Рішення № 99825720, 23.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Справа № 160/11249/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Підприємство об`єднання громадян «Агробезпека» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №2650122/36363480 від 13.05.2021 року регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Підприємству об`єднання громадян «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480) податкової накладної № 3 від 31.12.2020р. на загальну суму - 28566,00 грн., в т.ч. ПДВ 4761,00 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 31.12.2020р. на загальну cyму 28566,00 грн., в т.ч. ПДВ 4761,00 грн., подану Підприємством об`єднання громадян «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480) днем її надсилання;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. та судовий збір в сумі 2270,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви було зазначено, що 13.01.2021 року позивачем засобами електронного зв`язку було надіслано на реєстрацію податкову накладну №3 від 31.12.2020 року на реалізацію ТОВ «Агрогазсервіс» послуг з охорони власності підприємства. Позивач зазначає, що відображені у спірній податковій накладній операції не відповідали жодному критерію ризиковості здійснення операції, передбачених у Додатку №3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відсутні.

Проте, відповідно до квитанції від 13.01.2021 року, зазначена податкова накладна була прийнята, але її реєстрацію було зупинено. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

Позивачем було надіслано до Комісії регіонального рівня з питань зупинення ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області лист-пояснення № 0705/01 та копії належним чином оформлених документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Проте, рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2650122/36363480 від 13.05.2021 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 31.12.2021 року на загальну суму з ПДВ 28 566,00 грн.

Позивач вважає зазначене рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, оскільки, позивачем надавалось пояснення з детальними описами господарських операцій, за якими складена податкова накладна.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачами надано до суду письмові відзиви на позовну заяву, які долучено до матеріалів справи.

Відповідач-1, зазначає, що комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки відсутні документи щодо найманих працівників, які задіяні в послугах охорони.

Також відповідач-1 повідомляє, що Підприємство об`єднання громадян «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480) включено до переліку ризикових платників від 21.04.2021 року №18341.

Крім того, відповідач-1 вважає, що позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними.

Посилаючись на норми чинного законодавства та судову практику відповідач-1 просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Відповідач-2 у своєму відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає доводи позивача безпідставними.

Відповідач-2 зазначає, що суд не може прийняти рішення про зобов`язання зареєструвати податкову наладку, оскільки, суд повинен з`ясувати чи така податкова накладна відповідає критеріям п. 12 Порядку 1246, при цьому, така перевірка здійснюється автоматично програмним забезпеченням яке функціонує на базі податкового органу і без проходження такої перевірки податкова накладна не може бути зареєстрована.

З урахуванням викладеного відповідач-2 просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Також, відповідачем-1 надано до суду клопотання, в якому відповідач-1 просив відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) замінити на відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

Разом з цим, установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій (п. 2 Постанови № 893).

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 Постанови № 893).

Наказом ДПС України від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, зокрема, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ.

Можливість з 01.01.2021 року забезпечення здійснення новоствореними територіальними органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються, була передбачена відповідним наказом від 24.12.2020 року № 755.

Крім цього, як зазначає відповідач, регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується (наказ від 12.11.2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС»).

Отже, на думку відповідача, з 01.01.2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого ГУ ДПС у Дніпропетровській області як юридичної особи публічного права до ГУ ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу ДПС України.

Відповідач вважає, що наявні правові підстави заміни як сторони у справі ГУ ДПС у Дніпропетровській області як юридичної особи публічного права на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, утворений як її відокремлений підрозділ.

Розглядаючи заявлене клопотання про заміну відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 цього Кодексу).

Положеннями статті 46 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Під суб`єктом владних повноважень у силу пункту 7 частини першої статті 4 КАС України розуміється орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить серед інших органам державної влади.

Одними із елементів системи центральних органів виконавчої влади є відповідні територіальні органи.

Так, згідно із положеннями частин другої-третьої статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку) та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України. Положення про такий територіальний орган затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади.

За приписами частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

У свою чергу повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби переліком згідно з додатком.

Установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів заповненням 30 відсотків вакансій (пункт 2 Постанови № 893).

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

30.09.2020р. проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321.

Наказом ДПС України від 24.12.2020р. № 755 розпочато з 01.01.2021р. здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020р. № 893.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011р., дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Таким чином, всі права та обов`язки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) перейшли до його правонаступника - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що наявні правові підстави для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво, шляхом заміни відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

18.08.2021 року позивачем до суду надано заяву про долучення до матеріалів справи копію платіжного доручення, яку долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Підприємство об`єднання громадян «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480) зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа - суб`єкт господарської діяльності 23.03.2009 року, номер запису: 12231020000004047, відомості про товариство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний); 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 69.10 Діяльність у сфері права.

З матеріалів справи вбачається, що між Підприємством об`єднання громадян «Агробезпека»» (охорона) та ТОВ «Агрогазсервіс» (замовник) було укладено договір №010119-2 від 01.01.2019 року, відповідно до п. 1. якого замовник передає, а охорона приймає під охорону адміністративні приміщення та супроводження вантажів замовника.

Вартість охорони за місяць складає 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 3000 грн 00 коп.(п. 2 договору).

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 31.12.2019 року до договору №010119-2 від 01.01.2019 року вартість охорони за місяць складає 28 556,00 грн. (двадцять вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 4759 грн. 00 коп.

Позивачем було виставлено рахунок на оплату № 129 від 31.12.2020 року за послуги «послуги з охорони власності підприємства за грудень 2020 року» кількістю 1 на загальну суму 28 566,00 грн. в т.ч. ПДВ – 4 761,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Агрогазсервіс» підписаний Акт надання послуг № 129 від 31.12.2020 року на послуги: послуги з охорони власності підприємства за грудень 2020 року, кількість 1 на суму 28 566, 00 грн. в т.ч. ПДВ – 4 761,00 грн.

На виконання приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну № 3 від 31.12.2020 року на загальну суму 28 566, 00 грн. в т.ч. 20% ПДВ - 4761,00 грн., та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, реєстрацію зазначеної накладної зупинено.

Згідно з квитанцією від 13.01.2021 року, копія якої міститься в матеріалах справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 31.12.2020 року зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/PK для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено, що показник «D» = 5.8911 %, «Р» = 0.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надавав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 07.05.2021 року письмові пояснення, разом із додатками у кількості 22 шт.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.05.2021 року № 2650122/36363480 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.12.2020 року, у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції. Додаткова інформація: відсутні документи щодо найманих працівників, які задіяні в послугах охорони.

Судом встановлено, що не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.05.2021 року № 2650122/36363480, позивач звернувся до комісії центрально рівня зі скаргою щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою про скасування рішення комісії регіонального рівня та реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування. Також, до скарги були додані документи у кількості 23 документів.

Однак, рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.05.2021 року № 24022/36363480/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями комісій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та комісії центрального рівня ДПС України, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Як вже було встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Натомість, суд зазначає, що відповідачами не надано належних доказів щодо прийняття рішення про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до п.2. Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п.4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п.6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 9-13 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відповідачем-1 не вказано конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

В оскаржуваному рішенні контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи, надані платником, складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, це свідчить про їх необґрунтованість.

Суд критично ставиться до посилань відповідача-1 щодо відсутності документів щодо найманих працівників, які задіяні в послугах охорони.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до надання послуг з охорони залучався підрядник, а саме: Підприємством об`єднання громадян "Агробезпека" (замовник) було укладено договір на сторожування об`єктів № 300620 від 30.06.2020 року.

Згідно специфікації № 4 від 30.11.2020 до договору № 300620 року сторони узгодили найменування та адреси об`єктів, ціну та загальну вартість послуг сторожування за грудень 2020 року, зокрема, адміністративні приміщення замовника, розташовані за адресою: Дніпропетровська обл.,м. Кам`янське, вул. Майкопська, 15 (виробнича база ТОВ «Агрогазсервіс»).

На підтвердження зазначеного позивачем також надано до суду копію акту надання послуг № 16 від 31.12.2020 року, рахунку на оплату № 16 від 31.12.2020 року, копію податкової накладної №16 від 31.12.2020 року, складеної ТОВ «Інекс Інвест» та яка є зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідна відмітка, а також виписка з банківського рахунку позивача.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що спірне рішення Комісії є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18).

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року у справі № 826/4475/16.

Таким чином, суд доходить висновку, що надані позивачем документи та пояснення у сукупності підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій та наявність правових підстав для реєстрації податкових накладних.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, суд виходить з наступного.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Державною податковою службою України у своєму відзиві підтверджено, що обов`язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який несуперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Крім того, суд зазначає, що згідно п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну в ЄРПН датою її фактичного направлення платником податків.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх надсилання.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною четвертою статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. представником позивача надано до суду: копії договору про надання правничої допомоги № 03/08-04 від 08.04.2021 року, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Федоренко, Сологуб і партнери», додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № 24/ЮО-1120 від 26.11.2020 року, додаткову угоду № 9 від 09.02.2021 року, рахунок на оплату №118 від 06.07.2021 року на послуги «оскарження в адмін. судах усіх інстанцій відмови ДПС в реєстрації податкової накладної №3 від 31.12.2020 року» у кількості 1, на суму 3500 грн., акт надання послуг №118 від 07.07.2021 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2354 від 20.09.2011 року, ордер на надання правничої допомоги АЕ № 1048683.

Згідно з умовами додаткової угоди № 11 до договору про надання правничої допомоги № 24/ЮО-1120 від 26.11.2020 року, сторони дійшли згоди, що 100% визначеної оплати, вказаної в п. 1 Таблиці, що складає 3500,00 грн. сплачується замовником при підписанні даної додаткової угоди.

Також, позивачем до суду засобами поштового зв`язку було направлено заяву про долучення до матеріалів справи копію платіжного доручення № 51 від 10.08.2021 року на суму 3500,00 грн.

Згідно акту надання послуг №118 від 07.07.2021 року Адвокатське об`єднання «Федоренко, Сологуб і партнери» (виконавець) були надані наступні послуги: консультація щодо можливості звернення до суду з адміністративним позовом про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.12.2020 року на суму 165,00 грн, вивчення документів, наданих клієнтом, для подання позову на суму 70,00 грн, заходи по збору доказів реальності господарської діяльності на суму 325,00 грн., заходи досудового врегулювання спору (підготовка пояснень, рекомендацій щодо формування пакету документів і т. п.) на суму 325,00 грн, побудова адвокатом позиції захисту інтересів клієнта на суму 400,00 грн., складання адміністративного позову про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації ПН та зобов`язання ДПС зареєструвати ПН на суму 525,00 грн., формування пакету документів для подання до суду (аналіз, відбір, копіювання, посвідчення в т.п.) на суму 350,00 грн, опрацювання відзиву на позовну заяву, складання та направлення суду і учасникам справи відповіді на відзив на суму 375,00 грн, складання та направлення суду і учасникам справи інших процесуальних документів на суму 275,00 грн., складання апеляційної скарги (відзиву на апеляційну скаргу) на суму 375,00 грн., поштові витрати на суму 100,00 грн, інші накладні витрати на суму 200,00 грн.

Суд зазначає, що на підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в акті наданих послуг № 118 від 07.07.2021р. зазначено, що виконавцем були виконанні наступні роботи (надані послуги), зокрема:

опрацювання відзиву на позовну заяву, складання та направлення суду і учасникам справи відповіді на відзив на суму - 375,00 грн.;

складання та направлення суду і учасникам справи інших процесуальних документів – 275,00 грн.;

складення апеляційної скарги (відзиву на апеляційну скаргу) - 375,00 грн.;

поштові витрати – 100,00 грн.;

інші накладні витрати -215,00 грн.

Проте, суд зауважує, що позивачем у цій справі не подавалася відповідь на відзив, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу в цій частині.

Суд вважає, що складання апеляційної скарги (відзиву) є передчасною послугою та не може надаватися до ухвалення рішення суду першої інстанції, а тому, суд відмовляє у стягненні витрат на такі послуги правової допомогу в сумі 375,00 грн. Також, суду не надано документального підтвердження понесених накладних витрат на суму 215,00 грн., що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім того, суд вважає, що складання та направлення суду і учасникам справи інших процесуальних документів – 275,00 грн. включає в себе також поштові витрати, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про відшкодування поштових витрат.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачем підтвердженні витрати на правничу допомогу у сумі 2435,00,00 грн.

Відтак, суд доходить висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 2435,00 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір - обґрунтованим. Суд також врахував складність справи, кількість часу витраченого адвокатом на виконання робіт з надання позивачу у цій справі правничих послуг, а також значення цієї справи для позивача та його репутації.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2435,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 450 від 07.07.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду, підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно по 1135,00 грн. з кожного.

Також, враховуючи часткове задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2435,00 грн., підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно по 1217,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №2650122/36363480 від 13.05.2021 року регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Підприємству об`єднання громадян «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480) податкової накладної №3 від 31.12.2020р. на загальну суму - 28566,00 грн., в т.ч. ПДВ 4761,00 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 31.12.2020р. на загальну cyму 28566,00 грн., в т.ч. ПДВ 4761,00 грн., подану Підприємством об`єднання громадян «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480) днем їх надсилання.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480, 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Іванівська, 14) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1217,50 грн. (одна тисяча двісті сімнадцять гривень 50 копійок).

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480, 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Іванівська, 14) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1217,50 грн. (одна тисяча двісті сімнадцять гривень 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23.09.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька