Ухвала суду № 99817742, 22.09.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2783/21

Суддя Рябцева О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» про забезпечення позову

до подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО», м. Київ

особа, яка може отримати статус відповідача 1 – Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо», Київська обл., Броварський р-н, смт. Велика Димерка

особа, яка може отримати статус відповідача 2 – Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіль Інтернешнл», м. Київ

про визнання правочинів недійсними,

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» через систему «Електронний суд» звернулось до господарського суду Київської області із заявою від 19.09.2021 р. про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- Накласти арешт на земельну ділянку площею 6,0 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 104717732227, яка розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка (Чорногородська сільська рада), з кадастровим номером 3222788300:04:001:0013;

- Заборонити ТОВ «Профіль Інтернешнл» (код: 39437318), ТОВ «Маядо» (код: 35843786) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо розпорядження, в тому числі, але не виключно, відчуження, передачу в іпотеку, заставу, лізинг, оренду, тощо, а також вчиняти будь-які інші дії щодо будівель виробничої бази по виготовленню вікон, загальна площа – 2830,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 80809132227, які розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка, вул. Ірпінська, буд. 1 та земельної ділянки площею 6,0 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 104717732227, яка розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка (Чорногородська сільська рада), з кадастровим номером 3222788300:04:001:0013, наслідком яких, в тому числі, але не виключно, буде зміна власника вказаного нерухомого майна або внесення змін чи нових записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;

- Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, тощо, щодо нерухомого майна, а саме:

- будівель виробничої бази по виготовленню вікон, загальна площа – 2830,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 80809132227, які розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка, вул. Ірпінська, буд. 1;

- земельної ділянки площею 6,0 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 104717732227, яка розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка (Чорногородська сільська рада), з кадастровим номером 3222788300:04:001:0013.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Заявником не дотримано вказаних вимог. Заявником не зазначено адреси електронної пошти юридичних осіб, які можуть отримати статус відповідача 1 та відповідача 2.

Згідно з частиною п`ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 р. становить 2270,00 грн.

Таким чином, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1135,00 грн.

Проте, заявником не додано до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку “одержувач” зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв`язку із зазначенням необхідних реквізитів.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі – Інструкція), яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Пунктом 3.7 Інструкції встановлено, що реквізит “Призначення платежу” платіжного документа заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”.

Отже, враховуючи викладене, розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі “судовий збір” зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до господарського суду Київської області та приклад заповнення графи “Призначення платежу” в платіжному документі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до господарського суду Київської області заявником до заяви додано квитанцію № 98137 від 17.09.2021 р., в графі призначення платежу якої зазначено: “*;101;2756120374; Судовий збір за заяву ТОВ ЕСКО про забезпечення позову ОСОБА_1 , Господарський суд Київської області ”.

Проте, як вбачається із визначеного заявником суб`єктного складу осіб, які можуть отримати статус учасників справи, ОСОБА_1 заявником не зазначено.

Отже, зазначена квитанція за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання ТОВ «ЕСКО» до господарського суду саме заяви про забезпечення позову до ОСОБА_1 , а не за подання до господарського суду Київської області ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» заяви про вжиття заходів забезпечення позову до юридичних осіб, які можуть отримати статус учасників справи – ТОВ «Маядо» та ТОВ «Профіль Інтернешнл».

Таким чином, квитанція № 98137 від 17.09.2021 р. про сплату судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до господарського суду заяви від 19.09.2021 р. про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, сам по собі факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України жодною мірою не підтверджує ту обставину, що цей судовий збір сплачений за подання до господарського суду Київської області ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» саме цієї заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 19.09.2021 р., що є обов`язковою умовою для висновку про належність платіжного доручення, як доказу, на підтвердження факту сплати судового збору.

З огляду на викладене, заявником при зверненні із заявою від 19.09.2021 р. про забезпечення позову не дотримано вимог щодо змісту і форми заяви, встановлених статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, подана заява про забезпечення позову від 19.09.2021 р. підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» про забезпечення позову повернути заявнику.

Додатки: Заява та додані до неї документи.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева