Рішення № 99826781, 22.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 вересня 2021 року Справа № 280/5672/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ: 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком та врахуванні довідок про заробітну плату за період з серпня 1992 по грудень 1996 року виданих Запорізьким обласним Державним комунальним підприємством «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій»;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з 06 червня 2020 року, зарахувавши страхового стажу період роботи у Запорізькому обласному Державному комунальному підприємстві «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій» з 19 серпня 1992 року по 10 листопада 1998 року - із врахуванням довідок про заробітну плату за період з серпня 1992 по грудень 1996 року виданих Запорізьким обласним Державним комунальним підприємством «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій».

Ухвалою суду від 09 липня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 20 серпня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте рішенням від 26 серпня 2020 року №083850006450 відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з недостатністю страхового стажу 27 років при наявних 22 та роках 09 місяцях. Так, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 19 серпня 1992 року по 10 листопада 1998 року, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про прийом на роботу до Запорізького територіального центру нових інформаційних технологій, а міститься лише запис про звільнення з 04 травня 2000 року (наказ №27 від 04 травня 2000 року). Позивач вважає такі дії протиправними, у зв`язку із звернувся через свого представника із цим позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 29 липня 2021 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№43352), в якому зазначає, що оскільки в трудовій книжці позивача відсутній запис про прийом на роботу до Запорізького територіального центру нових інформаційних технологій, пенсійний орган позбавлений можливості зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 19 серпня 1992 року по 10 листопада 1998 року без уточнюючої довідки. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 29 липня 2021 року відповідачем до суду надано лист (вх.№43355) з копією матеріалів пенсійної справи позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

20 серпня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення пенсії. Згідно розписки повідомлення пенсіонером подано:

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- заяву про призначення/перерахунок пенсії;

- паспорт;

- трудову книжку;

- диплом (свідоцтво/атестат) про навчання;

- довідку із СПОВ про заробітну плату з 01 липня 2000 року по день звернення;

- довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року;

- заяву на виготовлення ЕПП/ППП;

- заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк);

- підпис пенсіонера;

- фото пенсіонера.

Рішенням відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26 серпня 2020 року №083850006540 відмовлено ОСОБА_1 в призначення пенсії згідно частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки на момент звернення відсутній необхідний страховий стаж 27 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 22 роки 09 місяців 00 днів.

Повідомленням Комунарського відділу обслуговування громадян м.Запоріжжя (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31 серпня 2020 року №0800-0205-8/43321 сповіщено позивача про прийняте рішення від 26 серпня 2020 року №083850006540.

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058 визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі-Закону №1788-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1788-ХІІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону №1788-ХІІ).

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку).

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, можна прийти до висновку, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону №1788-ХІІ, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788- XII).

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року №162 (далі - Інструкція) (аналогічна норма є в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджений наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року (далі - Інструкція №58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29 липня 1993 року якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Проте, на працівника не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та Іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення мене конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі 687/975/17.

Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до пенсійного органу надавались статут підприємства, довідка з міського архіву, довідки про заробітну плату, довідка з управління статистики, в яких було зазначено, що ОСОБА_1 займав посаду директора Державного комунального підприємства «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій».

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій І окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2016 року №919 затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (далі - Порядок №919).

Цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Відповідно до пункту 2 Порядку №919 заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 1 січня 1998 р. визначається заданими Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 Порядку №919 визначено, що відсутність на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також час та причини, що призвели до втрати таких документів, підтверджується довідкою роботодавця, правонаступника органу вищого рівня, Національного банку України щодо ліквідованих банків або відповідної архівної установи.

Судом встановлено, що сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 жовтня 1992 року по 30 вересня 1998 року Запорізьке обласне Державне комунальне підприємство «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій» сплатило в повному обсязі, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 лютого 2021 року за №0800-0605-8/11883.

Відповідно до статті 40 Закону №1058-ІУ для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно пункту 2.10. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку №22-1 заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Суд вважає, що відповідно до довідок про заробітну плату наданих позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 за період з серпня 1992 по грудень 1996 року пропрацював на одному і тому ж підприємстві та отримував заробітну плату, що підтверджується довідками виданими Державним комунальним підприємством «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій» від 26 січня 1993 року, 20 січня 1994 року, від 25 січня 1995 року, від 23 січня 1996 року та від 21 січня 1997 року.

Зі змісту довідок, вбачається, що вони видані наведеним вище підприємством, завірені гербовою печаткою підприємства, містять відомості про фактичну суму заробітної плати за період з серпня 1992 по грудень 1996 року.

Крім того, Державне комунальне підприємство «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій» на момент видачі довідок про заробітну плату на той час перебувало на обліку і заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, на момент видачі довідок, була відсутня, про що свідчить лист управління.

Також суд враховує, що у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Разом з тим, суд зазначає, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття протиправного рішення від 26 серпня 2020 року №083850006540 відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, а тому належною в даному випадку є вимога про визнання протиправним та скасування такого рішення.

Вказані обставини в сукупності свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26 серпня 2020 року №083850006540 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з 06 червня 2020 року, зарахувавши страхового стажу період роботи у Запорізькому обласному Державному комунальному підприємстві «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій» з 19 серпня 1992 року по 10 листопада 1998 року - із врахуванням довідок про заробітну плату за період з серпня 1992 по грудень 1996 року виданих Запорізьким обласним Державним комунальним підприємством «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій».

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ: 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26 серпня 2020 року №083850006540 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з 06 червня 2020 року, зарахувавши страхового стажу період роботи у Запорізькому обласному Державному комунальному підприємстві «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій» з 19 серпня 1992 року по 10 листопада 1998 року - із врахуванням довідок про заробітну плату за період з серпня 1992 по грудень 1996 року виданих Запорізьким обласним Державним комунальним підприємством «Запорізький територіальний центр нових інформаційних технологій».

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 вересня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов