Рішення № 99818061, 14.09.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 Справа № 917/2085/19

за позовною заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», 36020, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, буд. 40-А

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім. 35, код ЄДРПУО 22630473)

про визнання недійсним рішення,

Суддя Мацко О.С.

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники:

від позивача: Васюта А. І.;

від відповідача: Дикань О.М.

Суть спору:

03.12.2019 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №66/39-р/к по справі № 66-2-50/4-19 від 31.10.2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 р., яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 р., позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним та скасовано вказане рішення ПОТВ АМКУ. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

28.01.2021 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатами розгляду касаційної скарги Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 р. в даній справі винесено постанову, якою частково задоволено касаційну скаргу, зазначені рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

У вказаній постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив, що спір у даній справі стосується не питань включення таких витрат до складу тарифів, а обставин, пов`язаних з установленням КП «Полтававодаканал» інших умов придбання товару, які неможливо було б встановити за існування значної конкуренції на ринку, тобто стягнення зі споживачів плати за взяття на абонентський облік лічильника, яка чинним законодавством передбачена не була. Наявність чи відсутність таких умов господарськими судами належним чином не з`ясована.

З урахуванням пунктів 1 і 2 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за якими територіальне відділення Комітету у прийнятті спірного рішення кваліфікувало дії підприємства, господарські суди у розгляді даної справи повинні були вичерпно з`ясувати обставини, з якими названий Закон пов`язує визнання певних дій зловживанням монопольним (домінуючим) становищем та застосування передбачених ним заходів відповідальності.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.03.2021 р. прийнято справу до провадження, вирішено розглядати її у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

08.06.2021 року судом закрито підготовче провадження у справі 917/2085/19 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 13.09.2021 р. суд замінив відповідача у справі – Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України на його правонаступника – Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

14.09.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі та повідомлено, що повне рішення буде складено протягом 10 днів.

Аргументи учасників справи:

Обґрунтовуючи викладені в позовній заяві вимоги, позивач стверджує, що при винесенні спірного рішення відповідачем не доведено обставини, які мають значення для справи, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню. Зокрема, позивач зазначає, що при встановленні КП «Полтававодоканал» тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, Регулятор) від 02.11.2017 №1344, від 28.12.2017 №1576 витрати на оплату праці працівників підприємства, пов`язаної з обслуговуванням вузлів обліку холодної води, які є власністю споживачів, не враховувались. В той же час, на думку позивача, територіальним відділенням Антимонопольного комітету України невірно витлумачено та відповідно зроблено висновки стосовно складової тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що діяли в період 2016-2018 років, січня-вересня 2019 року та станом на жовтень 2019 року.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що твердження позивача, викладені у позовній заяві, не відповідають дійсним обставинам справи № 66-2-50/4-19, оскільки пунктом 2 оспорюваного рішення дії КП ПОР «Полтававодоканал» щодо стягнення коштів із споживачів послуги з централізованого постачання холодної води при прийнятті на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частини першої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання холодної води в межах території м. Полтава, м. Карлівка, смт. Опішня, смт. Машівка, смт. Шишаки, с. Стасі Диканського р-ну, де розташовані діючі мережі цього підприємства, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які б були неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Відповідач вважає, що Позивачем створено штучно платну послугу щодо «стягнення із споживачів плати за прийняття на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води».

Крім того, посилаючись на Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12.10.2018 року № 270, відповідач стверджує, що вищезазначеними нормативно-правовими актами не передбачено стягнення із споживачів окремої плати як за прийняття на абонентський облік засобів обліку холодної води, так і за їх опломбування.

Також відповідач вважає, що виконання оператором зовнішніх мереж, виконавцем комунальної послуги з централізованого постачання холодної води своїх безпосередніх обов`язків з процедури реєстрації та періодичного огляду вузлів обліку для використання їх показань з метою їх комерційного або розподільного обліку є функцією контролю і у зв`язку з цим не може розглядатись як окрема господарська діяльність. Отже, під час формування тарифу позивач закладає до нього витрати на оплату праці фахівців підприємства (в тому числі контролерів), залучених до процесу надання послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які здійснюють свої повноваження згідно з посадовими інструкціями, розробленими відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та Норм обслуговування та нормативів чисельності працівників, зайнятих на роботах з експлуатації мереж, очисних споруд, насосних станцій водопровідно-каналізаційних господарств та допоміжних об`єктів на них, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 06.06.1997 р. № 39.

14.05.2021 року позивач подав до суду додаткові пояснення за № юр./1602 від 14.05.2021 р. (вх. № 5326), у яких, зокрема, наголошує на тому, що саме пломбування засобів обліку та прийняття їх на абонентський облік є безкоштовними, а споживач оплачує послуги фахівця по перевірці правильності монтажу/демонтажу засобів обліку (у випадку самостійного монтажу/демонтажу засобів обліку споживачем) чи послуги фахівця підприємства по монтажу/демонтажу засобів обліку споживача.

Також у вказаних поясненнях позивач стверджує, що висновки відповідача щодо установлення КП «Полтававодоканал» інших умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, є передчасними, недоведеними та такими, що не підтверджені матеріалами справи.

При цьому, жодних заперечень по п.1 оспорюваного Рішення (в частині визнання позивача таким, що займає монопольне становище на ринку) позивач в процесі нового розгляду справи не надав.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Листом №66/3-рк/к від 07.06.2018 р. Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України надано Комунальному підприємству Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» рекомендації щодо усунення порушень - припинення стягнення коштів за прийняття на абонентський облік засобів обліку холодної води із споживачів (населення) послуги з централізованого постачання холодної води, та щодо здійснення перерахунків споживачам послуги з централізованого постачання холодної води (населення), з яких стягувалась плата за прийняття на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води, що не передбачена чинним законодавством, за період з 01.01.2016 по поточний період 2018.

У зв`язку з недотриманням КП «Полтававодоканал» вказаних рекомендацій, розпорядженням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 66/4-рп/к від 11.01.2019 р. розпочато розгляд справи за ознаками порушення вказаним підприємством законодавства про захист економічної конкуренції.

Під час розгляду справи № 66-2-50/4-19, на підставі наданих КП «Полтававодоканал» інформації та пояснень територіальним відділенням Комітету встановлено, що за результатами діяльності 2016-2018 років, січня-вересня 2019 року та станом на жовтень 2019 року відповідач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку централізованого постачання холодної води в територіальних (географічних) межах м. Полтава, м. Карлівка, смт. Опішня, смт. Машівка, смт. Шишаки, с. Стасі Диканського р-ну, де розташовані діючі мережі цього підприємства, як таке, що не має жодного конкурента на цьому ринку.

Дії КП «Полтававодоканал» щодо стягнення коштів із споживачів послуги з централізованого постачання холодної води при прийнятті на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку централізованого постачання холодної води, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За результатами розгляду справи рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №66/39-р/к від 31.10.2019 по справі №66-2-50/4-19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу:

- визнано, що КП «Полтававодоканал», відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за підсумками діяльності протягом 2016-2018 років, січня-жовтня 2019 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку централізованого постачання холодної води в територіальних (географічних) межах м. Полтава, м. Карлівка, смт. Опішня, смт. Машівка, смт. Шишаки, с. Стасі Диканського р-ну, де розташовані діючі мережі цього підприємства, як таке, що не має жодного конкурента на цьому ринку;

- визнано дії КП «Полтававодоканал» щодо стягнення коштів із споживачів послуги з централізованого постачання холодної води при прийняти на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частини першої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання холодної води в межах території м. Полтава, м. Карлівка, смт. Опішня, смт. Машівка, смт. Шишаки, с. Стасі Диканського р-ну, де розташовані діючі мережі цього підприємства, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на КП «Полтававодоканал» штраф у розмірі 50 000,00 грн;

- КП «Полтававодоканал» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, та здійснити перерахунки споживачам, з яких стягувалась плата за прийняття на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води у період 2016-2018 років, січня- жовтня 2019 року.

Рішення № 66-2-50/4-19 мотивовано тим, що протягом 2016-2018 років, січня - жовтня 2019 року для прийняття на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води споживачі послуги з централізованого водопостачання здійснювали оплату за проведення робіт, пов`язаних з взяттям на облік водомірного вузла, на підставі рахунку виконавця послуг - КП «Полтававодоканал».

Територіальне відділення Комітету визнало, що вимога про сплату споживачами коштів, при прийнятті на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної водиє порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частини першої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки за наявності у штаті контролерів водопровідного господарства, до обов`язків яких належить здійснення розпломбування/опломбування приладів обліку води, що, також, передбачено нормативними документами з питань персоналу водопровідно-каналізаційного господарства; за наявності фахівців служби обліку та реалізації облікова, що ведуть базу даних споживачів послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Полтававодоканал» та врахування витрат на оплату праці фахівців підприємства (в тому числі контролерів), залучених до процесу надання послуг з централізованого постачання холодної води у тарифах на надання послуги з централізованого постачання холодної води, підприємство штучно створило платну «послугу, пов`язану із взяттям на облік абонентів водопостачання» під час прийняття на абонентський облік квартирних засобів обліку води населення, що надавалась (огляд, пломбування) іншими фахівцями (техніком, слюсарем-сантехніком) та витрати на оплату праці яких, за даними підприємства, не враховані у тарифах.

За висновками Територіального відділення Комітету, оплата за прийняття на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води входить до тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлювались КП «Полтававодоканал» постановами НКРЕКП від 11.08.2016 №1414, від 02.11.2017 №1344, від 28.12.2017 №1576, від 13.11.2018 №1397, від 28.05.2019 №804.

Не погодившись з вказаними висновками, КП «Полтававодоканал» звернулось до суду з даним позовом про визнання недійсним та скасування рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №66/39-р/к від 31.10.2019 по справі №66-2-50/4-19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: калькуляція вартості виходу спеціаліста до абонента по заяві, затверджена Наказом КП «Полтававодоканал» № 50 від 28.08.2015 р., калькуляція вартості послуг, пов`язаних з взяттям на облік абонентів водопостачання та/або водовідведення (при обстеженні багатоквартирного житлового комплексу), затверджена Наказом КП «Полтававодоканал» № 71 від 29.09.2017 р., калькуляція вартості послуг, пов`язаних з взяттям на облік абонентів водопостачання та/або водовідведення (при обстеженні багатоквартирного житлового комплексу), затверджена Наказом КП «Полтававодоканал» № 92 від 27.12.2017 р., постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про затвердження тарифів на централізоване постачання холодної води та централізоване водовідведення у 2016-2018 роках та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: лист Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №66/3-рк/к від 07.06.2018 р., розпорядження ПОТВ АМКУ № 66/4-рп/к від 11.01.2019 р. рішення ПОТВ АМКУ №66/39-р/к від 31.10.2019 р. по справі №66-2-50/4-19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, заяви щодо забезпечення виходу спеціаліста для взяття лічильника на абонентський облік, акти про монтаж (опломбування) засобів вимірювальної техніки, квитанції про оплату та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 11 частини першої статті 7 Закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Статтею 1 Закону № встановлено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

У Рішенні № 66-2-50/4-19 встановлено та не заперечується позивачем, що КП «Полтававодоканал» за результатами діяльності в період 2016-2018 років, січня-жовтня 2019 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку централізованого постачання холодної води в територіальних (географічних) межах м. Полтава, м. Карлівка, смт. Опішня, смт. Машівка, смт. Шишаки, с. Стасі Диканського р-ну, де розташовані діючі мережі цього підприємства, як таке, що не має жодного конкурента на цьому ринку.

Відповідно до п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною першою статті 13 вказаного Закону встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Як вбачається із змісту спірного рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 66-2-50/4-19 КП «Полтававодоканал» протягом 2016-2018 років, січня - жовтня 2019 року для прийняття на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води із споживачів послуги з централізованого водопостачання стягувалась оплата за проведення робіт, пов`язаних з взяттям на облік водомірного вузла. Територіальне відділення Комітету дійшло висновку, що такі дії є зловживанням позивачем монопольним домінуючим становищем та базуються на тому, що призводять до сплати споживачами «штучно створеної підприємством послуги», яка не передбачена нормативно-правовими актами.

Відносини щодо надання послуг з централізованого постачання холодної води споживачам (фізичним, юридичним особам), з урахуванням часових меж ринку визначених територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (2016-2018 роки, січень-жовтень 2019 року) регулювались Законами України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 р., який втратив чинність 01.05.2019 р., «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII, «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII від 22.06.2017 р., Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018 р. № 205 «Про затвердження Порядку оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку» та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 р. № 270 «Про затвердження порядку прийняття приладів обліку на абонентський облік».

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 р. (станом на початок спірного періоду) розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 11 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (в редакції закону від 09.11.2017 р.) встановлено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.

Право на встановлення вузлів комерційного обліку фізичною особою - споживачем врегульовано, зокрема, Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Порядком прийняття приладів обліку на абонентський облік, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 р. № 270.

У Законі «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» терміни вживаються в такому значенні: 1) абонентський облік вузла обліку (далі - абонентський облік) - процедура реєстрації та періодичний огляд вузлів обліку для використання показань вузлів обліку з метою комерційного або розподільного обліку; 5) вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності); 6) вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів; 10) обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт. Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Водночас, у відповідності до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції з 01.01.2016 р. до 22.06.2017 р.) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснювалась за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 630, що також діяли у спірний період, передбачено, що у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця (п. 9 Правил).

Підпунктами 5 і 6 пункту 29 Правил № 630 визначено, що споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку. При цьому, згідно з підпунктом 4 пункту 30 Правил надання послуг споживач, зокрема, зобов`язаний забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу.

Водночас, у пункті 32 Правил № 630 визначено, що виконавець зобов`язаний: забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку (підпункт 9); контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж (підпункт 4).

З 12.10.2018 року процедура прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання регулюється відповідним Порядком прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 жовтня 2018 року № 270.

Відповідно до Розділу 3 вказаного Порядку вузол розподільного обліку / прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об`єктом нерухомого майна).

Власник приміщення у будівлі, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, власник будівлі, в якій окреме приміщення не є самостійним об`єктом нерухомого майна, подає виконавцю відповідної комунальної послуги або визначеній власником (співвласниками) будівлі іншій особі, яка здійснює розподіл між споживачами обсягів комунальних послуг, письмову заяву в довільній формі про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік.

Виконавець відповідної комунальної послуги або визначена власником (співвласниками) інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, протягом 5 календарних днів з дня отримання повідомлення призначає дату і час огляду й опломбування вузла обліку та повідомляє про них власнику приміщення, будівлі або його представнику.

Повідомлення власнику (співвласникам) будівлі, приміщення або його (їх) представнику про дату і час огляду й опломбування вузла обліку надсилається виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами у спосіб, зазначений у заяві про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік, не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати такого огляду й опломбування.

Огляд і опломбування вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) проводяться представником виконавця відповідної комунальної послуги, іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, у присутності власника (співвласників) окремого приміщення/будівлі (для приміщень, які не є самостійними об`єктами нерухомого майна) або його представника.

Під час огляду вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії перевіряються: відповідність даних елементів вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) зазначеним у супровідній документації; копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки (для засобів вимірювальної техніки, що встановлюються вперше); наявність повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки або запису з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів або свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки, що входять до вузла розподільного обліку (для засобів вимірювальної техніки, що були у використанні); строк дії повірки приладу обліку.

Для приладу - розподілювача теплової енергії перевіряється його відповідність моделі приладу - розподілювача теплової енергії, погодженій з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами.

У разі відсутності порушень вимог частини першої статті 4 Закону представник виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, виконує опломбування вузла розподільного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури), приладу - розподілювача теплової енергії та запірної арматури на опалювальному приладі, на якому прилад-розподілювач встановлено, та складає акт про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік відповідно до додатка 2 до цього Порядку.

Опломбування вузла розподільного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) / приладу - розподілювача теплової енергії та запірної арматури опалювального приладу, на якому встановлено прилад - розподілювач теплової енергії, здійснюється пломбами виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами.

Дата опломбування та початкові показання приладів обліку вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) зазначаються в акті про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік.

Акт про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік складається у двох примірниках та підписується представником виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, та присутнім власником (співвласниками) будівлі, приміщення чи його (їх) представником. Власник (співвласники) будівлі, приміщення або його (їх) представник мають право додати до акта свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті.

Один примірник акта з додатками до нього (за їх наявності) залишається у виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, а другий примірник надається присутньому власнику (співвласникам) будівлі, приміщення чи його (їх) представнику, в разі відсутності представника під час огляду й опломбування - надсилається йому засобами поштового зв`язку.

З дати складання акта про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік такий вузол (прилад - розподілювач теплової енергії) є прийнятим виконавцем відповідної комунальної послуги (визначеною власником (співвласниками) будівлі іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї.

Отже, аналіз наведених вище нормативних актів свідчить про те, що фізична особа-споживач вправі встановити власним коштом водолічильник і надати виконавцю послуг можливість для його пломбування/розпломбування, оскільки така послуга надається виконавцем з метою обліку обсягів спожитої води. В контексті вищенаведеного, прийняття на абонентський облік засобів обліку води споживачів є функціональним обов`язком виконавця послуги в процесі надання послуг з централізованого постачання холодної води.

Поряд з цим, як в період в період 2016-2018 років та січня-жовтня 2019 року, так і на даний час оплата цих послуг чинним законодавством не передбачена.

Як було зазначено вище, у постанові від 28.01.2021 року в даній справі Верховний суд вказав, що спір у даній справі стосується не питань включення таких витрат до складу тарифів, а обставин, пов`язаних з установленням КП «Полтававодаканал» інших умов придбання товару, які неможливо було б встановити за існування значної конкуренції на ринку, тобто стягнення зі споживачів плати за взяття на абонентський облік лічильника, яка чинним законодавством передбачена не була. Наявність чи відсутність таких умов господарськими судами належним чином не з`ясована.

З урахуванням пунктів 1 і 2 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за якими територіальне відділення Комітету у прийнятті спірного рішення кваліфікувало дії підприємства, господарські суди у розгляді даної справи повинні були вичерпно з`ясувати обставини, з якими названий Закон пов`язує визнання певних дій зловживанням монопольним (домінуючим) становищем та застосування передбачених ним заходів відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Стаття 13 Закону не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб`єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, навіть одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації.

З урахуванням положення ст. 12 вказаного Закону значна конкуренція означає відсутність обмежень для доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, відсутність бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, відсутність пільг чи інших обставин.

Судом встановлено, що на вимогу Територіального відділення Комітету в рамках розгляду справи № 66-2-50/4-19, позивачем надавалась інформація щодо затверджених наказами підприємства калькуляції вартості послуг, пов`язаних із взяттям на облік водомірних вузлів споживачів, до якої підприємством віднесено: оплату праці, нарахування на оплату праці (ЄСВ), матеріали, проїзд громадським транспортом , накладні витрати, ПДВ. Розміри вартості виходу спеціаліста до абонента по заяві (для фізичних осіб), пов`язаних із взяттям на облік водомірного вузла, затверджувались КП «Полтававодоканал» наказами: «Щодо застосування скоригованих калькуляцій вартості робіт» №50 від 28.08.2015; «Щодо затвердження калькуляцій вартості робіт і послуг, пов`язаних з іншою діяльністю служби обліку та реалізації» від 29.09.2017 №71; «Про внесення змін до наказу 71 від 29.09.2017 щодо вартості робіт і послуг, пов`язаних з іншою діяльністю служби обліку та реалізації» від 27.12.2017 №92.

Як зазначено у рішенні ПОТВ АМКУ №66/39-р/к від 31.10.2019 р., під час надання послуги з виходу спеціаліста до абонента фахівцем (слюсарем/техніком) виконувався комплекс робіт, зокрема, обстеження внутрішніх мереж підключення квартирного засобу обліку води, перевірка відповідності встановленого засобу обліку технічній документації, зняття показників, виконання робіт з опломбування, складання акту виконаних робіт, взяття засобу обліку води на абонентський облік.

За даними КП «Полтававодоканал», фахівці, що здійснювали надання послуг, пов`язаних з прийняттям на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води, займають посади техніка та слюсаря-техніка 4 розряду служби обліку та реалізації, працюють у складі структурних підрозділів, до обов`язків яких належить виконання комплексу робіт, пов`язаних з повіркою та ремонтом лічильників, контроль за роботою приладів обліку та контроль за водокористуванням. При необхідності, фахівці таких структурних підрозділів певну частку робочого часу використовують на надання послуг з прийняття на абонентський облік квартирних засобів обліку води.

Як стверджує позивач, відповідно до посадових інструкцій, до обов`язків вищевказаних фахівців підприємства не належить здійснення реєстрації та прийняття на абонентський облік засобів обліку холодної води споживачів (населення), а належить, зокрема, здійснення опломбування засобів обліку холодної води споживачів (населення), про що складається відповідний акт, на підстав якого засоби обліку холодної води споживачів (населення) підприємством приймаються на абонентський облік.

Також КП «Полтававодоканал» зазначило, що витрати, пов`язані із прийняттям на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної води у тарифах на послугу з централізованого постачання холодної води у період з 2016 по даний час не враховано.

В той же час, територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було досліджено нормативні документи, якими визначені завдання, права та обов`язки вищезазначених працівників.

Так, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336 затверджено довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, який є нормативним документом, обов`язковим з питань управління персоналом на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності. Пунктом 4 розділу 1 вказаного довідника визначено, що Довідник служить основою, зокрема, для розроблення робочих інструкцій працівникам, які закріплюють їх обов`язки, права та відповідальність.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 14.06.1999 р. № 144 затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (зі змінами) Випуск 87 «Житлове та комунальне господарство населених пунктів». Згідно із пунктом 3 «Контролер водопровідного господарства» «Кваліфікаційних характеристик робітників» Розділу «Забирання, очищення та розподілення води по мережах. Збирання, відведення по мережах та оброблення рідких відходів» вказаним фахівцем виконуються наступні завдання та обов`язки: «Контролює і знімає показання водомірних лічильників усіх систем і калібрів, установлених на водопровідній мережі. Здійснює розрахунки за використану воду згідно з чинними тарифами і оформляє рахунки за установленою формою. Регулює напірні засувки вручну на водопровідних вводах, а також у колодязях. Пломбує обвідні засувки на водомірних вузлах. Визначає наявність води через несправні сантехприлади в абонентів, на вводах і на внутрішньо дворових мережах. Виявляє неоформлених абонентів. Контролює додержання абонентами правил і норм користування водопроводом.».

Таким чином, виконання оператором зовнішніх мереж, виконавцем комунальної послуги з централізованого постачання холодної води своїх безпосередніх обов`язків з процедури реєстрації та періодичного огляду вузлів обліку для використання їх показань з метою їх комерційного або розподільного обліку є функцією контролю і у зв`язку з цим не може розглядатись як окрема господарська діяльність. Отже, під час формування тарифу позивач закладає до нього витрати на оплату праці фахівців підприємства (в тому числі контролерів), залучених до процесу надання послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які здійснюють свої повноваження відповідно посадових інструкцій розроблених відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та Норм обслуговування та нормативів чисельності працівників, зайнятих на роботах з експлуатації мереж, очисних споруд, насосних станцій водопровідно-каналізаційних господарств та допоміжних об`єктів на них.

Таким чином, за наявності у штаті позивача працівників, зобов`язаних здійснювати вищезазначені функції, КП «Полтававодоканал» штучно створило платну послугу, пов`язану із взяттям на облік абонентів водопостачання під час прийняття на абонентський облік квартирних засобів обліку води населення, що, за даними позивача, надавалась іншими фахівцями та витрати на оплату праці яких не враховані у тарифах.

Водночас, лише після оплати споживачами рахунків «за надання послуги, пов`язаної із взяттям на облік абонентів водопостачання», засоби обліку холодної води приймалися КП «Полтававодоканал» на абонентський облік для використання їх показань при визначенні обсягу спожитої послуги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності обмежень для доступу інших суб`єктів господарювання на ринок, надання позивачем додаткової платної послуги «пов`язаної із взяттям на облік абонентів водопостачання», що безпосередньо пов`язана із основною діяльністю КП «Полтававодоканал» та здійснюється працівниками останнього, оплата праці яких врахована у тарифах на централізоване водопостачання та водовідведення, було б неможливим.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).

Позивач, стверджуючи лише про передчасність та недоведеність висновків Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо установлення КП «Полтававодоканал» інших умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, не наводить жодних конкретних обґрунтувань на підтвердження можливості встановлення таких умов (стягнення зі споживачів плати за взяття на абонентський облік лічильника, яка чинним законодавством передбачена не була) за відсутності обмежень для доступу до відповідного ринку інших суб`єктів господарювання.

Посилання позивача на те, що споживачами оплачується лише обстеження водопровідних мереж та водомірного вузла, перевірка відповідності встановленого засобу обліку технічній документації, перевірка правильності монтажу засобів обліку та ін., судом не приймається, оскільки вказані функції згідно з відповідною нормативною документацією покладені на фахівців КП «Полтававодоканал», витрати на оплату праці яких враховуються при затвердженні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

Що стосується п.1 резолютивної частини оспорюваного рішення, яким визнано, що позивач за підсумками діяльності протягом 2016-2018 років, січня-жовтня 2019р. займає монопольне (домінуюче) становище на ринку централізованого постачання холодної води в географічних межах м.Полтава, м.Карлівка, смт.Опішня, смт.Машівка, смт.Шишаки, с.Стасі, де розташовані діючі мережі цього підприємства як таке, що не має жодного конкурента на цьому ринку, суд зазначає про відсутність підстав для його скасування з огляду на те, що цей факт позивачем не спростосувався, навпаки - позивач зазначає, що він є монополістом, і дана обставина досліджена судом, у т.ч і при новому розгляді справи.

Відповідно до частини першої статті 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки позивачем не доведено, а судом на підставі дослідження наявних матеріалів справи не встановлено ознак порушення відповідачем законодавства при винесенні рішення №66/39-р/к по справі № 66-2-50/4-19 від 31.10.2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», підстави для задоволення позову Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» відсутні.

Стосовно клопотання про зупинення виконання опорюваного рішення, суд зазначає, що в силу приписів ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судовий розгляд зупиняє виконання вказаного рішення, якщо Комітетом чи судом не встановлено інше.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із приписів ст.129 ГПК України, згідно яких судові витрати по сплаті судового збору за подання даної позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки,передбачені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 23.09.2021 р.

Суддя О.С. Мацко