Вирок № 99822848, 23.09.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/1574/20

Провадження №1-кп/635/754/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Бобко Т.В.,

секретар судових засідань – Полоз М.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221430000359 від 24 листопада 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. м.Дзержинськ Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України,

за участю:

прокурора – Ростовцевцової Ю.А.,

захисника – Поліщук І.Б.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

представника потерпілого – Левченко А.В.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 на підставі наказу ректора Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка за №06-08/105 від 08.07.2015 був прийнятий на роботу з 10.07.2015 на посаду комірника (1 тарифний розряд) навчально-дослідного поля «Центральне», складське приміщення якого фактично розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

10.07.2015 з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка з ОСОБА_1 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого останній, бере на себе повну відповідальність за забезпечення зберігання довірених йому підприємством, а саме Харківським національним технічним університетом сільського господарства імені Петра Василенка, матеріальних цінностей, які знаходяться у складському приміщенні та був зобов`язаний: дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства (установи, організації) і вживати заходів для відвернення шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства (установи, організації) про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження довірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати та надавати в установленому порядку товарно – грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; брати участь у інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.

Крім того, 10.07.2015 на складі навчально-дослідного поля «Центральне» на підставі наказу ректора Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка №01-08/218 була проведена інвентаризація, яка виявила відповідність бухгалтерських та складських залишків продукції та згідно акту приймання – передачі ТМЦ ОСОБА_1 , як комірник отримав в підзвіт товаро-матеріальні цінності Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.

В ході виконання своїх обов`язків ОСОБА_1 , будучи ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією в період часу з 08.08.2016 по 17.03.2017 вчинив розтрату чужого майна ввіреного йому та яке знаходилося в його віданні, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 , під час виконання своїх обов`язків комірника навчально-дослідного поля «Центральне» відповідно до накладних, реєстрів з приймання зерна, талонів комбайнера, талонів водія, за період часу з 14.07.2016 по 08.08.2016 отримав в підзвіт з підзвіту матеріально – відповідальної особи ОСОБА_2 на склад НДП «Центральне» ХНТУСГ ім. Петра Василенка зерна в загальній кількості 184290 кг, в тому числі ячменю – 52430 кг, озимої пшениці 131860 кг.

Далі, реалізуючи свій умисел, спрямований на розтрату ввірених йому матеріальних цінностей, діючи умисно, в період часу з 08.08.2016 по 17.03.2017, ОСОБА_1 відповідно до накладних, актів витрат насіння, заяв в період з вересня по листопад 2016 року з навчально-дослідного поля «Центральне» ХНТУСГ ім. Петра Василенка за готівку фізичним особам ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ), виписав пшеницю в кількості 42380 кг на суму 106286,66 гривень, ячмінь в кількості 20758 кг на суму 52070,92 гривень, передавши на посів озимої пшениці в кількості 33160 кг на суму 82900,00 гривень. Відповідно до інвентаризаційного опису запасів ХНТУСГ від 17.03.2017 встановлено нестачу зернових: пшениці у кількості 16530 кг на суму 41325,00 гривень, ячменю у кількості 13912 кг на суму 33388,80 гривень, на загальну суму 89656,56 гривень.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 , які виразилися у розтраті ввірених йому матеріальних цінностей Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 89656,56 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 місять склад злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, а саме розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між ОСОБА_1 та прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Сіренко О.А. 28 лютого 2020 року.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення.

Враховуючи, що між прокурором та обвинуваченим досягнуто угоди, суд розглядає справу відповідно до положень ст.472, ч.4 ст.474, ст. 475 КПК України.

Під час досудового розслідування між ОСОБА_1 , якому було пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України, та прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Сіренко О.А. Р.О. підписана угода про визнання винуватості. При укладанні зазначеної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України за вказаних обставин, а також була досягнута домовленість про призначення йому покарання за ч. 1 ст.191 КК України з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Представником потерпілого Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка надано згоду прокурору на укладення угоди між ОСОБА_1 та прокурором.

Суд вважає необхідним затвердити умови угоди і ухвалити вирок на підставі такої угоди з наступних мотивів.

Угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено. Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим Загальною частиною КК України.

Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Відповідно до частини четвертої зазначеної статті закону, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Так, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення в період часу з 08 серпня 2016 року по 17 березня 2017 року, на момент вчинення кримінального правопорушення санкція ч.1 ст. 191 КК України передбачала покарання у виді штрафу в розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Редакція санкції ч.1 ст.191 КК України в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, міра покарання узгоджена сторонами в межах санкції ч.1 ст.191 КК України в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, що має бути застосований до обвинуваченого.

ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заявив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами кримінального провадження угоди і що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні надала згоду на затвердження угоди про визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, інтересам суспільства та держави і даним особи обвинуваченого, який не має судимості, до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює, але має джерело доходу, у вчиненому злочині щиро розкаявся, завдану потерпілому шкоду добровільно відшкодував у повному обсязі.

Витрати на залучення експерта по проведенню судової експертизи №114 від 26.04.2018 у розмірі 5720 гривень відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази у даному кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373-376, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 лютого 2020 року, укладену між ОСОБА_1 та прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Сіренко О.А.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити покарання за ч.1 ст.191 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001) у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової експертизи №114 від 26.04.2018 у розмірі 5720 гривень.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим, про визнання винуватості може бути оскаржений:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладання угоди;

прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий суддя Т.В.Бобко