Рішення № 99819476, 23.09.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2898/21

Провадження № 2/211/2027/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гіди О.С.,

при секретарі Мариненко Е.П.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої виступає адвокат Вовк Михайло Вадимович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» (ТОВ «Оптіма Факторинг»), вказавши, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. перебуває виконавче провадження №65305097 щодо примусового виконання виконавчого напису №9228 від 20.01.2021 року виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» заборгованості за кредитним договором №159741 від 22.04.2018 р. в розмірі 15926,86 гривень. Письмового повідомлення про наявність заборгованості вона не отримувала, про вчинення виконавчого напису не повідомлялась.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог законодавства, сам виконавчий напис та документи виконавчого провадження вона не отримувала, з розміром заборгованості не згодна, томупросить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9228 від 20.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з неї на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» заборгованості у розмірі 15926,86 грн.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 року, за клопотанням представника позивача - адвоката Вовка М.В. забезпечено позов шляхом зупинення стягнення, що проводиться приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною, номер виконавчого провадження 65305097, на підставі виконавчого напису, вчиненого 20.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 9228, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» заборгованості в розмірі 15 926,86 грн.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06 серпня 2021 року на адресу суду надійшов відзив ТОВ «Оптіма Факторинг»на позовні вимоги, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, позивачем не надано доказів спростування факту існування заборгованості за кредитним договором №159741 від 22.04.2018 р. в розмірі 15926,86 гривень.Крім того, вимоги позивача щодо понесення ним витрат на правничу допомогу не підтверджено належними та допустимими доказами та не відповідають критеріям розумності та складності справи. Надана позивачем квитанція серії АВ-ТВ №002127 на суму 6000 грн. написана від руки та видана адвокатом, який не веде касову книгу та не має відкритого рахунку в банку, а отже є незаконним платіжним документом.

У судове засідання сторони та треті особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомили причин неявки.

Представник позивача - адвокат Вовк М.В. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягає з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача ТОВ «Оптіма Факторинг» надав суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. письмових пояснень до суду не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 9228, згідно якого ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Оптіма Факторинг» за кредитним договором №159741 від 22.04.2018 р. в сумі 15926,86 гривень(а.с.11 - копія виконавчого напису).

28.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною на підставі виконавчого напису №9228 від 20.01.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь перед ТОВ «Оптіма Факторинг» заборгованості в розмірі 15926,86 гривень (а.с.12 - копія постанови).

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.07.2017 у справі № 754/9711/14-ц, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п. 2.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок № 296/5), для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до пп.2.3 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

В даному випадку в матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем письмової вимоги банку.

Згідно з п.3.1. Порядку № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2. Порядку №296/5 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік № 1172).

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

З наданих суду позивачем документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи було надано нотаріусу дане підтвердження для вчинення нотаріального напису.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, встановивши, що між сторонами існує спір з приводу наявності і розміру заборгованості за кредитним договором, та враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Представником позивача до суду надано клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем та його представником суду надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ДП №4362 від 05.07.2019 №117, копію ордеру на надання правничої допомоги Серії АЕ №1068955 від 14.05.2021 року, розрахункову квитанцію серії АВ-ТБ №002127 на суму 6000 грн., копію договору про надання правової допомоги №14/05/2021-О від 14.05.2021 року, Акт виконаної правничої допомоги №14/05/2021-О від 14.05.2021.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 908,00 грн., сплачений ним при подачі позову та 454,00 грн. сплачений ним при подачі заяви про забезпечення позову, тому, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610, 623, 1054, 1212 ЦК України, ст. ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 10, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 288, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 9228 від 20.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» заборгованості у розмірі 15926,86 грн. за кредитним договором №159741 від 22.04.2018 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг», код ЄДРПОУ 41586256, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , сплачений нею судовий збір у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок, та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: О. С. Гіда