
Провадження № 1-кп/932/659/20
Справа № 932/7707/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді – Татарчук Л.О.
при секретарі – Батіщевій К.С.
за участю:
прокурора – Грудєвої Ю.І.
захисника – Дяченка В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро, в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції,клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні
№ 12020040640001434, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню-технічну освіту, не одруженого, на утриманні має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12020040640001434 відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 до суду не доставлений. Відповідно висновку медичної частини Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань (№4)», обвинувачений ОСОБА_3 не виданий у судове засідання 22 вересня 2021 року, у зв`язку з контактуванням з хворим на COVID-19.
З урахуванням даних обставин судом 22.09.2021 року було постановлено про розгляд клопотання прокурора щодо продовження тримання під вартою в режимі відеоконференції.
Однак, 23.09.2021 року під час проведення відеоконференції обвинувачений ОСОБА_3 відсутній в спеціальному приміщенні ДУ «ДУВП № 4». За повідомленням працівника установи обвинувачений ОСОБА_3 відмовився приймати участь у судовому засіданні в режимі відеокоференції.
Відповідно до п.20-5 Перехідних положень до КПК України та ст.ст.7, 9 КПК України, у зв`язку з лікарським висновком медичної частини ДУВП № 4, за яким обвинувачений ОСОБА_3 до суду не доставлений, внаслідок встановленого діагнозу про контактуванням з хворим на COVID-19, від особистої участі в режимі відеоконференції ОСОБА_3 відмовився. З урахуванням наведеного, суд вважає можливим здійснювати розгляд клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі обвинуваченого у присутності його захисника, оскільки прийнятими судом заходами розгляду клопотання прокурора, обвинувачений до суду не доставлений, в спеціальному приміщенні установи для проведення відеоконференції відсутній, а тому доводи сторони захисту судом не приймаються.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження відносно ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки останнім скоєно тяжке кримінальне правопорушення, у період іспитового строку, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків не має та ніде офіційно не працює, а відтак існують ризики вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень та переховуватися від суду.
Вважала за необхідне відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
Захисник - адвокат Дяченко В.А. заперечував проти задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання під вартою обвинуваченому. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому на інший не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ризики прокурором не заявлені, докази всі досліджені, й обґрунтованість підозри не підтверджена.
Вислухавши учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.
Так, станом на 23 вересня 2021 року, строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 15 жовтня 2021 року, судовий розгляд кримінального провадження триває, а наступна дата судового засідання призначена поза межами дії попередньої ухвали.
При цьому, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжкого корисливого злочину, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а тому усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, ОСОБА_3 може залишити місце мешкання та переховуватися від суду.
Також, ОСОБА_3 офіційно не працював, будь-якого доходу не отримував, обвинувачується у скоєнні умисного корисливого кримінального правопорушення проти власності, вчиненого в період іспитового строку, що свідчить про відсутність у обвинуваченого стримуючих факторів від вчинення інших злочинів, що також дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення ОСОБА_3 інших кримінальних правопорушень.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суд враховує характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вищенаведене вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, і в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого
ОСОБА_3 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку обвинуваченого.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання прокурора і відсутність доказів на підтвердження заявлених ризиків, судом не приймається як підстава зміни запобіжного заходу, оскільки вищенаведені обставини спростовують доводи сторони захисту в цій частині.
Окрім цього, посилання захисту, що пред`явлена підозра обвинуваченому ОСОБА_3 не доведена у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як вирішення питання доведеності або недоведеності висунутого обвинувачення, суд вирішує в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст.176-178, 183-184, 193-194, 331, 370-372 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпрапро продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.
Продовжити застосування щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 листопада 2021 року, включно.
Відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на інший більш м`який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена в установленому Законом порядку.
Суддя Л.О. Татарчук
Судове рішення № 99819146, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 23.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 932/7707/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: