Рішення № 99825617, 22.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року Справа № 160/15051/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000054/1 від 18.03.2021р.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив наступне. З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ "ПК "ДТЗ", було задекларовано партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД) № UA 110150/2021/003738 від 15.03.2021 р. – запасні частини до сільськогосподарської техніки у кількості 25 товарів. Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації. Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 15.03.2021 р., відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Листом № 239 від 17.03.2021р., ТОВ «ПК «ДТЗ» надало відповідачу додаткові документи.

Таким чином, декларантом були надані усі необхідні документи для ідентифікації та визначення вартісних показників товару та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товару саме за методом №1.

Проте, 18.03.2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA 110150/2021/000054/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ – загальна різниця митних платежів склала 14 740,91грн., а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження витрат на транспортування товару. Враховуючи наведене, рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 р. № UA110150/2021/000054/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 р. справу № 160/15051/21 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.

14.09.2021 р. на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Відповідно до гр.44 ЕМД до митного контролю заявлено: посилання на документи з повіткою d від 29.11.2019р. № 29/11ДМС. Проте, скановані копії вказаних документах до митного контролю не надано, що унеможливлює їх опрацювання.

Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

Декларантом до митного оформлення не надано доказів сплати за отриманий товар, оскільки відповідно до умов контракту від 15.08.2019р. № TD/5 та специфікації від 16.10.2020р. № 2021-1-z визначено, що оплата здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки товару. Враховуючи умови поставки FOB продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 06.12.2020р. № SHWS220120105 товар було завантажено на судно 06.12.2020року.

Позивачем не надано в достатньому обсязі документів на підтвердження витрат на транспортування товару.

За відомостями ЕМД поставка цієї партії товару здійснювалась у контейнерах на морському судні MAERSK HORSBURGH( гр. 21 ЕМД) за коносаментом від 06.12.2020р. № SHWS220120105. Проте, з інтернет ресурсу встановлено наявність перевантаження товару з морського судна MAERSK HORSBURGH на судно MAERSK KIEL. Натомість, декларантом не подано документів щодо транспортування та перевантаження партії товару з одного морського судна на інше.

В наданих до митного оформлення документах, а саме, в рахунку про надання ТЕО від 20.01.2021 року № 006 та заявці на перевезення № 37 від 27.11.2020 року наявні різні відомості про включення додаткових витрат, а також декларантом не було надано банківських платіжних документів на підтвердження оплати транспортно-експедиційних послуг.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 р. № UA110150/2021/000054/1.

Відповідно до ч.1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

15.08.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» та компанією «XINGTAI CITY TUOHAI TRADING Со., Ltd.» було укладено контракт ТD/5.

Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує «товар» в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» партію товарів – маслопровід НШ випускний ХТ120- 10 шт.; патрубок радіатора верхній ХТ 304- 10шт.; кільце ущільнювача 12х2 ХТ 120 – 20шт.; прокладка корпусу підшипника ВВП ХТ 120- 20шт.; прокладка між основної та додаткової КПП ХТ 120 – 20шт.; прокладка кришки розподільника ХТ 120 – 1; дзеркало заднього виду праве ХТ220-40шт; дзеркало заднього виду праве ХТ220-40 шт.; бак масляної системи Т244 FHL- 5 шт.; причіпний пристрій ХТ 304- 2шт.; голка 2х12( компл. 3 шт.) ХТ 120 – 1000шт.; підйомник в збору ХТ 304-2 шт.; фільтр повітряний DW 244 АНТ – 15 шт.; вал карданний ХТ 304-2шт.; вал первинний ХТ 304 – 2 шт.; покажчик рівня палива електронний Т244 ТНL – 10 шт.; покажчик поворотів і стопів Т244ТНТ – 10 шт.; фари передні в зборі з ґратами Т244ТНТ; блок перемикачів ( 4 поз) Т244 FHL - 10 шт.; перемикач світла ХТ 120 JK107А – 50 шт.; електропроводка ( комплект) Т244 FHL – 2 шт.; комплектор проводки з клавішами, кнопками і замком запалювання ( з ключем) Т244- 2шт.; решітка капота ліва Т244ТНТ – 8 шт.; решітка капота права Т244ТНТ – 8шт.; капот в зборі Т244ТНТ – 2шт.; облицювання приладової панелі Т244 – 4шт.; пружина гальмівної колодки поворотна ХТ 120 – 20шт.; кожух гальмівного барабана ХТ 120 – 12 шт.; тяга гальмівна ХТ 304- 2 шт.; кришка підшипника ХТ220- 5 шт.; диск з`єднувальний ХТ 120- 100шт.; прокладка регулювальна шестерні лівої півосі ХТ120- 200шт.; прокладка регулювальна 10Т.37.125 ХТ 120; диференціал переднього моста в зборі Т244 – 2 шт.; колесо заднє в зборі 9,50-20 DW 224Т-2 шт.; колесо переднє в зборі 6,00 -14 DW224Т/ Т244-10 шт.; колесо переднє в зборі 6,00-16 ХТ 304-2шт.; втулка осі передньої балки ХТ120- 200шт.; втулка цапфи ХТ120 30/35/30 – 200шт.; втулка розпірна маленька ХТ120- 20 шт.; втулка осі передньої балки ХТ220-10 шт.; тяга поздовжня ХТ120- 5 шт.; радіатор Т244- 10 шт.; труба вихлопна Т244 ТНL -10 шт.; трос зупинки двигуна ТУ -250 – 10 шт.; датчик рівня палива Т244 ТНТ – 2 шт.; амперметр DW 244АНТ/АТМ – 10шт.; сидіння в зборі ХТ 220- 4шт.; сидіння в зборі ХТ 304-3 шт., які поставлялись на умовах FOB-NINGBO, Китай згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".

З метою митного оформлення товару позивач 15.03.2021 р. подав до Дніпровської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію (ЕМД) № UA 110150/2021/003738.

Митна вартість товару була визначена декларантом за ціною контракту.

Із митною декларацією № UA 110150/2021/003738 для здійснення митного оформлення товару були надані:

- зовнішньоекономічний контракт TD/5 від 15.08.2019р.;

- специфікація № 2021-1-z від 16.10.2020 р.;

- пакувальний лист б/н від 20.11.2020р.;

- рахунок фактура ( інвойс) TD2021-1А від 20.11.2020р.;

- коносамент SHWS220120105 від 06.12.2020р.;

- декларація про походження товару TD2021-1А від 20.11.2020р.;

- договір ТЕО № 337-к від 01.10.2019 р.;

- повідомлення щодо випуску товару від 15.03.2021р.;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору ( контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 006 від 20.01.2021р.;

- акт виконаних робіт № 2 від 20.01.2021р.;

- довідка про транспортні витрати від 11.01.2021р.;

- заявка на перевезення № 37 від 27.11.2020 року.;

- розрахунки транспортних витрат від 02.02.2021 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2021-1-Z від 16.10.2020р.;

- договір про надання послуг митного брокера № 29/11ДМС від 29.11.2019р.;

15.03.2021 р. від митниці надійшло повідомлення №1, в якому були запитані наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3) якщо здійснювалось страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір ( угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором ( угодою, контрактом) про поставку товарів митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором ( угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг пов`язаних з виконанням умов договору ( угоди, контракту); 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом № 239 від 17.03.2021 р. ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: прас-лист виробника з перекладом на українську мову, комерційну пропозицію виробника з перекладом на українську мову, платіжне доручення № 351, додаткову угоду № 12, договір № 29/11 ДМС та повідомило, що інші додаткові документи надаватись не будуть.

18.03.2021 р. Дніпровською митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2021/000054/1.

Рішення обґрунтоване наступним.

Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2019 ТD/5 «XINGTAI CITY TUOHAI TRADING Со., Ltd.» та TOB «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ», специфікації №2021-1-z від 16.10.2020, яка є невід`ємною частиною контракту, інвойсу від 20.11.2020 №ТD2021-1А. Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO, згідно Інкотермс 2010. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB (якими передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем) та пункт 3.1.1 Контракту від 15.08.2019 № ТD/5, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

У наданій декларантом Специфікації №2021-1-z від 16.10.2020 зазначено умови оплати: 743,99 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 cт.5З МКУ). Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 06.12.2020р. № SHWS220120105 товар було завантажено на судно -06.12.2020р. Проте, до митного оформлення не надано банківських платіжних документів на підтвердження сплати отриманого товару.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: Договір ТЕО №337-К від 01.10.2019; рахунок про надання ТЕО від 20.01.2021 №006, Акт виконаних робіт №2 від 20.01.2021, довідка про транспортні витрати б/н від 11/01/2021, Розрахунок транспортних витрат від 02/02/2021; Заявка на перевезення №37 від 27.11.2020. Згідно відомостей ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні MAERSK HORSBURGH (гр. 21 ЕМД) за коносаментом від 06.12.2020 № SHWS220120105. Використанням інтернет-ресурсу www.maersk.co встановлено наявність перевантаження товару з морського судна MAERSK HORSBURGH на MAERSK KIEL у Порт Саїдє. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший,є складовими митної вартості товару. В наданому рахунку про надання ТЕО від 20.01.2021 № 006 зазначена вартість

морського фрахту контейнерів без включення перевантаження на загальну суму – 2140 дол. США. Вказана інформація також наявна в Акті виконаних робіт №2 від 20.01.2021. При цьому, у наданій до митного оформлення Заявці на перевезення №37 від 27.11.2020 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати). Враховуючи вищезазначене, в наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч.10 ст.58 МКУ.

Згідно п. 4.2 договору ТЕО від 01.10.2019р. № 337-К оплата ТЕО здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку-фактури, дата вивантаження контейнерів в порту призначення - 07.03.2021р. Банківські документи, що підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг декларантом не надано.

Митна вартість товару скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2ґ – резервним методом.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статтей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

18.03.2021 р. Дніпровською митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2021/000054/1.

Доводи відповідача щодо ненадання зазначених в гр. 44 ЕМД документів є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ці документи надані митному органу з листом підприємства від 17.03.2021 р. № 239.

Ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 р. у справі №810/4116/17.

Доводи відповідача стосовно того, що неможливо встановити оціночну вартість товару, що розмитнюється, через ненадання банківських платіжних документів суд зазначає наступне. Відповідно до додаткової угоди № 12 від 01.03.2021 року до контракту № ТD/5, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» та компанією «XINGTAI CITY TUOHAI TRADING Со., Ltd.», змінено умови оплати отриманого товару, а саме, продовжено строк сплати на протязі 150 днів з моменту поставки товару. Доводи відповідача, що відповідно до коносаменту від 06.12.2020р. № SHWS220120105 товар було завантажено на судно - 06.12.2020р. та граничний строк сплати за товар 06.03.2021року не може біти взятий до уваги, оскільки додатковою угодою продовжено строк оплати товару та на момент розмитнення цей термін ще не сплинув.

Щодо транспортної складової суд зазначає наступне.

Твердження відповідача щодо не надання до митного оформлення транспортних документів в зв`язку з перевантаженням товару є не обґрунтованими. Митним органом не доведено наявності договірних відносин позивача із вказаними компаніями. Договором на перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 337-К від 01.10.2019 р. не встановлено обмежень перевізнику щодо залучення субпідрядників.

Відповідно до п. 4.1 Договору у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжном порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт.

Доводи митного органу щодо не підтвердженні витрат на транспортування товару, вказаному в заявці № 37 від 27.11.2020 р., та щодо ненадання доказів оплати за товар є необґрунтованими.

Декларантом надано необхідні документи для підтвердження вартості витрат на транспортування товару за межами України (договір перевезення вантажу морським транспортом № 337-К від 01.10.2019р., заявка на транспортно-експедиторське обслуговування до договору № 27 від 27.11.2020р., інвойс № 006 від 20.01.2021р. до контракту на морський фрахт з урахуванням перевалки по SUDU6585252, CRUSU9148166 коносаменту SHWS220120105 за маршрутом Ксінганг, Китай-Південний, Україна - 2000.00 USD, акт виконаних робіт від 02.09.2020 р., довідки про розрахунок транспортних витрат, акт виконаних робіт № 2 та платіжне доручення в іноземній валюті № 351 від 09.03.2021р. про сплату витрат на транспортування товару).

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 р. у справі №1140/3242/18 (провадження №К/9901/15046/19).

Акт виконаних робіт № 2 був наданий митному органу з листом підприємства від 17.03.2021 р. № 239.

Стосовно зауважень митного органу до прайс-листа, суд зазначає наступне.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 р. у справі №420/2315/19.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, в ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 р. у справі №825/648/17 (провадження №К/9901/16592/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності зазнаних в оскаржуваному рішенні підстав для коригування вартості товару.

Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 р. № UA110150/2021/000054/1 не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 2 270,00 грн. підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 р. № UA110150/2021/000054/1.

Судові витрати в розмірі 2 270,00 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» ( код ЄДРПОУ 42634661) з Дніпровської митниці Держмитслужби ( код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок її бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук