Рішення № 99825520, 29.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 160/17661/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльностіь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) стосовно не виконання обов`язку з нарахування та виплати в повному обсязі пенсії громадянину України ОСОБА_1 ;

- зобов`язання відповідача поновити виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 , з моменту поновлення, а саме: починаючи з 07.02.2020 у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, з урахуванням норм законодавства, які діють на час поновлення виплати пенсії, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також здійснювати нарахування та виплати пенсії на визначений цією особою рахунок, відповідно до ст.ст.27, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач після поновлення йому пенсійних виплат за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 по справі №160/3432/20, звернувся до відповідача щодо нарахування і здійснення йому пенсійних виплат у розмірі передбаченому законодавством з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також здійснення нарахування та виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок відповідно до вимог ст.ст.27, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачу та повідомив що загальний розмір його пенсії станом на 01.12.2020 складає 86,48 грн. Позивач зазначає, що в таких діях відповідача вбачає грубе порушення його прав, адже відповідач призначив йому пенсію у розмірі нижчому від встановленого законодавством мінімального розміру пенсії.

Ухвалою суду від 04.01.2021р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.04.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначивши, що відповідач у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства. Зокрема зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 по справі №160/3432/20 позивачу поновлено виплату пенсії з 07.02.2020 у розмірі, відповідно до суми зазначеної в останньому розпорядженні архівної пенсійної справи позивача у відповідності до п.2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, вимог суду щодо перерахунку розміру пенсії з урахуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством, а також виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок не було. Відповідач зазначає, що вимоги позивача щодо здійснення нарахування та виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок є безпідставними, оскільки останнім не додержано порядку подання заяви про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк».

22.06.2021 представником позивача подано відповідь на відзив.

Згідно з нормами ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених ч.1 цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданного 07.09.2016.

08.10.2001 року виїхав до Держави Ізраїль, де зараз і перебуває на консульському обліку в посольстві України.

Згідно з копією довіреності посвідченої приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Кравченко С.Ю. 03.02.2021 (зареєстрованої в реєстрі за № 140), ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 представляти його інтереси, подавати заяви від його імені та розписуватися: в управліннях Пенсійного фонду; судових органах України будь-якої інстанції та юрисдикції та Європейському суді з прав людини; в органах державної виконавчої служби України; в органах податкової служби України; в органах нотаріату; в будь-яких банківських установах та у відділеннях пошти; при необхідності здійснювати розрахунки платежі, передбачені законодавством України при оформленні документів; в будь-яких інших державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 по справі №160/3432/20 зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії громадянину України ОСОБА_1 з 07.02.2020.

19.11.2020 представник позивача звернувся на Веб-портал Пенсійного фонду України (звернення №ВЕБ-04001-Ф-С-20-068302) щодо поновлення виплати пенсії.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 08.12.2020 за вих. №23358-23719/Б-01/8-0400/20 позивачу поновлено виплату пенсії відповідно до суми зазначеної в останньому розпорядженні архівної пенсійної справи №106409 на 01.10.2001, що склало 86,48 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено виходячи із загального стажу зарахованого по 23.09.1996, що складає 42 роки 11 місяців 15 днів в тому числі за Списком №1 – 10 років. Індивідуальний коефіцієнт трудового стажу склав 0,42917. Заробітна плата врахована за період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1992. Станом на 01.12.2020 загальний розмір пенсії складає 86,48 грн.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 18.12.2020 за вих. №31703-30116/Б-03/8-2800/20 відповідачем розглянуто звернення представника позивача, що надійшло на Веб-портал Пенсійного фонду України 19.11.2020 за №ВЕБ-28000-Ф-С-20-068301 (вх.№30116/Б-2800-20 від 20.11.2020). На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 відповідачем поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.02.2020. Оскільки судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України не було покладено зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням норм законодавства, які дають на час поновлення виплати пенсії, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.

Відповідно до службової записки начальника відділу опрацювання пенсійної документації №3 ОСОБА_5 від 01.06.2021 №34213/01-16 (наданої представником відповідача у якості доказу), на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 пенсію ОСОБА_1 поновлено, сума боргу складає 673,95 грн. за період з 07.02.2020 по 30.09.2020 була нарахована для виплати на відомість жовтня 2020 року.

Відповідно до заяви про призначення/перерахунок пенсії (без зазначення дати), а також заяви про виплату пенсії або грошової допомоги (без зазначення дати) за підписом уповноваженого працівника банку та завіреною печаткою, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням виплачувати йому пенсію у м. Кам`янське Дніпропетровської обл. на його поточний рахунок в Дніпропетровське РУ «Дніпродзержинська філія» ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» (копії додаються).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком відповідно до норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст.27 Закону №1058-IVрозмір пенсії за віком визначається за формулою :

П = Зп ? Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої ст. 40 Закону № 1058-IV Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Щодо розміру пенсії нарахованої позивачу після проведення відповідачем поновлення виплати пенсії з 07.02.2020 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 по справі №160/3432/20, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до ст.43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до ст.40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.

Таким чином, позивачу поновлено виплату пенсії відповідно до суми зазначеної в останньому розпорядженні архівної пенсійної справи №106409 на 01.10.2001, що склало 86,48грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено виходячи із загального стажу зарахованого по 23.09.1996, що складає 42 роки 11 місяців 15 днів в тому числі за Списком №1 – 10 років. Індивідуальний коефіцієнт трудового стажу склав 0,42917. Заробітна плата врахована за період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1992.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Особам, які досягли віку 65 років, за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, згідно з ч.2 ст.28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, п.3 ст.42 Закону встановлено, що у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», мінімальна заробітної плата становить 4723,00 грн, тож, мінімальна пенсійна виплата цій категорії громадян з 01.01.2020 не може бути нижчою за 1889,20 грн. (за виключенням працюючих осіб).

Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік» затверджено розміри прожиткового мінімуму для різних категорій населення, зокрема, для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 у разі, коли розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в осіб, які мають страховий стаж 35 років – у чоловіків, 30 років – у жінок, не досягає 2 000 гривень, таким особам здійснюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

З огляду на вищезазначене, та беручи до уваги той факт, що позивачу поновлено виплату пенсії з 07.02.2020 та його сумарний страховий стаж складає повних 42 роки, суд доходить висновку, що позивач має беззаперечне право на пенсію у розмірі не меншому аніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

На підставі всього вищевикладеного, дії відповідача щодо нарахування пенсії позивачу у розмірі нижчому за встановлений законом, а також не виконання обов`язку з нарахування та виплати в повному обсязі пенсії позивачу, мають бути визнані протиправними.

Суд критично ставиться до твердження відповідача стосовно того, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу відсутні, оскільки судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України не було покладено зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням норм законодавства, які дають на час поновлення виплати пенсії. Адже відповідач повинен діяти у відповідності до вимог чинного законодавства в межах наданих йому повноважень.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснювати нарахування та виплату пенсії на визначений позивачем рахунок, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596 (далі – Порядок №1596) визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.

Пунктом 6 Порядку №1596 зазначено, що одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Відповідно до п.8 Порядку №1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

В п.9 Порядку №1596 зазначено, що між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

Відповідно до п.10 Порядку №1596 Заява про виплату пенсії або грошової допомоги або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону 1058-IV, яка була чинною на момент поновлення пенсійної виплати позивачу (07.02.2020), встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Отже, норми Закону №1058-IV не містять заборони звернення пенсіонера до пенсійного органу через свого представника, повноваження якого оформлені у встановленому законом порядку, зокрема нотаріально посвідченою довіреністю.

Оскільки позивач перебував в Державі Ізраїль, його представник, який діяв на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально надав відповідачу заяву про поновлення виплати пенсії та додані до неї документи, серед яких зокрема знаходився оригінал заяви від банківської установи про виплату пенсії на банківський рахунок. Водночас, відповідач зазначає, що вимоги позивача щодо здійснення нарахування та виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок є безпідставними, оскільки останнім не додержано порядку подання заяви про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк», так як відповідно до п.10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії може бути подана особисто пенсіонером до органу пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.

Згідно із пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Наведена норма вже була предметом тлумачення Верховного Суду. Зокрема, в постановах від 17.07.2018 (справа №211/1789/17(2-а/211/116/17)) та від 31.01.2019 (справа №520/9721/16-а) Верховний Суд зазначив, що цією нормою передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу Пенсійного фонду України особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою. Також у вказаних рішеннях колегія суддів дійшла висновку, що належним виконанням зазначеної норми є звернення представника позивача (пенсіонера) до відповідача (органу Пенсійного фонду України) на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем.

Згідно з положеннями ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Крім цього, згідно з ч.2 ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України або підставою для їх обмеження. Таким чином, держава зобов`язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій. Водночас, доводи відповідача, викладені у відзиві, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840грн. 80коп., сплата яких підтверджується квитанцією №91765 від 30.12.2020р.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області стосовно не виконання обов`язку з нарахування та виплати в повному обсязі пенсії громадянину України ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області поновити виплати пенсії громадянину України ОСОБА_1 , з моменту поновлення, а саме: починаючи з 07.02.2020 у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, з урахуванням норм законодавства, які діють на час поновлення виплати пенсії, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також здійснювати нарахування та виплати пенсії на визначений цією особою рахунок, відповідно до ст.ст.27, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова