Вирок № 99821744, 23.09.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1287/20 Провадження №-1-кп/613/49/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Уварової Ю.В.

за участі секретарів - Макушинської О.В.,Семененко К.М.,

прокурора - Кальман М.Ю.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої - адвоката Бережного С.В.,

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові кримінальне провадження №12020220220000456 від 05.10.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, вдови, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.ст. 88, 89 КК України не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 04 жовтня 2020 року, близько 20.20 год., маючи умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні кухні за адресою: АДРЕСА_2 , в ході сварки, яка сталася на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з її чоловіком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , лезом ножа, який тримала у правій руці, нанесла ОСОБА_3 , який знаходився навпроти неї, один удар в область паху зліва, чим спричинила останньому відповідно до висновку судово-медичного експерта № 12-17/113-БГт/20 від 05.10.2020, тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення пахової ділянки з пошкодженням лівої пахової артерії та пахової вени, що носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, від яких ІНФОРМАЦІЯ_5, через короткий проміжок часу після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер на місці - в коридорі квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала частково, заперечуючи наявність в своїх діях умислу на умисне вбивство. Пояснила, що вони з чоловіком жили нормально, мали плани на майбутнє. ОСОБА_3 лікувався від алкоголізму та певний час не пив, а в той день - 04.10.2020 випив. Вони разом повертались додому, у них поламалась машина, вона вийшла, пішла пішки, зустріла сусіда - ОСОБА_4 і сказала, що піде до них в гості. ОСОБА_3 також прийшов туди через деякий час. ОСОБА_1 випила два бокали пива і одну стопку горілки. Були в гостях недовго, ОСОБА_3 сказав, що йде додому і ОСОБА_1 також пішла за ним через п`ять хвилин. Коли вона увійшла додому, ОСОБА_3 сидів за столом, на столі лежала курка, яку вони дістали, щоб розморозити, та ніж. ОСОБА_3 був одягнений, взутий, тримав в руках ключі та був налаштований їхати гуляти. Куди конкретно він збирався, ОСОБА_1 сказати не може. Вона взяла ніж та почала розрізати курку, і в цей час вони з чоловіком почали сваритись - він наполягав, що поїде до друзів або по жінкам, а вона намагалась завадити йому. ОСОБА_3 поводився агресивно та став йти на неї, тоді ОСОБА_1 відштовхнула його - спочатку однією вільною рукою, а потім обома руками. Після другого поштовху чоловік став падати на неї, а вона почала відходити. Вона не відчула, що ніж увійшов в тіло. Тільки коли ОСОБА_3 почав сунутись - вона побачила кров, зрозуміла, що сталось, поклала його на підлогу на бік та побігла до сусідів за допомогою.

Викликати швидку допомогу самостійно вона не мала можливості, оскільки мобільні телефони - як її, так і її чоловіка, знаходились в кишені у ОСОБА_3 , щоб дістати їх - його треба було перевернути, однак вона боялась зайвий раз чіпати його, щоб не стало гірше. Тому вона побігла саме до сусідів, у яких вони були в гостях, оскільки розуміла, що вони точно відчинять двері.

Сварка тривала близько п`яти хвилин, чому вона не кинула ніж на стіл коли почалась сварка - пояснити не може. Куди поділа ніж після удару - не пам`ятає, кинула десь поруч, однак вона його точно не ховала, нічого не мила, залишила все як є та побігла по допомогу.

Зазначила, що кається в тому, що скоїла злочин, однак просила врахувати, що наміру вбивати свого чоловіка не мала, цивільний позов визнала частково - в сумі 50.000 грн.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини, її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими в ході судового розгляду:

-показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив в судовому засіданні, що постраждалим був його син - ОСОБА_3 , який проживав зі ОСОБА_1 . 04.10.2020 вони всі втрьох були в гостях у доньки ОСОБА_1 , а потім поїхали додому на АДРЕСА_3. ОСОБА_1 вийшла з машини раніше і ОСОБА_3 пішов її шукати, виявилось, що вона в гостях у сусідів, що живуть через два будинки. Про те, що сталось, він дізнався від сусідки - ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_2 зайшов до будинку, де проживали ОСОБА_3 зі ОСОБА_1 , то побачив, що син лежить в калюжі крові. ОСОБА_1 була «випивша» та казала, що не винувата. Вважав, що обвинувачена має понести суворе покарання за скоєне.

Свій цивільний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, оскільки він втратив сина. Стосунки у них з сином були хороші, вони допомагали один одному та підтримували один одного.

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що проживає разом зі співмешканкою - ОСОБА_10 по АДРЕСА_3. Наприкінці 2020 року вертаючись додому, ОСОБА_9 побачив ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 , які проживають неподалік, також з ними був батько ОСОБА_3 . ОСОБА_3 був за кермом, однак почувався невпевнено і свідок запропонував їм допомогу з автомобілем. ОСОБА_3 відмовився, однак ОСОБА_1 сказала, що зайде в гості по-сусідськи. Дома у свідка було пиво і вони вчотирьох недовго посиділи у нього. Усі пили небагато - по одній-дві склянці пива, потім по 1-2 чарці горілки і ОСОБА_3 зі ОСОБА_1 пішли, а вони зі співмешканкою лягли спати.

Через деякий час вони почули як ОСОБА_1 стукала в двері та кричала, двері відчинила жінка. ОСОБА_1 перебувала у шоковому стані, кричала, що вбила ОСОБА_3 . Тоді свідок побіг разом з нею до них додому. Двері до будинку були відчинені, світло горіло. ОСОБА_3 лежав в прохідній кімнаті, ОСОБА_9 кинувся до нього - однак він вже хрипів і нічого не казав. ОСОБА_3 був у скрученому положенні, весь у крові, під ним також була кров. Як в цей час поводила себе ОСОБА_1 сказати не може, однак ні в цей момент, ні по дорозі до їх будинку вона нічого не розповідала про обставини події.

Також свідок зазначив, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вони раніше не спілкувались, знали їх не дуже добре, однак не свідок не бачив, щоб до них приїжджала поліція.

-показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що восени 2020 року її співмешканець ОСОБА_9 прийшов додому з пивом, разом з ним прийшла ОСОБА_1 і вони почали разом пити пиво, через деякий час також прийшов чоловік ОСОБА_1 – ОСОБА_3 . Їх обох ОСОБА_10 знає як сусідів, вони вітались при зустрічі, однак раніше з ними не спілкувалась. Потім ОСОБА_3 приніс горілку, усі випили по одній чарці і ОСОБА_1 з ОСОБА_3 пішли додому. Через деякий час, приблизно через 15 хвилин ОСОБА_1 прибігла і стала кричати, кликати ОСОБА_10 по імені. Вона була стривожена, казала «здається я його вбила». Вони з ОСОБА_9 побігли разом зі ОСОБА_1 подивитись, що сталось - вони живуть поруч. ОСОБА_9 увійшов першим, ОСОБА_3 лежав на полу у невеличкій кімнаті, лежав на спині, ноги зігнуті в колінах. Пошкоджень свідок не побачила, однак під ним була кров. ОСОБА_9 нахилився над ОСОБА_3 , взяв його за голову, сказав, що він ще живий і щоб ОСОБА_10 викликала швидку та поліцію. Вона викликала, а потім ще сусідка - ОСОБА_8 викликала Богодухівську «швидку». Коли вони з ОСОБА_8 повернулись до будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_8 увійшла в будинок та сказала, що ОСОБА_3 вже не живий. Поки чекали на швидку та поліцію ОСОБА_1 нічого не розповідала про те, що сталось, вона плакала, кричала його ім`я.

Щодо відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , то про конфлікти їй нічого невідомо, бачила як вони разом їздили на роботу на скутері, також не схоже, що вони зловживали алкоголем.

-даними протоколу огляду місця події та трупу від 04.10.2020 року, відповідно до якого у домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та оглянуто труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в протоколі та таблицях зафіксовані загальний вигляд трупу, трупні явища та видимі тілесні ушкодження /т. 1 а.с. 149-152/;

-даними протоколу огляду місця події від 04.10.2020 року та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано місце події - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , розташування трупу та здійснено оглядові та детальні знімки, на підлозі в коридорі будинку наявні плями бурого кольору, в кухні на поверхні кухонної мийки (раковини) та на поверхні кухонної скатертини на столі також маються плями бурого кольору. Під час огляду вилучені три кухонних ножі, один з плямами бурого кольору, марлеві відрізки та ватні палички зі змивами рідини бурого кольору з ложе трупу, поверхні мийки та столу /т. 1 а.с. 153-168/. Вилучені речі в подальшому були визнані речовими доказами та приєднані до кримінального провадження /т. 1 а.с. 184-185/;

-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 /т.1, а.с.173/;

-даними висновку судово-медичної експертизи № 12-17/113-БГт/20 від 05.10.2020 року, відповідно до якого на трупі ОСОБА_3 була виявлена проникаюча колото-різана рана в лівій паховій ділянці з пошкодженням по ходу раньового каналу підшкірно-жирової клітковини, м`язів та судин з повним пересіченням пахової артерії та пахової вени. Довжина раньового каналу близько 11 см. Напрямок раньового каналу спереду назад і знизу вверх. Вищевказане проникаюче колото-різане поранення пахової ділянки утворилося прижиттєво, в короткий проміжок часу, незадовго до настання смерті, в термін, який обчислюється хвилинами, одномоментно, в результаті однократного поступального руху предметом, що травмує, поверхня якого володіла колюче-ріжучими властивостями, з наявністю гострого краю (леза) і кінця, яким міг бути клинок ножа з плоским односторонньо гострим або загостреним полотном і обушком «П» образної форми. Довжина зануреної частини клинка була не менше 11 см. Описаними конструктивними особливостями володіє і представлений на експертизу ніж. Таким чином, виключити утворення колото-різаного поранення тіла від впливу клинка цього ножа не можна. Причиною смерті ОСОБА_3 став травматичний шок, який розвинувся в результаті отриманого проникаючого колото-різаного поранення пахової ділянки з пошкодженням лівої пахової артерії та пахової вени. При судово-медичній експертизі крові трупа гр-на ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт в кількості 1,71 %о; в сечі-2,00 %о, що відповідно до офіційних таблиць відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння. При колото-різаному пораненні пахової ділянки з повним пересіченням пахової артерії та пахової вени, втрата свідомості настає в перші десятки хвилин, а смерть, як правило, настає в короткий проміжок часу, який обчислюється першими десятками хвилин. У зв`язку з цим, можливість здійснення потерпілим активних самостійних дій (в тому числі, пересуватися, чинити опір і ін.) представляється малоймовірним. Проникаюче колото-різане поранення пахової ділянки з пошкодженням лівої пахової артерії та пахової вени носить ознаки і кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя (згідно п.2.1.1.а., п.2.1.2., п.2.1.3.й. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р. Під час нанесененя поранення найбільш вірогідно, що нападник та потерпілий знаходились у вертикальному положенні та були звернуті обличчям один до одного. З огляду на ступінь вираженості трупних явищ, встановлених при проведенні судово-медичної експертизи трупа, можна припустити, що смерть ОСОБА_3 могла наступити за 12-14 годин до проведення експертизи трупа в морзі. Інших будь-яких пошкоджень (крім вказаного колото-різаного поранення пахової ділянки) при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено не було /т. 1 а.с. 175-179/;

-даними висновку судово-медичної експертизи № 12-14/227-БГ/20 від 05.10.2020 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи гр-ки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи відомі обставини події та у відповідності з поставленими на вирішення питаннями, експерт прийшов до висновків, що відповісти на поставлені питання про ступінь тяжкості, характер, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не представилось можливим, оскільки тілесні ушкодження у ОСОБА_1 не були виявлені /т. 1 а.с. 180-181/;

-протоколом огляду предметів від 05.10.2020 - кухонного ножа ТМ «Kingsta», довжина леза 20 см, довжина рукоятки 14 см. При обробці рукоятки ножа порошком для дактилоскопіювання було виявлено сліди пальців рук, які в подальшому перенесено на липку стрічку / т. 1 а.с. 182/;

- даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 14/2082-Дм/20 від 08.10.2020 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_3 (тр. № 12-12/113-Бл/20) належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На фрагменті марлевого бинту зі змивом з рук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1) виявлена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, можливість походження якої від ОСОБА_3 не виключається / т. 1 а.с. 191-192/;

-даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 14/2081-Дм/20 від 08.10.2020 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_3 (тр. № 12-12/113-Бл/20) належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. В змиві ножа (об`єкт № 1), вилученому в ході проведення огляду місця події та на папері-упаковці (об`єкт № 2) знайдені сліди крові людини, групова належність якої не встановлена, тому що антигени А, В та Н не були виявлені / т. 1 а.с. 193-194/;

-даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 14/2083-Дм/20 від 08.10.2020 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_3 (тр. № 12-12/113-Бл/20) належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На жіночих мокасинах (об`єкти № № 1-6,8), вилучених під час затримання ОСОБА_1 , знайдена кров людини, в якій виявлено антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров в зазначених об`єктах належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_3 не виключається. На вищезазначених мокасинах, в об`єктах № № 7, 9-11 кров не виявлена / т. 1 а.с. 195-197/;

-даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 14/2080-Дм/20 від 08.10.2020 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_3 (тр. № 12-12/113-Бл/20) належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. В змиві з поверхні кухонної мийки (об`єкт № 1), вилученому в ході проведення огляду місця події, знайдена кров людини, в якій виявлено антиген Н. Таким чином можна вважати, що кров в зазначеному об`єкті належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_3 не виключається / т. 1 а.с. 198-199/;

-даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 14/2084-Дм/20 від 08.10.2020 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_3 (тр. № 12-12/113-Бл/20) належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На брюках джинсових жіночих (об`єкти № № 1,2), вилучених під час затримання ОСОБА_1 , знайдена кров людини, в якій виявлено антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров в зазначених об`єктах належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В та її походження від ОСОБА_3 не виключається. На вищезазначених джинсових брюках в об`єкті № 3 кров не виявлена / т. 1 а.с. 200-201/;

-даними висновку судової дактилоскопічної експертизи № 10/1/1340СЕ-20 від 15.10.2020, відповідно до якого два сліди пальців рук, які відкопійовані на відрізок липкої стрічки розмірами 50х31 мм (сліди розмірами 23х14 мм, 28х14мм), придатні для проведення по ним порівняльного дослідження (для ідентифікації за ними особи (осіб)). Дві сліди пальців рук, які відкопійовані на відрізок липкої стрічки розмірами 50х31 мм (сліди розмірами 23х14, 28х14мм), залишені середнім (слід розмірами 23х14мм) та безіменним (слід розмірами 28х14 мм) пальцями правої руки особи, дактилокарта якої надана на дослідження та заповнена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 / т. 1 а.с. 202-208/;

-даними протоколу слідчого експерименту, проведеного 09.10.2020 за адресою: АДРЕСА_2 за участі підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого підозрювана показала на місті та розповіла про обставини події, про конфлікт, що стався між нею та ОСОБА_3 , показала на манекені як наносила удар /Т.1, а.с. . 210-215/;

- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , зафіксованим на компакт-диску «DVD-R TITANUM 4.7 Gb» /т. 1 а.с. 216/;

-протоколом огляду предметів від 09.10.2020 - компакт диску DVD-R Titanum № С004-0314-3291, на якому мається відеозапис проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_1 /т. 1 а.с. 217/, який в подальшому був визнаний речовим доказом / т.1, а.с.218/;

-аудіоповідомленням підсистеми «АРМ 102» ІНПН, а саме дзвінка, що надійшов по факту вбивства, повідомлення зафіксоване на компакт-диску СD-R Alerus № 099140102034057 /т. 1 а.с. 221/

-протоколом огляду предметів від 15.10.2020 - компакт диску СD-R Alerus № 099140102034057, на якому мається аудіоповідомлення підсистеми «АРМ 102» ІНПН - дзвінка по факту вбивства /т. 1 а.с. 220/, який в подальшому був визнаний речовим доказом / т.1, а.с.218/;

-даними протоколу пред`явлення речей для впізнання, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з чотирьох пред`явлених їй для впізнання ножів, вказала на ніж номер 1, яким є кухонний ніж Kingsta - як на ніж, яким вона заподіяла тілесне ушкодження ОСОБА_3 /а.с.229-230/;

-висновком про результати медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння від 04.10.2020 /а.с.243/;

-даними висновку судово-медичної експертизи № 12-14/245-БГ/20 від 05.10.2020 року, відповідно до якого механізм виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 , на який вказала підозрювана ОСОБА_1 під час проведення з нею слідчого експерименту 09.10.2020, частково відповідає судово-медичним даним по механізму виникнення ушкоджень у гр. ОСОБА_3 , а саме проникаюча колото-різана рана в лівій паховій ділянці з пошкодженням по ходу раньового каналу підшкірно-жирової клітковини, м`язів та судин з повним пересіченням пахової артерії та пахової вени утворилися від 1-кратного впливу плоского, гострого клинка колюче-ріжучого знаряддя, на що і вказувала ОСОБА_1 , але вона не точно вказала як саме був нанесений удар. Мається причинно-наслідковий зв`язок між діями, на які вказувала підозрювана ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту та тілесними ушкодженнями у потерпілого ОСОБА_3 , які були у висновку судово-медичної експертизи 12-17 № 113 БГт/20 /Т.1, а.с. 223-228/;

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 , пояснив, що характер тілесних ушкоджень, що мали місце у постраждалого ОСОБА_3 , а саме довжина та глибина раньового каналу, свідчить про те, що ці ушкодження заподіяні предметом, якому надано силу, тобто внаслідок удару. Власноручне заподіяння такого тілесного ушкодження неможливе. На момент нанесення удару постраждалий та особа, що наносила удар, знаходились обличчям до обличчя.

Також експерт зазначив, що умисне влучення в пахову артерію є малоймовірним, однак вона є досить крупною. Якби ніж пройшов лівіше чи правіше, смерть постраждалого могла і не настати.

Висновки судово-медичних експертиз суд оцінює в сукупності з поясненнями експерта ОСОБА_14 , та вважає, що посилання обвинуваченої на те, що тілесне ушкодження було заподіяно нею внаслідок відштовхування ОСОБА_3 від себе за допомогою рук, в одній з яких знаходився ніж, спростовується вищезазначеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В судовому засіданні також був допитаний свідок ОСОБА_15 , який пояснив, що раніше вони зі ОСОБА_1 проживали разом як чоловік та жінка та одного разу коли вони посварились, вона нанесла йому удар ножем в область печінки та втекла, її судили та призначили умовне покарання.

Однак суд погоджується з думкою захисту про те, що показання цього свідка не відносяться до предмету доказування у даному провадженні. Так показання ОСОБА_15 не підтверджують та не спростовують саму подію кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 у даному конкретному кримінальному провадженні, не підтверджують та не спростовують її винуватість, тощо, тому суд не бере їх до уваги. Оцінюючи його показання з точки зору характеристики особи обвинуваченої, суд звертає увагу, що з цією метою до матеріалів провадження стороною обвинувачення була долучена відповідна копія вироку щодо ОСОБА_1 , яка оцінюється судом на загальних підставах.

Крім того на стадії досудового розслідування була допитана свідок ОСОБА_8 , однак як вбачається з копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , отже суд був позбавлений можливості провести її допит в судовому засіданні.

Оцінюючи відповідно до вимог ст.94 КПК України як кожен доказ окремо так і сукупність зібраних та досліджених доказів, суд зазначає, що досліджені докази в цілому узгоджуються між собою, перебувають у взаємозв`язку, та у своїй сукупності є достатніми для прийняття процесуального рішення по справі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину, доказана повністю, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Оцінюючи доводи захисту про те, що органом досудового розслідування обрано невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, суд зазначає таке.

Так, ч. 1 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 07 лютого 2003 року N 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи" питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

У цьому контексті необхідно ретельно проаналізувати не лише об`єктивні, а й суб`єктивні ознаки складу злочину, оскільки саме суб`єктивна сторона складу злочину становить основний критерій розмежування умисного вбивства і злочинів із суміжними складами, зокрема, з вбивством через необережність (ст. 119 КК) або умисним заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК).

При цьому спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.

Отже, незважаючи на те, що обвинуваченою було нанесено постраждалому лише одне поранення, воно було заподіяно за допомогою ножа, довжина леза цього ножа складала 20 см., поранення нанесено в пахову область, через яку проходять крупні кровоносні судини, довжина раньового каналу склала 11 см, тобто удар було нанесено із достатньою силою, що в своїй сукупності свідчить про те, обвинувачена не могла не передбачати можливі наслідки своїх дій та свідомо їх допускала.

Також суд враховує поведінку обвинуваченої, що передувала злочину перед його безпосереднім вчиненням, а саме продовження сварки зі знаряддям злочину в руці та тримання ножа у безпосередній близькості від тіла постраждалого, та механізм нанесення тілесного ушкодження, що стало причиною смерті.

За наведених обставин, незважаючи на посилання обвинуваченої на відсутність в її діях умислу на умисне вбивство, беручи до уваги наведені вище роз`яснення та фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що в даному випадку існує сукупність ознак як об`єктивної так і суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого саме ч.1 ст.115 КК України.

При цьому позицію обвинуваченої щодо часткового визнання вини та заперечення умислу на умисне вбивство, суд розцінює як обрану обвинуваченою лінію захисту, спрямовану на пом`якшення кримінальної відповідальності.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона в силу ст.ст. 88, 89 КК України - не судима, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До вчинення злочину офіційно працювала в ТОВ МК «М`ясний» оператором лінії у виробництві харчової продукції, за місцем роботи характеризувалась позитивно - як відповідальний та дисциплінований працівник, в колективі підтримувала інших, надавала допомогу.

За місцем ув`язнення також характеризується позитивно, правила внутрішнього розпорядку не порушує, не конфліктна, заохочень та стягнень не має.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебувала у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, яке виразилось в тому, що остання добровільно брала участь у всіх слідчих діях, зокрема у слідчому експерименті та під час пред`явлення предметів для впізнання, не намагалась сховати знаряддя злочину або позбавитись від нього. Маючи об`єктивну можливість залишити місце злочину - не скористалась нею. При цьому той факт, що обвинувачена не погоджується з кваліфікацією своїх дій, не свідчить на думку суду про відсутність вказаної пом`якшуючої обставини.

Щирого каяття, яке зазвичай проявляється у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного правопорушення, висловленні щирого жалю, принесенні вибачення перед потерпілим, готовності нести покарання, тощо, в поведінці ОСОБА_1 не вбачається.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Обговорюючи питання про строк та вид покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який є особливо тяжким злочином, пов`язаним із посяганням на здоров`я та життя особи, що згідно з Конституцією України визнається найвищою соціальною цінністю, наслідки цього злочину, а саме смерть ОСОБА_3 .

Також враховує сукупність відомостей про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання, відношення ОСОБА_1 до вчиненого, та вважає, що її виправлення та перевиховання можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст.115 КК України.

При цьому наявність обтяжуючої обставини, відсутність таких пом`якшуючих обставин як щире каяття та відшкодування шкоди /навіть часткове/, свідчать про неможливість призначення мінімального покарання, призначеного санкцією ч.1 ст.115 КК України.

Водночас, вирішуючи питання про строк покарання у виді позбавлення волі, суд враховує наявність пом`якшуючої обставини, бере до уваги поведінку ОСОБА_1 після вчинення злочину, той факт, що перебуваючи під вартою в умовах слідчого ізолятора, остання виявила бажання отримати професію та працювати /а.с.140, 142/, зважає на положення ст.65 та ч.2 ст.50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а покарання, яке призначається особі, має бути необхідним і достатнім для її виправлення, та вважає за можливе не призначати ОСОБА_1 запропоноване прокурором покарання у виді 13 років позбавлення волі.

В строк відбуття покарання ОСОБА_1 судом зараховується строк попереднього ув`язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України - день за день.

Строк покарання ОСОБА_1 слід рахувати з 04.10.2020 року, тобто з моменту її фактичного затримання, як про це зазначено в протоколі затримання особи.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинуваченої моральну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченої він втратив сина, у зв`язку з чим відчуває душевний біль та сильні моральні страждання. Після перенесеної трагедії в нього погіршилось здоров`я, порушився сон, він відчуває постійні головні болі, змушений докладати величезні зусилля для відновлення нормальних життєвих стосунків.

Моральну шкоду оцінює в 100000.00 грн.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 суд зазначає про таке.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства /п.2 ч.2 ст.23 ЦК України/ моральна шкода може полягати, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові /дружині/, батькам /усиновлювачам/, дітям /усиновленим/, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має врахувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо), враховує інші обставини. Зокрема, також враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, при цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Потерпілим суду не були надані документи, які б могли підтвердити факт погіршення його здоров`я, та які б дозволили суду перевірити яке лікування було йому призначено, тривалість такого лікування, його вартість, тощо.

Однак, визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер душевних страждань потерпілого /страждання батька, що втратив рідного сина/, враховує ступень тяжкості змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі потерпілого, пов`язаних з необхідністю витрачати час на відвідування поліції, суду, бере до уваги похилий вік потерпілого, зважаючи на конкретні обставини справи, та виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути зі ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 100000.00 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з засудженої.

Запобіжний захід суд залишає без змін з урахуванням виду покарання, що призначає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити їй покарання у виді 9 /дев`яти/ років позбавлення волі.

Строк покарання засудженій ОСОБА_1 рахувати з 04 жовтня 2020 року, тобто з моменту її фактичного затримання.

У строк відбуття призначеного судом покарання, зарахувати строк попереднього ув`язнення з 04 жовтня 2020 року - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 100000.00 /сто тисяч/ грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 10/1/1340СЕ-20 від 15.10.2020 року в сумі 1961,40 грн.

Речові докази:

- жіночі мокасини синього кольору ТМ «Haligon», джинси жіночі синього кольору ТМ «d.jeans», жіночу кофту чорного кольору ТМ «Seefeel» - повернути власнику;

- змиви речовини бурого кольору на ватний тампон з лівої та правої руки ОСОБА_1 , кухонний ніж ТМ «Kingsta» з довжиною леза 20 см, довжиною рукоятки 14 см., ватну паличку, на якій мається змив речовини бурого кольору з леза ножа, кухонний ніж з пластмасовою рукояткою чорно-червоного кольору ТМ «Тuоmеі», довжина рукоятки 11 см., довжина леза 9 см., кухонний ніж ТМ «Тuоmеі», довжина рукоятки 11 см, довжина леза 12 см., марлевий відрізок зі змивом речовини бурого кольору із ложе трупу, ватну паличку зі змивом речовини бурого кольору із поверхні мийки, ватну паличку зі змивом речовини бурого кольору із поверхні столу, марлевий відрізок (вільний зразок), ватну паличку (вільний зразок), паперовий конверт, у якому знаходиться липка стрічка зі слідами пальців рук - знищити;

- паперовий конверт, у якому знаходиться дактилокарта на ім`я ОСОБА_1 , компакт диск CD-R Alerus № 099140102034057, з аудіо повідомленням підсистеми «АРМ 102» ІНПН - надходження дзвінка по факту вбивства, компакт диск DVD-R Titanum №С004-0314-3291., на якому мається відеозапис проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Ю.В. Уварова