Вирок № 99820194, 23.09.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/716/21

1-кп/189/91/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Єдаменко І.В.,

при секретарі - Котляревській А.М.,

учасники судового провадження:

прокурор Сосницький П.С.,

представник потерпілого

обвинувачений ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046540000028 від 07.04.2021 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Новоселівка Покровського району Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має середню освіту, офіційно не працює, депутатом не являється, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, державних нагород не має, інвалідом не являється, раніше не судимий,

- який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько о 14:30 годині, по раніше виниклому умислу, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, попрохавши свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допомогти розбити електроопори, щоб дістати звідти арматуру, при цьому запевнивши останнього, шо вищевказані електроопори нікому не належать і вже не використовуються за своїм цільовим призначенням, прибули па північну околицю с. Маліїнка Покровського району Дніпропетровської області, де реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_1 , про який ОСОБА_2 не був обізнаний, за допомогою металевого лому, пилки по металу та кувалди розбили 2 електроопори і таємно заволоділи 8 металевими арматурними прутами довжиною 7 м та діаметром 1 см, вартість яких оцінена, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1835/21 від 28.05.2021 року на суму 9,60 грн. за 1 погонний метр, на суму 67,20 грн. за 1 металевий арматурний прут, а всього на загальну суму 537.60 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядившись на власний розсуд, чим спричинив Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» майнову шкоду на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , близько о 16:00 годині, по раніше виниклому умислу, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, попрохавши свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , допомогти розбити електроопори, щоб дістати звідти арматуру, при цьому запевнивши останнього, що вищевказані електроопори нікому не належать і вже не використовуються за своїм цільовим призначенням, прибули на північну околицю с. Маліївка Покровського району Дніпропетровської області, де реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_1 , про який ОСОБА_2 не був обізнаний, за допомогою металевого лому, пилки по металу та кувалди розбили 4 електроопори та не довели злочинний умисел ОСОБА_1 до кінця з причин, які не залежали від їх волі, так як були застигнуті на місці вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №1834/21 від 28.05.2021 року вартість 1 погонного метру металевого арматурного прута діаметром 1 см становить 9.60 грн., вартість 1 металевого арматурного прута довжиною 7 м діаметром 1 см становить 67,20 грн., вартість 16 металевих арматурних прутів довжиною 7 м діаметром 1 см становить 1075.20 грн.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 міг спричинити Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» майнову шкоду на загальну суму 1075,20 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор Сосницький П.С. також просили суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Представник потерпілого надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити цивільний позов та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 реальні збитки у розмірі 3133,33 грн., які були спричинені потерпілому Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» внаслідок вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, покарання просив обрати на розсуд суду.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі матеріали стосовно нього, а також документи, які підтверджують проведення та вартість судових експертиз, долю речових доказів.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав та надав показання, що у квітні 2021 року, з метою викрадення чужого майна, попрохавши свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_2 допомогти розбити електроопори, щоб дістати звідти арматуру, прибув па північну околицю с. Маліїнка Покровського району Дніпропетровської області, де за допомогою металевого лому, та кувалди розбили 2 електроопори і таємно заволоділи 8 металевими арматурними прутами. Того ж місяця вчинили ті самі дії, проте були схоплені співробітниками поліції. Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами.

Дії ОСОБА_1 , направлені на викрадення майна, належного АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», яке він здійснив 03.04.2021 року, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Дії ОСОБА_1 , направлені на викрадення майна, належного АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», яке він здійснив 06.04.2021 року, слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно статті 12 КК України є кримінальним проступком.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, яке згідно статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

З місця проживання ОСОБА_1 характеризується нейтрально, раніше не судимий, інвалідом не являється, на утриманні малолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При визначенні покарання слід керуватися ч. 1 ст. 70 КК України, відповідно до якої при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, зокрема, суд дійшов висновку, що покарання слід визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання в межах, передбачених санкцією статті 185 КК України у виді обмеження волі і саме таке покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи особистість обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, щире каяття, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання, тому суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України, і таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті судом не встановлено.

Представником потерпілого АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» матеріальної шкоди в розмірі 3133,33 гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Під відшкодуванням збитків у повному обсязі слід розуміти відшкодування потерпілому всієї вартості усіх видів збитків, передбачених законом. Тобто, повинні відшкодовуватися у повному розмірі, як реальні збитки, так і упущена вигода, передбачені ч. 2 ст. 22 ЦК України.

Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Верховним судом України в п. 2 Постанови Пленуму Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Як вбачається з позову та наданих доказів, зокрема розрахунку розміру відшкодування реальних збитків Покровської дільниці Синельниківського об`єднаного району електричних мереж від пошкодження з/б стійок СВ-9,5 (6 шт.) ПЛ-04 кВ ТП-264 опори №30, 31, 32, 33, 34, 35; реальні збитки, завдані товариству розкраданням, нестачею, знищенням (псуванням) мана становлять 3133,33 грн. ( з урахуванням зносу).

Таким чином, суд, з урахуванням обставин справи та виходячи з принципу розумності та справедливості вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню та необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» реальну матеріальну шкоду у розмірі 3133,33 грн.

Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

За положеннями п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави ; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Таким чином, з огляду на вказані законодавчі норми спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК України у випадках - до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання.

Конвенцією, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як убачається з матеріалів провадження та пояснення сторони обвинувачення, власником мотоциклу марки МТ «Днепр-11» червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про долю речового доказу - мотоцикла марки МТ «Днепр-11» червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд, керується вимогами ч. 5 ст. 96-2 КК України, якими передбачено, що спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю).

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, під час ухвалення судового рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів. Відповідно до пунктів 1, 2 вказаної норми конфіскуються гроші, цінності та інше майно, які були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або призначалися чи використовувалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, крім випадків коли власник чи законний володілець не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Під час судового розгляду встановлено, що вказаний мотоцикл не перебував у власності ОСОБА_1 та прокурором не було доведено, що ОСОБА_3 знав чи міг б знати про незаконне використання мотоциклу, що було б підставою для його конфіскації. Також, такі дані не містяться в обвинувальному акті.

Отже, встановивши, що мотоцикл марки МТ «Днепр-11» червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 , який не знав про незаконне його використання, суд вважає, що його необхідно повернути законному власнику.

Вирішуючи питання про долю речових доказів - металевого лома, пилки по металу та кувалди, суд керується вимогами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, якими передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та вважає, що зазначені предмети підлягають конфіскації у власність держави.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, і визначити йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Акціонерного Товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (місцезнаходження: шосе Запорізьке, 22, м. Дніпро, код ЄДРПОУ - 23359034) 3133,33 грн. (три тисячі сто тридцять три гривні 33 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи №1835/21 від 28.05.2021 року у розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи №1834/21 від 28.05.2021 року у розмірі 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.).

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати до ОСОБА_1 спеціальну конфіскацію майна, яке було використане як знаряддя вчинення злочину, в зв`язку з чим речові докази по справі: металевий лом, пилку по металу, кувалду, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - конфіскувати у власність держави.

Речові докази по справі:

- 16 арматур, кожна з яких довжиною 7 м, діаметром 1 см, які передані на зберігання під зберігальну розписку представнику потерпілого Яшенку Є.В. - повернути за належністю потерпілому Акціонерному Товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі»;

- мотоцикл марки МТ «Днепр-11» червоного кольору д/н НОМЕР_2 , який переданий на зберігання ОСОБА_3 - повернути власнику ОСОБА_3 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Єдаменко