Рішення № 99818327, 22.09.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 року Справа № 923/336/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.Каштанова, 8

до відповідача 1: Чулаківської сільської ради Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області, Херсонська область, Скадовський район, с.Чулаківка, вул.Жовтнева, код ЄДР 26432553

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус", Херсонська область, Скадовський район, с.Очаківське, вул.Степова, 4, код ЄДР 43011246

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Чорноморський біосферний заповідник Національної академії наук України

про визнання частково недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію.

за участю представників сторін:

Від позивача: Волкова Н.М.

Від відповідача 1 – не прибув

Від відповідача 2 – Косінцев К.В. (в режимі відеоконференції)

Від третьої особи – не прибув

Провадження у справі відкрито 22.03.2021 за позовною заявою Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури в інтересах держави до Чулаківської сільської ради (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (відповідач 2) з вимогами про:

- визнання недійсним пункту 3 рішення Олександрівської сільської ради Голопристанського району № 206 від 14.06.2019 "Про передачу в оренду земельних ділянок";

- визнання недійсним договору оренди № б/н від 19.06.2019, укладеного між Олександрівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та ТОВ "Аграрна компанія "Наутілус", земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:001:1041, площею 350,0 га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби;

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди № 47523251 від 25.06.2019 з одночасним припиненням такого права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:001:1041 площею 350,0 га.

Ухвалою від 13.05.2021 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Чорноморський біосферний заповідник Національної академії наук України.

Ухвалою від 15.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.08.2021.

У зв`язку з закінченням 5-річного строку повноважень судді Павленко Н.А. розпорядженням керівника апарату від 02.08.2021 призначено повторний авторозподіл, за результатами якого справу передано судді Литвиновій В.В.

3 серпня 2021 р. суд прийняв справу до свого провадження та призначив до розгляду по суті на 22.09.2021 р.

Прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач 1 письмового відзиву на позов не надав, в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та дату його проведення, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач 2 проти позову заперечує. У відзиві зазначив наступне.

У заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області відсутні підстави для заявления позову та для представництва держави у зазначених у позові правовідносинах. На думку Відповідача 2, договір оренди земельної ділянки укладений відповідачами з дотриманням приписів законодавства України, отже у прокурора відсутні підстави для втручання у правовідносини від імені держави. Відповідач 2 вважає, що прокурор не зазначив порушення інтересів держави або місцевого самоврядування, які підлягають захисту. Отже, "суспільний" чи "публічний" інтерес відсутній, а втручання у право на мирне володіння відповідачами своїм майном не буде адекватним (пропорційним) заявленим прокурором цілям відновлення законності. У зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна ТОВ «Аграрна компанія «Наутілус» звернулась до Голови Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області з проханням передати в оренду земельну ділянку кадастровий номер якої 6522383400:04:010:1041 для сінокосіння та випасання худоби.Посилання позивача на те, що нерухоме майно, а саме, кошара №1 - відсутня на земельній ділянці, кадастровий номер якої 6522383400:04:010:1041, - є повною нісенітницею.

Відповідачі досягли істотних умов договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522383400:04:010:1041, уклали його 19.06.2019 року та зареєстрували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.06.2019 року за №32156254 та належно його виконують вже майже два роки. Відповідач 2 обізнаний про існування об`єктів археологічної спадщини на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 6522383400:04:010:104, а тому зараз займається впорядкування технічної документації з метою нанесення меж разом з охоронною зоною на Публічну кадастрову карту України. Жодних агротехнічних робіт не проводилось з вказаною земельною ділянкою, а тим паче кургани не руйнувались.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача письмового відзиву не надала, в судове засідання не прибула, хоча належним чином повідомлена про час та дату судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Пунктом 3 рішення Олександрівської (Краснознамянської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 206 від 14.06.2019 «Про передачу земельних ділянок в оренду» вирішено передати на підставі заяви ТОВ «АК «Наутілус» та в зв`язку з набуттям права на нерухоме майно строком на 49 років земельну ділянку кадастровий номер 6522383400:04:001:1041 площею 350,0 га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби, яка розташована на території Олександрівської (в минулому - Краснознам`янської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області, встановити орендну плату у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

19.06.2019 між Олександрівською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Наутілус» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір).

На підставі вищевказаного Договору державним реєстратором виконавчого комітету Голопристанської міської ради Зелінським В.Ф. 26.06.2019 прийнято рішення № 47523251 про державну реєстрацію та зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522383400:04:001:1041 за ТОВ «АК «Наутілус» з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби.

Відповідно до п. 1 договору предметом договору є земельна ділянка для сінокосіння та випасання худоби з кадастровим номером 6522383400:04:001:1041, яка розташована за межами населеного пункту на території Олександрівської (в минулому Краснознам`янської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 350 га, у тому числі сіножаті 102,9341 га, пасовища 90,5017 га, інше 156,5652 га.

Пунктом 3 Договору визначено, що на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна - кошара № 2 (загальною площею 666,00 кв.м, розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с Очаківське, вул.Степова, б/н, право власності Орендаря підтверджено договором купівлі-продажу від 23.06.2019, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.05.2019, номер запису про речове право 31677826, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 147641136522 від 23.05.2019, інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: 3 % на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на день укладання договору становить суму 32017,95 грн. на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір якої становить 1067265,30 грн.

Додатковою угодою від 18.10.2019 до п. 9 Договору оренди земельної ділянки внесено зміни, згідно з якими нормативна грошова оцінка становить 1888378,48 гривень, розмір орендної плати становить 56651,35 гривень на рік.

Пунктом 14 договору визначено, що земельна ділянка передається для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Також умовами договору (п. 15) визначено цільове призначення земельної ділянки «для сінокосіння та випасання худоби».

Умови збереження стану об`єкта оренди - забезпечення використання земельної ділянки відповідно до виду використання, дотримання умов господарювання та утримання орендованої земельної ділянки у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була передана в оренду (п. 16 Договору).

04.06.2020 на підставі заяви Чорноморського біосферного заповідника зареєстровано кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020230150000719 за ч. 1 ст. 252 КК України.

Під час досудового розслідування на виконання листа Новокаховської місцевої прокуратури Державною екологічною інспекцією в Херсонській області проведено позапланову перевірку.

Як вбачається з листа Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 30.06.2020 № 1309/03-08/01-45 Інспекцією 23.06.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Олександрівською сільською радою та встановлено, що згідно з даними публічної кадастрової карти спірні земельні ділянки знаходяться в прибережній захисній смузі Ягорлицької затоки Чорного моря. Також інспекцією встановлено, що пункти 1 та 15 договору оренди від 19.06.2019 суперечать абз. 3 ст. 85 Водного кодексу України, ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України в частині встановленого цільового призначення для випасання худоби та передачі земельної ділянки.

Пунктом 22 Договору передбачено, що на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права осіб.

Згідно приписів ст..24 Закону України Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний попередити орендаря про особливі властивості земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди. Обмеження у використанні земель підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Суд погоджується з прокурором, що пункт 22 договору оренди земельної ділянки від 19.06.2020 суперечить ст. 111 Земельного кодексу України (в частині відсутності обмежень (обтяжень), незважаючи на знаходження в прибережній захисній смузі Ягорлицької затоки Чорного моря). Державна реєстрація договору оренди здійснена за відсутності встановлених обмежень (обтяжень), що є порушенням ч. 4 ст. 111 Земельного кодексу України.

Прокурор звертає увагу суду на те, що контролюючим суб`єктом встановлено факт розорення земельної ділянки площею 350,00 га, яка частково входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, згідно з листом Чорноморського біосферного заповідника від 25.06.2020 № 01-12/118/142 та Положенням про охоронну зону Чорноморського біосферного заповідника від 18.03.2008 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку про обмеження у використанні земель.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами перевірки екологічною інспекцією 23.06.2020 складено Акт № 07-14/193/20 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який вручено голові Олександрівської сільської ради.

Судом встановлено, що на виконання листа Новокаховської місцевої прокуратури від 21.05.2020 № 34-5435вих20 Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області за участю фахівця Херсонської обласної інспекції по охороні пам`яток історії та культури, проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок 6522383400:04:010:0002 та 6522383400:04:001:1041.

Перевіркою встановлено, що орендована земельна ділянка з кадастровим номером 6522383400:04:001:1041 частково входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, номер обтяження 009:000101:00000042, який внесено до Державного земельного кадастру у 2016 році. Зазначеним видом обмеження відповідно до ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що в охоронюваних зонах не допускається будівництво промислових та інших об`єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, які можуть призвести до негативного впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду. Частина земельної ділянки 6522383400:04:001:1041 площею 176,63 га оброблена шляхом агротехнічного обробітку. При цьому частина обробленої земельної ділянки площею 34,96 га розташована в межах охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника. Крім того, в порушення вимог п. 3 ст. 60 Земельного кодексу України «Прибережні захисні смуги» не встановлена прибережна захисна смуга площею не менше 2 кілометрів від урізу води. Також встановлено, що на обробленій земельній ділянці розташовано 8 курганів, 2 з яких зруйновано, а навколо 6 розорена охоронна зона. Загальна площа курганів складає на цій земельній ділянці 0,2847 га. Вказані кургани були визначені на експлікації до Акта на право колективної власності КСП «Краснознам`янське» із визначенням № 1.16.2-землі історико-культурного призначення. Охоронна зона навколо курганів встановлена згідно з рішенням виконкому Херсонської обласної ради № 633/22 від 16.11.1979, яка складає для поодиноких курганів границі охоронної зони 10м від краю насипу, границі зони забудови - 100 м від краю насипу, для курганних груп та курганних полів - 300 м від насипу крайнього кургану.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятки археології є державною власністю. Також ст. 22 цього Закону пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця, а згідно ст. 37 будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами перевірки Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області 02.06.2020 складено Акти № 306- ДК/231/АП/09-01/-20 та № 306-ДК/103/АО/10/01/-20.

Враховуючи викладене, суд констатує, що органами контролю встановлено порушення природоохоронного та земельного законодавства, що передбачені Земельним кодексом України та ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а також нецільове використання орендарем земельної ділянки.

Крім того, відповідно до положень ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Ст. 124 Земельного кодексу України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

З огляду на положення статті 11 Цивільного кодексу України, статей 116, 122 Земельного кодексу України у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Так, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

У зв`язку з цим рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У цьому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права постійного користування та права оренди землі), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями

сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для

виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства,

садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення

товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним

закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім

школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду

ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям,

релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного

сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення

власної інфраструктури.

Абзац 2 ч.5 ст.20 Земельного кодексу України передбачає, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Зокрема, стаття 34 Кодексу передбачає, що землі для сінокосіння і випасання худоби є окремим видом використання земельних ділянок.

Також цією статтею визначено виключне право громадян на оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби із земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» визначено обов`язок орендаря виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. Дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Поняття «цільове призначення земельної ділянки» нерозривно пов`язане з поняттям «категорія земель», так як у ст. 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, однією із яких є «землі сільськогосподарського призначення». Тому, основне цільове призначення земель є критерієм їх поділу на категорії.

У межах кожної категорії земель виокремлено декілька видів цільового призначення земель, а поділ земель на окремі види цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів визначено Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (далі Класифікація № 548).

Як передбачено Класифікацією № 548 категорія земель сільськогосподарського призначення за видами цільового призначення поділяється на чотирнадцять видів (коди 01.01-01.14), у тому числі на землі: 01.08 - «Для сінокосіння і випасання худоби».

Вказані у Класифікації № 548 «види цільового призначення земельних ділянок» за своїм змістом у нормах земельного законодавства використовуються як синонім поняття «вид використання» та є тотожним поняттю «цільове призначення».

Відтак, зміна «виду цільового призначення земельних ділянок» (виду використання землі) в межах її основного цільового призначення (визначеної категорій) повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цільового призначення земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; а також передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби.

За ч.ч. 1, 2 ст. 135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Отже, сільськогосподарське підприємство, як юридична особа, має право на отримання земельної ділянки (ділянок) сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виключно на конкурсних засадах, у порядку, передбаченому ст.ст. 134, 135 ЗК України.

Висновком постійної комісії з питань регулювання земельних відносин Чулаківської сільської ради від 25.01.2021 (т.1 а.с.55) підтверджується, що земельна ділянка перепахана та засіяна зерновими сільськогосподарськими культурами, наявні виражені сліди сходів озимої пшениці, що свідчить про те, що Орендар ТОВ «АК «Наутілус» використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням. Протоколом огляду місця події, проведеного дізнавачем відділу дізнання ВП № 1 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області Кристі Я. в рамках кримінального провадження № 12020230150000719 від 25.02.2021, за участю спеціаліста із земельних питань Чулаківської сільської ради Сімчука В.В., спеціаліста Чорноморського біосферного заповідника Королєсова Ю.Є., орендована земельна ділянка входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, на ній видно сліди агротехнічного втручання (засіяно озимою пшеницею), наявні кургани. Згідно з актом обстеження від 25.02.2021 нерухоме майно на вказаній земельній ділянці відсутнє (т.1 а.с.56).

Прокурор звертає увагу суду, що розорена земельна ділянка також входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, що накладає додаткові обмеження в її використанні.

Згідно постанови Ради народних комісарів УСРР № 172 від 14.07.1927 «Про утворення надморських заповідників на берегах Чорного та Озовського морів» створений морський заповідник, до якого увійшов острів «Тендер», солонцювата смуга вздовж берегу Тендрівського лиману територію на Кінбурскій косі. Острови на Чорному морі, острів Джарилгач та встановлено морські смуги.

Указами Президентів України № 457/93 від 12.05.1998 та № 100/2009 від 25.02.2009 територія Чорноморського біосферного заповідника розширена .

Відповідно до Положення про Чорноморський біосферний заповідник, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №471 від 04.12.2015 ( п. 2.1.) біосферний заповідник створено з метою збереження типових та унікальних природних комплексів та об`єктів, розташованих на його території, посилення охорони водно-болотних угідь міжнародного значення, а також вивчення основних природних і антропогенних процесів та явищ, розроблення наукових основ охорони природи. Територія Біосферного заповідника враховується в усіх видах землевпорядної, містобудівної та проектної документації (п. 4.1 Положення). Для Біосферного заповідника встановлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 02.11.1978 № 524 встановлено охоронну зону навколо Чорноморського біосферного заповідника у Голопристанському районі.

Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 18.09.2008 № 294 затверджено Положення про охоронну зону Чорноморського біосферного заповідника.

Відповідно до п. 3 Положення охоронна зона Чорноморського біосферного заповідника утворена без вилучення земель, що вона займає, із господарчого користування, із введенням на ній обмежень господарчої діяльності. Землекористувачі, на полях яких знаходиться охоронна зона Чорноморського біосферного заповідника, здійснюють свою господарчу діяльність із суворим додержанням встановленого для охоронних зон режиму і несуть відповідальність за його дотримання згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п 4 Положення режим охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника встановлений відповідно до вимог статей 39-40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

На території охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника забороняється розорювання гнізд птахів, нір тварин, збирання яєць, рибальство; полювання як аматорське, так і промислове; орання масивів сільськогосподарських угідь (крім оранки 145 га рисових ланів), здійснення інших видів суцільного пошкодження ґрунтового покриву; застосування хімічних засобів захисту лісових та сільськогосподарських культур; будівництво будь-яких нових об`єктів, за винятком споруд, необхідних для забезпечення збереження заповідних природних комплексів; влаштування або розміщення місць масового відпочинку населення; скид зрошувальних, дренажних та стічних вод у водоймища; розташування складів добрив, отрутохімікатів та аеродромів сільськогосподарської авіації; захоронения відходів та сміттєзвалища; провадження інших видів господарчої діяльності, що негативно впливають або можуть негативно вплинути на природні комплекси заповідних територій (акваторій).

Пунктом 5 Положення встановлено, що у межах охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника обмежується випас худоби (не допускається перевипас), лісорозведення та лісокористування.

Відповідно до Порядку організації територій Чорноморського біосферного заповідника та Витягу з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель 17.11.2016 до Державного земельного кадастру внесено відомості про охоронну зону навколо Чорноморського біосферного заповідника на території Голопристанського району. Площа земельної ділянки, на яку поширюється обмеження становить 600,00 га, строк дії обмеження постійний (т.1 а.с.81).

Як вбачається з виготовленого картографічного зображення до протоколу огляду місця події від 25.02.2021 орендована земельна ділянка частково входить до охоронної зони ЧБЗ, тому відомості про зазначення обмеження (обтяження) повинні були бути вказані в договорі оренди земельної ділянки від 19.06.2019.

Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу. Даною нормою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)

Згідно із ст. 6 Закону України „Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно норм ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що, приймаючи п. 3 оскаржуваного рішення № 206 від 14.06.2019, яким передано ТОВ «АК «Наутілус» земельну ділянку, кадастровий номер 6522383400:04:001:1041, Олександрівська сільська рада передала останньому спірну земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби без врахування вимог, передбачених ст. ст. 22, 34,123, 111. ч.2 ст.124, ч.1 ст. 134 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання недійсним пункту 3 рішення Олександрівської сільської ради Голопристанського району №206 від 14.06.2019 р. Також є обґрунтованими та доведеними вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди від 19.06.2019 р., оскільки Олександрівською сільською радою допущено порушення при укладанні наведеного договору оренди земельної ділянки статей щодо підстав набуття права оренди земельної ділянки, а сам договір не містить умов про встановлення обмежень (обтяжень) на орендовану земельну ділянку, що суперечить актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням такого права є похідними та підлягають задоволенню.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рн/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, або в чому існує загроза інтересам держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує на орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності інших підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави є факт порушення вимог чинного законодавства під час прийняття відповідачем п. 3 рішення № 206 від 14.06.2019, на підставі якого укладено 19.06.2019 з ТОВ «АК Наутілус» договір оренди земельної ділянки площею 350,00 га, кадастровий номер: 6522383400:04:001:1041, на території Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Частинами 3, 6 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно із частинами 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно ст.189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно з листом Новокаховської місцевої прокуратури від 21.07.2020 № 34-3677-20 Олександрівській сільській раді запропоновано вжити заходи щодо усунення виявлених порушень як орган місцевого самоврядування відповідно до наданих повноважень. Відповіді на вказаний запит прокуратурою не отримано.

Рішенням Чулаківської сільської ради № 53 від 24.12.2020 «Про реорганізацію Олександрівської сільської ради Голопристанського району» Чулаківська сільськоа рада є правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованої сільської ради.

У зв`язку з цим Новокаховською місцевою прокуратурою 11.02.2021 Чулаківській сільській раді направлено лист про вжиття заходів в межах наданих повноважень.

Згідно з інформацією сільської ради від 17.02.2021 остання зазначила, що згідно висновку постійної комісії з земельних відносин сільської ради від 25.01.2021 земельна ділянка, передана ТОВ «АК «Наутілус», розорена, новий договір не укладався, до суду сільська рада звертатись не буде.

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах відсутній орган державної влади до повноважень якого віднесено оскарження рішень органу місцевого самоврядування, які прийняті з порушенням закону та цивільно-правових угод, укладених на їх підставі, то, на думку суду, прокурор у даній справі правомірно набув статусу позивача.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Серявін та інші проти України”, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним пункт 3 рішення Олександрівської сільської ради Голопристанського району № 206 від 14.06.2019 «Про передачу в оренду земельних ділянок».

3. Визнати недійсним договір оренди № б/н від 19.06.2019, укладений між Олександрівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та ТОВ «Аграрна компанія «Наутілус», земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:001:1041, площею 350,0 га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби.

4. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди № 47523251 від 26.06.2019 з одночасним припиненням такого права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:001:1041 площею 350,0 га.

5. Стягнути з Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26432553) на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120) 3405,00 грн. судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Наутілус» (код ЄДРПОУ 43011246) на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120) 3405,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.09.2021.

Суддя В.В.Литвинова