Рішення № 99821600, 07.06.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2843/21

Провадження № 2-а/428/76/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Сороки Марини Юріївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Сороки Марини Юріївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3976785 від 26.03.2021, винесеною поліцейським роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Сорокою М.Ю., визнано її - ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно з постановою ОСОБА_1 26.03.2021 о 17-15 год., керуючи транспортним засобом Nissan Micra, д.н. НОМЕР_1 , проїхала перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушила вимоги п. 8.7.3 (е) ПДР України.

Позивач вважає, що постанова серії ЕАН № 3976785 від 26.03.2021 про притягнення її до адміністративної відповідальності є неконкретною, незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з грубими порушеннями норм права з огляду на наступне.

По-перше, при винесенні оскаржуваної постанови не було з`ясовано всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Позивач виїхала на перехрестя проспекту Центральний та проспекту Хіміків (біля магазину «АТБ») на дозвільний зелений сигнал світлофора, а червоний сигнал увімкнувся під час завершення маневру - повороту ліворуч на проспект Хіміків. Тобто в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. По-друге, відповідачем була проігнорована пропозиція позивача щодо залучення свідків, які б підтвердили обставини справи, тобто під час складання постанови інспектор поліції не надала жодного вичерпного доказу винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Отже, винність позивача ґрунтується лише на припущеннях, а не на фактах.

На думку позивача, дана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, тому підлягає скасуванню, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а тому на підставі ч. 3 ст. 268 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.

У судове засідання поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області ДПП рядовий поліції Сорока М.Ю. не з`явилася, до суду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнала.

Від відповідача надійшло письмове клопотання про долучення до матеріалів справи відеозапису на 1 цифровому носії.

У судове засідання представник відповідача Департаменту патрульної поліції не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. До суду відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3976785 від 26.03.2021, складену поліцейським роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області рядовим поліції Сорокою М.Ю. незаконною, у зв`язку з тим, що: оскаржувана постанова не відповідає дійсності та не ґрунтується на жодному доказі.

Так, у судовому засіданні встановлено, що поліцейським роти № 1 батальйону № 1 УПП в Луганській області ДПП рядовим поліції Сорокою М.Ю. постановою серії ЕАН № 3976785 від 26.03.2021 позивача було визнано винною у порушенні п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою, було те, що 26.03.2021 о 17-15 год. в м. Сєвєродонецьку по пр. Центральний, буд. 38, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Nissan Micra, д.н. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) ПДР.

Прийнято по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.

В графі 7 постанови «до постанови додається» зазначено - відео з відеореєстратора XIAOMI, відео з бодікамери DSJХ300123_ВВ0123.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи, та відеозапис, на підставі чого судом було встановлено наступне.

При відтворенні цифрової інформації у судовому засіданні за допомогою комп`ютерної техніки встановлено, що диск містить файли. При відтворенні файлів видно, як транспортний засіб марки Nissan Micra, д.н. НОМЕР_1 , під`їхав до перехрестя проспекту Центральний та проспекту Хіміків (з боку магазина АТБ), зупинився, бо часу для перетинання перехрестя вже не було і на світлофорі для пішоходів, на якому горів червоний сигнал, незабаром повинен був змінитися наступний сигнал. Згодом для пішоходів загорівся зелений сигнал і в момент перетинання позивачем пішохідного переходу та виїзду на перехрестя на світлофорі вже горів червоний сигнал світлофора. Отже, позивач дійсно проїхала перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора.

Крім того, у п. 7 оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності «До постанови додається» зазначено - відео з відеореєстратора XIAOMI, відео з бодікамери DSJХ300123_ВВ0123.

Отже, з наведеного вище суд доходить висновку, що наданий відповідачем відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки містить дані, на підставі яких суд може встановити наявність обставин, викладених в оскаржуваній постанові, та отриманий у передбачений законом спосіб, а оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у п. 7 містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Версія позивача про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, на думку суду, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а винність позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд вважає доведеною та підтвердженою матеріалами наявними у справі. Пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд оцінює критично, а позиція зайнята позивачем щодо невизнання своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, пов`язана з її захистом, однак розцінюється судом як спроба уникнути адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд вважає, що поліцейським роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області рядовим поліції Сорокою М.Ю. постанову серії ЕАН № 3976785 від 26.03.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винесено обґрунтовано і на законних підставах, у зв`язку з чим її позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.04.2021 позивачу відстрочено сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 133, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Сороки Марини Юріївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач: поліцейський роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Сорока Марина Юріївна, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Штейгерська, будинок 8;

- відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя І. С. Посохов