Ухвала суду № 99820787, 17.09.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/543/17

17 вересня 2021 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Боєчко О.Р.

заявника: ОСОБА_1

представника заявника: ОСОБА_2

представника заінтересованої особи –

АТ "Державний експортно-імпортний

Банк України": Грицика А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду в режимі відеоконференції справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний Банк України» про визнання дій приватного виконавця неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд зі скаргою, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , АТ «Державний експортно-імпортний Банк України» про визнання дій приватного виконавця неправомірними.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2021 відкрито провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.08.2021 визначено дану справу розглядати в режимі відеоконференції.

В обгрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що в січні 2021 року нею до Надвірнянського районного суду подавалась скарга, в якій вона просила визнати дії державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 60256598 від 04.11.2020 щодо реалізації майна на електронних торгах неправомірними, зобов`язати виконавця поновити порушене право та винести постанову про зупинення виконавчих дій щодо реалізації майна боржника-лоту 460625, зобовязати виконавця провести виконавчі дії щодо зняття лоту 460625 з електронних торгів державного підприємства «СЕТАМ».

Під час розгляду скарги в судовому засіданні було встановлено, що виконавче провадження ВП № 60256598 було об`єднано у зведене виконавче провадження ВП № 54674913 разом з ВП № 51418135 та ВП № 51418777, в якому вона була боржником.

Також в судовому засіданні було встановлено, що стягувач-«Укрексімбанк» звернулося в відділ ДВС про повернення виконавчих листів у даних виконавчих провадженнях без виконання.

03.02.2021 заступником начальника відділу Надвірнянського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по ВП № 51418135, 04.02.2021 винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу по провадженню № 51418777 та провадженню № 60256598. Згідно з даними сайту ДП «Сетам» від 25.02.2021-електронні торги по лоту № 460625 припинено.

Судом було визнано відмову стягувача від примусового виконання судового рішення, що знайшло своє підтвердження в ухвалі Надвірнянського районного суду від 25.02.2021 (справа №348/543/17).

Відповідно до винесених постанов державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, вказаними постановами припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, копії постанов направлено стягувачу з роз`ясненням про оскарження постанови у порядку та строки, визначені ЗУ «Про виконавче провадження».

Проте стягувач 22.04.2021 звернувся із заявами про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1064/2011, виданим 05.10.2012, який вступив в законну силу 08.08.2012, виконавчого листа № 348/722/14-ц, виданого 06.08.2014, який вступив в законну силу 22.07.2014, виконавчого листа № 348/543/17, виданого 13.09.2019, який вступив в законну силу 30.10.2017.

Вважає, що за вище вказаними виконавчими листами, зокрема за виконавчим листом № 2-1064/2011, який вступив у законну силу 08.08.2012, строк позовної давності закінчився 08.08.2015; виконавчому листу № 348/722/14-ц, який вступив в законну силу 22.07.2014, строк позовної давності закінчився 22.07.2017, а по виконавчому листу № 348/543/17, який вступив у законну силу 30.10.2017, закінчився 30.10.2020.

Також відповідно до вимог ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень крім (п.4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи. В даному випадку стягувач-Державний експортно-імпортний банк являється таким, оскільки є з державною формою власності.

Окрім цього приватним судовим виконавцем накладено арешт на її зарплатний рахунок. Незважаючи на те, що банком (Приватбанк) повідомлено виконавця про цільове призначення рахунку, арешт рахунку не знятий по даний час.

24.05.2021 від приватного виконавця Ткачука Л.М. поступило письмове заперечення на скаргу, в якому зазначено, що дана скарга є необгрунтованою та безпідставною.

Так, доводи скаржника про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання виконавчого листа № 2-1064/2011, виданого 05.10.2012, виконавчого листа № 348/543/17, виданого 13.09.2019, та виконавчого листа № 348/722/14-ц, виданого 06.08.2014, з порушенням строків вважає безпідставними, оскільки статтею 12 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Частиною 5 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Заступником начальника відділу Надвірнянського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 03.02.2021 винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі заяв стягувача та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». В пункті 3 даної постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 03.02.2024 та 04.02.2024 року відповідно.

Стягувач АТ «Державний експортно-імпортний Банк України» 22.04.2021 звернувся до нього як до приватного виконавця із заявами про відкриття виконавчих проваджень по виконанню виконавчих документів, дотримуючись вимог ч. 5 ст. 37, та керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25, 26 ЗУ «Про виконавче провадження».

Тому вважає, що порушень стягувачем строків на пред`явлення до виконання виконавчих документів немає.

Також вважає безпідставними доводи скаржника щодо визнання судом відмову стягувача від примусового виконання рішення, що знайшло своє підтвердження в ухвалі Надвірнянського районного суду від 25.02.2021, оскільки в даній ухвалі немає ні слова про визнання стягувачем відмови від примусового виконання, а є тільки про те, що стягувач повернув собі виконавчі документ на підставі вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Заявник та її представник в судовому засіданні вимоги скарги підтримали в повному об`ємі з підстав, зазначених в скарзі, просили суд зобов`язати приватного виконавця Ткачука Л.М., поновити порушене право заявника та винести постанову про закриття виконавчого провадження незаконну, виконавчий лист повернути стягувачу. Також просили зняти арешт з зарплатного рахунку ОСОБА_1 в «Приватбанку».

Заінтересована особа приватний виконавець Ткачук Л.М. в судове засідання не з`явився, однак від нього поступила письмова заява, в якій просить справу розглядати у його відсутності, заперчує проти задоволення скаги з підстав, зазначених у запереченні, просить залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Представник заінтересованої особи АТ «Державний експортно-імпортний Банк України»-адвокат Грицик А.П. в судому засіданні просив в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності приватного виконавця Ткачука Л.М.

Суд, розглянувши скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Надвірнянським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) здійснювались виконавчі провадження: № 60256598 з виконання виконавчого листа № 348/543/17 від 13.09.2019 про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» заборгованості за кредитним договором в сумі 4528,82 швейцарських франків, 163966,96 грн.; № 51418135 з виконання виконавчого листа № 2-1064/2011 від 05.10.2012 про солідарне стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» заборгованості за кредитним договором в сумі 14694,69 швейцарських франків; № 514118777 з виконання виконавчого листа № 348/722/14-ц від 06.08.2014 про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» заборгованості за кредитним договором в сумі 2595,14 швейцарських франків, та 10000 грн. пені.

28.01.2021 АТ «Державний експортно-імпортний Банк України» подано до Надвірнянського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) заяви про повернення даних виконавчих листів стягувачу без виконання (а.с. 4-6).

03.02.2021 та 04.02.2021 заступником начальника Надвірнянського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанови про повернення виконавчих листів № 348/543/17 від 13.09.2019, № 2-1064/2011 від 05.10.2012, та № 348/722/14-ц від 06.08.2014, стягувачу АТ «Державний експортно-імпортний Банк України» стягувачу без виконання. Також в постановах зазначено, що виконавчі документи може бути повторно пред`явлено до виконання в строк до 03.02.2024 року та 04.02.2024 року відповідно (а.с. 11-13).

22.04.2021 стягувач АТ «Державний експортно-імпортний Банк України» повторно звернувся до приватного виконавця Ткачука Л.М. із заявами про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1064/2011 від 05.10.2012, виконавчого листа № 348/722/14-ц від 06.08.2014, та виконавчого листа №348/543/17 від 13.09.2019.

23.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Л.М. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень: з виконання виконавчого листа № 348/543/17 від 13.09.2019 про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» заборгованості за кредитним договором в сумі 4528,82 швейцарських франків, 163966,96 грн.; з виконання виконавчого листа № 2-1064/2011 від 05.10.2012 про солідарне стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» заборгованості за кредитним договором в сумі 14694,69 швейцарських франків; з виконання виконавчого листа № 348/722/14-ц від 06.08.2014 про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» заборгованості за кредитним договором в сумі 2595,14 швейцарських франків, та 10000 грн. пені (а.с. 8-10).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, чинній станом на день видачі виконавчих листів 05.10.2012 та 06.08.2014) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті,встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення .

Поширення дії положень Закону України «Про виконавче провадження» на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-711цс15.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», статтею 12 якого встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стя-гувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до приму-сового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його ухвалення.

Згідно з пунктом п`ятим Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05 жовтня 2016 року «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тобто як на час видачі 05.10.2012 виконавчого листа № 2-1064/2011 та 06.08.2014 виконавчого листа № 348/722/14-ц, так і на час винесення приватним виконавцем оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження 23.04.2021, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив три роки. Виконавчі документи № 2-1064/2011, № 348/722/14-ц та № 348/543/17 стягувачем пред`являлись до виконання до Надвірнянського РВ ДВС, та повертались йому на підставі постанов державного виконавця від 03.02.2021 та від 04.02.2021.

Згідно статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, чинній станом на день видачі виконавчих листів 05.10.2012 та 06.08.2014) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Частиною п`ятою статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, чинній станом на день видачі виконавчих листів 05.10.2012 та 06.08.2014) визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до ви-конання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Аналогічне положення закріплене у статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 05 жовтня 2016 року № 1404-VIII, яко встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого до-кумента стягувачу у зв`язку з неможливістю у повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку зі встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, перед-бачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити вико-навчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, з моменту переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його предявленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, яким у даному випадку є 04 лютого 2021 року (постанова про повернення виконавчого провадження від 03 лютого 2021 року), та 05 лютого 2021 року (постанова про повернення виконавчого провадження від 04 лютого 2021 року).

Крім того в пунктах 3 постанов заступника начальника Надвірнянського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 03.02.2021 та від 04.02.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 03.02.2024 та 04.02.2024 відповідно.

Враховуючи наведене стягувач АТ «Державний експортно-імпортний Банк України» мав право пред`явити виконавчі документи, які стосуються ОСОБА_1 , до виконання з дня переривання цього строку до 03.02.2024 та 04.02.2024. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів цієї цивільної справи, банк повторно пред`явив виконавчі листи до виконання 22 квітня 2021 року, тобто до спливу трьох років з дня винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу.

Враховуючти наведене суд дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Л.М. відкрив виконавчі провадження на виконання виконавчих листів № 2-1064/2011, № 348/722/14-ц та № 348/543/17 до спливу строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, тому на даний час відсутні підстави для визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування оскаржуваних постанов від 23.04.2021 про відкриття виконавчих проваджень.

Крім того щодо вимоги скарги ОСОБА_1 про зобов`язання приватного виконавця повернути виконавчі документи стягувачу в порядку статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає, що вчинення таких дій є виключною компетенцією державного/приватного виконавця, і суд не має права зобов`язувати зазначених посадових осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише відповідною посадовою особою.

Врахровуючи вище викладене суд дійшов висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , АТ «Державний експортно-імпортний Банк України» про визнання дій приватного виконавця Ткачука Л.М. щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення коштів неправомірними, зобов`язання закрити виконавче провадження, необхідно відмовити.

На підставі наведеного, ст.ст. 22, 23, 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N 606-XIV (який діяв на момент видачі виконавчих листів), ст.ст. 12, 37, Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 447-451, 453 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задовленні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний Банк України» про визнання дій приватного виконавця Ткачука Л.М. щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення коштів неправомірними, зобов`язання закрити виконавче провадження – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст ухвали

складено 22.09.2021