Рішення № 99825890, 23.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 р. Справа№200/10387/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення від 23.03.2021№056350000628, яким визначено загальний процент розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці від заробітку у розмірі 60%; зобов`язання зарахувати до стажу роботи, який дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці період навчання у вищому учбовому закладі; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди діючого судді, відповідно до довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №3.1-14/136/20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. В обґрунтування зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2020 №200/7826/20-а здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, однак відсоткова ставка застосована «60» замість «90». Зазначає, що коригування відсотку довічного грошового утримання судді у відставці від заробітку є протиправним.

25 серпня 2021 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив, в якому відповідач висловив свої заперечення проти задоволення позову. Вказує, що на даний час діє норма статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII частиною 3 якої визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди та за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. В грудні 2020 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/7826/20 від 02.10.2020 проведено перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, визначено його розмір - 182085,75 грн. (90% від 202317,50 грн.). При проведенні контрольної перевірки пенсійних справ призначених (перерахованих) за рішенням суду в березні 2021 року встановлено невірне застосування відсотку «90» замість «60». Для застосування розміру 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, немає підстави, оскільки зазначений розмір передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ, однак з 18.02.2020 (з моменту проголошення Рішення КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020) Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ в частині регулювання щомісячного грошового утримання, втратив чинність. Внаслідок прийняття нового Закону змінено умови та збільшено розмір матеріального забезпечення працюючим суддям та, як наслідок, щомісячного довічного грошового утримання (із розрахунку 50%) судді у відставці. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як отримувач довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного з 23.05.2018 відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку при призначенні склав «90».

23 травня 2018 року позивачу Апеляційним судом Донецької області видана довідка №3.4-15/2/2018, згідно якої до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці включено: ? навчання за період з 01.09.1982 по 01.07.1986 (1 рік 11 міс. 00 дн.), період роботи на посаді судді з 02.03.1993 по 21.01.2002, з 22.01.2002 по 22.05.2018 (8 років 10 міс 20 дн., 16 років 04 міс 01 день). Усього стаж роботи - 27 років 01 міс. 21 день.

24 грудня 2020 року територіальним управлінням Пенсійного фонду здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2020 №200/7826/20-а з урахуванням довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 вих. №3.11-14/136/20. Застосовано загальний відсоток розрахунку від заробітку - «90», з урахуванням тривалості стажу - 25 років 3 міс 22 дн. Розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 склав 182085,75 грн.

23 березня 2021 року відповідачем прийнято рішення №056350000628 про перерахунок пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2020 №200/7826/20-а, яким здійснено коригування загального відсотку розрахунку від заробітку, а саме зменшено з «90» до «60», з урахуванням тривалості стажу - 25 років 3 міс 22 дн. Розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 склав 121390,55 грн.

10 серпня 2021 року на звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в листі №9578-8617/Н-15/8-0500/21 повідомило, що при проведенні контрольної перевірки пенсійних справ призначених (перерахованих) за рішенням суду в березні 2021 року встановлено невірне застосування відсотку «90» замість «60». Для застосування розміру 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підстави відсутні, оскільки зазначений розмір передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ, однак, з 18.02.2020 (з моменту проголошення Рішення КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020) Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ в частині регулювання щомісячного грошового утримання, втратив чинність.

На погоджуючись із зменшенням розміру загального відсотку розрахунку від заробітку та не включенням половини строку навчання у вищому учбовому закладі до стажу роботи, який дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці позивач звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На час виходу позивача у відставку був чинним Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), статтею 120 якого передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до положень частини першої статті 135 Закону № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Частиною третьою статті 141 Закону № 2453-VI в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 1-8/2016, визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

На час набрання чинності Законом №2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Згідно з пунктом 3-1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України №865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.

Це підтверджується також положеннями Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року №1798-VIII, яким були внесені зміни в Закон України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Водночас, при вирішенні позовних вимог у частині зменшення відсотку з «90» до «60» при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці , суд виходить з наступного.

Законом України від 16.10.2019 року № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (набрав чинності 07.11.2019 року), було виключено пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 25 розділу XII Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402-VIII, зі змінами.

У вказаному рішенні зазначено, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України).

Судді, які вже перебувають у відставці та досягли 65-річного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Таким чином, з 19.02.2020 року пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, яким, окрім іншого, передбачалось, що коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами), та, що за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону, втратив чинність.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України від 13.07.2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020, Закон № 1402-VIII не містить норм, які по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Відповідно до правових висновків, сформульованих Верховним Судом у постановах від 06.03.2019 року (справа № 638/12586/16-а) та від 11.02.2020 року (справі № 200/3958/19-а), правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Отже, у даному випадку, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020.

Так, положеннями ст.142 Закону № 1402-VIII передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Суд зазначає, що ця законодавча норма не вступає в колізію з іншими нормами.

За правовим висновком Верховного Суду, сформульованим у рішенні від 16.06.2020 року по зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20), у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі обчисленому згідно положень Закону № 2453-VI, наявне право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII.

Як убачається з матеріалів справи загальний стаж позивача для обрахунку його щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням половини строку навчання складає 27 повних років.

Відповідно до положень статті ст.142 Закону № 1402-VIII, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із стажу повинен становити 64 %, з яких: 50 % - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 14 % (7* 2) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.

Однак, відповідачем розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправно розраховано виходячи із стажу - 25 повних роки, що є порушенням положень ст.142 Закону № 1402-VIII.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є частково обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання дій протиправними щодо не зарахування до стажу, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у період з 01.09.1982 по 01.07.1986 та зобов`язання його врахувати; визнання протиправним рішення від 23.03.2021 №056350000628 про перерахунок пенсії, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 64% від суддівської винагороди діючого судді, згідно довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №3.11-14/136/20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908 грн і суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №3.11-14/136/20, починаючи з 19 лютого 2020 року, без урахування половини періоду навчання за період з 01.09.1982 по 01.07.1986 (1 рік 11 міс. 00 дн.).

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії від 23 березня 2021 року №056350000628.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 64% від суддівської винагороди діючого судді, згідно довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №3.11-14/136/20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року, та з урахуванням до стажу, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у період з 01.09.1982 по 01.07.1986 (1 рік 11 міс. 00 дн.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грон. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Кошкош