за №0900-0802-7/31106 від 30.08.2021 представниця відповідача вказала, що відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 55 років і за наявності стажу роботи, зокрема, в період звернення з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки після досягнення ними 51 року 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року. Представниця відповідача зазначила, що комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років підтверджено стаж роботи позивачки на пільгових умовах відповідно до Списку №2 з 02.02.1987 по 20.01.1989 і з 27.06.1989 по 21.08.1992 ливарником пластмас, що дає право на призначення пільгової пенсії, та відмовлено в підтвердженні стажу за період з 22.08.1992 по 01.10.1998, у зв`язку з відсутністю матеріалів атестації робочих місць. Відповідно до записів у трудовій книжці загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 26 років 2 місяці, а пільговий 5 років 1 місяць, тому право на призначення пільгової пенсії вона набуде у 58 років. З огляду на вказані обставини, представниця ГУ ПФУ в Івано-Франківській області просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Як свідчать записи у трудовій книжці ОСОБА_1 (зворотна сторона а.с.10), позивачка з 02.02.1987 по 20.01.1989 та з 27.06.1989 по 01.10.1998 працювала на посаді ливарника пластмаси 2 розряду у цеху термопластавтоматів Майданського заводу пластмас.
Відповідно до змісту архівної довідки Комунальної установи «Міжгірський районний трудовий архів» від 22.02.2021 №90/28 ОСОБА_1 прийнята на роботу ливарником пластмас по 2 розряду СПВ в цех термопластавтоматів з 27.06.1989 (зап.№40) та запискою про звільнення №23 від 01.10.1998 позивачка звільнена з роботи з 01.10.1998 (а.с. 19).
Вказане підтверджується також і архівними довідками Комунальної установи «Міжгірський районний трудовий архів» від 22.02.2021 №92/28 та від 22.02.2021 №91/28 про заробітну плату для обчислення пенсії (а.с. 20, 21).
З метою призначення пенсії за віком по Списку №2, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.03.2021 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії (а.с.48).
В результаті розгляду поданої позивачкою заяви, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийнято рішення від 22.03.2021 №555 про відмову в призначенні пенсії, мотивовану відсутністю документально підтвердженого пільгового стажу (а.с.23-24).
Окрім зазначеного, в результаті розгляду заяви позивачки про підтвердження стажу роботи (а.с. 24 та зворотна сторона), Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, 21.05.2021 ухвалено рішення №5 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Списку №2 з 02.02.1987 по 20.01.1989 і з 27.06.1989 по 21.08.1992 на посаді ливарника пластмас та про відмову у підтвердженні стажу роботи позивачки на пільгових умовах з 22.08.1992 по 01.10.1998, у зв`язку з відсутністю матеріалів атестації робочих місць.
Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 02.06.2021 №092850010083 відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки документально підтверджений пільговий стаж становить 5 років 1 місяць 15 днів, при необхідних 10 роках (а.с. 45).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням про відмову в призначенні пенсії, з метою захисту свого права позивачка, через уповноваженого представника, звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (надалі, також - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон №1058-IV).
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення, зокрема, 51 року 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, які рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/200 визнанні неконституційними) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі, також Порядок №637) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (надалі, також Порядок №18-1).
Згідно з пунктом 2 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пунктів 3,4 та 6 Порядку №18-1, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Одним із основних завдань Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.
Як зазначалося судом вище, Комісією при ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийнято рішення від 21.05.2021 №5 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Списку №2 з 02.02.1987 по 20.01.1989 і з 27.06.1989 по 21.08.1992 на посаді ливарника пластмас, однак відмовлено у підтвердженні стажу роботи позивачки на пільгових умовах з 22.08.1992 по 01.10.1998, у зв`язку з відсутністю матеріалів атестації робочих місць.
Враховуючи наведене, питання зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивачки з 02.02.1987 по 20.01.1989 і з 27.06.1989 по 21.08.1992 не є спірним.
Також не є спірним наявність у ОСОБА_1 загального страхового стажу 25 років 11 місяців, який визнається відповідачем у рішенні від 02.06.2021 №092850010083 про відмову у призначенні пенсії.
Стосовно наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивачки періоду її роботи ливарником пластмас з 22.08.1992 по 01.10.1998, суд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи, підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивачки вказаного періоду її роботи є відсутність матеріалів атестації робочих місць.
Згідно із наявною в матеріалах справи копією архівної довідки архівного відділу Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області від 09.03.2021 №354 (а.с. 76), у відповідь на запит про надання інформації стосовно історичної довідки про зміни організаційно-структурних форм державного підприємства «Майданський завод пластмас» та матеріалів атестації, позивачку повідомлено про те, що в архівний відділ затребувана інформація не передавалася.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 Кодексу законів про працю України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020, в результаті розгляду справи №520/15025/16-а дійшла висновку про те, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII - "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що атестація робочого місця є важливим елементом запобігання порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, зазначаючи, що пільгова пенсія призначається за результатами атестації робочих місць, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивачки у цій справі).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача з приводу відсутності підстав для зарахування періоду роботи позивачки на посаді ливарника пластмас з 22.08.1992 по 01.10.1998 до пільгового стажу у зв`язку із відсутністю відомостей про результати проведеної атестації робочого місця.
Водночас, зважаючи на те, що основним документом для підтвердження стажу роботи при вирішенні питання про призначення пенсії є трудова книжка, відсутність атестації робочого місця не може бути єдиною підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу спірного період роботи, беручи до уваги наявні та належним чином виконані записи у трудовій книжці ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідачем необґрунтовано відмовлено в зараховуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивачки на посаді ливарника пластмас з 22.08.1992 по 01.10.1998 з підстав відсутності матеріалів про результати атестації робочих місць.
Зважаючи на вищевикладене, наявний у позивачки стаж роботи відповідає всім критеріям, необхідним для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому дії відповідача щодо відмови у призначенні такої пенсії є протиправними.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Відтак, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивачки на відповідне пенсійне забезпечення, слід зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 16.03.2021.
За наведених підстав та вказаних правових норм, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявним в матеріалах справи дублікатом квитанції від 04.08.2021 №0.0.2219454531.1 підтверджується сплата позивачкою судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 908,00 грн.
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки сплачена нею сума судового збору у розмірі 908,00 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 16.03.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) сплачену нею суму судового збору, що становить 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: с. Вишків, Калуський р-н, Івано-Франківська область, 77563, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.
Судове рішення № 99826921, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/4120/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: