Рішення № 99821364, 23.09.2021, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/785/21-а

Провадження № 2-а/408/19/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області в складі:

Головуючого судді - Булгакової Г.В.

при секретарі - Ришковій Г.О.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Біловодська Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Дуванова Людмила Леонідівна, до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.05.2021 № 196-ДК/0105По/08/01/-21 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, в інтересах якого діє представник - адвокат Дуванова Л.Л., звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.05.2021 № 196-ДК/0105По/08/01/-21 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в його користуванні з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться земельна ділянка комунальної форми власності сільськогосподарського призначення площею 30,2014 га (кадастровий номер 4420681100:14:004:0167), яка розташована за межами населених пунктів на території Бараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області (натепер Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області), на підставі договору оренди землі укладеного 03.08.2020 між позивачем та Біловодською селищною радою Біловодського району Луганської області.

23 травня 2021 року позивачу на мобільний телефон зателефонував державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Луганської області - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Біловодському, Міловському, Марківському, Станично-Луганському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Луганській області Зайцев С.В. і сказав, що йому необхідно передати для ознайомлення та виконання постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ст. 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят гривень 00 копійок) та Припису від 19.05.2021 № 196- ДК/0105Пр/03/01/-21 про усунення виявлених порушень земельного законодавства на орендованій земельній ділянці.

24 травня 2021 року позивачу було надано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 18.05.2021 №196-ДК/184/АП/09/01/-21, акт обстеження земельної ділянки від 18.05.2021 №196-ДК/101/АО/10/01/-21, припис від 19.05.2021 №196-ДК/0105Пр/03/01/-21, протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2021 № 196-ДК/0107П/07/01/-21, постанову про накладення адміністративного стягнення від 19.05.2021 №196- ДК/0105По/08/01/-21.

Зазначив, що його не було повідомлено про проведення перевірки, перед початком проведення перевірки, не вручене направлення на проведення перевірки та не пред`явлено посвідчення, він не був присутнім під час проведення перевірки та обстеження земельної ділянки, що суперечить вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Невиконання вимог частини п`ятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В договорі, укладеному між позивачем та Біловодською селищною радою відсутнє будь-яке обмеження щодо використання орендованої земельної ділянки в сільськогосподарському обробітку та в умовах використання земельної ділянки (п. 15-17 Договору оренди) відсутні умови щодо заборони технічного обробітку ґрунту, здійснення посівів та інших умов діяльності в рамках обраного виду цільового призначення земельних ділянок.

Застосування на земельній ділянці агротехнічного обробітку дозволить без застосування великої кількості хімікатів за один сезон знищити на цих ділянках бур`яни та карантинні рослини, що були на них на час укладення договору оренди. Тому в 2020-2021 сільськогосподарському році було застосовано агротехнології у вигляді безполіцевого обробітку (поверхневий) засівання ділянки по міжряддях зерновою культурою та багаторічними травами. В подальшому ділянка буде задіяна в сільськогосподарському виробництві повністю під багаторічними травами, що дозволить отримувати якісну товарну сільськогосподарську продукцію (сіно).

Зважаючи, що при проведенні перевірки не було присутніх фахівців галузі агрономії, для визначення наявності чи відсутності дій по зміні цільового призначення (виду цільового призначення) орендованої земельної ділянки недостатньо самого лише огляду земельної ділянки, проведеного на протязі одного сільськогосподарського року.

Таким чином, самий лише факт здійснення на ділянці агротехнічних заходів не може свідчити про наявність складу правопорушення в сфері землекористування. Разом з цим твердження відповідача, відносно самовільного зайняття земельної ділянки, розвіюється Договором оренди землі на підставі якого позивач користуюсь землею.

На підставі вищезазначеного, вважає проведену перевірку незаконною, прийняті за її результатами акти індивідуальної дії підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Крім того зазначає, що відповідач допустив суттєві порушення порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення та процесуальних прав позивача, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності позивача, без роз`яснення йому прав і обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП та вручення копії протоколу; кваліфікація правопорушення, вказана в протоколі про адміністративне правопорушення (ст. 53 КУпАП - Порушення правил використання земель) не відповідає кваліфікації, зазначеній в постанові про накладення адміністративного стягнення (ст. 53-1 КУпАП - Самовільне зайняття земельної ділянки); справа про адміністративне правопорушення розглянута та постанова про накладення адміністративного стягнення винесена відповідачем за відсутності позивача.

Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 19.05.2021 № 196-ДК/0105По/08/01/-21 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП.

Крім того, враховуючи, що вказану постанову про накладення адміністративного стягнення було винесено за його відсутності 19.05.2021, яку він фактично отримав 24.05.2021, тобто із значним запізненням, внаслідок чого в строки, передбачені ч.2 ст 286 КАС України, об`єктивно не мав змоги звернутися до суду з адміністративним позовом, просить поновити строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим з наступних підстав. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороню земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів» від 23.04.2021 №179-ДК державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Луганської області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Біловодському, Міловському, Марківському, Станично-Луганському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Луганській області Зайцевим С.В. здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства шляхом проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (угіддя-сіножаті) площею 30,2014 га (кадастровий номер 4420681100:14:004:0167), розташованої за межами населених пунктів на території Бараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області (натепер Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області), яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі б\н від 03.08.2020, укладеного між Біловодською селищною радою Біловодського району Луганської області та ОСОБА_1 . В ході проведення перевірки даної земельної ділянки було встановлено, що покрив вищевказаної земельної ділянки порушено та містить ознаки аграрної обробки із знищенням дернини, тобто земельна ділянка підготовлялася для вирощування сільськогосподарських культур, частина земельної ділянки площею 18,000 га оброблена та засіяна сільськогосподарською культурою - озимим ячменем. Зазначений факт свідчить, що вказана земельна ділянка комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (угіддя-сіножаті) використовується не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги статей 20,96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність згідно пункту «г» частини 1 статті 211 Земельного кодексу України та ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Представник відповідача вказує, що згідно приписів ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку. Земельним законодавством України розмежовуються всі землі на категорії за цільовим призначенням (ст.19 ЗК України). Цільове призначення землі відіграє визначальну роль у способі використання конкретної земельної ділянки. За приписами ст. 19, 33-37 ЗК України земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби, яка відноситься до земель сільсько-господарського прзначення, та передана в оренду, може використовуватися лише у межах вказаного виду використання, і відповідач був зобов`язаний використовувати земельну ділянку виключно для сінокосіння (заготівлі сіна) та випасання худоби, тобто в межах виду користування, передбаченого умовами договору, та відповідно до цільового призначення земельної ділянки, передбаченого землевпорядною документацією. Тому, враховуючи, що орендована відповідачем земельна ділянка площею 30,2014 га з кадастровим номером 4420681100:14:004:0167 за інформацією Національної кадастрової системи має категорію «землі сільськогосподарського призначення» та вид використання - «для сінокосіння та випасання худоби», то, відповідно, розорювати на ній грунт і використовувати сіножаті та пасовища, як ріллю - самовільно вирощувати на орендованій земельній ділянці сільськогосподарські культури (такі як ячмінь), заборонено.

Також представник відповідача зазначав, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель діяв відповідно до законодавства, а саме: на підставі ст. 4, 5, 6, 9 та 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (зі змінами), ч.1 ст. 19 Закону України «Про охорону земель», ст.187, 188 Земельного кодексу України, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Інструкації з оформлення державним інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства Україхни про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства україни від 19.01.2017 № 6 та КУпАП, відповідно до яких здійснив перевірку вказаної земельної ділянки, склав акт обстеження земельної ділянки, акт перевірки дотримання вимог законодавства за об`єктом, протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

Також у своєму відзиві представник відповідача наголошував на тому, що згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Водночас розмір орендної плати у договорі оренди землі, який укладений між позивачем та орендодавцем, визначається з урахуванням нормативної грошової оцінки землі. Статтею 5 Закону України «Про оцінку землі» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується серед іншого: для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Враховуючи, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 листопада 2018 року № 552 нормативна грошова оцінка угідь - ріллі значно вище ніж угідь - сіножатей та пасовищ, то, відповідно, позивач, який згідно договору оренди землі сплачує орендну плату, як за сіножаті та пасовища, однак фактично отримує прибуток від використання земельної ділянки, як ріллі, тим самим порушує земельне законодавство, що призводить до значних втрат бюджету. Просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Представник відповідача, який про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, в судове засідання також не прибув, що не перешкоджало розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши наявні по справі письмові докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки б\н, укладеного між орендодавцем Біловодською селищною радою Біловодського району Луганської області та орендарем ОСОБА_1 03.08.2020, Біловодська селищна рада передала ОСОБА_1 у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 30,2014 га, з яких 30,2014 га угіддя - сіножаті, розташовані за межами населених пунктів на території Бараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області (натепер Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області).

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 18 травня 2021 року № 196-ДК/184/АП/09/01/-21 в ході проведення перевірки земельної ділянки загальною площею 30,2014 га кадастровий номер 4420681100:14:004:0167 було встановлено, що вказана земельна ділянка знаходиться «в обробленому стані з порушенням родючого ґрунту (розорана та закультивована), частина земельної ділянки площею 18, 0000 га оброблена і засіяна сільськогосподарською культурою, а саме: озимий ячмінь», на підставі чого зроблено висновок, що вказана земельна ділянка комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (угіддя-сіножаті) використовується орендарем ОСОБА_1 не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги статті 20, 96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність згідно пункту «г» частини 1 статті 211 Земельного кодексу України.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 18.05.2021 року № 196ДК/184/АП/09/01/-21 також зафіксовано, що об`єктом перевірки стала земельна ділянка загальною площею 30,2014 га (кадастровий номер 4420681100:14:004:0167), угіддя - сіножаті (код згідно КВЗУ - 002.01), цільове призначення - Для сінокосіння і випасання худоби (код згідно КВЦПЗ - 01.08), яка розташована за межами населених пунктів на території Бараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області (натепер Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області), яка знаходиться «в обробленому стані з порушенням родючого ґрунту (розорана та закультивована), частина земельної ділянки площею 18, 0000 га оброблена і засіяна сільськогосподарською культурою, а саме озимий ячмінь». Зроблено висновок, що вказана земельна ділянка передана в користування згідно договору використовується орендарем ОСОБА_1 не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги статті 20, 96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність згідно пункту «г» частини 1 статті 211 Земельного кодексу України.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від від 18.05.2020 № 196-ДК/0107П/07/01/-21 слідує, що в ході проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (угіддя-сіножаті), площею 30,2014 га кадастровий номер 4420681100:14:004:0167, цільове призначення - Для сінокосіння і випасання худоби (код згідно КВЦПЗ - 01.08), угіддя-сіножаті (код згідно КВЗУ - 002.01), яка розташована за межами населених пунктів на території Бараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області (натепер Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області), використовується орендарем ОСОБА_1 не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги 20, ст. 96 ЗК України, за що передбачена відповідальність згідно пункту «г» частини 1 статті 211 Земельного кодексу України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 19.05.2021 № 196- ДК/0105По/08/01/-21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.53-1 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Досліджуючи правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, суд прийшов до наступного.

Земельним кодексом України в статті 19 закріплено, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Відповідно до ч.2 ст.22 Земельного Кодексу України до складу сільськогосподарських земель входять: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Статтею 34 ЗК України визначено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби, а органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Приписами ч. 5 ст. 20, ст. 34 ЗК України земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише у межах вказаного виду використання, тобто позивач зобов`язаний був використовувати земельну ділянку виключно як сіножаті та пасовище, тобто в межах виду користування, передбаченого умовами договору оренди землі.

Законом України «Про охорону земель» в статті 36 закріплено, що охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

При цьому статтею 35 цього Закону передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

За змістом статті 37 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

В договорі оренди землі б/н від 03.08.2020, укладеному між позивачем та Біловодською селищною радою Біловодського району Луганської відсутні чітко визначені умови щодо заборони технічного обробітку ґрунту, здійснення посівів та інших умов діяльності в рамках обраного виду цільового призначення земельної ділянки.

Також зі змісту цього договору (п.п.15,17,23,30) вбачається, що орендар не обмежений в праві здійснювати заходи з поліпшення орендованої земельної ділянки.

Постановою КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (в поточній редакції) визначено перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) та надано визначення цих угідь. Відповідно до додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру:

Група угідь «рілля» (001.00) включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці Як вже зазначалось вище, до ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви; підгрупа угідь «сіножаті» «Підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння (ГОСТ 26640-85), до яких потрібно включати рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки». Згідно вказаного в додатку 4 стандарту «ГОСТ 26640-85» визначення ріллі було більш прозорим та конкретизувало термін можливого розорення «рілля - сільськогосподарське угіддя, що систематично обробляється та використовується під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари. Примітка. До ріллі не відносять ділянки сіножатей та пасовищ, зайняті посівами сільськогосподарських культур не більше 2-3 років, розорані з метою корінного поліпшення, а також міжряддя садів, що використовуються під посіви».

Наразі ГОСТ 26640-85 визнано таким, що не використовується на території України, однак посилання на нього наявне в поточній редакції додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 р.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення;

д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи, що на виконання приписів ч.2 ст 77 КАС України відповідач не надав суду достатніх належних та допустимих доказів факту нецільового використання земельної ділянки позивачем, а наявні матеріали справи таких не містять, суд приходить до висновку, що позивач не порушує встановлені законодавством та договором вимоги цільового використання вказаної земельної ділянки, яка за своїми характеристиками відноситься до сіножатей, оскільки його діяльність з підвищення родючості земель в формі агротехнічної обробки у вигляді безполіцевого обрабітку (поверхневий) засівання ділянки по міжряддях зерновою культурою та багаторічними травами, спрямована на знищення на цих ділянках бур`янів та карантинних рослинбез застосування великої кількості хімікатів за один сезон, та є одним з етапів підвищення родючості земельної ділянки, що відповідачем не простовано.

Посилання представника відповідача на отримання прибутку в результаті використання земельної ділянки, як ріллі, що порушує земельне законодавство та призводить до значних втрат бюджету, суд розцінює, як необгрунтовані припущення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про використання позивачем вказаної земельної ділянки, як ріллі (факти посіву та збирання врожаїв сільськогоподарських культур) та отримання конкретних розмірів прибутку.

Таким чином, наведені обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, оскільки він на свій розсуд не змінював цільового призначення отриманої в оренду земельної ділянки.

Також в діях позивача суд не вбачає ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП (Самовільне зайняття земельної ділянки), про що зазначено в постанові від 19.05.2021 №196-ДК/0105По/08/01/-21, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач використовує земельну ділянку орієнтовною площею 30,2014 га кадастровий номер 4420681100:14:004:0167, розташовану за межами населених пунктів на території Бараниківської сільської ради Біловодського району Луганської області на підставі договору оренди землі від 03.08.2020, укладеного між Біловодською селищною радою Біловодського району Луганської області в особі селищного голови Олєйнікова Е.М. (орендодавець) та громадянина ОСОБА_1 (орендар), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну дялянку для сінокосіння і випасання худоби, площею 30,2014 га. Строк дії договору 10 років та підписаний між сторонами в матеріалах справи. Матеріали справи не містять відомостей про використання позивачем інших земельних ділянок без відповідних правовстановлюючих документів.

Доводи позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V є безпідставними, оскільки норми вказаного закону стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, так як в даному випадку мала місце перевірка земельної ділянки на підставі та в порядку, предбаченому Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV, отже на спірні правовідносини розповсюджуються норми саме цього закону.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17.

Досліджуючи матеріали, що стосуються порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення справи, суд встановив наступне.

Згідно до ч. 1, 2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №6 від 19.01.2017 р. (далі - Інструкція), визначено порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення. Її вимоги є обов`язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастру) та її територіальних органів (далі - державні інспектори), яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 КУпАП.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно пункту 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому у протоколі зазначаються: дата та місце його складання; посада, прізвище, ім`я та по батькові державного інспектора, який склав протокол (указуються повністю, без скорочень); відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім`я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка); місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП, на підставі якої складається протокол; нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо; прізвища, імена та по батькові, місця проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (можуть бути викладені в протоколі або на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати в протоколі пояснення та зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання, про це обов`язково робиться відповідний запис; інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності); про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.

Пунктом 6 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у протоколі обов`язково робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 2) із зазначенням часу і місця розгляду справи.

Якщо державний інспектор під час складення протоколу не може визначити час і місце розгляду справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляється повідомлення про розгляд справи про адміністративні правопорушення не пізніш як за п`ять діб до дня розгляду справи.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 18.05.2021 № 196-ДК/0107П/07/01/-21, складеному в с. Зелеківка Біловодського району Луганської області за ст. 53 КУпАП, зазначено, що особою, яка допустила порушення земельного законодавства є позивач - орендар ОСОБА_1 , який під час складення протоколу був відсутній, про що свідчить відсутність підпису в графі «Підпис особи, яка вчинила адміністративне правопорушення» та відсутні відомості про роз`яснення процесуальних прав та обов`язків особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Також в судовому засіданні не знайшов свого об`єктивного підтвердження факт вручення ОСОБА_1 під розписку примірника зазначеного протоколу, про що свідчить запис «Відсутній» в графі «Другий примірник протоколу отримав».

З постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.05.2021 №196- ДК/0105По/08/01/-21 вбачається, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за відсутністю особи, щодо якої винесено постанову - позивача ОСОБА_1 , що слідує з запису в графі «Копію постанови отримав (отримала) особисто - 24.05.2021 року» (тобто через 5 діб після розгляду справи).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2021 № 196-ДК/0107П/07/01/-21 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП складено з порушенням вимог ч.2,3 та 4 ст. 256 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення розглянуто та постанову про накладення адміністративного стягнення від 19.05.2021 №196- ДК/0105По/08/01/-21 винесено з порушенням ст. 268 КУпАП.

Таким чином, справу про адміністративне правопорушення розглянуто державним інспектором без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та без вручення їй примірника протоколу про адміністративне правопорушення, який також складено за відсутності цієї особи.

Крім того, судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були також порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, право на дачу пояснень, подання доказів, право на захист.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем було допущено порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, внаслідок чого позивач був позбавлений права на ефективний захист, об`єктивне та повне з`ясування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, надання відповідних доказів.

Посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення на підставі ст. 252 КУпАП зобов`язана оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законами і правосвідомістю прийняти відповідне рішення. Проте, відповідачем не з`ясовано всіх обставин справи у відповідності до ст. 280 КУпАП та не зазначено доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови та матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що в ході розгляду зазначеної справи відповідачем враховані пояснення позивача, їм надана правова оцінка, надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз`яснено його права та обов`язати, розглянуто клопотання в разі їх наявності, допитано свідків правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення інспектором порушено вимоги ч.2 ст. 33 КУпАП, оскільки не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, і згідно ст.280 КУпАП не з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведене свідчить про суттєве порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення та процесуальних прав позивача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, відповідач, порушуючи вимоги чинного законодавства України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, та порушуючи процесуальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплені у ст. 268 КУпАП, незаконно прийняв постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладення відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., яка не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема: 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що відповідачем було неправомірно складено оскаржувану постанову, оскільки користувачем земельної ділянки - орендарем ОСОБА_1 здійснено агротехнічні заходи з метою підвищення родючості земельної ділянки, що не є порушенням вимог земельного законодавства, а під час адміністративного провадження по справі відповідачем були допущені суттєві порушення порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення та процесуальних прав позивача.

А відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2021 №196- ДК/0105По/08/01/-21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення необхідно закрити.

Суд відзначає, що позивач пропустив строк для звернення до суду для оскарження постанови. Зважаючи на приписи ч.2 ст. 286 та ст. 123 КАС України, аналізуючи доводи позивача, викладені в клопотанні про поновлення строку для звернення до суду з цим позовом, суд доходить висновку, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин (через несвочечасність фактичного отримання постанови про накладення адміністративного стягнення, винесеної за його відсутності) вважає можливим цей строк поновити.

Згідно із ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Законом України "Про землеустрій", Законом України «Про охорону земель», Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 19, 20, 22, 34, 93, 96, 144, 187, 188, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 9, 251, 254, 256, 268 КУпАП, ст.ст. 2, 3, 7, 8, 9, 10, 11, 17-19, 73-75, 159-161, 167, 194, 241-244, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В АЛ ИВ :

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд. 17, кв. 2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.05.2021 №196- ДК/0105По/08/01/-21 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову від 19.05.2021 №196- ДК/0105По/08/01/-21, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Луганської області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Біловодському, Міловському, Марківському, Станично-Луганському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Луганській області Зайцевим Сергієм Володимировичем.

Справу про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (код ЄДРПОУ 39771244, місцезнаходження за адресою: проспект Центральний, 17 корп. 2 м.Сєвєродонецьк Луганська область інд.93404), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), судові витрати в розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г.В. Булгакова