Рішення № 99825572, 01.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року Справа № 160/10057/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК-Україна» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

23.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «НТК-Україна» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів № 500500/2021/000092/2 від 18.03.2021, яке прийняте Одеською митницею Держмитслужби;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00168.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем 17.03.2021 надано до митного органу декларацію № UA500500/2021/011238 на товар автомобільні запчастини, які надійшли з Китаю від підприємства JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD, що є виробником та експортером. Під час декларування товару за вказаною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст. 53 МК України. 17.03.2021 позивач отримав повідомлення від Одеської митниці декларанту з вимогою надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів. У відповідь на повідомлення ТОВ «НТК-Україна» надіслало лист з роз`ясненням питань, які виникли у відповідача. Однак, Одеською митницею за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 500500/2021/000092/2 від 18.03.2021 і відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00168. Позивач вважає рішення про визначення митної вартості товарів протиправним, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару. Таким чином, в порушення ч. 3 ст. 53 МК України у відповідача не було правових підстав для витребування додаткових документів, оскільки подані декларантом документи не містили розбіжностей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 відкрито провадження у справі № 160/10057/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

16.08.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вказав, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, що і стало підставою для винесення оскаржуваного рішення та визначення митної вартості товару.

01.09.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в адміністративному позові та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.01.2021 між ТОВ "НТК-Україна" (покупець) та JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) (продавець), укладено Договір № К2101, згідно умов якого продавець зобов`язується поставити покупцеві автомобільні запчастини (далі - Товар) згідно з описам, в кількості і комплектації, зазначених у Додатках до цього договору, що є невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений Товар згідно з умовами цього Договору та додатків до нього.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 вказаного Договору ціна Товару, що поставляється за цим договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в додатках до цього договору. Ціна за Товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати пов`язані з постачанням товару за цим договором.

Пунктами 4.1 - 4.3 зазначено, що продавець зобов`язується поставити товар в терміни і на умовах, зазначених у відповідних інвойсах до цього Договору. Поставка Товару за цим Договором здійснюється в місце доставки (приймання-передачі) і по відвантажувальних реквізитів, узгоджених у відповідному додатку до цього договору, але в будь-якому випадку без обов`язку продавця вивантажити товар в місці доставки з транспортного засобу.

Згідно з п. 5.1. Договору найменування і кількість товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього Договору, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.

23.06.2021 декларантом позивача до Одеської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію № UA500500/2021/011238 на товар «автомобільні частини» які надійшли позивачу за вищезазначеним договором з JIANGXI YICHUN COLUMBUS IMPORT&EXPORT CO., LTD та пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів:

- пакувальний лист від 04.02.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) № К2101-1 від 04.02.2021;

- коносамент № NBLG319082 від 06.02.2021;

- автотранспортна накладна № 658 від 16.03.2021;

- декларація про походження товару № К2101-1 від 04.02.2021;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № UAIM0356962 від 10.03.2021;

- страховий поліс № 3100220213300000000311 від 05.02.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.01.2021 року;

- зовнішньоекономічний договір № К2101 від 04.01.2021;

- договір про надання послуг митного брокера № 25/06/19 від 25.06.2019;

- договір (контракт) про перевезення № 2210 від 22.03.2019;

- документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 177/00281 від 09.03.2021;

- акт зважування WGT188685 від 16.03.2021;

- копія митної декларації країни відправлення 310120210519493870 від 04.02.2021.

У процесі митного оформлення посадовими особами митного органу було надіслано повідомлення декларанту № 109586 від 17.03.2021 з вимогою надати додаткові документи на підтвердження митної вартості.

В якості підстав для витребування додаткових документів посадова особа митниці вказала, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.01.2021 № К2101 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення надано рахунок, але вони не містять інформації щодо умов поставки;

3) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 04.02.2020 № 310120210519493870 зазначені умови поставка - FОВ. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Позивачу запропоновано надати додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на це повідомлення декларантом до митниці надісланий лист № 17/03 від 17.03.2021, в якому детально роз`яснено щодо помилковості висновків митного органу по кожному пункту. У цьому ж листі позивач повідомив митницю, що в надісланому ними повідомленні не було наведено доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей. Тобто вимога надання додаткових документів для підтвердження митної вартості порушує положення ч. 3 ст. 53 МК України. З цих причин надати додаткові документі для підтвердження митної вартості позивач відмовився.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом 18.03.2021 винесено рішення про визначення митної вартості товарів № 500500/2021/000092/2, згідно з яким за результатом проведеної консультації між митницею та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних АСМО “Інспектор” та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час (в т.ч. зазначеного суб`єкта ТОВ "НТК- Україна"):

- № 1 є більшим - МД від 10.02.2021 № UA807200/2021/3536 становить 2,18 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 2,15 дол. США/кг);

- № 4 є більшим - МД від 24.02.2021 № UA807200/2021/2628 становить 3,18 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 2,9 дол. США/кг);

- № 8 є більшим - МД від 10.02.2021 № UA807200/2021/1820 становить 4,07 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 3,55 дол. США/кг);

- № 9 є більшим - МД від 11.03.2021 № UA500020/2021/8649 становить 3,77 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 3,47 дол. США/кг);

- № 10 є більшим - МД . І від 12.01.2021 № UAА500070/2021/213 становить 2,43 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 2,28 дол. США/кг);

- № 11 є більшим - МД від 09.02.2021 № UA100300/2021/3046 становить 2,96 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 2,73 дол США/кг);

- № 12 більшим - МД від 08.02.2021 № UA500150/2021/1257 становить 2,29 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 2,27 дол. США/кг);

- № 14 є більшим - МД від 16.03.2021 № UA500500/2021/10824 становить 3,97 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 3,62 дол. США/кг);

- № 15 є більшим - МД від 10.03.2021 № UA500150/2021/2617 становить 5,43 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 4,62 дол. США/кг);

- № 16 є більшим - МД від 09.02.2021 № UA500150/2021/1350 становить 3,86 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 3,4 дол. США/кг);

- № 17 є більшим - МД від 10.02.2021 № UA100060/2021 /272372 становить 4,24 дол США/кг або (ніж заявлено декларантом 3,67 дол. США/кг);

- № 18 є більшим - МД від 10.02.2021 № UA500020/2021/4387 становить 4,22 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 3,65 дол. США/кг);

- № 19 є більшим - МД від 20.02.2021 № UA500500/2021 /7020 становить 5,22 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 4,37 дол. США/кг);

- № 20 більшим - МД від 17.02.2021 № UA500020/2021/5336 становить 6,17 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 5,06 дол. США/кг);

- № 21 більшим - МД від 10.02.2021 № UA500500/2021/5430 становить 6,17 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 5,05 дол. США/кг);

- № 22 більшим - МД від 15.03.2021 № UA500020/2021/9223 становить 6,17 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 5,27 дол. США/кг);

- № 23 більшим - МД від 10.02.2021 № UA100300/2021/3128 становить 7,02 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 5,67 дол. США/кг);

- № 24 більшим - МД від 10.02.2021 № UA100300/2021/3128 становить 5,77 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 4,80 дол.США/кг);

- № 25 більшим - МД від 09.02.2021 № UA500150/2021/1350 становить 6.17 дол. США/кг або (ніж заявлено декларантом 5,05 дол. США/кг).

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00168.

Вважаючи рішення Одеської митниці Держмитслужби про визначення митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено і таке інше.

Оцінюючи висновки відповідача про наявність розбіжностей у документах, наданих до митного оформлення, що стали підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості, суд виходить з такого.

1. Стосовно виділення вартості пакувальних матеріалів з ціни товару.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Згідно з пунктом 3.2. зовнішньоекономічного договору від 04.01.2021 № К2101 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару.

Тобто, такі витрати вже включені до митної вартості товару і незалежно від їх розміру митна вартість товару не зміниться, оскільки на підставі ч. 10 ст. 58 МК України ці витрати додавати ще раз до вартості товару не потрібно.

Виділення вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням із загальної ціни, що була сплачена позивачем за поставлений товар в окрему статтю додаткових витрат продавця чи покупця не передбачають ні чинне законодавство України, ні умови договору, ні умови поставки FOB Інкотермс-2010.

2. Стосовно обов`язкового зазначення умов поставки товару у рахунку на сплату фрахту.

По-перше, фраза «розбіжності в наданих до митного оформлення документах» означає, що дані зазначені в одному документі не відповідають (або протирічать) даним, зазначеним в іншому документі. В наданих до митного оформлення інвойсі від 04.02.2021 № К2101-1 та специфікації № 1 до договору від 04.01.2021 № К2101 зазначені умови поставки товару FОВ порт Нінгбо (Китай). В наданому до митного оформлення рахунку на сплату морського фрахту від 10.03.2021 № UAIM0356962 вказано, що фрахт сплачується від порту Нінгбо (Китай) до порту Одеса (Україна). Ніяких розбіжностей в цих даних немає.

По-друге, твердження митного про те, що рахунок на сплату морського фрахту повинен містити інформацію щодо умов поставки товару є не прийнятним, оскільки означене не закріплено на рівні законодавства.

3. Стосовно наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення.

Суд звертає увагу на те, що правила Інкотермс не визначають обов`язку вказувати географічний пункт переходу обов`язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документі.

У спірному рішенні відповідачем не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності зазначення географічного пункту переходу обов`язків в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.

Зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Крім того, відповідачем належним чином не обґрунтовано та не доведено наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у позивача.

Отже, висновок відповідача про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, суд вважає таким, що не відповідає дійсності та спростовуються вище наведеним.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що позивач надав відповідачу необхідні документи, за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості; зауваження митниці повністю спростовані доводами позивача та долученими до матеріалів справи доказами; надані до митного оформлення декларантом документи містять усі відомості, що підтверджують складові митної вартості та не містять розбіжностей.

Водночас, відповідачем до суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, оскаржуване рішення Одеської митниці Держмитслужби про визначення митної вартості товарів № 500500/2021/000092/2 від 18.03.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи протиправність винесеного рішення про визначення митної вартості товарів № 500500/2021/000092/2 від 18.03.2021 є протиправною і картка відмови № UA500500/2021/00168.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «НТК-Україна» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Стосовно вимоги - стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., то суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 05.04.2021 між позивачем та адвокатом Гусаровим Владиславом Олександровичем був укладений договір про надання правової допомоги № 05/04 від 05.04.2021

У матеріалах справи міститься акт наданих послуг № 03/01 від 01.09.2021, згідно з яким адвокатом Гусаровим В.О. були надані такі послуги:

- вивчення та правовий аналіз документів поданих Клієнтом до Одеської митниці і на підставі яких були прийняті рішення про визначення митної вартості товарів № 500500/2021/000092/2 від 18.03.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00168;

- вивчення та правовий аналіз дотримання Клієнтом вимог Митного кодексу України при поданні до Одеської митниці документів на підставі яких були прийняті Рішення та Картка;

- аналіз судової практики, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, щодо застосування судами правових норм до аналогічних правовідносин, з`ясування можливості та доцільності пред`явлення позовних вимог та вироблення правової позиції у справі № 160/10057/21;

- визначення підсудності спору, розрахунок ціни позову та суми судового збору;

- складання позову та оформлення додатків до позову відповідно до вимог КАС України;

- ознайомлення з матеріалами судової справи та складання відповіді на відзив у справі № 160/10057/21.

Сторони погодили, що на виконання завдання Клієнта Адвокатом було витрачено 12 год. 30 хвилин.

Вартість однієї години роботи Адвоката становить 800,00 грн. (пів години – 400 грн.).

Розмір гонорару Адвоката за надані правові послуги становить 10 000,00 грн.

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4496 від 04.10.2019, яке видано Гусарову В.О.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 року у справі 820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, бере до уваги конкретні обставини справи.

Відповідач не заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, беручи до уваги що ця справа не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, а також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 6 000,00 грн.

Також, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 242-246, 250 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК-Україна» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів № 500500/2021/000092/2 від 18.03.2021, яке прийняте Одеською митницею Держмитслужби.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00168.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК-Україна» (код ЄДРПОУ 37620039) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 01.09.2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко