Ухвала суду № 99819171, 23.09.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/3889/20

Провадження № 1кп/932/491/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді: Татарчук Л.О.

при секретарі судового засідання: Батіщевої К.С.

з участю

прокурора Михайлюк К.К.

захисника Круглого В.В.

представника потерпілого Соловей В.А.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12018040030001236 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Першотравенська, Дніпропетровської області, який має неповну вищу освіту, одруженого, маючого на утримані доньку ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт з додатками за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України.

До суду 21.04.2020 року надійшло клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору з доповненнями від 09.03.2021 року, з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в обвинувальному акті використано факсимільне відтворення підпису слідчого, що вказує про те, що обвинувальний акт слідчим не підписаний, повноваження прокурора, який затвердив обвинувальний акт залишилися не підтвердженими, оскільки відсутня постанова про призначення групи прокурорів, а також у обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення.

Окрім цього, вважає що прокурором не конкретно сформульовано обвинувачення, а лише зазначено, що обвинувачений при виникненні небезпеки для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_5 заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об`їзду перешкоди не прийняв і допустив з ним зіткнення. Тобто з викладеного обвинувачення не зрозуміло яку перешкоду повинен був об`їхати ОСОБА_2 та ще й зробити це «небезпечно», а отже порушує право обвинуваченого на захист.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити до розгляду дане кримінальне провадження у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово. Заперечувала проти повернення обвинувального акту прокурору, оскільки підстави передбачені ст. 291 КПК України відсутні, а словосполучення «небезпечний об`їзд», яке зазначене в обвинувальному акті, є технічною помилкою й не впливає на формулювання обвинувачення.

Представник потерпілого та потерпілий також просили призначити справу до судового розгляду й вважали, що доводи сторони захисту для повернення обвинувального акту прокурору є безпідставними й задоволенню не підлягають.

Захисник – адвокат Круглий В.В. заперечував проти призначення справи до судового розгляду, підтримав заявлене клопотання та просив повернути обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_2 прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив повернути обвинувальний акт прокурору.

З`ясувавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ст.ст.314, 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. При цьому, згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Тобто, виходячи з вимог статті 291 КПК України, обвинувальний акт повинен відповідати таким вимогам виключно як процесуальний документ.

Під час підготовчого розгляду, однією з підстав повернення обвинувального акту, стороною захисту зазначено про відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення.

Так, пунктом 5 ч.2 ст.291 КПК України дійсно передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) – це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Згідно змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_2 , останньому повідомлено про вчинення ним кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України. При цьому, таке тлумачення пункту 5 частини другої статті 291 КПК України не може свідчити про істотний вплив на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд, а тому, як підстава повернення обвинувального акту, судом не приймається .

Також, доводи сторони захисту про повернення обвинувального акту з підстав відсутності повноважень на проведення розслідування у слідчого й повноважень прокурора, то дані обставини, в сенсі ст. 291, 314 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акту.

Доводи про затвердження обвинувального акут, на думку сторони захисту, факсимільним підписом слідчого, нічим, крім усної заяви, не підтверджені, тому є лише припущенням сторони захисту, а тому як підстава повернення обвинувального акту судом не приймається.

При цьому суд вважає, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_2 .

Однак, як вбачається з обвинувального акту, фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_6 чітко не сформульовані, обвинувачення є неконкретним.

Так, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_2 грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при виникненні небезпеки для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_5 , який керував велосипедом «Пегас» та перетинав проїзду частину справа на ліво за напрямком руху автомобіля, заходів негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об`їзду перешкоди не прийняв, в результаті чого відбулося зіткнення з велосипедистом, внаслідок чого велосипедисту ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження, що призвели до смерті.

При цьому, формулювання обвинувачення містить посилання на порушення обвинуваченим п.12.3 ПДР України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди".

Тобто, обвинувальний акт містить виклад обставин вчиненого правопорушення, під час яких обвинувачений повинен був прийняти заходи щодо небезпечного об`їзду перешкоди, що є порушенням Правил дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням наслідків у вигляді отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, від яких він загинув.

Правилами дорожнього руху, в тому числі п.12.3, не передбачено дій водіїв, учасників дорожнього руху, щодо небезпечного об`їзду перешкоди.

В той же час, диспозиція ст. 286 КК України є бланкетною, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу цього злочину потрібно чітко встановити, який пункт Правил дорожнього руху були порушені особою, котра керувала транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди.

Втім, прокурором дана норма не була виконана й з обвинувального акту незрозуміло, недотримання яких саме норм ПДР України, призвели до наслідків, що настали.

Вищенаведене свідчить про суттєві протиріччя в формулюванні обвинувачення та викладі фактичних обставин.

При цьому, доводи прокурора про те, що словосполучення «небезпечного об`їзду» є технічною помилкою й не впливає на формулювання обвинувачення, судом не приймається, оскільки в обвинувальному акті повинно бути чітко та зрозуміло для обвинуваченого викладено фактичні обставини вчиненого ним діяння.

Крім того, обвинувальний акт з цих же підстав вже повертався прокурору й був предметом перегляду в апеляційній інстанції, під час якого, в тому числі, і доводам прокурора про наявну, з його точки зору, технічну помилку, дана оцінка. Однак, прокурором після повернення обвинувального акту, вищенаведені невідповідності не усунуті, а до суду направлений аналогічного змісту обвинувальний акт.

Таким чином, вищезазначене свідчить про не відповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, оскільки як би не вбачав прокурор фактичні обставини справи, викладаючи їх в обвинувальному акті, він повинен формулювати обвинувачення керуючись і положенням КК України, тобто і матеріальним законом та не допускати спрощень та суперечностей у викладені цих обставин.

В той же час, вказані недоліки обвинувального акту щодо ОСОБА_2 , його не конкретність, суперечність порушують право обвинуваченого, передбачене ст.42 КПК України, знати у вчинені якого кримінального правопорушення він обвинувачується, що тим самим унеможливлює якісно і в повні мірі здійснити захист, чим істотно порушується право обвинуваченого ОСОБА_2 на захист.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що таке обвинувачення є незрозумілим та таким, що не відповідає вимогам пункту 5 ч.2 ст. 291 КПК України, у зв`язку з чим обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню.

Керуючись ст. 291, 314-316, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання захисника – адвоката Круглого В.В. про повернення обвинувального акту прокурору – задовольнити частково.

Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні

№ 12018040030001236 відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України, у зв`язку із невідповідністю вимогам ст.291 КПК України.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя Л.О. Татарчук