
Справа № 183/1834/21
№ 2/183/2348/21
У Х В А Л А
23 вересня 2021 року
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Д.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам» про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
в с т а н о в и в :
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам» про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
22 вересня 2021 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Городецького Дмитра Ілліча, в провадження якого перебуває справа.
На обґрунтування заяви позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що суддею під час судового засідання 16.09.2021 року:
-задавалися запитання, що містять частину відповідей і не передбачають іншої відповіді;
-не до кінця дослуховувалися відповіді свідка (позивача) на поставлені питання;
-знімалися запитання представника позивача до свідка (позивача) без зазначенням підстав;
-покладалися обов`язки відповідати на запитання представника відповідача, в той час, коли зазначені запитання не могли задаватися свідку;
-допущення судом заяви свідка, як доказу при фактичній невідповідності такої заяви вимогам ст. 93 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 у заяві про відвід також зазначає, що їй стало зрозумілим, що суддя у даній справі визначив свою позицію і вважає, що вимоги є необґрунтованими, незважаючи на те, що судом не досліджувалися докази та не оцінював їх за власним внутрішнім переконанням. В той же час, суд не може нав`язувати їй власну думку та обмежувати її у доказуванні обставин, що заявлені нею як підстава позову.
Зазначені обставини є такими, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд приходить до наступного.
Згідно вимог статті 40 ЦПК України,
1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.
5. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
6. Питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
7. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
8. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
9. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Оскільки відвід надійшов поза межами судового засідання, він розглядається судом у порядку письмового провадження.
У відповідності ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу у цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи
5) є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Однією з процесуальних форм забезпечення об`єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм ЦПК України, відвід судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.
В той же час, думка позивача про те, що суддя у даній справі визначив свою позицію і вважає позовні вимоги необґрунтованими, а також, порушення норм цивільного-процесуального законодавства, які на думку позивача допущені суддею, не є підставою для відводу судді .
Оскільки суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40, 260 ЦПК України, -
п о с т а н о в и в:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам» про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передати до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України судді, який буде розглядати питання про відвід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.І. Городецький
Судове рішення № 99820038, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 23.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 183/1834/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: