Ухвала суду № 99825255, 22.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

22 вересня 2021 р. Справа № 120/11037/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Літинської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Літинської селищної ради.

У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 2 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 23.12.2020 № 57 «Про приймання у комунальну власність Літинської селищної територіальної громади земель державної власності та створення переліку земельних ділянок права на які виставляються на земельні торги та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації»;

- визнати протиправним та скасувати рішення 5 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 09.04.2021 № 229 «Про відмову надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7400 га, розташованої за межами населених пунктів Літинської селищної територіальної громади, з метою передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, із земельної ділянки кадастровий номер 0522486200:02:000:0712.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 17.02.2021 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7400 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земельної ділянки кадастровий номер 0522486200:02:000:0712 на території Літинської селищної ради.

Рішенням 5 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 09.04.2021 № 229 йому відмовлено у наданні дозволу у зв`язку із тим, що бажана для позивача земельна ділянка рішенням 2 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 23.12.2020 № 57 включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах.

Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом, оскільки, на його думку, відповідачем порушено ст. 118 Земельного кодексу України, якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення документації.

При цьому позивач вказав, що при прийнятті рішення від 09.04.2021 № 229 відповідач зіслався на рішення 2 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 23.12.2020 № 57 «Про приймання у комунальну власність Літинської селищної територіальної громади земель державної власності та створення переліку земельних ділянок права на які виставляються на земельні торги та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації», яке на його думку теж є протиправним.

Ухвалою від 13.09.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

17.09.2021 до суду надійшла заява позивача про усунення, вказаних в ухвалі від 13.09.2021, недоліків.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для повернення позовної заяви встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Із тексту позовної заяви встановлено, що позивачем у її прохальній частині об`єднано позовні вимоги про:

- визнання протиправним та скасування рішення 2 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 23.12.2020 № 57 «Про приймання у комунальну власність Літинської селищної територіальної громади земель державної власності та створення переліку земельних ділянок права на які виставляються на земельні торги та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації»;

- визнання протиправним та скасування рішення 5 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 09.04.2021 № 229 «Про відмову надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

- зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7400 га, розташованої за межами населених пунктів Літинської селищної територіальної громади, з метою передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, із земельної ділянки кадастровий номер 0522486200:02:000:0712.

Із долученої до позовної заяви копії рішення 2 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 23.12.2020 № 57 встановлено, що ним вирішено у тому числі такі питання:

1) прийнято у комунальну власність Літинської селищної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3390,0310 га;

2) створено перелік земельних ділянок комунальної власності Літинської селищної територіальної громади, права на які виставляються на земельні торги;

3) створено перелік об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації.

Відповідно до п. 18-19 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У постанові від 26.08.2021 (справа № 260/1120/18) Верховний Суд дійшов висновку, що до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

З огляду на вказане нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Аналіз оскарженого рішення Ради від 23.12.2020 № 57 дає підстави для висновку, що таке містить приписи нормативного характеру. Зокрема ним змінено правовий режим земель та склад земель комунальної власності, врегульовано питання приватизації та затверджено перелік об`єктів, які не підлягають приватизації, створено перелік земельних ділянок комунальної власності, права на які виставляються на земельні торги, тобто цим рішенням встановлено правила регулювання однотипних відносин, які розраховані на довгострокове та неодноразове застосування та спрямовані на широке коло неперсоніфікованих осіб.

Вказані властивості рішення Ради від 23.12.2020 № 57 є ознаками його нормативності.

(Висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, від 27.04.2021 у справі №260/1336/18, від 25.05.2021 у справі № 520/1176/19).

У свою чергу інше оскаржене рішення 5 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 09.04.2021 № 229 «Про відмову надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» є індивідуальним актом, що стосується конкретної особи – позивача.

Згідно п. 1-2 ч. 1 ст. 5 КАС України, особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Однак, для розгляду спорів щодо оскарження нормативно - правових актів органів місцевого самоврядування та їх індивідуальних актів процесуальним законом встановлено свої особливості, які істотно відрізняють форму судового провадження із розгляду однієї та іншої категорії справ.

Зокрема особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування врегульовано ст. 264 КАС України.

Так, відповідно до приписів ст. 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.

Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.

Натомість справа щодо оскарження акту індивідуальної дії (рішення 5 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 09.04.2021 № 229 «Про відмову надання дозволу на розроблення документації із землеустрою») може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, особливості процесуальної форми здійснення якого встановлені главою 10 КАС України.

Аналіз правил розгляду спорів щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування та з приводу оскарження акту індивідуальної дії цих органів дає підстави для висновку про те, що такі суттєво відрізняються. Це виключає об`єднання в одній позовній заяві вимог про оскарження нормативно-правових актів із вимогами про оскарження актів індивідуального характеру.

Згідно п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Норми ст. 172 КАС України в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки позивачем на власний розсуд об`єднано позовні вимоги щодо яких процесуальним законом визначено різні форми судового провадження.

Отже, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

При цьому згідно із ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 169, 172, 248, 256, 264, 294 КАС України,

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Літинської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути позивачу.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Богоніс Михайло Богданович