Ухвала суду № 99818241, 23.09.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"23" вересня 2021 р.Справа № 922/3837/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Фермерського господарства "Альянс" (63450, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Роздольне, вул. Молодіжна, буд. 1-А) до Зміївської міської ради (63404, Харківська обл., Зміївський р-н., м. Зміїв, вул. Адміністративна, буд. 9) про визнання незаконними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Фермерського господарства "Альянс" до відповідача - Зміївської міської ради, згідно вимог якого, позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання "Про надання дозволу TOB "ЗМІЇВ-АГРО" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) №49 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП "Таранівка" від 23.07.2021 року 869-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) №156 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 року 870-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж 1/2 земельної частки (паю) №183 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 року №871-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) №233 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 року №872-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) №255 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 року №873-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) №291 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту я. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 року №874-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж 1/2 земельної частки (паю) №385 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 року №875-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) №396 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 року №876-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) №410 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 року №877-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) №424 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 року №878-XII-VIII;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання “Про надання дозволу TOB “ЗМІЇВ-АГРО” на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) №436 в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Таранівка Зміївської міської ради із земель реформованого КСП “Таранівка” від 23.07.2021 №879-XII-VIII.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Зміївською міською радою не дотримано вимог законодавства та в порушення права Фермерського господарства «Альянс» на отримання в оренду земельних ділянок, надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою з метою подальшої передачі таких земельних ділянок в оренду іншій юридичній особі. При винесенні оскаржуваних рішень Зміївською міською радою було порушено порядок розгляду заяв, передбачений регламентом ради.

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фермерського господарства "Альянс" до Зміївської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) з огляду на наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Поряд з цим, ст. 125 Конституції України визначає, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття “суд, встановлений законом” включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

За приписами частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (п. 6); справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (п. 10).

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції відповідно до частини 1 статті 4 КАС України є публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до частини 1, 3 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у наведеній вище процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частина 1 стаття 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість приватноправові відносини видрізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Такий правовий висновок наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/1076/17, від 14.11.2018 у справі №817/986/17.

У даному разі, предметом позову у справі № 922/3837/21 є вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області XII сесії VIII скликання "Про надання дозволу TOB "ЗМІЇВ-АГРО" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом пункту «в» статті 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок, зокрема, комунальної власності відбувається шляхом прийняття рішення на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з частиною 6 статті 186 ЗК України проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у постановах від 21.03.2018 у справі № 536/233/16-ц, від 24.04.2018 у справі №401/2400/16-ц, від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16, від 19.06.2018 у справі №922/864/17, від 28.11.2018 у справі № 826/5735/16, від 11.09.2019 у справі №924/174/18 Велика Палата Верховного суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови в затвердженні проєкту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проєкт відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків сторін в орендних правовідносинах.

Якщо особа звертається до повноважного органу з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідні рішення, то у цих правовідносинах зазначений орган реалізує управлінські функції, а тому спори про оскарження таких його рішень належать до юрисдикції адміністративного суду.

Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30.05.2018 у справі № 127/16433/17, від 28.11.2018 у справі №820/4219/17, від 16.01.2019 у справі № 361/2562/16-а, від 22.01.2019 у справ № 371/957/16-а.

Рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Таким чином, правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб. При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах. Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень, в тому числі особи, яка не зверталась із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц, від 23.01.2019 у справі №308/10112/16-а, від 18.12.2019 у справі № 160/4211/19, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 352/2482/19, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/3091/19, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №918/854/20.

Визначаючи належність даного спору до господарської юрисдикції позивачем вказано про те, що позовні вимоги Фермерського господарства «Альянс» обґрунтовуються порушенням його права та законного інтересу як приватної юридичної особи (суб`єкта господарювання) щодо отримання в оренду нерухомого майна – земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Однак з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про визнання незаконними рішення суб`єкта владних повноважень, яке перешкоджає йому в реалізації законодавчо закріпленого права на отримання земельної ділянки в оренду. Тобто у даному разі, виникнення спірних правовідносин обумовлено діями міської ради при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до її виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій підлягає перевірці адміністративним судом.

Враховуючи викладене суд констатує, що зазначений спір про визнання незаконними та скасування рішень Зміївської міської ради про надання дозволу TOB "Зміїв-Агро" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) є публічно-правовим, адже виник за участю суб`єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою. З підстав наведеного, заявлені позовні вимоги мають розглядатись за правилами адміністративного судочинства, а тому відсутні підстави для розгляду таких вимог господарським судом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно з частиною 6 статті 175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України, оскільки позовна заява Фермерського господарства "Альянс" до Зміївської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень про надання дозволу TOB "Зміїв-Агро" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства України та одночасно роз`яснює, що розгляд даного спору віднесено до суду адміністративної юрисдикції.

Згідно з частинами 3, 4 статті 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу за відповідним клопотанням.

Керуючись 3, 4, 29, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фермерського господарства "Альянс" до Зміївської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень.

2. Повернути позовну заяву та додані до неї документи Фермерському господарству "Альянс", в тому числі платіжне доручення №207 від 27.08.2021 про сплату судового збору у розмірі 24970,00 грн. відповідно до ч. 4 ст. 175 ГПК України.

3. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 23.09.2021 р.

Суддя Г.І. Сальнікова