Рішення № 99819492, 15.09.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/350/20

Провадження № 2/211/168/21

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гіди О. С.,

при секретарі Мариненко Е.П.,

за відсутності: сторін у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача - ПрАТ «Страхова компанія Уніка», про стягнення моральної шкоди завданої злочином, -

встановив:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду 16.01.2020 з вказаним вище позовом, який було уточнено 20.04.2021, з якого вбачається, що 23 липня 2017 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, у Криворізькому районі Дніпропетровської області водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідував по проїзній частині автодороги Н-23 «Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя» у смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, з боку м. Апостолово в напрямку м. Кривий Ріг, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху вищевказаного автомобіля, яка б дозволила йому контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п.п. 1.5., 2.3. б), д) та 12.1. Правил дорожнього руху України.

Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання ДТП, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на праве узбіччя, відносно свого руху, проїзної частини автодороги Н-23 «Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя», біля електроопори ВУ 17/1 в смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, та в подальшому допустив неконтрольований занос вищевказаного автомобіля, внаслідок чого керований ним автомобіль виїхав на зустрічну смугу, з послідуючим зіткненням з автомобілем «ВАЗ 211440-120-120» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , при цьому транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 рухався у зустрічному напрямку.

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № 8/10.1-229 від 12.09.2017 у діях водія ОСОБА_3 по керуванню автомобілем «Шевроле Авео» вбачається невідповідність вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даною дорожньою транспортною пригодою.

03 жовтня 2018 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області винесено вирок, яким ОСОБА_3 визнано винним у пред`явленому йому обвинувачені за ч. 2 ст. 286 КК України та піддано покаранню у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України вищевказаним вироком звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробацїї; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; роботи або навчання.

Звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Вищевказаним вироком частково задоволено цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зокрема стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. 00 коп., а на користь позивача стягнуто 50 000 грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

24 квітня 2019 року Дніпровським апеляційним судом прийнято ухвалу, відповідно до якої вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - змінено та стягнуто з ОСОБА_3 на корись ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 звертає увагу на те, що вона не зверталась з цивільним позовом до відповідача в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 1590 від 20.09.2017, у неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку 2 ст., перелом верхньощелепної пазухи та стінки орбіти ліворуч, забійні рани обличчя, повний вивих 21, 22, 23 зубів, перелом - вивих 11 зуба, що викликало в своєму перебігу синдром поліарганної недостатності, недостатність кровообігу 2Бст, неврологічний дефіцит (кома 1 ст.), вторинний менінгіт, які за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища.

Також позивач просить суд звернути увагу на той факт, що в результаті ДТП та протиправних дії з боку відповідача постраждала її донька, спричинені великі травми та завдано дуже великого болю та страждань, на протязі всього життя ОСОБА_6 знадобиться допомога лікарів та дуже значний час на реабілітацію.

Просить суд звернути увагу на той факт, що на досудовому слідстві відповідачем ОСОБА_3 їй та ОСОБА_4 було відшкодовано тільки 5 000 гривень 00 копійок, коли їх дитина знаходилася в лікарні, однак після цього ОСОБА_3 не здійснював ніяку матеріальну допомогу.

На сьогоднішній день у Довгинцівському відділі державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження відносно ОСОБА_3 на підставі виконавчих листів, які видані Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, однак грошові суми, які вони отримують, значно не вистачає аби подолати той душевний біль, який відчуває їхня донька після ДТП, яке було спричинено з вини відповідача ОСОБА_3 .

У результаті ДТП та протиправних дій відповідача донька позивача перенесла величезний стрес, на сьогоднішній день вони так і продовжують відвідувати лікарів, оскільки донька отримала ушкодження обличчя, через які протягом всього життя вони будуть вимушені робити їй пластичні операції, які за попереднім оглядом лікаря вартуватиме близько 500 000 грн.

Моральну шкоду завдану її неповнолітній донці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , як її законний представник, оцінює в сумі 1 100 000 грн., при визначенні даного розміру моральної шкоди, вона виходить з вини відповідача, глибини моральних, психологічних та фізичних страждань, які донька перенесла, продовжує переносити та продовжуватиме переносити на протязі всього життя, починаючи з самого дитинства.

Тому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 100 000 грн.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2020 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 10.02.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, на стороні відповідача - ПрАТ «СК Уніка».

Ухвалою від 26.05.2021 закрите підготовче провадження та призначене справу до судового розгляду.

У судове засідання 15.09.2021 сторони у справі не з`явились.

Представник позивача ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_8 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 31.05.2021 позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та представник позивача ОСОБА_7 на уточнених позовних вимогах наполягли, просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_8 у судовому засіданні 31.05.2021 проти задоволення позовних вимог заперечував відповідно до обставин, викладених у відзиві на позов. Відповідно до відзиву відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з нього за рішеннями першої інстанції на апеляційної інстанції вже було стягнуто на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_1 моральну шкоду. Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 24.04.2019 набрала законної сили та не була оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення ували. Вважає, що моральна шкода відповідно до ст. 23 ЦК України відшкодовується одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Зауважує, що ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, частково матеріали витребуваної кримінальної справи № 177/1771/17, а саме вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної існтанції, апеляційну скаргу потерпілих, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ст. 82 ч. 6 ЦПК України).

Судом встановлено, що 23 липня 2017 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, у Криворізькому районі Дніпропетровської області водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідував по проїзній частині автодороги Н-23 «Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя» у смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, з боку м. Апостолово в напрямку м. Кривий Ріг, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху вищевказаного автомобіля, яка б дозволила йому контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п.п. 1.5., 2.3. б), д) та 12.1. Правил дорожнього руху України.

Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання ДТП, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на праве узбіччя, відносно свого руху, проїзної частини автодороги Н-23 «Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя», біля електроопори ВУ 17/1 в смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, та в подальшому допустив неконтрольований занос вищевказаного автомобіля, внаслідок чого керований ним автомобіль виїхав на зустрічну смугу, з послідуючим зіткненням з автомобілем «ВАЗ 211440-120-120» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , при цьому транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 рухався у зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були травмовані.

Відповідно до висновків судової авто-технічної експертизи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № 8/10.1-229 від 12.09.2017 у діях водія ОСОБА_3 по керуванню автомобілем «Шевроле Авео» вбачається невідповідність вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з дорожньою транспортною пригодою, яка трапилась 23 липня 2017 року.

Вироком Криворізьким районним судом Дніпропетровської області 03 жовтня 2018 року (а.с. 6-16) ОСОБА_3 визнано винним у пред`явленому йому обвинувачені за ч. 2 ст. 286 КК України та піддано покаранню у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України вищевказаним вироком звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; роботи або навчання.

На підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання.

Також вказаним вище вироком частково задоволено цивільні позови ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , та стягнуто з останнього на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. 00 коп., на користь ОСОБА_1 - 50 000 грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Вказані факти встановленні вироком, визнаються сторонами у справі, тому не підлягають доказуванню в силу ст. 82 ч. 6 ЦПК України.

24 квітня 2019 року Дніпровським апеляційним судом постановлено ухвалу, відповідно до якої вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, змінено в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 , та стягнуто з останнього на корись ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. 00 коп. В іншій частині вирок залишено без змін (а.с. 17-29). Ухвала набрала законної сили 24 квітня 2019 року, протягом трьох місяців з дня її проголошення не була оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду ані ОСОБА_1 , ані її чоловіком ОСОБА_4 .

Як вкачається зі змісту ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмовляючи у позові, суд виходить з того, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 на користь неповнолітньої ОСОБА_6 , заявлені у даній цивільній справі, вже були предметом судового розгляду, який здійснювався Дніпровським апеляційним судомпід час перегляду вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_3 . Так суд апеляційної інстанції змінив вирок першої інстанці та стягнув з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн. замість стягнених судом першої інстанції 50 000,00 грн. При цьому суд апеляційної інстанції керувався тим, щоОСОБА_1 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 виступала як матір та законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд апеляційної інстанції встановив, що при розгляді справи ОСОБА_1 діяла в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просила стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, яка була заподіяна злочином, у тому числі і неповнолітній ОСОБА_6 . Окрім того, нею особисто наданий у цьому кримінальному провадженні цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь спричиненої злочином їй моральної шкоди.

Таким чином, суд апеляційної інстанції збільшуючи розмір стягнутої моральної шкоди вже розглянув доводи ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітньої потерпілої, щодо моральної шкоди, спричиненої саме неповнолітній ОСОБА_6 , та враховуючи наслідки злочину, тяжкості спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_6 , характер моральних страждань, які зазнала неповнолітня ОСОБА_6 , збільшив стягнуту сумму до 100 000,00 грн. Розглядаючи питання стягнення моральної шкоди, яку зазнала неповнолітня ОСОБА_6 , та скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , суд першої інстанції не в повній мірі врахував глибину душевних страждань неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері неповнолітньої потерпілої і дружини потерпілого, погіршення здібностей її близьких людей, спотворення обличчя неповнолітньої ОСОБА_6 , вимушеність зміни її звичайного життя, що значно підвищує ступінь душевних страждань потерпілих.

Таким чином, питання спричинення моральної шкоди діями ОСОБА_3 неповнолітній ОСОБА_6 , в тому числі спотворення обличчя неповнолітньої ОСОБА_6 , тощо, вже було вирішено судом апеляційної інстанції, рішення суду набрало законної сили, позивачами не оскаржувалося, доводи позову вже були розглянуті, інші позовні вимоги позивачами не заявлялися, тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Так як позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову до суду, витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 247, 258-259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд -

ухвалив :

відмовити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача - ПрАТ «Страхова компанія Уніка», про стягнення моральної шкоди, завданої злочином.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. С. Гіда

Повний текст судового рішення складений 23.09.2021.