Вирок № 99820468, 22.09.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/355/21

Провадження № 1-кп/338/83/21

22 вересня 2021 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючої-судді Рибки Л.Я.,

суддів Битківського Л.М., Шишка О.А.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020090200000554 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Расавка Кагарлицького району Київської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2005 року за ч. 1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор Свірідов Д.І.,

потерпіла ОСОБА_2 ,

представник потерпілої Романишин Д.М.,

захисник Булін-Соколова Т.С.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство, тобто умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом,таємне викрадення чужого майно (крадіжка), незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно.

Так, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за вчинення умисного вбивства за ч. 1 ст. 115 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив умисні кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Так, 16 вересня 2020 року близько 21 год 00 хв ОСОБА_1 перебував у будинку свого знайомого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де тимчасово проживав упродовж вересня 2020 року.

Перебуваючи у приміщенні будинку, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого останній вирішив позбавити життя ОСОБА_3 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя, ОСОБА_1 умисно, цілеспрямовано наніс ОСОБА_3 один удар кулаком в обличчя в ділянку носа та один удар молотком в область голови, спричинивши потерпілому забійну рану спинки носа з переломом кісток носа, перелом основи та склепіння черепа, закриту черепно-мозкову травму, від яких ОСОБА_3 помер на місці.

Після вчиненого умисного вбивства ОСОБА_1 , з метою приховання слідів вчиненого злочину, переніс труп ОСОБА_3 до автомобіля потерпілого марки "Volkswagen T-4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого відвіз труп на беріг річки Бистриця Надвірнянська, що в с. Пнів Надвірнянського району, де закопав на березі річки.

Також 16 вересня 2020 року близько 21 год 30 хв, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання потерпілого

ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме: автомобілем марки "Volkswagen T-4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов - НОМЕР_2 , червоного кольору, 1997 року випуску, який належить ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки "Volkswagen T-4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_1 підійшов до зазначеного автомобіля, який знаходився на території домоволодіння ОСОБА_3 , після чого сів за водійське місце, привів в дію двигун та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

В подальшому ОСОБА_1 розпорядився автомобілем марки "Volkswagen T-4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на власний розсуд.

Також 16 вересня 2020 року близько 22 год 00 хв, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 та незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 , перебуваючи у автомобілі потерпілого марки "Volkswagen T-4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився в АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно викрасти мобільний телефон ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна,

ОСОБА_1 таємно викрав із панелі приладів автомобіля марки "Volkswagen T-4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , мобільний телефон ОСОБА_3 марки "Samsung Galaxy J4" вартістю 1 919 грн, під чохлом якого знаходились гроші в сумі 180 грн, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2 099 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 16 вересня 2020 року приблизно о 22 год 20 хв ОСОБА_1 , після вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 та крадіжки мобільного телефону і грошових коштів, перебуваючи у АДРЕСА_2 , вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме автомобілем марки "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов - НОМЕР_4 , 1994 року випуску, червоного кольору, який належить ОСОБА_4 та який перебував у правомірному користуванні й володінні ОСОБА_3 .

Реалізуючи протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер НОМЕР_3 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_1 підійшов до зазначеного автомобіля, який знаходився на території домоволодіння ОСОБА_1 , після чого сів за водійське місце, привів в дію двигун та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

В подальшому ОСОБА_1 розпорядився автомобілем марки "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер НОМЕР_3 , на власний розсуд, а саме продав транспортний засіб ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково та пояснив, що вину у вчиненні умисного вбивства не визнає, оскільки наміру вбивати не мав, мобільний телефон потерпілого ОСОБА_3 та автомобіль

"Volkswagen T-4" використав з метою приховати вчинене без наміру викрасти їх. В частині пред`явленого обвинувачення щодо незаконного заволодіння транспортним засобом "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер НОМЕР_3 , вину визнав повністю та фактичних обставин справи в цій частині не заперечував.

Обвинувачений пояснив, що з ОСОБА_3 знайомий протягом останніх шести років. В кінці серпня - вересні 2020 року він час від часу проживав у потерпілого, з яким ремонтував автомобілі, за що останній платив йому певні кошти. Часто між ними виникали словесні конфлікти, однак такі в бійку не переростали. Крім того, вказував, що в той день ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Показання потерпілої та свідків про те, що останній не зловживав алкоголем, вважає неправдивими, так як він ( ОСОБА_3 ) міг випити трохи коньяку до кави. Обвинувачений також зауважив, що потерпілий дозволяв йому користуватись своїми автомобілями.

У вересні 2020 року, більш точну дату назвати не може, у вечірній час він разом з ОСОБА_3 ремонтували автомобіль і між ними виникла сварка через те, що потерпілий звинуватив його у тому, що він неправильно закрутив важіль рульової рейки. В ході конфлікту потерпілий вдарив його в область грудей, а він у відповідь вдарив

ОСОБА_3 кулаком в область носа і побіг від нього, однак останній наздогнав його, взяв лом, який стояв в кімнаті, і вдарив його в область плечей, від удару він ( ОСОБА_1 ) впав на підлогу. Потерпілий розвернувся, взяв молоток і замахнувся на нього, тоді він вибив молоток з рук потерпілого, який впав на підлогу. Після цього він (обвинувачений) підняв молоток і наніс один удар потерпілому в область голови в напрямку зверху вниз, однак в яку сторону, пригадати не може. Потерпілий впав на правий бік, був повернутий при цьому ногами до порога вхідних дверей в кімнату.

Він (обвинувачений) намагався зупинити кров, прикладаючи рушник, за кілька хвилин побачив, що ОСОБА_3 помер. Наміру вбивати останнього не мав, наніс удар автоматично, захищаючись від ОСОБА_3 . Швидку допомогу не викликав, оскільки побачив, що потерпілий помер. Чому плями крові виявлено на дивані, на ніжці дивана, пояснити не може. Зрозумівши, що потерпілий помер, він розгубився, тому виніс тіло ОСОБА_3 з будинку та помістив його в автомобіль "Volkswagen T-4" для того, щоб заховати. Плями крові в будинку витер за допомогою рушників. Тіло потерпілого вивіз автомобілем і закопав на березі річки, а лом, молоток та інші речі викинув з моста в річку. Після чого повернувся до домогосподарства ОСОБА_3 , автомобіль "Volkswagen T-4" припаркував біля воріт, на подвір`я не заїжджав. Тоді він забрав із домогосподарства ОСОБА_3 свій рюкзак, пересів на автомобіль "Mitsubishi Pajero", забравши з автомобіля "Volkswagen T-4" належні потерпілому телефон, документи на автомобіль, які ОСОБА_3 зберігав в чохлі до телефону. Пізніше виявив, що там знаходились і гроші. Зауважив, що телефон, який згодом продав, взяв для того, щоб всі думали, що потерпілий кудись поїхав. Гроші, вилучені від продажу телефону, а також ті, що знайшов в чохлі до телефону, використав на власні потреби.

Автомобіль "Mitsubishi Pajero" продав свідку ОСОБА_5 при обставинах, на які вказував свідоу під час його допиту в суді. Вони разом поїхали в селище Микуличин, перегнали авто в м. Івано-Франківськ, де за нього він отримав кошти, які використав на власні потреби.

Вказав, що під час бійки, коли у ОСОБА_3 випав з рук молоток, мав можливість втекти, однак не зробив цього з причин, які пояснити не може. Просив врахувати, що він добровільно вказав працівникам поліції, де знаходилось тіло потерпілого. Також зазначив, що жалкує з приводу того, що сталось, хотів би попросити побаченння у потерпілої.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні повністю доведена показаннями потерпілої та свідків, а також зібраними письмовими доказами, які досліджені в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що з обвинуваченим її познайомив батько ОСОБА_3 . Останній проживав окремо від неї, займався ремонтом автомобілів. Пригадує, що 09 вересня 2020 року потерпілий приїхав з ОСОБА_1 . Тоді бачила батька востаннє, однак 14 вересня 2020 року розмовляла з ним по телефону. Незважаючи на те, що останній відбував покарання за вбивство, батько не вірив у його вину та оскільки йому ( ОСОБА_1 ) не було де жити, запросив до себе. Крім того, обвинувачений допомагав батькові по господарству та ремонтувати машини. Разом з батьком працював також чоловік на ім`я ОСОБА_6 , який приблизно 16 - 18 вересня 2020 року зателефонував їй і питав, де ОСОБА_3 , оскільки його телефон вимкнутий. Прийшовши до домоволодіння батька, помітила відсутність автомобіля "Mitsubishi Pajero", а транспортний засіб "Volkswagen T-4" був припаркований на узбіччі біля будинку, чого раніше не було, двері автомобіля були закриті, крізь вікно було видно, ніби в ньому щось розлито. Біля вказаного автомобіля були плями крові. Крім того, бачила плями крові біля ями, де ремонтувались автомобілі. Зайшовши в будинок, в одній із кімнат на дивані побачила плями крові, бризки крові помітила на стіні, підлозі та стелі у цій кімнаті. Також побачила червоні плями під ковриком в коридорі, піднявши його. Телефон потерпілого та документи на автомобілі теж зникли. В поліцію вона звернулась 24 вересня 2020 року, однак заяву не прийняли.

Крім того, потерпіла пояснила, що її батько був міцної статури, по характеру - добрий, спокійний, його було важко розізлити, не зловживав алкоголем, однак раз в рік бував період, коли він вживав алкоголь, саме тому вони не зразу зрозуміли, що трапилось.

Цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити, вважала, що обвинуваченого слід суворо покарати.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що з потерпілим ОСОБА_3 вони перебували у дружніх стосунках, бачились майже щодня. Йому відомо, що ОСОБА_1 проживав близько 3 тижнів до смерті ОСОБА_3 у останнього та допомагав йому по господарству, вони разом ремонтували автомобілі. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3 , що дружина вигнала його з дому і він не має де жити. Конфліктних ситуацій між ними в його присутності не виникало, ОСОБА_3 всюди брав обвинуваченого з собою, куди б не їхав. Також йому відомо, що ОСОБА_3 час від часу давав кошти ОСОБА_1

17 вересня 2020 року близько 11 год він зателефонував ОСОБА_3 . Останній не відповідав, телефон був виключений, хоча раніше таких випадків не було, він завжди був на зв`язку. Напередодні близько 16 год він бачив ОСОБА_3 і вони розмовляли через паркан домогосподарства останнього. Це була їх остання зустріч. ОСОБА_3 не був побитий, від нього не було чути запах алкоголю, був спокійний. Того ж дня ввечері на телефонні дзвінки ОСОБА_3 вже не відповідав, тому він приїхав до його будинку та помітив, що мікроавтобус "Volkswagen T-4" припаркований не на звичному місці, а хвіртка - закрита на засув зсередини. Оглянувши автомобіль зовні, побачив, що він пошкоджений. Така поломка може бути від перегрівання мотору або коли тривалий час автомобіль їде на першій передачі та повному газу. Крім того, помітив червоні плями біля бокових і задніх дверей автомобіля на землі. Колеса вказаного транспортного засобу були в болоті, машина зачинена. Оскільки ОСОБА_1 також не було в будинку, він зателефонував йому, останній відповів, що він на роботі в м. Івано-Франківськ та повідомив, що посварився з ОСОБА_3 , так як останній не заплатив йому гроші за роботу. В подальшому обвинувачений не відповідав на дзвінки, як він зрозумів, ОСОБА_1 заблокував можливість здійснення дзвінків з його номера телефону. Через деякий час він ще раз приїхав додому до ОСОБА_3 , протерши скло в мікроавтобусі, побачив пляму, схожу на кров. Тоді подзвонив дочці потерпілого ОСОБА_2 і вони відкрили бус, на підлозі автомобіля побачили плями крові. Крім того, виявили відсутність автомобіля "Mitsubishi Pajero" та телефону, чохол якого ОСОБА_3 використовував як гаманець, де зберігав кошти та документи на автомобілі. Зауважив, що для того, щоб завести автомобіль "Mitsubishi Pajero", необхідно було спочатку увімкнути "секретку", про що було відомо ОСОБА_1 . Крім того, зазначив, що ОСОБА_3 не передавав керування своїми автомобілями іншим людям. З першого погляду обстановка в будинку була звичайна. Також повідомив, що він бачив плями крові під хідником біля входу в будинок, на дивані в кімнаті та на стіні. Може охарактеризувати потерпілого як спокійну, врівноважену людину, навіть якщо у нього були зриви і він вживав алкоголь, то найчастіше лягав спати, не мав вибухового характеру.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що працює водієм таксі, стоянка його автомобіля - залізнодорожний вокзал в м. Івано-Франківськ. В кінці вересня 2020 року, точної дати він не пам`ятає, в післяобідній час, до нього підійшов чоловік, який запропонував купити телефон марки "Samsung", оскільки не мав коштів, щоб доїхати додому. Повідомив, що це телефон його батька. Телефон був в робочому стані, він чув, що на нього надходили дзвінки. Свідок пояснив, що придбав вказаний телефон за 250 грн і сфотографував цього чоловіка на вказаний мобільний телефон. Близько 2 місяців телефон лежав в машині, а в грудні він його включив. Телефон був в робочому стані, в подальшому вказаний телефон у нього вилучили працівники поліції. Крім того, свідок повідомив, що обвинувачений ОСОБА_1 схожий на ту людину, яка продала йому телефон, також помітив, що він храмав на одну ногу.

Свідок ОСОБА_9 в ході допиту суду повідомив, що він працює оператором АЗС в м. Надвірна по вул. Грушевського, 65. Пам`ятає, що 16 вересня 2020 року чоловік, який приїхав на джипі, просив у нього викликати таксі, щоб перегнати машину (якої марки він не пригадує, але це був джип). Чоловік пояснив це тим, що він вживав алкогольні напої. Це було близько 07 год 30 хв - 08 год вранці, а напередодні о 02 - 03 год ночі цього ж числа вказаний чоловік заправляв автомобіль дизельним паливом та запитував, як проїхати до м.Надвірна. На виклик приїхав ОСОБА_10 , який сів за кермо джипа, а чоловік на пасажирське сидіння, вони поїхали в напрямку м. Надвірна.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що працює оператором на АЗС. Обвинуваченого ОСОБА_1 впізнає як особу, яка просила відвезти його до селища ОСОБА_11 , останній був одягнутий в чорні штани, футболку темно-червоного кольору. Так, вранці, точної дати не пригадує, о 07 год він відвіз дружину на роботу та заїхав на АЗС. Обвинувачений спитав його, чи може той перегнати автомобіль до селища ОСОБА_11 , і він погодився. Від чоловіка було чути запах алкоголю. Дорогою вони розмовляли та цей чоловік повідомив, що місяць назад придбав авто і його дядько має відремонтувати машину в селищі ОСОБА_11 . Він помітив, що автомобіль мав несправність. Приїхавши в селище, вони зупинились неподалік СТО та обвинувачений заплатив 300 грн, кошти брав з гаманця. Чоловік був спокійний, не хвилювався, нічого підозрілого в його поведінці не помітив.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що приблизно 18 вересня 2020 року приїхав на стоянку автомобілів, розташовану в м. Івано-Франківськ по вул. Набережна 28 "б". Там знаходився чоловік, який назвався ОСОБА_12 , цей чоловік є обвинуваченим у вказаній справі. Він впізнає його як особу, яка запропонувала йому придбати автомобіль "Mitsubishi Pajero", р.н. НОМЕР_3 , за 700 доларів США і повідомив, що транспортний засіб знаходиться в селищі ОСОБА_11 , на що він погодився. Наступного ранку вони разом з ОСОБА_12 перегнали вказаний автомобіль до м. Івано-Франківськ, візуально пошкоджень на автомобілі він не помітив. ОСОБА_13 віддав йому ключі та техпаспорт до вказаного транспортного засобу, а ввечері він заплатив йому 19 400 грн. Автомобіль залишив на зберігання у свого знайомого в гаражному кооперативі "Патріот". Через кілька днів добровільно видав працівникам поліції вказаний транспортний засіб.

Аналізуючи показання потерпілої та свідків, суд приймає їх до уваги, оскільки такі є послідовними, не містять істотних суперечностей, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку з матеріалами кримінального провадження, доводять обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, і підтверджуються письмовими доказами у справі.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України, доведена письмовими доказами, які зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є належними, допустимими, і такими, що в сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діянь, інкримінованих йому стороною обвинувачення, які відповідають показанням потерпілої, свідків у справі.

Відомості у даному кримінальному провадженні внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за №12020090200000554, 01 жовтня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185 КК України, за №12020090000000710 та №12020090000000711, 12 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за №12020090000000726, постановами прокурора у кримінальному провадженні від 01 жовтня 2020 року та 13 жовтня 2020 року вказані кримінальні провадження об`єднано в одне провадження та присвоєно №12020090000000554 (т. 2 а.п. 211 - 219).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 25 вересня 2020 року з долученими до нього фототаблицями, оглянута ділянка проїжджої частини дороги біля будинку №2 "а" по вул. Винниченка в м. Надвірна Івано-Франківської області, де на правому узбіччі дороги в напрямку вул. Соборна виявлено автомобіль марки "Volkswagen T-4", р.н. НОМЕР_1 , червоного кольору. Зазначений автомобіль правою стороною знаходиться на узбіччі дороги, передньою частиною повернутий у напрямку кінця вулиці Винниченка. В ході огляду двері до кузова мікроавтобуса знаходяться у відчиненому положенні, в кузові транспортного засобу виявлено сліди речовини бурого кольору у сухому стані. В ході огляду проведено зішкрібання вказаної речовини бурого кольору, які вилучено та упаковано в паперовий конверт (т. 1 а.п. 92 - 98).

Згідно з протоколом огляду місця події від 27 вересня 2020 року з доданими до нього фототаблицями, оглянуто житловий будинок, який належить ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , та виявлено біля входу до будинку в коридорі на матерчатому килимку затерті плями бурого кольору, які видимі на його нижній поверхні при підійманні такого. Крім того, в одній з кімнат будинку, яка розташована навпроти коридору, на лівій ніжці дерев`яного дивану, виявлена пляма бурого кольору. На відстані 1 метра від дивану на підлозі з ламінату виявлені сухі плями бурого кольору розміром 30 см. Декілька сухих плям бурого кольору виявлено у цій кімнаті над спинкою дивану на стіні та на порозі. Вилучено змиви плям бурого кольору з підлоги, порогу та ніжки дивану та упаковано в паперовий конверт (т.1 а.п. 100 - 116).

Протоколом огляду місця події від 28 вересня 2020 року, в ході якого проводився відеозапис слідчої дії, який переглянуто в судовому засіданні, зафіксовано результати огляду домоволодіння по АДРЕСА_2 та встановлено, що вказане домоволодіння огороджене парканом, на території подвір`я справа від нежитлової будівлі знаходиться транспортний засіб "Volkswagen T-4", р.н. НОМЕР_1 , червоного кольору. При візуальному огляді вказаного автомобіля встановлено, що знизу моторного відсіку наявні пошкодження у вигляді випадання деталі конструкції моторного відсіку. В кузові вказаного транспортного засобу на металевому покритті виявлено плями бурого кольору, з яких зроблено змиви. Такі ж змиви зроблено з ручок, розташованих на зовнішній та внутрішній сторонах пасажирських та водійських дверцят автомобіля, з дверцят зі сторони водія, а також бокових дверей зі сторони пасажира. В подальшому з пасажирського сидіння за допомогою липкої стрічки вилучено мікрооб`єкти. З перемикача поворотів зроблено змиви на ватні тампони, а також з перемикача передач. У моторному відсіку виявлено відсутність акумуляторної батареї. В подальшому оглянуто одноповерховий будинок на території домогосподарства ОСОБА_3 . На зовнішній стороні на куті будинку виявлено плями бурого кольору, з яких зроблено змиви на ватну паличку. Справа від входу в будинок на подвір`ї за хатою на ґрунті виявлено пляму червоно-бурого кольору та здійснено забір ґрунту у вказаному місці. При вході в приміщення будинку виявлено коврик з плямами бурого кольору та вилучено виріз з нього. Крім того, в кімнаті виявлено та вилучено миючий засіб "Чистюля". У кімнаті під №4 біля входу справа вздовж стіни наявний диван сірого кольору. На дивані виявлено плями речовини бурого кольору, такі ж плями виявлено на ніжці дивану, справа на стіні від входу виявлено плями бурого кольору у вигляді бризків, на стелі у цій кімнаті виявлено пляму бурого кольору у вигляді краплі, з яких зроблено змиви на ватну паличку. На акриловому покритті ванни у ванній кімнаті виявлено та вилучено мочалку жовтого кольору з плямами бурого кольору на ній та синю щітку (т. 1 а.п. 117-122). Постановою слідчого від 26 січня 2021 року вилучені в ході огляду місця події від 28 вересня 2020 року речі визнано речовими доказами (т. 2 а.п. 109-112).

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 29 вересня 2020 року, слідчим оглянуто територію гаражного кооперативу "Патріот" за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.Довженка, гараж №704. В ході огляду встановлено, що в приміщенні гаража № НОМЕР_5 знаходиться автомобіль марки "Mitsubishi" модель "Pajero", червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . З салону автомобіля вилучено свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_6 , власником якого зазначений

ОСОБА_4 , житель м. Одеса. Крім того, в ході огляду з салону автомобіля вилучено запальничку, футляр оранжевого кольору, порожню пляшку з-під пива ємністю 0,5 л, за допомогю плівки вилучено мікроб`єкти з сидінь автомобіля, чотири ковпачки-заглушки. Присутній під час огляду ОСОБА_5 добровільно видав ключі до вказаного транспортного засобу. В ході огляду на даху автомобіля в лівій частині біля лобового скла виявлено пошкодження лако-фарбового покриття у вигляді потертостей. Автомобіль марки "Mitsubishi Pajero", р.н. НОМЕР_3 , вилучений та поміщений на зберігання на спеціальний майданчик ГУНП Івано-Франківській області (т. 1 а.п. 125-128).

Постановою слідчого у кримінальному провадженні автомобіль марки "Mitsubishi

Pajero", р.н. НОМЕР_3 , червоного кольору номер кузова НОМЕР_7 , 1994 року випуску, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_6 , запальничку та чохол оранжевого кольору, скляну пляшку з-під пива та 4 ковпачки-заглушки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020090200000554. Ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2020 року на вказані речові докази накладено арешт (т.1 а.п. 130, 136-137).

Крім того, 01 жовтня 2020 року проведено огляд домогосподарства по АДРЕСА_2 , зокрема, приміщення гаража, який розташований справа від житлового будинку. В ході огляду потерпіла

ОСОБА_2 вказала місце, де знаходився автомобіль марки "Mitsubishi Pajero", червоного кольору, який належав її батьку ОСОБА_3 і який на даний час відсутній, про що складено протокол, до нього долучено фототаблиці (т. 1 а.п. 140-148).

В ході огляду місця події від 01 жовтня 2020 року підозрюваним ОСОБА_1 добровільно видано одяг, в який він був одягнений під час вчинення злочинів, про що ним написано відповідну заяву, зокрема, футболку сірого кольору, спортивну кофту сірого кольору з чорними вставками, штани чорного кольору, які поміщені в спецпакет №7250465, кросівки чорного кольору, поміщені в спецпакет №7250466; а також мобільний телефон марки "XIOMI REDMI 4" та сім-карту з серійним номером НОМЕР_8 , які упаковано в паперовий конверт. До протоколу долучено фототаблиці з зображеннями вилучених речей. Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2020 року на вказані речі накладено арешт (т. 1 а.п. 160-170).

В ході проведення впізнання особи за фотознімками свідок ОСОБА_5 по рисах обличчя впізнав особу на фотознімку під №2 (на фотознімку №2 зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як таку, яка 18 вересня 2020 року продала йому за 700 доларів США автомобіль марки "Mitsubishi Pajero" червоного кольору (т. 1 а.п. 131-133).

Крім того, протоколом слідчого експерименту від 01 жовтня 2020 року зафіксовано проведення такого з підозрюваним ОСОБА_1 , відеозапис ходу даної слідчої дії відтворено в судовому засіданні. В ході слідчого експерименту ОСОБА_1 показав на місці та розповів про те, що з ОСОБА_3 знайомий, працював у нього на різних роботах більше, як два тижні, починаючи з 28-29 серпня 2020 року. В той день (середа чи четвер) у домоволодінні по АДРЕСА_2 вони разом із

ОСОБА_3 планували вставляти вікно. ОСОБА_3 сказав йому вилізти по драбині на площадку, він відмовився через травму ноги, так як у нього погано згинається коліно. Однак в подальшому, коли потерпілий сказав, що сам не впорається, він все ж виліз по драбині на сходову площадку. Між ними відбувся конфлікт, оскільки ОСОБА_3 не сподобалось, як він тримає рейку. ОСОБА_3 шарпнув його за руку та висловився нецензурно, у відповідь він ( ОСОБА_1 ) штовхнув ОСОБА_3 правою рукою, внаслідок чого той впав.

Підозрюваний ОСОБА_1 за допомогою макету людини продемонстрував, як він та потерпілий стояли обличчям один до одного і показав, як він правою рукою штовхнув ОСОБА_3 , після чого останній впав на землю на лівий бік і вдарився лобною ділянкою голови до кувалди, яка лежала на землі. Тоді підозрюваний показав, як він спустився на землю до ОСОБА_3 , побачив, що у нього з голови пішла кров і відтягнув його до будинку та поклав на ліжко. У потерпілого з голови кров йшла фонтаном. Крім того, підозрюваний пояснив, що кров на стелі та стіні у даній кімнаті - це кров з голови

ОСОБА_3 , яка бризкала. Вказав, що кров також була на підлозі під диваном, на килимі та стіні дверного проходу коридору. Вказану кров він вимивав. Побачивши, що ОСОБА_3 не подає ознак життя, він загорнув труп у ковдру та витягнув на вулицю, погрузив його у вантажне відділення мікроавтобуса "Volkswagen T-4". Після чого сів за кермо вказаного автомобіля і поїхав повз смітник, щоб закопати труп. Крім того, підозрюваний пояснив, що телефон знаходився на панелі біля пасажирського сидіння, в його чохлі знаходився техпаспорт на мотоцикл, техпаспорт на автомобіль "Volkswagen T-4" та гроші в сумі

180 грн.

ОСОБА_1 повідомив, що футболкою та рушником помив килим в коридорі, стіну в проході у другу кімнату та підлогу в цій кімнаті, підлогу в спальній кімнаті, де знаходилось тіло потерпілого. Футболку та рушник, якими вимивав кров, викинув в річку разом з тілом ОСОБА_3 . Далі підозрюванй пояснив, що автомобіль "Mitsubishi Pajero" знаходився на подвір`ї ОСОБА_3 , він зняв з автомобіля "Volkswagen T-4" акумулятор і поставив його на "Mitsubishi Pajero".

На об`їзній дорозі в с. Пнів Надвірнянського району ОСОБА_1 вказав на грядку, на якій була невелика яма, пояснивши, що саме в цьому місці хотів закопати тіло

ОСОБА_3 . Однак йому це зробити не вдалося. Тоді він поїхав по об`їзній дорозі с. Пнів у напрямку участка Білозорина, де зупинив автомобіль, оглянув місцевість і вирішив не ховати там труп. Після цього поїхав автомобілем до м. Надвірна та вирішити кинути труп

ОСОБА_3 з моста в с. Битків Надвірнянського району.

В подальшому в ході слідчого експерименту від 01 жовтня 2020 року підозрюваний вказав на місце на мосту через річку Бистириця Надвірнянська близько повороту на с.Битків, що в с. Пнів, де пояснив та показав, як, приїхавши до вказаного моста, він витягнув труп ОСОБА_3 разом з ковдрою з автомобіля, перекинув труп через перила моста і викинув у воду. Потім на цьому ж місці викинув молоток, лопату (т. 1 а.п. 151 - 158).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 02 жовтня 2020 року з фототаблицями до нього, на березі річки Бистриця Надвірнянська в м. Надвірна Івано-Франківської області поряд з вул. Богуна, географічні координати 48.6393304, 24.5545527, виявлено мокру та забруднену ковдру білого кольору з візерунком у вигляді квітів і метеликів з плямами бурого кольору, а також забруднену півковдру оранжевого та чорного кольору з візерунком у вигляді квітів (т. 1 а.п. 171-181).

В подальшому 04 жовтня 2020 року в ході проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_1 вказав місце на мосту через річку Бистриця Надвірнянська в с.Пнів Надвірнянського району вул. Битківчик, де він скинув з вказаного моста подушку, ковдру, футболку та молоток, куди прибув автомобілем "Volkswagen T-4", який належав потерпілому ОСОБА_3 . Після чого підозрюваний ОСОБА_1 вказав місце на березі річки Бистриця Надвірнянська, де він сховав тіло ОСОБА_3 та закидав його піском. На вказаному підозрюваним місці виявлено тіло людини. Відеозапис вказаної слідчої дії оглянуто в судовому засіданні (т. 2 а.п. 74-78).

У протоколі огляду місця події від 04 жовтня 2020 року зазначено, що місцем огляду є лівий берег річки Бистриця Надвірнянська по вул. Битківчик в с. Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області, на відстані близько 150 м від мосту в напрямку м.Надвірна, географічні координати 48.6145781, 24.5056258. По праву сторону від грунтової дороги, яка в цьому місці закінчується, в обриві на березі річки є насип піщано-гравійної суміші, у верхній третині якого вздовж берега річки знаходиться тіло людини. Після переміщення трупа на поверхню, під ним виявлено куртку чорного кольору з капюшоном та пакет чорного кольору, в якому знаходився рушник зеленого кольору. В ході огляду трупа чоловічої статі встановлено, що м`які тканини голови та більшої частини тіла в стадії гнильних змін, ознаки трупного заклякання відсутні. На скоронево-лобній ділянці голови відмічається патологічна рухливість уламків. Проведення огляду місця події фіксувалось за допомогою відеозйомки, відеозапис оглянуто в судовому засіданні (т. 2 а.п. 79 - 96)

27 листопада 2020 року проведено слідчий експеримент з підозрюваним

ОСОБА_14 , з протоколу вказаної слідчої дії видно, що така проведена у домоволодінні по АДРЕСА_2 . На запитання слідчого підозрюваний вказав, що вони разом з ОСОБА_3 знаходились на подвір`ї, ремонтували на ямі машину. Зокрема, міняли рейки рульової тяги. В подальшому він поїхав автомобілем, внаслідок чого відпала рейка, яку погано прикрутив ОСОБА_3 . Однак останній сказав, що рейку погано прикрутив він ( ОСОБА_1 ). Між ними виник словесний конфлікт, який переріс в штовханину в коридорі. ОСОБА_1 вказав на ближній лівий кут безпосередньо біля вхідних дверей будинку і пояснив, що саме там на підлозі знаходилась "монтіровка". Далі ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_3 вдарив його кулаком та він упав до стіни, тоді він ( ОСОБА_1 ) наніс удар ОСОБА_3 кулаком в область обличчя, після цього побіг всередину будинку, однак ОСОБА_3 наніс йому удар ломом по спині. Далі

ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_3 наздогнав його в спальній кімнаті та взяв молоток, який знаходився праворуч, біля міжкімнатних дверей. Останній замахнувся на нього молотком, однак молоток пройшов по діагоналі повз нього і впав на диван. Тоді він ( ОСОБА_1 ) схопив молоток і наніс ним удар по голові ОСОБА_3 та продемонстрував, як він наносив удар зверху вниз, тримаючи молоток у правій руці. Підозрюваний пояснив, що удар потерпілому наніс один раз, але точно не пам`ятає, чи були ще удари. Також не пригадує, як тримав молоток, оскільки він був двосторонній, пояснив, що тримав його у правій руці. Як саме наносив удар, теж не пригадує. Після цього підозрюваний показав, як ОСОБА_3 впав на підлогу головою до порогу міжкімнатних дверей. Далі він прикладав до голови ОСОБА_3 футболку і рушник, закриваючи місце, з якого текла кров. ОСОБА_3 не піднімався, але ліг на бік, з його голови йшла кров. В ході прикладання цих речей він побачив, що ОСОБА_3 помер, тому розгубився, що робив далі, не пригадує. Виніс тіло з будинку і залишив його біля зовнішньої стіни будинку, після чого перетягнув тіло до автомобіля (т. 1 а.п. 104-108). Відеозапис вказаної слідчої дії переглянуто в судовому засіданні.

В період з 05 жовтня 2020 року по 04 листопада 2020 року проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_3 , згідно з висновками якої смерть ОСОБА_3 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепа і крововиливом в м`які частини голови.

Враховуючи характер трупних явищ на момент проведення експертизи трупу в морзі, а саме: трупне заклякання відсутнє у всіх досліджуваних групах м`язів, шкірні покриви тіла в цілому брудно-зеленого кольору з вираженими гнильними змінами, трупні плями не диференціюються, повністю гнилісно змінена речовина головного мозку та гнилісні зміни з боку внутрішніх органів, слід вважати, що з моменту настання смерті ОСОБА_3 на момент судово-медичної експертизи трупа в морзі могло пройти близько 18-19 днів.

Експертизою трупа ОСОБА_3 виявлено такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток основи та склепіння черепа і крововиливом в м`які тканини голови, відкритий травматичний перелом носа у вигляді забійної рани та порушення цілісності кісткової структури. Вказані тілесні ушкодження отримані від дії тупих твердих предметів в швидкій послідовності одне за іншим незадовго до настання смерті, на що вказує їх характер та морфологічні ознаки.

Згідно з "Правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", встановлена закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток основи та склепіння черепа і крововиливом в м`які тканини голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння, які перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, відкритий травматичний перелом кісток носа відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Як правило, виявлена закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток основи та склепіння черепа у ОСОБА_3 супроводжується втратою свідомості, смерть настає в межах декількох хвилин, а тому слід вважати, що після отриманої травми голови потерпілий не міг цілеспрямовано та усвідомлено виконувати самостійні рухи, зокрема, подавати звукові сигнали, пересуватись, оборонятись.

В момент отримання закритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток основи та склепіння черепа потерпілий був обернутий до травмуючого предмету правою скронево-лобною ділянкою, в момент утворення відкритого травматичного перелому носа потерпілий був повернутий до травмуючого предмету лицевою поверхнею голови.

Для утворення на тілі трупу тілесних ушкоджень потерпілому необхідно було заподіяти не менше двох фізичних контактних дій. Для утворення виявленої закритої травми голови у вигляді перелому кісток основи та склепіння черепа потерпілому було заподіяно один удар зі значною фізичною силою.

Експертизою трупу ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, які б вказували на можливу боротьбу чи самооборону, не виявлено.

Характер, локалізація виявлених тілесних ушкоджень, а також відсутність ознак загального струсу тіла вказують на те, що вони у своїй сукупності не могли утворитись внаслідок одноразового вільного падіння на площину.

При судово-токсикологічному дослідженні м`яких тканин правого стегна від трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,55 проміле (висновок експерта №1218 від 13 жовтня 2020 року), що стосовно живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння (такий результат має відносне значення у зв`язку з гнильними змінами досліджуваного об`єкта).

У фрагменті ребра з трупа ОСОБА_3 виявлені антигени А та Н за ізосерологічною системою АВО (висновок експерта №691 від 16 жовтня 2020 року) (т. 1 а.п. 205-210, 211, 212-213).

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи №1234 від 10 листопада 2020 року з додатками, в ході дослідження трупа ОСОБА_3 виявлено крововиливи в клапоть носа та в м`які тканини скронево-лобної ділянки справа, початкові гнильні зміни (т. 1 а.п. 215-218).

Згідно з висновками судово-медичної експертизи рідкої крові підозрюваного ОСОБА_1 , кров останнього відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО (т. 1 а.п. 219).

З висновків судово-медичних експертиз №742 від 29 жовтня 2020 року, №737 від 29 жовтня 2020 року, №736 від 05 листопада 2020 року, №741 від 29 жовтня 2020 року, №743 від 05 листопада 2020 року, №740 від 29 жовтня 2020 року, №739 від 05 листопада 2020 року, №738 від 29 жовтня 2020 року, №774 від 27 листопада 2020 року, № 776 від 05 листопада 2020 року, у зішкрібах з автомобіля, вилученого під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 , ватних тампонів - змивів з ніжки дивану, зі стіни, стелі, відрізу з килима, з зовнішньої стіни будинку, змиву з порогу будинку вилучених під час огляду місця події - будинку за адресою АДРЕСА_2 , грудочках ґрунту, вилучених під час проведення додаткового огляду місця події - домоволодіня ОСОБА_3 , в помарці на куртці (об.№3), вилученій в ході огляду місця події 04 жовтня 2020 року, в помарці на марлевому тампоні - змиві з порогу (об.№1) виявлена кров людини, яка може належати особі (особам) групи А з ізогемаглютиніном анти-В або АВ за ізосерологічною системою АВО, що не виключає можливості приналежності крові як потерпілому ОСОБА_3 , так і підозрюваному ОСОБА_1 (т. 1 а.п. 220-221, 222-223, 225-226, 227-228, 229-230, 231-232, 233-234, 235-236, т. 2 а.п.10-11, т. 2 а.п. 18-19).

У висновках судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ/109/12/2-534МГ/20 від 08 грудня 2020 року з додатками зазначено, що в ході її проведення встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка фрагменту ребра потерпілого ОСОБА_3 (об`єкт №1), ІНФОРМАЦІЯ_2 , який наведено в таблиці 1.1. додатку до таблиці №1 та встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт №2), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наведено в таблиці №1.1. додатку 1. Генетичні ознаки слідів крові, виявленої у змиві з середини кузова автомобіля (об`єкт №3), збігаються зі зразком фрагменту ребра потерпілого ОСОБА_3 (об`єкт №1) та не збігаються зі зразком крові ОСОБА_1 (об`єкт №2).

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку фрагмента ребра потерпілого ОСОБА_3 (об`єкт №1) та в об`єкті №3 складає 8,2264х10???. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у одного з 1,22 х 10?? осіб. Походження генетичних ознак слідів крові, виявленої в об`єкті №3 від ОСОБА_1 , виключається (т. 2 а.п. 22-63).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №242 від 05 жовтня 2020 року, у ОСОБА_1 на момент проведення експертизи будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено (т. 1 а.п. 204).

Крім того, відповідно до висновків авто-товарознавчої експертизи №СЕ-19/109/14/4-121АВ/20 від 30 листопада 2020 року з додатками, ринкова вартість наданого для дослідження автомобіля марки "Volkswagen T-4", р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , червоного кольору, 1997 року випуску, станом на 16 вересня 2020 року, з урахуванням особливостей його стану, які можна було встановити авто-товарознавчими методами, могла складати 88 401 грн 00 к. (т. 1 а.п. 239 - 245).

Згідно з висновками авто-товарознавчої експертизи №СЕ-19/109/14/4-120АВ/20 від 30 листопада 2020 року з додатками, ринкова вартість наданого для дослідження автомобіля марки "Mitsubishi Pajero", р.н. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 1994 року випуску, станом на 16 вересня 2020 року, з урахуванням особливостей його стану, які можна було встановити автотоварознавчими методами, могла складати 154 803 грн 00 к. (т. 2 а.п. 3-9).

Відповідно до висновків товарознавчої експертизи №СЕ-19/109-21/643-ТВ від 20 січня 2021 року з додатками, ринкова вартість наданого на дослідження бувшого у вжитку мобільного телефону марки "Samsung" серії "Galaxy" моделі "J4+SM-J415FN№ 2/16 Гб, станом на 16 вересня 2020 року - 1 919 грн 00 к. (т.2 а.п. 66-72).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, та прийшов до висновку, що досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведеності вини у їх вчиненні та для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Як обвинувачений ОСОБА_1 , так і його захисник Булін-Соколова Т.С. зауважень з приводу недопустимості досліджених судом доказів, не висловлювали, клопотань щодо цього не заявляли.

В судових дебатах захисник обвинуваченого адвокат Булін-Соколова Т.С. просила дії обвинуваченого ОСОБА_1 перекваліфікувати з п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 118 КК України, посилаючись на те, що дослідженні в судовому засіданні обставини події, яка відбувались у місці проживання потерпілого ОСОБА_3 , обстановка, яка склалася на місці події, а також фізичні дані потерпілого, який до того ж перебував в стані алкогольного сп`яніння, вказують на те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на необхідну оборону, однак перевищив її межі. Крім того, сторона захисту вважала, що ОСОБА_1 слід виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 289 КК України щодо незаконного заволодіння транспортним засобом марки "Volkswagen T4", оскільки ОСОБА_1 використав такий лише з метою приховування слідів вчиненого злочину без наміру викрасти його, в подальшому автомобіль повернув до домогосподарства ОСОБА_3 . Крім того, обвинувачений не мав наміру викрадати телефон потерпілого, а забрав такий з собою лише для того, щоб оточуючі думали, що ОСОБА_3 тимчасово покинув свій будинок, поїхавши відпочивати.

Разом з тим, в ході судового розгляду кримінального провадження підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 118 КК України не встановлено, оскільки здобуті на досудовому розслідуванні та досліджені в судовому засіданні докази є належними, достатніми, отриманими у передбаченому КПК України порядку, узгоджуються між собою та в сукупності доводять вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст.115 КК України.

Так, умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Такі ж ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Згідно із ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).

Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Доводи сторони захисту щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 118 КК України, спростовані дослідженими у справі доказами. Зокрема, судом встановлено, що мотивом злочинних дій ОСОБА_1 стали особисті неприязні стосунки, які раптово виникли під час конфлікту, при цьому те, хто перший розпочав конфлікт, значення для кваліфікації не має Крім того, ОСОБА_3 обвинувачений завдав один удар в область носа і один удар молотком у життєво важливий орган - голову, від якого останній помер на місці, за відсутності невідкладної необхідності в заподіянні шкоди потерпілому, про що стверджував і сам обвинувачений, оскільки вказав, що мав можливість припинити бійку, покинувши кімнату, в також стверджував, що молоток, який він вибив з рук ОСОБА_3 , впав на підлогу і він підняв його перед нанесенням удару.

Крім того, згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 від 04 листопада 2020 року, тілесних ушкоджень, які б вказували на можливу боротьбу чи самооборону на трупі потерпілого не виявлено. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №242 від 05 жовтня 2020 року, у ОСОБА_1 на момент проведення експертизи будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.

Також колегія суддів враховує показання потерпілої ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_7 , які охарактеризували потерпілого як спокійну, врівноважену не агресивну людину, і поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який не вчинив жодних дій щодо усунення негативних наслідків: не викликав швидку допомогу, а навпаки прибрав в будинку, витираючи плями крові, позбувся знаряддя вчинення злочину - молотка, рушників із плямами крові, а після того, як закопав тіло потерпілого на березі річки, повернувся до будинку, незаконно заволодів його автомобілем, викрав мобільний телефон, які в подальшому продав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що визначальним у поведінці ОСОБА_1 було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому ОСОБА_3 .

Часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в пред`явленому обвинуваченні суд розцінює як вибраний ним спосіб свого захисту, показання обвинуваченого носять непослідовний, плутаний і суперечливий характер, спростовуються наведеними вище доказами, які узгоджуються між собою і викривають його у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Так, обвинувачений в ході проведення слідчих експериментів неодноразово змінював свої показання, розповідаючи різні версії подій, плутаючись в деталях.

Вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченого прямого умислу на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3 , колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, умисне вбивство може бути вчинене з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання.

На переконання суду, обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав наслідки у вигляді смерті людини, бажав їх настання і вчинив для цього усі дії, які вважав необхідними і достатніми для настання смерті. Про прямий умисел ОСОБА_1 саме на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3 свідчать характер виявлених на трупі останнього тілесних ушкоджень, їх локалізація та механізм утворення, спосіб і знаряддя злочину, а також поведінка обвинуваченого після вчинення злочину. Зокрема, нанесення удару молотком зі значною силою в життєво важливий орган - голову, а також приховування обвинуваченим слідів кримінального правопорушення і трупу, свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_3 , його дії носили усвідомлений, послідовний, цілеспрямований характер, були об`єднані єдиним умислом та спрямовані саме на вбивство потерпілого.

Крім того, після умисного вбивства ОСОБА_1 , як встановлено судом, таємно викрав мобільний телефон потерпілого і гроші, а також незаконно, не маючи права на володіння чи користування транспортними засобами "Volkswagen T-4"та "Mitsubishi Pajero", без згоди їх власника, заволодів вказаними транспортними засобами, використавши автомобіль "Volkswagen T-4"для приховування слідів злочину та трупа потерпілого ОСОБА_3 . Автомобіль марки "Mitsubishi Pajero" після його використання за призначенням продав ОСОБА_5 .

Твердження сторони захисту щодо відсутності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, спростовуються зібраними у справі доказами, зокрема, встановлено, що обвинувачений телефон "Samsung" продав, а грошові кошти використав на власні потреби. Крім того, обвинувачений в ході судового засідання пояснював, що знав про те, що в чохлі до телефону ОСОБА_3 зберігає і грошові кошти.

Також суд не приймає до уваги і доводи сторони захисту щодо відсутності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, так як

ОСОБА_1 використав автомобіль лише для приховування слідів злочину та залишив його біля домогосподарства ОСОБА_3 .

Так, відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК України слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз.

Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.

Об`єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом.

Основні ознаки діяння при вчиненні цього злочину: 1) воно полягає лише в активній поведінці-дії; 2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу.

Суб`єктом злочину є особа, яка не має права на користування транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння.

Отже дії ОСОБА_1 , пов`язані з використанням автомобіля, в тому числі для перевезення тіла потерпілого з метою приховування слідів злочину, не дають підстав для сумніву у спрямованості його умислу на незаконне заволодіння цим транспортним засобом, адже він був протиправно вилучений у власника всупереч його волі.

З огляду на викладене, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, з точки зору їх належності та допустимості, в межах пред`явленого обвинувачення, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена та кваліфікує його дії за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство; за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); за ч. 1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом та за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого чиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1

ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 та п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, які вчинив обвинувачений, відносяться до кримінального проступку, нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів відповідно.

Згідно з характеристикою та довідкою про склад сім`ї, виданими виконавчим комітетом Зеленської сільської ради Надвірнянського району, ОСОБА_1 проживав та зареєстрований в с. Зелена Надвірнянського району, характеризується посередньо, не працює, неодружений (т. 1 а.п. 186, 187). Обвинувачений на обліках в наркологічному чи психоневрологічному кабінетах не перебуває (т. 1 а.п. 188, 191).

ОСОБА_1 раніше судимий вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2005 року за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років (т. 1 а.п. 184 - 185, 194 - 197).

Як встановлено в ході проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи №139 від 22 грудня 2020 року, ОСОБА_1 психічною хворобою не страждає, виявляє органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку змішаного генезу з нерізко вираженим психоорганічним синдромом та поліморфними пароксизмальними нападами нерівної частоти, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Під час інкримінованих йому дій ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, виявляв органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку змішаного генезу з нерізко вираженим психоорганічним синдромом та поліморфними пароксизмальними нападами нерівної частоти, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.п. 198-202).

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2

ст. 289 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, характер та ступінь їх суспільної небезпеки, спосіб їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, той факт, що обвинувачений раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні, обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого, - рецидив злочину, суд враховує при призначенні покарання за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2

ст. 289 КК України, та приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкцій п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі та арешту.

Враховуючи, що в діях обвинуваченого ОСОБА_1 в ході судового розгляду встановлено наявність корисливого мотиву при незаконному заволодінні транспортним засобом "Mitsubishi Pajero", який останній продав ОСОБА_5 , отримавши грошові кошти в сумі 19 400 грн, які використав на власні потреби, суд призначає обвинуваченому за ч. 2

ст. 289 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна.

ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які складають сукупність кримінальних правопорушень, тому йому слід призначити остаточне покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з часу взяття під варту - з 02 жовтня 2020 року. Крім того, за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України, в строк покарання ОСОБА_1 необхідно зарахувати термін його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Крім того, потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги потерпіла обґрунтовує, тим що вона є дочкою померлого

ОСОБА_3 . Злочинними діями обвинуваченого, внаслідок яких загинув її батько, їй спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що погіршилась якість її життя, спогади про ці події щоденно спричиняють їй психологічні (моральні) страждання. Розмір заподіяної шкоди оцінює в 300 000 грн, які просить стягнути з обвинуваченого.

Крім того, просить стягнути на її користь з обвинуваченого судові витрати, які вона понесла у зв`язку з розглядом даного кримінального провадження, за надання їй правничої допомоги адвокатом у розмірі 4 000 грн, на підтвердження чого подала квитанцію про сплату грошових коштів №004/2021 від 03 березня 2021 року (т. 1 а.п. 56 - 64).

В ході судового розгляду потерпіла підтримала поданий позов, просила позов задоволити в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_1 позов потерпілої не визнав, в задоволенні такого просив відмовити.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода - це будь-які втрати немайнового характеру, яких особа зазнала через заподіяння їй фізичних, моральних, душевних та іншого роду страждань.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на викладене, враховуючи, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 доведена, також доведено причинно-наслідковий зв`язок між діянням обвинуваченого та завданням моральної шкоди потерпілій в результаті цих дій, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала потерпіла внаслідок смерті батька, тяжкість вимушених змін у її житті, тривалість часу та зусиль, направлених на захист своїх прав як потерпілої під час досудового розслідування та в суді, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 слід задоволити та стягнути на її користь з обвинуваченого 300 000 грн за завдану злочином моральну шкоду. Крім того, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 118, ч. 1 ст. 120 КПК України, з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_2 слід стягнути документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 118, 122, 124, 126 КПК України із обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз на загальну суму 26 282 грн 96 к. (висновки експертів №СЕ-19/109/14/4-121АВ/20 від 30 листопада 2020 року (т. 1 а.п. 238); №СЕ-19/109/14/4-120АВ/20 від 30 листопада 2020 року (т. 2 а.п. 2); №СЕ-19/109/11/3-406МРВ/20 від 11 грудня 2020 року (т. 2 а.п. 12); №СЕ-19/109/11/3-405МРВ/20 від 08 грудня 2020 року (т. 2 а.п. 14); №СЕ/109/12/2-534МГ/20 від 08 грудня 2020 року (т. 2 а.п. 21); №СЕ-19/109-21/643-ТВ від 20 січня 2021 року(т. 2 а.п. 65).

З огляду на положення ч. 4 ст. 174 КПК України, скасуванню підлягають арешти, накладені ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2020 року на: футболку сірого кольору, спортивну кофту сірого кольору з чорними вставками, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон марки "XIOMI" та сім-карту з серійним номером НОМЕР_8 ; ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2020 року на: автомобіль марки "Mitsubishi" модель "Pajero", державний номерний знак НОМЕР_3 , червоного кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане на ім`я ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , запальничку та чохол оранжевого кольору, скляну пляшку з-під пива "Чернігівське", чотири ковпачки-заглушки (т. 1 а.п. 136-137, 169-170).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 залишити до вступу вироку в законну силу.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 124, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років; за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді арешту на строк шість місяців, за ч. 1 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу взяття під варту - з 02 жовтня 2020 року. Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою - АДРЕСА_1 , 300 000 (триста тисяч) гривень моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судових експертиз, на загальну суму 26 282 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 96 копійок.

Скасувати арешти на майно накладені:

- ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 жовтня 2020 року на: футболку сірого кольору, спортивну кофту сірого кольору з чорними вставками, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон марки "XIOMI" та сім-карту з серійним номером НОМЕР_8 ;

- ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2020 року на автомобіль марки "Mitsubishi" модель "Pajero", державний номерний знак НОМЕР_3 , червоного кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане на ім`я ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , запальничку та чохол оранжевого кольору, скляну пляшку з-під пива "Чернігівське", чотири ковпачки-заглушки.

Речові докази: 1. Футболку сірого кольору, спортивну кофту сірого кольору з чорними вставками, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон марки "XIOMI" та сім-карту з серійним номером НОМЕР_8 - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ;

2. Автомобіль марки "Mitsubishi" модель "Pajero", державний номерний знак НОМЕР_3 , червоного кольору, 1994 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане на ім`я ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , - повернути власнику;

3. Мобільний телефон марки "Samsung" серії "Galaxy" моделі "J4+SM-J415FN№ 2/16 Гб - повернути ОСОБА_2 ;

4. Ліхтар жовтого кольору, запальничку та чохол оранжевого кольору, чотири ковпачки-заглушки, предмети, зовні схожі на ніж, вилучені з бардачка та дверцят автомобіля, щітку синього кольору, миючий засіб "Чистюля", зішкріби речовини бурого кольору, змиви з ніжки дивану, змив з порогу, змив з підлоги, змив з кузова автомобіля, дві зубні щітки, змиви із зовнішньої та внутрішньої ручок задньої дверки автомобіля, змиви із зовнішньої та внутрішньої ручок передньої бокової дверки автомобіля, мікрооб`єкти з пасажирського сидіння, мікрооб`єкти з водійського сидіння, змиви з керма та перемикача поворотів, змиви з клем до акумуляторної батареї автомобіля, змиви з перемикача передач, медичну маску, змиви із зовнішньої та внутрішньої ручок передньої бокової (водійської) дверки автомобіля, пару рукавиць білого кольору, окуляри із синьою та чорною оправою, змиви речовини бурого кольору із кам`яного покриття на розі будинку, зразок грунту, виріз із килиму, змиви плям бурого кольору зі стіни та стелі кімнати, змиви плям бурого кольору з дивану та ніжки дивану, скляну пляшку з-під пива "Чернігівське" - знищити (т. 1 а.п. 130,

т. 2 а.п. 109 -112).

5. DVD-R диски, карти пам`яті з відеозаписами проведення слідчих експериментів, - зберігати у матеріалах судової справи №348/355/21.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати отримати в суді копію вироку.

Головуюча суддя Л.Я. Рибка

Судді Л.М. Битківський

О.А. Шишко